Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- І рани не болять у переможців.
Публій Сір - Іншим прощай часто, собі — ніколи.
Публій Сір - Істина підкріплюється зором і часом, а неправда поспішністю і невизначеністю.
Тацит - Істинно людяний чоловік домагається всього власними зусиллями.
КОНФУЦІЙ - Керуй своїм настроєм, бо він якщо не кориться, то велить.
Квінт ГОРАЦІЙ Флакк
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Хто п’яницю полюбить, той вік собі згубить.
- Хто пив, у того розум відплив.
- Хто стане горілкою свій розум мить, той його ще гірше забруднить.
- Хто частенько випиває, той під тином спочиває.
- Чарка вина не добавить ума.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Без роботи день роком стає.
- Без кореня і трава не росте.
- Без роси й трава не росте.
- Без стовпчиків і тин не стоятиме.
- Без труда нема плода.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Всесвітня історія є прогресом у свідомості свободи — прогресом, який ми повинні пізнати у його необхідності.
Георг ГЕҐЕЛЬ - Всесвітня історія є сумою всього того, чого можна було б уникнути.
Бертран РАССЕЛ - Всі дурні вперті, і всі вперті дурні.
Бальтасар ҐРАСІАН - Всі історичні закони мають свій термін давності.
Марія фон ЕБНЕР-ЕШЕНБАХ - Всі ми існуємо тут, на землі, щоб допомагати іншим; для чого на землі інші – я не знаю.
Уістен Хью Оден
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Найкращу пам’ять мають кредитори, найгіршу — їхні боржники.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Наймайстернішим брехуном вважається той чоловік, який каже правду дружині.
Володимир ТАНЦЮРА - Найнебезпечніший той дурень, котрий твердо переконаний, що він далеко не дурень.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Найпалкіше до європейських цінностей намагаються долучитися ті, в кого у Європі вже дещо приховано.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Найсмачніша та гречка, у яку стрибав.
Анатолій ШКЛЯР
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- І пустота безмірна, щогодинна,
вже цілий світ береться осягти.
Як жить мені, якщо я ще людина?
Якщо мені від себе не втекти?
Григорій ЧУБАЙ
"Вертеп", 1968 - Кружляє світ. Мовчить, як треба крику,
і правда топиться в брехні чи не щодня...
Невже і я впаду в нього і зникну
безболісно, безлико, навмання?
Григорій ЧУБАЙ
"Вертеп", 1968 - Край світу проруб. Тиша довсібіч.
Усесвіт твій німує і німіє,
і сонце, в душу світячи, не гріє:
в змертвілих лицях — відумерла ніч.
Василь СТУС
"Стань і вдивляйся...", 1977 - Я вже не можу словом. Тишина,
Мов реквієм, відлунює у скроні,
І мертвим птахом падає в долоні
Моє замерзле слово. Тишина.
Мойсей Фішбейн
"Зречення митця", 1984 - Зевес тоді кружав сивуху
І оселедцем заїдав...
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда". 1798
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
