Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Де заздрість і звада, там безчинство й усіляка зла річ. Слави краса від заздрощів, як од хвороби, перемінюється. Заздрість – струп на істині.
Апостол - Аби не було в людях заздрощів, то всі б рівними були.
Агатон - Ліпше самохіть у печалі бути, ніж підневільне радіти.
Агатон - Невільне – не без печалі і страху, як і вільне – не без веселощів і благочестя.
Теагон - Якщо хочеш спокійно жити, намагайся з тими, що з тобою живуть, мирно жити. Чини так, як їм вільно, а не насильно.
Епастет
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- До тебе не п'ють — не кажи «дай Боже».
- До торби грамоти треба ще й мішок розуму.
- До тюрми ворота широкі, а назад вузькі.
- До чого охота, до того й робота.
- Добра диня шакалові дісталася.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Розпаливсь, як жаба на каченята.
- Розпатлана, як овечка.
- Розплакався, як мала дитина.
- Розпливлось усе добро, як заяче сало.
- Розпливлось усе добро, як липове клиння.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- У голого короля не буває брудної білизни.
Віктор КОНЯХІН - Гармати стріляють по горобцях, бо у них дефіцит пороху.
Віктор КОНЯХІН - Коли бутерброд падає червоною ікрою вниз, ікра стає чорною.
Віктор КОНЯХІН - Коли закони працюють – платиш податки, коли не працюють – платиш хабарі.
Віктор КОНЯХІН - Кріт вимагає сліпого поклоніння.
Віктор КОНЯХІН
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Залишив слід в історії? Наслідив!
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - В поезії немає генералів. Тож звідки в ній стільки рядових?
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - Інколи замкнене коло – це трикутник.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - “Точність – ввічливість королів”. Спробуй до них запізнитись!
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - Суть не в міністрах культури, а в культурі міністрів.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ой Богдане, Богданочку!
Якби була знала,
У колисці б задушила,
Під серцем приспала.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Розрита могила", 1843 - Це той П е р в и й, що розпинав
Нашу Україну,
А В т о р а я доконала
Вдову сиротину.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Сон"("У всякого своя доля..."), 1844 - За що ж боролись ми з ляхами?
За що ж ми різались з ордами?
За що скородили списами
Московські ребра?
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Чигирине, Чигирине...", 1844 - Бо в день радості над вами
Розпадеться кара.
І повіє огонь новий
З Холодного Яру.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Холодний Яр", 1845 - Чи я знала, ще сповита,
Що тая цариця -
Лютий ворог України,
Голодна вовчиця!..
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Великий льох", 1845
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
