Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не за обличчя судiть, а за серце.
Григорій СКОВОРОДА - Кожен є той, чиє серце в нiм: вовче серце – справдешнiй вовк, хоч обличчя людське; серце боброве – бобер, хоч вигляд вовчий; серце вепрове – вепр, хоч подоба бобра.
Григорій СКОВОРОДА - Чи може людина, слiпа у себе вдома, стати зрячою на базарi?
Григорій СКОВОРОДА - Пiзнаєш iстину – ввiйде тодi в кров твою сонце.
Григорій СКОВОРОДА - Хiба може говорити про бiле той, котрому невiдоме, що таке чорне?
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Чия відвага, того й перевага.
- Чия шкода, того й грiх.
- Чоботарева жінка й ковалева кобила завжди босі.
- Чого весна не посіяла, того зима не скуштує.
- Чого за гроші не можна зробити! І бога за гроші можна купити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Ховається, як папуга.
- Ходить, мов корова.
- Ходить, мов пава.
- Ходить, мов сім днів не їв.
- Ходить, мов тінь.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Легкість автора — це фальш: таж його носять Музи!
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Лише люди несправжні.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Ліра Нерона була камертоном.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Література прогресивніша від життя: вона вдається до евтаназії щодо своїх невдалих героїв.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Любов до Батьківщини не знає кордонів.
Станіслав Єжи ЛЕЦ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Товк воду у ступі і таки витовк дисертацію.
Михайло КОСТІВ - Тоді лише пізнається цінність часу, коли він утрачений.
Григорій СКОВОРОДА - Той ворог набагато небезпечніший, котрий прикидається твоїм другом.
Григорій СКОВОРОДА - Той, кого ви купили, — рано чи пізно вас продасть.
Олександр ПЕРЛЮК - Той, хто ворог собі, особливо небезпечний для інших.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Розпука крає
Серце на дні...
Зіронька сяє,
Та не мені.
Павло ГРАБОВСЬКИЙ
"Пролісок", 1894 - Облягла душу ніч — непрозора страшна,
Нема шляху з німої пустині.
Павло ГРАБОВСЬКИЙ
"Ніч".1896 - Неси ж мене. коню, по чистому полю,
Як вихор, що тутка гуляє,
А чень, утечу я від лютого болю,
Що серце моє розриває.
Іван ФРАНКО
"Безмежнеє поле в сніжному завою...". 1896 - О ні!
Являйся, зіронько, мені!
Хоч в сні!
В житті мені весь вік тужити —
Не жити.
Іван ФРАНКО
"Чого являєшся мені...", 1896 - Обгорта мене туга, болить голова,
Стіни й стеля гнітять, мов темниця...
Де ж ви, де, мої щирі, одважні слова?
Де поділась моя чарівниця,
Молода моя муза, і горда, й смутна,
Жалібниця-порадниця тиха?
Леся УКРАЇНКА
"З пропащих років", 1897
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Мисливець піймав куріпку і хотів засмажити її та з'їсти. Але куріпка стала його благати: "Не вбивай мене! Я приведу тебе у те місце де живе багато куріпок".
І відповів їй мисливець: "Зараз ти помреш від моєї руки, тому що зраджуєш ти на смерть своїх ближніх та своє плем'я!"
Давайте ж вип'ємо за те, щоб зрадників завжди зневажали не тільки друзі, але й вороги.
- Ми говоримо про все хороше, чисте, свiтле. Я пропоную тост за все чорне.
- Давайте вип’ємо за те, щоб в іменинниці був чоловік у чорному костюмi, з чорним дипломатом, щоб їздила вона на чорнiй «Bолзі» вiдпочивати до Чорного моря, і щоб їла чорну ікру і пила чорну каву!
- Океан, шторм...Тоне корабель. Всі гинуть.
Вхопившись за колоду, рятуються капітан і боцман. Змерзли вони в холоднiй воді.
Боцман каже капiтановi:
– Слухай, капiтане, давай вип’ємо.
Дiстав пляшку, і в цей момент акула вiдкусила йому ногу.
Вiн пiднімає пляшку і каже:
– Капiтане, давай вип’ємо зараз за тих, кому ще гiрше, нiж нам!
То ж давайте друзі, вип’ємо за тих, кому зараз тяжко!
- То ж давайте друзі, вип’ємо за тих, кому зараз тяжко!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
