Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Для Русі пиття – веселість, не можемо без того бути.
«Повість минулих літ» - Всякий чоловік, коли спершу покуштує солодощів, потім не захоче гіркого приймати.
«Повість минулих літ» - У чому тебе застану, у тому тебе й судитиму.
«Повість минулих літ» - Як добре і як красно, коли житимуть брати разом!
«Повість минулих літ» - Велика-бо користь буває чоловікові від науки книжної, бо книги вказують нам і навчають нас, як іти шляхом покаяння, і мудрість, і стриманність здобуваємо із слів книжних. Книги подібні рікам, що тамують спрагу цілого світу – це джерела мудрості. Книга – бездонна глибина, ми ними в печалі втішаємось, вони - узда для тіла і душі. Мудрість – велика.
«Повість минулих літ»
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Троянського коня досiдають вiд середини.
- Труситься, як осичина.
- Трьом свиням їсти не дасть.
- Трясе цап бороду, бо привик до цього змолоду.
- Трясеться, як лист на осиці.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Бігає, як Настя в коноплі.
- Бігає, як ошпарений.
- Бігає, як собака без хвоста.
- Бігає, як собака по хаті.
- Бігає, як солоний заєць.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Добрий смак — це насамперед почуття міри.
Костянтин Паустовський. - Добрий смак у гуморі — нонсенс; це все одно, що цнотлива повія.
Малькольм Маґґерідж. - Добрий хірург знає, коли його ніж торкається до нерва; і добрий критик так само відчуває порух свого пера.
Джордж Бернард Шоу. - Добрі книги є розрадою у всьому, але замінити нічого не можуть.
Етьєн Рей. - Добрі новини завжди запізнюються, а погані летять мов на крилах.
Вольтер.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Шанси є завжди. Поки не намагаємось їх реалізувати.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Широко обмежений вибiр — вельми сумнiвна ознака поступу.
Ростислав ДОЦЕНКО - Шлях до успіху завжди закритий на ремонт.
Роман КРИКУН - Штатна одиниця швидко зробила кар'єру – стала штатною шісткою.
Флоріан БОДНАР - Шукав своє місце в житті і... заблудився.
Михайло КОСТІВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Колеса глухо стукотять,
мов хвиля об пором. Стрічай, товаришу Хароне, і з лихом, і з добром. Василь СТУС "Пам'яті Миколи Зерова", 1977 - Хай їм грець,
тим літам, що будуть непрожиті. Тож бери собі останній шлюб, бо не зійде на камені жито, і сухий не розів'ється дуб. Василь СТУС "Наді мною синє віко неба...", 1977 - Як добре те, що смерті не боюсь я
і не питаю, чи тяжкий мій хрест, що перед вами, судді, не клонюся в передчутті недовідомих верст... Василь СТУС "Як добре те, що смерті не боюсь я...", 1977 - Стороною дощі йдуть,
А долом туман. А на моїм серденьку Журба та й печаль. Народна пісня Мислі мої, мислі, Докупи ся зійшли, На серденьку стали, Спатоньки не дали. - І, здається, молодому
Нічого б журиться, А прийдеться молодому З журби утопиться.
Народна пісня
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить! Повиздихають ті, хто нас не захотів! І плачуть ті, кому ми не дістались! - Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90. Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними. - Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж. То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків. - Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|