Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Де виявлявся неспроможним розум, там часто допомагав час.
СЕНЕКА - Де єднання, там і перемога.
Публій Сір - Де ми будемо після кончини? Там же, де спочивають не народжені.
Сенека Старший - Де немає закону, немає і злочину.
Апостол Павло, Послання до римлян, 4, 15 - Де немає сорому і смиренності, дівиця як стерва буває.
Петро I
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Такий хліб удався, що кіт би за шкуру сховався: закалець на палець.
- Пекла — бодай катових рук не втекла!
- Місила — бодай трясця трусила!
- Спекла Луця: не хоче їсти і цюця.
- Чи діжа здіжилась, чи господиня сказилась.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Дощ у вересні - півголоду, а посуха цілий голод робить.
- Жовтень ходить по краю, та виганяє птиць із гаю.
- Летять у вересні гуси - зиму на хвості несуть.
- Листопад - вересню онук, жовтню син, а зимі рідний брат.
- Осінній іній - на суху й сонячну погоду.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Закони повинні викорінювати вади і насаджувати доброчинність.
Марк Туллій ЦИЦЕРОН - Закони як павутиння, в якому заплутується дрібна мошкара, а не джмелі і оси.
Джонатан Свіфт - Захист поганого дiяння гiрше самого дiяння.
Бальтасар ҐРАСІАН - Зацькований і притиснений до стіни кіт перетворюється в тигра.
СЕРВАНТЕС - Зберіть трьох сіоністів у одній кімнаті і вони на мить ока сформують чотири політичні партії.
Леві Ешкол
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Продажна шкура добре знає, чого вона варта.
Борис РЕВЧУН - Пролетарі капіталістичних країн, щоб ми так жили!
Борис РЕВЧУН - Простий швед живе як його король, а його король живе як простий швед.
Анатолій ЗАКРЕВСЬКИЙ - Проти влади не попреш, треба перти слідом за владою.
Віктор ІГНАТЕНКО - Противновикрадальний пристрій.
Віктор ІГНАТЕНКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Встала рано, затужила:
гірка моя доля!
Взялась би я до роботи,
та не маю поля.
Уляна КРАВЧЕНКО
"Встала рано, затужила...", 1925 - Чи я в лузі не калина була?
Чи я в лузі не червона була?
Взяли мене поламали
І в пучечки пов'язали
Така доля моя,
Гірка доля моя!
Народна пісня — Зелена діброво, скажи мені правду:
А що в світі красно процвітає?
— Червона ма - Хвалилася береза
Своїми вітами перед дубами.
— Хвались, не хвались,
Не ти їх кохала,-
Кохали віти буйнії вітри,
Буйнії вітри, дрібнії дощі.
Народна пісня - Ой у лісі, в лісі,
В лісі на дубочку
Ой схилив, схилив
Голуб головочку,
Та з гори в долиночку,
Схилив головочку
Згори в долиночку...
Народна пісня - Кожна деревина хворости пускає,
А кожна пташина свою пару має.
Народна пісня
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
