Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Наступний, весело освітлений день — плід учорашнього, так само як добра старість — нагорода гарної юності.
Григорій СКОВОРОДА - Солодке пізнає пізніше той, хто може проковтнути неприємне.
Григорій СКОВОРОДА - Не любить серце, не бачачи краси.
Григорій СКОВОРОДА - Що вподобав, на те й перетворився.
Григорій СКОВОРОДА - Не за обличчя судіть, а за серце.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Хоч мороз і припікає, зате мух і комарів немає.
- Хоч не влад, та широко ступає.
- Хоч не з красою, аби з головою. Краса до вінця, а розум до кінця.
- Хоч не кумував, та через пліт зазирав.
- Хоч одвірка ламай, а з хати виходь.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Без ножа, як без рук.
- Без шапки, як злодій.
- Безрідний бурлака, як собака.
- Бере, як багатого за живіт.
- Бере, як віл на роги (як вола за роги).
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Одна з ознак посередності розуму є бажання постійно розповідати.
Жан ЛАБРЮЙЄР - Помилки дурнів іноді такі разючі, їх так важко передбачити, що вони заганяють мудреців у безвихідь і корисні лише тим, хто їх коїть.
Жан ЛАБРЮЙЄР - Помилкове милосердя — не лише слабкість; воно межує з несправедливістю і вельми згубне для суспільства, бо заохочує гріх.
Генрі Філдінг - Помірність в проявах вдачі — завжди чеснота, помірність в принципах — завжди вада.
Пейн - Помреш лише раз, але це вже надовго.
Жан-Батіст МОЛЬЄР
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Жодна з відомих в історії імперій… не відіграла такої реакційної ролі у світовій історії і не була в такому протиріччі з інтересами не тільки поневолених народів, але й самого панівного народу.
Росія була і лишилася жандармом Європи. Петро Голубенко - З віри в себе родиться Відвага.
Лев Силенко - З усіх пристрастей людських етична пристрасть — єдина достойна і справжня пристрасть.
Олександр Довженко - З усіх утрат втрата часу найтяжча.
Григорій СКОВОРОДА - За Україну,
За її долю,За честь і волю, За народ! Микола Вороний
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Диктатори, диктатори, диктатори,
погоничі великі: "цоб-цабе". Диктатори, диктатори, диктатори Щодня диктують світові себе. Григорій ЧУБАЙ "Вертеп", 1968 - Птах подеколи так звикає до клітки, що згодом негоден прожити без неї. Ану ж випустіть його на волю — і він загине. Людина — не птах, вона творіння вищого ґатунку, проте природа увіклала в неї багато спільного з птахом: вона почасти теж не може перебувати без клітки...
- Є чи нема
домагався малим є чи нема домагався як виріс є чи нема домагався сивіючи є чи нема домагався холонучи є чи нема Микола Холодний "Діалог", 1969 - Чорнять мозок і ґвалтують шлунки —
Хліб глевкий, аж людський капле піт, Гадь повзе тут між людських стосунків. Тільки спільності, що погляди на дріт. Михайло ОСАДЧИЙ "Чорнять мозок...", 1970 - Сидіти за ґратами нікому не легко. Але не поважати себе — ще важче. І тому будемо битися!
Валентин МОРОЗ "Замість останнього слова", 1970
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|