Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Мудра порада ліпше багатьох рук, і мудрий ліпше дужого.
Діодор - Ні коня без вуздечки не втримати, ні багатства без розуму.
Піфагор - Коли запитали Біонта, хто добрий дорадник, той відповів: "Час".
Піфагор - Перемагати в боях й простодушним не раз доводиться, розумом й мудрістю ж здолати лише ті можуть, хто добре думати здатні.
Аристід - Поради інше є не що як брак розуму. Бо не відаючи, що робити маємо, а чого не маємо, потребуєм поради.
Аристотель
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Гроші розуму не дають, а от розум дає гроші. (рум.)
- Людина знає, коли вирушає, але не знає, коли прибуде. (рум.)
- Язик у бика великий, а слова сказати не може. (рум.)
- Один горіх у мішку не торохтить. (рум.)
- П’ять заробляю, сім проїдаю, а різницю в гаманець відкладаю. (рум.)
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Сидить, як морква в гнізді.
- Сидить, як морква в грядці.
- Сидить, як на вогні.
- Сидить, як на голках.
- Сидить, як на ножах.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Якщо я міркую логічно, це значить тільки те, що я не божевільний, але зовсім не доводить, що я правий.
Іван Павлов - Якщо я повинна говорити, хто я, це значить, що я ніхто.
Уолліс, герцогиня Віндзорська - Ясність — річ двозначна. Ясність — це те, про що, з одного боку, нічого сказати, а з іншого боку — можна говорити до безкінечності.
Ролан БАРТ - Ясність — це не атрибут письма, це само письмо.
Ролан БАРТ - "Джентльменська угода" — це угода, умови якої не потрудилися викласти на папері обидва партнери.
NN
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Страшне не те, що наші правителі страшно далекі від народу, а що не бачать в цьому нічого страшного.
Володимир ШАМША - Суду власного сумління невідомі джерела Божої милості.
Василь Лісовий - Суєта не звужує свiтогляду. Навпаки - розширює. В бiк суєти.
Богдан ЧЕПУРКО - Сучасне – завжди на дорозі з минулого в майбутнє.
Олександр Довженко - Сучасне сільське прислів’я: «Хоч і посієш — та чим пожнеш?».
Леонід КУЛІШ-ЗІНЬКІВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Рідна мова на чужині
Ще милішою стає. Павло ГРАБОВСЬКИЙ "Рідний край", 1898 - Лише ми одні піддержуємо красу в житті, ми, артисти, вибрана горстка суспільності...
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Valse melancholique", 1898 - Поезіє! сопутнице моя!
Ти — теплий, животворний промінь сонця, Ти — тихий місяць, що в тюрмі сія З закуреного темного віконця. Агатангел Кримський "Поезіє! сопутнице моя!", 1898-1901 - Несказане, невимовне
Кобза промовляє І святими почуттями Серце надихає. Пантелеймон КУЛІШ "Маруся Богуславка", 1899 - Ні! я суб'єктивний,
Я — з егоїстичних: Все чуттів шукаю Тонко естетичних. Агатангел Кримський "Світові скорботи", 1901
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Щоб хотілось і моглося, було де і було з ким!
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони. І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04! - Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|