Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Сміливість — початок перемоги.
Плутарх. - Сонце часто затьмарюють хмари, а розум — пристрасті.
Піфагор. - Спиратися можна лише на те, що чинить опір.
Стендаль. - Спокій держави – в справедливості.
Трактати Давнього Єгипту. - Справа стоїть поряд із стоячим, йде за ідучим, творить з творящим.
З трактатів Давньої Індії.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Прішов по хвили — вже миски помили.
- Прійшов хтось, тай взяв щось, пішови’м за ним, та не знаю за ким.
- При компаніі дався Циган повісити.
- Прилип, як пяний до плота/ як сліпий до тіста.
- При мні мого не бий.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Ударив, як свиню жолудь.
- Узявся, як кіт до сала.
- Уклав, як сіно в годину.
- Умивається, як качур.
- Унадився, як свиня в моркву.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Мужнім, безтурботним та сильним хоче бачити нас мудрість. Вона - жінка, і завжди кохатиме тільки воїна.
Фрідріх НІЦШЕ - Найкращим у перемозі є те, що вона знищує у переможця страх перед поразкою.
Фрідріх НІЦШЕ - Найсильніше ненавидить віруючий не вільний розум, а новий розум, що володіє новою вірою.
Фрідріх НІЦШЕ - Нечисте сумління — це податок, яким винахід чистого сумління обклав людей.
Фрідріх НІЦШЕ - Панувати – і не бути більше рабом Божим: залишився лише цей засіб, щоб облагородити людей.
Фрідріх НІЦШЕ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Люди придбали величезний досвід у скороченні життя, і мізерний — у його подовженні.
Юрій РИБНИКОВ - Від боксера не вимагають нокаута на біс.
Юрій РИБНИКОВ - Джин задихнувся від смогу — його випустили з пляш¬ки.
Юрій РИБНИКОВ - Коли захисники пасивні, й капітан команди стає напа¬даючим.
Юрій РИБНИКОВ - Щоб постояти за себе , треба добряче походити.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Поете, тям, на шляху життьовому
Тобі перлини-щастя не знайти,
Ні захисту від бурі, злив і грому.
Іван ФРАНКО
"Поете, тям, на шляху життьовому...", 1904 - Не слів мені, а стріл крилатих, вогняних!
Я хочу вам про рідний край казать...
Олександр ОЛЕСЬ
"Не слів мені, а стріл крилатих, вогняних!", 1906 - О слово рідне! Орле скутий!
Чужинцям кинуте на сміх!
Олександр ОЛЕСЬ
"О слово рідне! Орле скутий!", 1907 - Лишу я співи про красу,
Забуду власні жалі
І з гір високих понесу
Народові скрижалі.
Олександр ОЛЕСЬ
"Лишу я співи про красу...", 1908 - Говори, говори, моя мила:
Твоя мова — співучий струмок.
Павло ТИЧИНА
"Десь на дні мого серця...", 1914
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
