Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Хто йде до Горнього дому, не дбає про дім долішній.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Хто має від бога дар і не користуватися ним – злодій є.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Хто прaцював на мамону, на Бога працювати не може.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Хто правду говорить, ненавидять того.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Хто пристрастю багатьох багатств утяжений, не зможе ввійти у царство Боже.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней»
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Продав совість за гроші — віддав душу чортові задарма.
- Пропав день, і собаки не брехали.
- Пропав, як пес на ярмарку.
- Прощай, розум, завтра побачимося.
- Пусти брехню як мак, а виросте завбільшки з кулак.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Довгоногий, як журавель.
- Довгошиї, як жирафи.
- Доглядай, як око.
- Догоджає, як чирякові.
- Докоряє, як свекруха.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Торгівля не розорила ще ні одного народу.
Бенджамін ФРАНКЛІН - Торгуючи честю, не розбагатієш.
Люк де ВОВЕНАРГ - Чесну людину можна піддати переслідуванню, але не спаплюжити.
ВОЛЬТЕР - Честолюбство подібне до голодного шлунку – воно не підкоряється жодним законам, крім свого апетиту.
Генрі Вілер Шоу - Щоб випромінювати гармонію, насамперед треба встановити її у собі.
Мішель Куаст,
Шлях до успіху
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- В калюжі глибоко не пірнеш, будь ти хоч японським шукачем перлів.
Василь СИМОНЕНКО - Якими б цитатами бездари не підпирали свою розумову стелю, вона, однак, занизька.
Василь СИМОНЕНКО - Поезія – це прекрасна мудрість.
Василь СИМОНЕНКО - Що то за простір, коли в ньому не можна рухатись?
Василь СИМОНЕНКО - Як простір немислимий без руху, так поезія немислима без думки.
Василь СИМОНЕНКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Чорна нічко, заглуши
Всі страждання на душі.
Григорій ЧУПРИНКА
"Ніч", 1918 - Як пес голодний, кинутий і гнаний,
Блукаю я по вулицях чужих...
Олександр ОЛЕСЬ
"Як пес голодний, кинутий і гнаний...", 1926 - Такий я ніжний, такий тривожний,
моя осінняя земля.
Навколо вітер непереможний
реве й ґуля...
Володимир СОСЮРА
"Такий я ніжний, такий тривожний...", 1928 - Коли німують людські живі душі,
тоді і роси кам'яніють на зелі,
а очі в молоді, немов од суші,
мертвіють, облітають навесні.
Тодось ОСЬМАЧКА
"Сонет", 1929 - Холодна тиша. Місяцю надламаний,
Зо мною будь і освяти печаль мою.
Вона, як сніг на вітах, умирилася,
Вона, як сніг на вітах, і осиплеться.
Володимир СВІДЗИНСЬКИЙ
"Холодна тиша", 1932
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
