Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Людина людині вовк.
Плавт. - Людина міряється не з ніг до голови, а від голови до неба.
Конфуцій - Людину видає влада.
Піттак - Людям необхідна людська мораль, заснована на природі людини, на досвіді, на розумі.
К. Гельвецій. - Май завжди більше розуму, ніж самолюбства.
Епікур.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Бодай умирати, і в свій горщок зазирати.
- Що на своїм сміттю, то не згине.
- Кождий когут смілий на своїм сміттю.
- Кождий пес на своїм сміттю гордий.
- Хоч у рідного тата — але не моя хата.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- По діброві вітер виє,
Гуляє по полю,
Край дороги гне тополю
До самого долу.
Тарас Шевченко
"Тополя", 1839 - І все то те, вся країна,
Повита красою,
Зеленіє, вмивається
Дрібною росою,
Споконвіку вмивається,
Сонце зустрічає...
І нема тому почину,
І краю немає!
Тарас Шевченко
"Сон" ("У всякого своя доля..."), 1844 - Село! і серце одпочине.
Село на нашій Україні -
Неначе писанка село,
Зеленим гаєм поросло.
Цвітуть сади; біліють хати,
А на горі стоять палати,
Неначе диво.
Тарас Шевченко
"Княжна", 1847 - І там степи, і тут степи,
Та тут не такії,
Руді, руді, аж червоні,
А там голубії,
Зеленії, мережані
Нивами, ланами,
Високими могилами,
Темними лугами.
Тарас Шевченко
"А. О. Козачковському", 1847 - Гори мої високії,
Не так і високі,
Як хороші, хорошії,
Блакитні здалека.
Тарас Шевченко
"Сон"("Гори мої високії..."), 1847
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Раніше потрібно було стати знаменитим, щоб дозволити собі вчиняти скандали; тепер потрібен скандал, щоб стати знаменитим.
Моріс Шевальє. - Реальність не встигає за коментарями.
Станіслав Єжи Лец. - Реальність стає дедалі більше схожою на своє фотозображення.
Сьюзан Зонтаг. - Ревіння натовпу ще не голос народу.
Віктор Власов. - Редактор — співробітник газети, який відокремлює зерно від полови й віддає полову до друку. Ельберт Габбард.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Президент видав указ: з 8 березня дівчат, котрі зважуються в наш час на заміжжя, нагороджувати медаллю «За мужність».
Віктор ІГНАТЕНКО - Президента щодня показують по телебаченню, аби народ не подумав, що він утік.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Прибічник залежності і рабства себе бачить тираном і рабовласником.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Пригріти чоловіка просто, складніше остудити.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Прийшли податківці з ревізією, а пішли з провізією.
Роман КРИКУН
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Верни до мене, пам'яте моя,
Нехай на серце ляже ваготою
моя земля з рахманною журбою.
Хай сходить співом серце солов'я в гаю нічному.
Василь СТУС
"Верни до мене, пам'яте моя...", 1977 - За обрієм обрій, за далями далі, -
допоки напруглий не вигасне день, —
погребли тополі в глибокій печалі
своїх калинових, вишневих пісень,
бо вже ослонився безокрай чужинний,
і гнеться в жалобі кривавий розмай.
Прощай, Україно, моя Україно, чужа
Україно, навіки прощай!
Василь СТУС
"Остання пісня", 1977 - А я живу в Божій волі —
Не дав мені Господь долі.
Народна пісня - Ой не повіває буйний вітер
та із чистого поля, —
Ой не жди, не жди того козаченька,
видно, така доля.
Лірично-побутова пісня - Ой ішов козак з Дону, да, з Дону додому,
Да й сів над водою, проклинає долю:
"Доле ж моя, доле, чом ти не такая,
Ой чом не такая, як доля чужая?"
Бурлацька пісня
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Щоб хотілось і моглося, було де і було з ким!
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони.
І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04!
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
