Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Коли ви прагнете до найвищого статусу, почесно досягти другого або навіть третього місця.
ЦИЦЕРОН - Коли дух коливається, можна будь-якою малістю схилити його в ту або іншу сторону.
Теренцій Публій - Коли море спокійне, усякий може бути керманичем.
Публій Сір - Коли навколо багато розумників, тоді і з’являється велика омана.
Лао-ЦЗИ - Коли народ дурний, ним легко керувати.
Шан ЯН
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Серцем люби, а руками тряси.
- Коли жінку почав бити, то і будеш бити, а не починав, то не починай.
- Усе гаразд, усе добре, що жінка маленька: він побє і полає і полає —вона веселенька.
- А я свою жінку так побив, аж тіло почорніло — то давай плакати, поки аж побіліло.
- Чого сидиш надумалася, чом в чоботи не взулася!
– ... Сюда туда попід лави: нема чобіт, лиш холяви.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Зав'яз, як собака в тину.
- Загибає, як риба без води.
- Загинув, як руда миша.
- Заглядає, як кіт у каганець.
- Заглядає, як сорока в кістку.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Нещасний той народ, серед якого в час біди не знайдеться хоча б однієї людини, котрій можна
- було б вклонитися, покластися на її слово і піти за нею.
Константіне ҐАМСАХУРДІА - Є на світі й такі мудреці, які нічого мудрого не сказали й не зробили, хоча славу мудреця здобули, бо замість того, щоб плести нісенітниці, мовчали.
Константіне ҐАМСАХУРДІА - Найжорстокіше поле бою — то власне ліжко, бо три чверті людства помирає у власному ліжку.
Константіне ҐАМСАХУРДІА - Життя деяких людей — як твір бездарного письменника... Прочитаєш до кінця і переконаєшся: краще булo й не читати.
Константіне ҐАМСАХУРДІА
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Чиновник чекає, що ви свою думку викладете йому на лапу.
Флоріан БОДНАР - Чого хоче народ — політтехнологи йому розкажуть.
Олександр ПЕРЛЮК - Чого хоче народ?— давайте запитаємо про це у олігархів!
Олександр ПЕРЛЮК - Чоловікові зле, отже, сусідська корова жива і здорова.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Чому закон один для всіх, а мільйонні дивіденди лише для обраних?
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Що наша Вкраїна
Стала шляхті раєм,
А ми, її рідні діти,
По степах блукаєм.
Пантелеймон КУЛІШ
"Дунайська дума", 1862 - Тихо Дунай, тихо
Жовті піски миє.
Як згадаю Україну,
Серденько заниє.
Пантелеймон КУЛІШ
"Дунайська дума", 1862 - Єсть у світі правда чиста,
І добро, і воля -
Іззивай їх, моя думо,
На ріднеє поле.
Пантелеймон КУЛІШ
"Сам собі", 1862 - Удосвіта встав я... темно ще надворі...
Де-не-де по хатах ясне світло сяє,
Сяє ясне світло, як на небі зорі...
Дивуюсь, радію, у серця питаю:
"Скажи, віще серце, чи скоро світ буде?"
Пантелеймон КУЛІШ
"Заспів", 1862 - Ще не вмерла Україна, і слава, і воля,
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.
Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.
Павло ЧУБИНСЬКИЙ
"Ще не вмерла Україна", 1863
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
- Укриваймося сонцем і літнім дощем,
Диво-росами, степом налитим,
Укриваймося сіном, жіночим плечем —
Вороги ж наші, браття,
Нехай укриваються плитами!
Валерій ЯСИНОВСЬКИЙ - Мисливець піймав куріпку і хотів засмажити її та з'їсти. Але куріпка стала його благати: "Не вбивай мене! Я приведу тебе у те місце де живе багато куріпок".
І відповів їй мисливець: "Зараз ти помреш від моєї руки, тому що зраджуєш ти на смерть своїх ближніх та своє плем'я!"
Давайте ж вип'ємо за те, щоб зрадників завжди зневажали не тільки друзі, але й вороги.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
