Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Хто думає зрозуміти щось, той ще не розуміє, що саме слід розуміти. Хто розуміє, що не відає нічого, той воістину мудрим є. А як відає, що образив когось, той правду возлюбив.
Дидім - Початок знання – розуміння невігластва свого, а ми, не відаючи нічого, вважаємо себе всезнавцями.
Платон - Коли юнака цього привели до вчителя, що філософії навчав, і той спитав у нього: "Чому, юначе, навчився?" – той відповів: "Се вчив був, що не відаю нічого". Почувши це, вчитель зачудувавсь і всі, що навкруги стояли, вигукнули: "Воістину цей юнак розумніший за всіх нас".
Геракліт - Благодаті правило просте. Таким будь з ближнім своїм і чужим, як ти хочеш, щоб вони з тобою були.
Геракліт - Коли єством благий, то й благам подателем буде.
Ниський
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Не буде з пса ні солонини, ні ковбаси.
- Не буде, як баба скаже, а як Бог дасть.
- Не будь тим, що моркву риє.
- Не будь тією людиною, що догори щетиною.
- Не було вершка на молоці, не буде й на сироватці.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Їсть, як муха,
- Їсть, як погане порося,
- Їсть, як свиня,
- Їсть, як цибуля очі.
- Їсть, як циган марципани.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Мій бог — комп'ютер, а я — його живий намісник.
Білл Ґейтс. - Мій комп'ютер, напевно, зіпсований: щоразу, коли я задаю йому неправильне запитання, він видає мені неправильну відповідь.
Ешлі Брильянт. - Мій спосіб жартувати — це говорити правду.
Джордж Бернард Шоу. - Мій спосіб цитування відрізняється від звичайного тим, що я пропускаю лапки.
Джордж Мур. - Мій талант настільки малий, що кожному приємно його виявити.
Михайло Генін.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Видання для селян треба писати не говірковою мовою, але літературною, тільки простою й зрозумілою.
Іван Огієнко - Усі церковні Богослуження мусять відправлятися тільки живою мовою свого народу, як то було й у давнину.
Іван Огієнко - Богослуження незрозумілою мовою не приносять вірним усієї тієї духової користи, що є його ціллю.
Іван Огієнко - Народ, що в церкві не чує своєї рідної мови, звичайно не шанує й не береже її, як скарбу свого найдорожчого.
Іван Огієнко - Народ, що слухає Служби Божі в нерідній йому мові, подібний до в?язня, що любується світом Божим через в?язничні ґрати.
Іван Огієнко
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Яблука доспіли, яблука червоні!
Ми з тобою йдемо стежкою в саду.
Ти мене, кохана, проведеш до поля,
Я піду — і, може, більше не прийду.
Максим РИЛЬСЬКИЙ
"Яблука доспіли, яблука червоні!", 1918 - На порозі гість веселий —
Дощ блакитний, весняний...
- Хто постелю нам постеле
У світлиці запашній?
Максим РИЛЬСЬКИЙ
"На порозі гість веселий...", 1919 - Любиш чи не любиш,
Се мені байдуже!
Ввік я вірна буду,
Мій сердечний друже.
Уляна КРАВЧЕНКО
"Любиш чи не любиш...", 1925 - Моя!.. Й немає слів — слова в полоні,
Коли душа горить, діждавшись жнива.
Цілує жниці стиглі груди нива,
Пестить колоссям, мов ніжні долоні.
Богдан КРАВЦІВ
"Три сонети", 1930
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
