Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Живуть на землі й тi, хто ні про що не думає, як лиш розбагатіти, нажертися, напитися, нарядитися. Тікайте від розмов з цими пожадливими до наживи. В серці їх погане сім’я виплоджує жовч і зміну отруту, що вбиває душу.
Григорій СКОВОРОДА - Щасливий той, хто мав змогу знайти щасливе життя. Але щасливіший той, хто вміє користуватися ним.
Григорій СКОВОРОДА - ...розумним і добрим серцям набагато миліший і поважнiший природжений чесний швець, ніж неприроджений статський радник.
Григорій СКОВОРОДА - Найбільша справа, коли вона без природженостi робиться, втрачає свою честь і вартiсть.
Григорій СКОВОРОДА - Правда, що наука робить довершеною природженiсть. Та коли немає природженостi, що тодi наука може зробити? Наука є практика і звичка і є дочка природи. Птах може навчитися літати – не черепаха.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Поживився, як собака мухою.
- Познімати глузи (покепкувати).
- Поїзд пішов.
- Поки грім не вдаре – мужик не перехреститься.
- Поки спина гнеться, то живий.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Плямкає, як свиня.
- Пнеться, як віл на рогатці.
- Пнеться, як жаба на купу.
- Пнеться, як хміль на тичині.
- Пнуться, як грішні душі до пекла.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Дивитися цікавіше, ніж читати, а читати цікавіше, ніж жити.
Аркадій Давидович. - Дивна річ; тонкі думки, а в жодну редакцію не проходять.
Віктор Кашкін. - Дивна сила спротиву, який чинить людині папір.
Мислек. - Диктуй нерозбірливо, щоб залишати за собою право вирішувати, хто зробив помилку.
Вєслав Брудзинський. - Диплом дозволяє помилятися значно впевненіше.
Антон Лігов.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Загалом влада не псує людей, проте дурні, коли вони при владі, псують владу.
Бернард Шоу - Загубивши майбутнє, за минулим не плачуть.
Володимир ШАМША - Закінчив академію з дипломом безробітного вищої кваліфікації.
Володимир ШАМША - Закон демократичного централізму: як скаже начальство, так і буде.
Юрій РИБНИКОВ - Закон зворотної сили не має. Беззаконня, схоже, також...
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- На перехресті доріг стоїть українська душа в латаній свитині, зшитій із поношених і потертих мислей.
Микола ШЛЕМКЕВИЧ "Загублена українська людина", 1954 - Ми вийшли в світ, щоб зберегти в нашій спільноті свободу духу й життєвих форм, що знищені там.
Микола ШЛЕМКЕВИЧ "Загублена українська людина", 1954 - Золота копула духу розбита бурею війн, а нової не вдалося створити. Живемо епігонами й наше мислення мав познаки мислення епігонів.
Микола ШЛЕМКЕВИЧ "Загублена українська людина", 1954 - Жива українська душа прагне й вимагає нової одежі духу й життєвих форм, і живих їх здійснень у новій українській людині.
Микола ШЛЕМКЕВИЧ "Загублена українська людина", 1954 - Перегони в патріотизмі виявили культурне життя еміграції.
Юрій ШЕРЕХ "Непророслі зернята", 1955
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
- Давайте вип'ємо горілки за покоління, яке обирає "Пепсі"!
Тому що нам більше дістанеться!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|