Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Перше молись за спільне спасіння, а згодом за своє.
Сократ - Якби дослухався Бог молитов усіх людей і сотворив би відповідно молінню їх, то ввесь рід людський загинув би, бо багато зла одне одному вимолюють.
Епікур - Хіба ж не зле це, коли просимо у Бога кращого, а самі не силуємося творити добро, що його так Бог любить?
Златоуст - Негласне діло ліпше, ніж слово недовершене.
Богослов - Слово схоже на дзеркало. Як дзеркало образ тіла й лиця показує, так і бесідою особливість душевного образу виявляється.
Фотій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Коли старий бере молоду, він живе в оазі, а вона — в пустелі.
Євр. - Коли хліба нема, про шашлик не мріють.
Груз. - Коли хочеш залицятися до чужої жінки, то спершу зійди по сходах, бо ж доведеться ними котитись.
Баскськe - Коли хочеш щось про турка сказати, спочатку під шапку заглянь, чи там його немає.
Югосл. - Коли шукаєш вогонь, знаходиш його разом із димом.
Кит.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Будьмо здорові, як бурі корови, а я буду пить, як черкаський бик.
- Будьте здорові, як сиві корови, а наш бик і так звик.
- Будьте спокійні, як порося в мішку.
- Було так співати, як кашу з медом їсти.
- Бурчить, як свекор.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Віруючий знаходить свого природного ворога не у вільнодумній, а в релігійній людині.
Фрідріх НІЦШЕ - Давати кожному своє – це означає: бажати справедливості і досягати хаосу.
Фрідріх НІЦШЕ - Дурість – дар божий, але не слід нею зловживати.
Фрідріх НІЦШЕ - Жити без співчуття — бути хворим душею і тілом.
Фрідріх НІЦШЕ - Жоден переможець не вірить у випадковість.
Фрідріх НІЦШЕ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Долею свого народу приємніше перейматися десь на Багамах або в Маямі.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Дон Кіхот любив про всяку всячину язиком молоти, тому й бився з мельницями.
Флоріан БОДНАР - Дуля з маком — це вже делікатес.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - Дурні від нещасного кохання вдаються до самогубства. Розумні пишуть вірші. Найрозумніші не закохуються.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Дурні краще користаються з дурості, ніж розумні — з розуму.
Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ходжу берегами,
Та й не находжуся;
Дивлюсь на сади зелені,
Та й не надивлюся.
Пантелеймон КУЛІШ
"Lago Маggirе", 1862 - Ми сподівались, ждали, ждали,
Ждемо й тепер... Весни нема,
А перед нами і за нами
Холодна, темная зима!
Олександр КОНИСЬКИЙ
"Сподівання", 1876 - Дивувалась зима,
Чом так слабне вона,
Де той легіт бересь,
Що теплом пронима?
Іван ФРАНКО
"Дивувалась зима...", 1880 - Земле, моя всеплодющая мати,
Сили, що в твоїй живе глибині,
Краплю, щоб в бою сильніше стояти,
Дай і мені!
Іван ФРАНКО
"Земле, моя всеплодющая мати...", 1882 - Не забудь, не забудь
Юних днів, днів весни,
Путь життя, темну путь
Проясняють вони.
Іван ФРАНКО
"Не забудь, не забудь...", 1882
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
