Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Ти робиш найкращу i для тебе рятiвну справу, коли твердо йдеш шляхом доброго глузду.
Григорій СКОВОРОДА - Як нерозумно випрощувати те, чого можеш сам досягти
Григорій СКОВОРОДА - Коли твердо йдеш шляхом, яким почав iти, то, на мою думку, ти щасливий.
Григорій СКОВОРОДА - Подiбне до подiбного веде Бог.
Григорій СКОВОРОДА - Вiнець хвали – старiсть.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Пошукаймо указу, щоб напитись по другому разу; та як не перевернемось, так і по третьому напємось.
- Оце тая запіканка? ... якби ще!
- Як випили варенухи, то й загули, як мухи.
- І гуляли вони собі день як золото, другий як срібло, третій як мідь, хоч і до дому їдь.
- Ноги кажуть "ходімо до дому", головонька каже "ходім до покою", калитка плеще "напиймося ще" — а я все поплачу!
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Розказує, мов з книжки бере.
- Розказує, мов з книжки читає.
- Розквасив губу, мов капицю.
- Розквокталась, мов квочка.
- Розкішний, мов павич.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Те, що один поет говорить про іншого, можна сказати, не будучи поетом узагалі.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Тебе продадуть все одно, ти тільки набивай собі ціну.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Ті, хто переріс епоху, часто ходять з опущеною головою.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Тому, хто вже побував пам’ятником, потім важко бути навіть моделлю.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Трагізм епохи виражений у її сміху.
Станіслав Єжи ЛЕЦ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Важко знайти душу, в яку ще не ступала нога людини.
Юрій МЕЛІХОВ - Народжуються, щоб літати; вміння повзати приходить пізніше.
Юрій МЕЛІХОВ - Щоб викривити ідею, досить не відступати від неї ні на крок.
Юрій МЕЛІХОВ - Хто має совість, той більш нічого не має.
Юрій МЕЛІХОВ - Не досить вичавити з себе раба, треба його ще працевлаштувати.
Юрій МЕЛІХОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Світе мій, чому любов до свого народу є націоналізм? В чім його злочин? Які нелюди придумали отсе-от знущання над життям людським?
Олександр ДОВЖЕНКО
"Щоденник", 1944 - Нехай мої часи були лихі,
та не були вони такі ще підлі,
такі до скарг і до благань глухі,
і тих пісень, які вже всім набридли,
від нас не вимагали владарі,
не їздили на людях, як на бидлі.
Юрій Клен
"Попіл імперій", 1946 - Картагена нашої провінційності мусить бути зруйнована. Шлях до майбутнього лежить через уміння мислити й розуміти, не через начотництво, сліпу віру і завжди обмежений фанатизм.
Юрій ШЕРЕХ
"Наша сучасність — наше мистецтво", 1947 - Проблема безґрунтянства — це, може, найхарактеристичніша проблема XX сторіччя... Всі історичні процеси нашого часу ніби спеціально спрямовані на те, щоб позбавити людину ґрунту.
Юрій ШЕРЕХ
Зустрічі з Заходом", 1950 - Радянська система прекрасно знає, що цілком політизована людина — це вже не людина, а раб чи робот. Цього не знає, на жаль, більшість еміграції.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- На питання про те, кого вiн більше любить – брюнеток чи блондинок – справжній мужчина повинен відповісти «Так!».
Так давайте вип’ємо за жiнок, яких люблять справжні чоловіки!
- Зірки прекрасні вночі, а наші жінки подібні зіркам.
То ж вип’ємо за зоряні ночі!
- Вип’ємо за поцiлунок! Адже його придумав чоловiк, тому що не знайшов іншого способу закрити рота жiнці.
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки.
– Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка.
– Зате я випив.
То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими.
- – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку:
– За яку?
Кожний за свою!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
