Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Як багато справ вважалося неможливими, поки вони не були здійснені.
Пліній Старший - Як в людині, так і в державі найтяжча хвороба та, що починається з голови.
Пліній Молодший - Як байка, так і життя: цінується не за тривалість, а за зміст.
СЕНЕКА - Як же свідомість прикріплюється до тіла?
Арістотель - Якби нам змовитися про те, щоб жінок не чіпати,—
Жінки самі, клянуся, чіпати б почали нас.
Овідій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Цур тобі, пек тобі як запишався, що у нову свиту вбрався!
- Вистроїлась, як лялечка.
- Іч — мов таїться під лопушком! (часто жартують над маленькими панночками, як вони надінуть нові капелюшки).
- Убрали, як ма смерть.
- Як ся вбрав, — так його і врікли.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Сів, як більмо на оці.
- Сів, як на льоду.
- Сів, як рак на мілкому.
- Сів, як чиряк на боці.
- Сірий, як вовк.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Нас мучить не стільки бажання щастя, скільки бажання вважатися щасливчиками.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Наскільки люди розуміють свої помилки, бачимо з того, що, розповідаючи про свою поведінку, вони завжди вміють показати її у шляхетному світлі.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Наша подяка іноді буває настільки великою, що, розплачуючись з друзями за зроблене нам добро, ми ще залишаємо їх у боргу.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Наша щирість здебільшого викликана бажанням поговорити про себе і показати свої недоліки у вигідному для нас світлі.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Наше каяття – це, звичайно, не стільки жаль про те, що ми вчинили, скільки острах зла, яке можуть заподіяти нам у відповідь.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Наші урядовці мають достатньо прав, аби не виконувати свої прямі обов’язки.
Зіновій ГАРТ - Не варто дружині задавати дурні запитання, бо тоді й чоловік розумнішає... у власній брехні.
Роман КРИКУН - Не варто намотувати на вус те, що нам щодня вішають на вуха.
Роман КРИКУН - Не викидайте гроші на вітер — природа хабарів не бере.
Степан АБРАМ’ЮК - Не впізнати пана по халявах, коли він уже в білих капцях.
Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Одно люблю лиш — забуття,
Спокій, безпам'ятну могилу.
Іван ФРАНКО
"В алеї нічкою літною...", 1896 - Світ зчорнів, і небо чорне,
Зелень чорна, чорне все...
Жду, поки мене загорне
Та, що вічний сон несе.
Олександр Козловський
"Чорна думка", 1897 - Прийде старість, і радість уся пропаде,
І зостанешся з горем самим.
Борис ГРІНЧЕНКО
"Зернятка", 1898 - Смерте, бабо-сповитухо,
Лікарю людський останній,
Ти одна нам гоїш духа
В нашій долі безталанній.
Пантелеймон КУЛІШ
"Маруся Богуславка", 1899 - Завжди терновий вінець
буде кращий, ніж царська корона.
Завжди величніша путь
на Голгофу, ніж хід тріумфальний.
Леся УКРАЇНКА
"Завжди терновий вінець...", 1900
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Вип’ємо за поцiлунок! Адже його придумав чоловiк, тому що не знайшов іншого способу закрити рота жiнці.
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки.
– Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка.
– Зате я випив.
То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими.
- – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку:
– За яку?
Кожний за свою!
- Знаєте, чим казка вiдрiзняється вiд життя?
Казка – це коли женився на жабі, а вона виявилася царiвною.
А життя – це коли навпаки.
Так давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку!
- Була нiч. Тиша. Ясний мiсяць. Вiн і вона.
Він сказав: «Так». Вона сказала: «Нi».
Минули роки. Була нiч. Тиша. Повний місяць.
Вона сказала: “Так». Він сказав:«Так».
Та роки були вже не тi.
Так вип’ємо ж за те, щоб все в життi робилось своєчасно!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
