Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- То навіть добре, що Діоген був приречений на заслання: там він узявся до філософії.
Григорій СКОВОРОДА - Так само як боязкі люди, захворівши під час плавання на морську хворобу, гадають, що вони почуватимуть себе краще, коли з великого судна пересядуть до невеличкого човна, а відти знову переберуться у тривесельник, але нічого сим не досягають, бо разом з собою переносять жовч і страх, — так і життєві зміни не усувають з душі того, що завдає прикрості і непокоїть.
Григорій СКОВОРОДА - Безумцеві властиво жалкувати за втраченим і не радіти з того, що лишилось.
Григорій СКОВОРОДА - Ти не можеш віднайти жодного друга, не нашукавши разом з ним і двох–трьох ворогів.
Григорій СКОВОРОДА - Більше думай і тоді вирішуй.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Хто спішить, той людей смішить, а хто тихо ходить, той на ум наводить.
- Хто стане горілкою свій розум мить, той його ще більше забруднить.
- Хто старе поминає, той щастя не має.
- Хто стереже уста i язик свiй, той збереже вiд лиха свою душу.
- Хто терпить улесливість жінки, терпить і роги на лобі.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Скаже слово, наче витвердить.
- Скаже слово, як снопа зв'яже.
- Скаже, наче сокирою відрубає.
- Скаже, як з воза ляпне.
- Скаже, як з дуба зірве.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Хто став у мистецтві майстром, той без усякого для себе збитку може забути про правила.
Артуро ГРАФ - Хто став у мистецтві майстром, той без усякого для себе збитку може забути про правила.
А. Граф - Хто так часто обманював тебе, як ти сам?
Бенджамін Франклін - Хто у вірності не клявся ніколи, той ніколи її і не порушить.
А. Платен - Хто хоче досягти того, чого бажає, нехай бажає досяжного.
Хуан Мануель
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Якщо мураха — найсильніша істота, то амеба — найрозумніша.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Якщо мураха — найсильніша істота, то амеба — найрозумніша.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Якщо Росія там, де російська мова, то, певно, Росії замало Чечні, Дубровки і Беслана.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Якщо ти чесний і працьовитий, готуйся бути бідним.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - А ще депутати отримують матеріальну допомогу — як компенсацію за нестачу в них совісті.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Поезія — рідна сестра моя.
А правда людськая — наша мати.
Ліна КОСТЕНКО
"Доля", 1962 - Є вірші — квіти.
Вірші — дуби.
Є іграшки — вірші
Є рани.
Є повелителі і раби.
І вірші є —
каторжани.
Крізь мури в'язниць,
по тернях лихоліть —
ідуть, ідуть по етапу століть...
Ліна КОСТЕНКО
"Є вірші", 1962 - Поете,
вмій шукати і чекати!
Найкращий вірш не ходить на свободі.
Ліна КОСТЕНКО
"Все більше", 1962 - Перо, мій скальпелю вогненний,
Ти мій жорстокий лиходій,
Мій дикий поклик цілоденний,
Первоцвіт мій, перволюб мій!
Іван Драч
"Перо", 1965 - Митець мусить втікати з життя для того, щоб його впізнати. Мусить втікати з життя, дріб'язкового побуту, тому що він розносить митця на частки. Митець мусить, як Демокріт, виколоти собі очі, щоб нарешті заглянути в середину суті, щоб пізнати її, щоб пізнати істину життя.
Михайло ОСАДЧИЙ
"Більмо", 1968
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
