Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Життя коротке, мистецтво ж - вічне.
Гіппократ - З глибокою мудрістю завжди живе глибоке невдоволення: хто збільшує своє знання, той збільшує своє страждання.
Соломон - З демократії народжується тиранія.
Платон. - Займи мiсце нижче, нiж тобi належить. Краще, якщо тобi скажуть — зiйди вище, нiж — зiйди вниз.
Талмуд. - Закон і влада безперечні для громадянина.
Арістотель.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Мене мати ще в колисці колихала, а я вже на хлопців поглядала.
- Менше вкусиш — швидше ковтнеш.
- Ми родичі: на одному сонці онучі сушили.
- Минув піст — не зловили й за хвіст.
- Млин меле — борошно буде, язик меле — біда буде.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Жито, як стіна.
- Життя біжить, як музика дзвенить.
- Життя вільне, як собаці за пазухою.
- Життя наше, як павутина.
- Життя, як колюча нива: не пройдеш, ніг не вколовши.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Гідна людина не йде по слідах інших людей.
Конфуцій. - Гіперболи кохання — метафори літератури.
Володимир Брюґген. - Глибина — це опущена висота.
Джангулі Ґвілава. - Глибока думка не мусить бути цікавою.
Олег Келлер. - Глядач завжди має рацію. Навіть коли його нема.
Андрій Книшов.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Це не ми відхиляємось від курсу, то він од нас!
Олександр ПЕРЛЮК - Це нічого, що все відібрали, зате кожен отримав по сертифікату!
Олександр ПЕРЛЮК - Це нічого, що жінка завжди права, адже кожен має право на помилку.
Олександр ПЕРЛЮК - Це нічого, що заводи стоять, зате тепер у них є власники.
Олександр ПЕРЛЮК - Це нічого, що попереду непроглядна темрява, головне, щоб ти був оптимістом!
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Смерть.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "В неділю рано зілля копала", 1909 - Видиш, брате мій,
Товаришу мій, Відлітають сірим шнурком Журавлі у вирій. Чути: кру! кру!кру! В чужині умру, Заки море перелечу, Крилонька зітру. Богдан ЛЕПКИЙ "Журавлі", 1910 - Я не умру від смерті —
я умру від життя. Умиратиму — життя буде мерти, не маятиме стяг. Михайло Семенко "Патагонія", 1917 - Я прийду до тебе, доле,
На страшне криваве поле, На останній смертний бій. Григорій ЧУПРИНКА "Перемога", 1918 - І тим, що згинули в зорі весінніх літ,
Хрестів поставити в свій час ми не зуміли. Одна вечірняя вітає їх могили, Одна вечірняя віта їх заповіт. Микола ФІЛЯНСЬКИЙ "Спить ряд могил", 1924
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай! - Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів? - Укриваймося сонцем і літнім дощем,
Диво-росами, степом налитим, Укриваймося сіном, жіночим плечем — Вороги ж наші, браття, Нехай укриваються плитами! Валерій ЯСИНОВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|