Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Немає нічого небезпечнiшого, нiж пiдступний ворог, але немає нічого більш отруйного вiд удаваного друга... Жоден диявол ніколи не приносить бiльше, нiж такі удавані друзi.
Григорій СКОВОРОДА - Побiльше думай і тоді вирiшуй.
Григорій СКОВОРОДА - Соловей вчить спiвати дiтей своїх [...] Батьки суть нашi кращі вчителi.
Григорій СКОВОРОДА - Смерть людинi – спокiй.
Григорій СКОВОРОДА - О книги, найкращі порадники, найвірнiші!
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Як так, то скоро нас і кури загребуть.
- Та вже нас і кури загребли.
- Зо всякого села по скурвому сину.
- Як горілку пють, то мене минають; а як ся бють, то від мене починають.
- У макогонову юшку впала (всі нападаються).
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Щастя, як трясця,— кого нападе, того й трясе.
- Щебече, як пташка.
- Щебече, як сорока.
- Щебече, як у саду соловей.
- Щедра, як земля.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Мені байдуже, що про мене говорять за моєю спиною, доки про мене говорять неправду.
Авраам Лінкольн. - Мені заважає писати Лев Толстой.
Oлександр Блок. - Мені зазвичай потрібно близько трьох тижнів, щоб підготувати блискучу імпровізовану промову.
Марк Твен. - Мені треба було п'ятдесят років, щоб збагнути, що я не маю письменницького таланту. Але тоді вже було пізно — до того часу я встиг стати знаменитим.
Роберт Бенчлі. - Мені тридцять років, але я вже читаю не гірше від тридцятичотирьохрічних.
Дейна Карві.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Коли до влади щоразу приходять випадкові люди, то це вже не випадковість. Сергій КОЛОМІЄЦЬ
- Коли нічого сказати, говорять ще більше. Олексій КРАЧИЛО
- Коли п’ють по-чорному, дуже легко попадають в обійми білої гарячки. Наталія ІВАНКІВ
- Коли рахуєш чужі гроші, завжди виходить більше. Наталія ІВАНКІВ
- Крадуть не там, де погано лежить, а там, де закони «лежать». Сергій КОЛОМІЄЦЬ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Немає гірше, як в неволі
Про волю згадувать. Тарас ШЕВЧЕНКО "Г. З." ("Немає гірше, як в неволі...") 1848 - Не так тії вороги,
Як добрії люди — І окрадуть жалкуючи, Плачучи осудять, І попросять тебе в хату. Тарас ШЕВЧЕНКО "Не так тії вороги... ", 1848 - За шмат гнилої ковбаси
У вас хоч матір попроси, То оддасте. Тарас ШЕВЧЕНКО "П. С.", 1848 - Боже милий!
Як хочеться жити, І любити Твою правду, І весь світ обняти! Тарас ШЕВЧЕНКО "Ми восени таки похожі...", 1849 - Якби ви знали, паничі,
Де люде плачуть живучи, То ви б елегій не творили Та марне Бога б не хвалили, На наші сльози сміючись. Тарас ШЕВЧЕНКО "Якби ви знали, паничі...", 1850
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|