Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Хто залишивши Вітчизну, зможе втекти від себе?
Горацій. - Хто мудрий?
– Той, хто у всіх чому-небудь навчається. Талмуд - Хто не соромиться своєї провини, той подвійно провинний.
Публій СІР,древньоримський поет - Хто приймає рішення, не вислухавши обидві сторони, чинить несправедливо, хоча рішення це і буде справедливим.
Сенека - Хто сіє неправду, посіє біду.
Соломон.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Не заросте душа полином, аби гроші.
- Чого гроші не зроблять!
- Золотий обушок, скрізь двері відчинить.
- Гроші і камінь кують.
- Золота швайка і мур пробиває.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Стоїть посеред двору, як тополя.
- Стоїть, як калина при дорозі.
- Стоїть, як опудало на коноплях.
- Стоїть, як пень.
- Стоїть, як стовп.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Людина є те, що вона читає.
Заголовок у "Нью-Йорк таймс бук рев’ю" - Ми живемо в епоху, коли майже усі читають газети і єдине, чому вони вірять, це реклама.
З книги Е.Маккензі "14 000 фраз..." - Міністр не повинний скаржитися на газети і навіть читати них. Він мусить їх писати.
Шарль де Голль - Нація, що веде бесіду сама із собою, — от що таке гарна газета.
Артур Міллер - Наша газета першою повідомила про смерть Невідомого і першою спростувала це повідомлення. Ми про усе довідуємося першими!
М.Мірз і Дж.Кнап "5600 жартів"
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Ні риба ні м’ясо, а щось заморське.
Мар’ян КОНАШЕВСЬКИЙ - Ні сіло ні впало, віддай, бабо, бізнес.
Мар’ян КОНАШЕВСЬКИЙ - Ніколи не вказуйте людям на їхні помилки: розумний помітить їх сам, дурень не помітить ніколи, а середній стане вашим ворогом.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Ніщо так не вгамовує голод, як спрага.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Ніщо так не відриває від землі, як п’єдестал.
Микола ПАСЬКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Тихо, легко і спроквола
Білий сніг паде, як з сита; Вже ціла земля довкола Ним прикрита. Богдан ЛЕПКИЙ "Перший сніг", 1902 - Ой не сійтесь, сніги, ой не сійтесь, рясні,
Не губіть ви останньої слави; Гріє здалека землю усмішка весни, Пробиваються проліски, трави. Олександр ОЛЕСЬ "Ой не сійтесь сніги...", 1904 - І починається нічна
Хрестів і піль розмова, І сповідаються поля, А слухає діброва. Богдан ЛЕПКИЙ "Сповідь землі", 1905 - Бувай здоров, верше,
Мій зелений верше! Вже нам так не буде, Як перше, Як перше... Остап ЛУЦЬКИЙ "На верхах", 1905 - Вечірній час — чудовий час:
Рожевий світ на небі згас, А таємничий сумерк ляг На горах, борах і полях. Василь Щурат "Вечірній час", 1905
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж. То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків. - Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|