Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Бідність і багатство — слова для позначення нестатку і достатку. Хто бідує, той не багатий, хто не має потреби, той не бідний.
ДЕМОКРІТ - Благодіяння, негідно застосовані, перетворюються в злодіяння.
ЦИЦЕРОН - Бог в нас самих.
СОКРАТ - Бог, створивши жінку, відпочив від справ творіння, бо в ній втілилася вся премудрість і влада Творця. Дружина ціла і досконала, а чоловік почуває недолік у позбавленні ребра, з якого вона створена.
Корнелій Агріппа - Брехунові потрібна гарна пам’ять.
Квінтіліан
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Єгипетська мумія (про злих бабів).
— Єгипетська баба. - Не медунку ведуть, та не медунка й у коноплях сидить (та злюща, а та ще гірша).
- Скочив у чорти.
- Скіра на чоботи, язик на підошви.
- Не ждати з тебе пуття.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Рада, як сирота хворобі.
- Радий, як торішньому снігу.
- Раді люди літу, як бджоли цвіту.
- Рветься, як собака на цепу.
- Реве, як бугай.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Перш ніж знімати із себе відповідальність, знайдіть, на кого її перекласти.
Анатолій Рас. - Перш ніж почати переконувати інших людей, ми маємо переконати самих себе.
Дейл Карнегі. - ПЕРША АКСІОМА КЕЙЗА:
Будь-яка цитата, яка може бути спотворена, буде спотворена. - Перша умова в мистецтві проведення бесіди полягає в тому, щоб переконатися, що співрозмовник простує за вашою думкою.
Ганс Ґеорґ Ґадамер. - ПЕРШЕ ПРАВИЛО ПРИКЛАДНОЇ МАТЕМАТИКИ:
Дев'яносто вісім відсотків усієї статистики висмоктано з пальця.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Скажіть, а в мене є право скористатися хоча б одним зі своїх прав?
Олександр ПЕРЛЮК - Скільки б ми не стояли на краю безодні — крила не виростуть.
Флоріан БОДНАР - Скільки б мотузка не вилась, та в руках декотрих сучасних правоохоронців вона нескінченна.
Борис ПІДОПРИГОРА - Скільки брудних справ починаються з чистого аркуша!
Володимир ШАМША - Скільки в країні енергійних, грамотних, непримиренних борців за місце біля корита!
Сергій КОЛОМІЄЦЬ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Вийду я в поле. Може ще вбита
Мрія воскресне! Йду над ручай. Тихо дрімає сірий лан жита, Річка так тихо шепче, спить гай. Василь Щурат "Вийду я в поле...", 1898 - Ніч. Замовкли денні речі...
Надокруг німа стіна... Тільки іноді з-під печі Чути голос цвіркуна. Михайло СТАРИЦЬКИЙ "Ніч", 1902 - Душа моя на мить,
На мить одну розквітла І стала знову, як труна. Олександр ОЛЕСЬ "Душа моя...", 1906 - Укрийте мене, укрийте:
Я — ніч, стара, Нездужаю. Одвіку в снах Мій чорний шлях. Павло ТИЧИНА "Пастелі", 1917 - Подивилась ясно, — заспівали скрипки! —
Обняла востаннє — у моїй душі. Ліс мовчав у смутку, в чорному акорді. Заспівали скрипки у моїй душі. Павло ТИЧИНА "Подивилась ясно...", 1918
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|