Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Прагне мужність до зірок, боязливість — до загибелі.
Сенека - Праця дурня стомлює його.
Біблія. Екклезіаст; 10,15. - Призначення людини – в розумній діяльності.
Аристотель - Прихованих небезпек треба остерігатися найбільше.
Публілій Сір - П'яний робить багато такого, від чого, протверезівши, червоніє.
Сенека
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Брехач, як деркач: усе дирчить.
- Не відкладай роботу на суботу, а любов на старість.
- Як для скнари, то й чортова дочка до пари, аби гроші.
- До котла розуму треба черпак хитрощів.
- Лякливий, як заєць, а шкодливий, як кіт.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Здеруть, як із Сидорової кози.
- Здибав його, як чайку на гнізді.
- Здивляються, як на тура.
- Здібний, як віл до корита.
- Здорова, як вода.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Ахіллесова п’ята нерідко схована в голові.
Лешек КУМОР - Білі нитки — улюблений колір уряду.
О.В. ІВАНОВ - Більшість людей дурні, і всякий дуріє на свій лад.
Еразм Роттердамський - Бувають випадки в житті, виплутатися з яких може допомогти лише дурість.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Будь-яка людина має право на дурість — проти цього не можна заперечувати, але цим правом треба користуватися з деякою помірністю.
Л. Берке
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Насолоджуючись цигаркою, слідкуйте за димком від неї — це відлітає ваше здоров’я. Олексій ДОМНИЦЬКИЙ
- Наші зарплати на порядок нижчі від європейських? Зате прибутки наших паханів на порядок вищі від європейських! Олександр ПЕРЛЮК
- Не важливо — з чим ти прийшов до чиновника, важливо, що не з порожніми руками. Олександр ПЕРЛЮК
- Не всі жінки крутять хвостом — спритні крутять чоловіками. Флоріан БОДНАР
- Не думайте про людей добре — вони цього все одно не оцінять. Сергій СКОРОБАГАТЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Людино, що твої водіння,
віками значені сліди?
Оце впокоєне струміння
прозрінь, радіння і біди.
І що усі твої напасті,
і сподівання, і жалі,
як по Вітчизні вічні страсті
горять, як зорі на шпилі.
Василь СТУС
"Земля гойдається...", 1977 - Ярій, душе. Ярій, а не ридай!
У чорній стужі сонце України,
а ти шукай — червону тінь калини,
на чорних водах тінь її шукай.
Василь СТУС
"Пам'яті Алли Горської", 1977 - Верни до мене, пам'яте моя,
Нехай на серце ляже ваготою
моя земля з рахманною журбою.
Хай сходить співом серце солов'я в гаю нічному.
Василь СТУС
"Верни до мене, пам'яте моя...", 1977 - За обрієм обрій, за далями далі, -
допоки напруглий не вигасне день, —
погребли тополі в глибокій печалі
своїх калинових, вишневих пісень,
бо вже ослонився безокрай чужинний,
і гнеться в жалобі кривавий розмай.
Прощай, Україно, моя Україно, чужа
Україно, навіки прощай!
Василь СТУС
"Остання пісня", 1977 - А я живу в Божій волі —
Не дав мені Господь долі.
Народна пісня
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
