Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не називай солодким те, що породжує гіркоту.
Григорій СКОВОРОДА - Вірю, що більше єлею має в своїх гладеньких словах улесник, аніж батько, коли карає, і що фальшива позолота блищить краще від самого золота... Але згадай приказку: «Вихвалявся гриб гарною шапкою, та що з того, коли під нею голови нема».
Григорій СКОВОРОДА - Тоді лише пізнається цінність часу, коли він втрачений.
Григорій СКОВОРОДА - Ти робиш найкращу і для тебе рятівну справу, коли твердо ступаєш по шляху доброго глузду.
Григорій СКОВОРОДА - Як нерозумно випрошувати те, чого можеш сам досягти!
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Думай і так, і сяк, а роби однак.
- Думай, що робити, а роби те, що надумав.
- Думають добру думу без зайвого шуму.
- Думка за руки прудкіша.
- Думки обсіли, аж серце виривається.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Гуляє, як собака на прив'язі.
- Гуркоче, як грім.
- Густа, як ліс.
- Густа, як патока.
- Густа, як шкіра.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Жебракові пожежа не страшний.
Давня мудрість - Жодна людина не бореться проти свободи, — бореться людина, найбільше, проти волі інших.
Карл Маркс - За браком багатств нація тільки бідна; за браком патріотизму нація жалюгідна.
Буаст - Зазвичай після будь-якого голосування руки опускаються.
Володимир Зуєв - Закон могутній, але влада потреби сильніше.
Йоганн Вольфганг Ґете
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Той, кому постійно дивляться у рот, рідко його закриває.
Леонід СУХОРУКОВ - Скільки марнуєш часу на розмови про те, який він цінний!
Леонід СУХОРУКОВ - Щоб виховати янгола, потрібне диявольське терпіння.
Леонід СУХОРУКОВ - Чим різнобічніша людина, тим більше до неї можна знайти підходів.
- Психолог: лайку замінив обіцянками.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Горе ж тому кораблеві,
Та у море занесенному, Горе тому сиротині, Від родини відлученному! Левко БОРОВИКОВСЬКИЙ "Журба", 1830 - Ой нема, нема ні вітру, ні хвилі
Із нашої України! Чи там раду радять, як на турка стати, Не чуємо на чужині. Тарас ШЕВЧЕНКО "Гамалія", 1842 - Світе тихий, краю милий,
Моя Україно! За що тебе сплюндровано, За що, мамо, гинеш? Тарас ШЕВЧЕНКО "Розрита могила", 1843 - ...заснула Вкраїна,
Бур'яном укрилась, цвіллю зацвіла, В калюжі, в болоті серце прогноїла І в дупло холодне гадюк напустила, А дітям надію в степу оддала. Тарас ШЕВЧЕНКО "Чигирине, Чигирине...", 1844 - Україно! Україно!
Оце твої діти, Твої квіти молодії, Чорнилом политі, Московською блекотою В німецьких теплицях Заглушені!.. Плач, Украйно! Бездітна вдовице! Тарас ШЕВЧЕНКО "Сон" ("У всякого своя доля..."), 1844
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|