Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Схильнiсть до дружби нi куплею, нi проханням, нi насиллям не досягається...
Григорій СКОВОРОДА - Дружать тiльки з тими, до кого вiдчувають особливе духовне ваблення.
Григорій СКОВОРОДА - Коли вовк грає на свирiль, ведмiдь танцює, а лошак носить поноску, годi не смiятися. Кожна нешкiдлива невiдповiднiсть смiшить. А коли вже вовк став пастухом, ведмiдь ченцем, а лошак радником – це не жарт, а бiда. О коли б ми пiзнали, як це суспiльству шкiдливо.
Григорій СКОВОРОДА - Довго сам учись, коли хочеш учити iнших. В усiх науках та мистецтвах плодом є правильна практика.
Григорій СКОВОРОДА - Годi побудувати словом, коли те саме руйнувати дiлом
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Не взявшись за сокиру, хати не зробиш.
- Поки не упріти, поти не уміти (або: не уздріти).
- Печені голуби не летять до губи.
— Нікому сама птаха в руки не вскочить. - Як ручки зароблять, так ніжки сходять.
- Як робиш, так і ходиш.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Вирвався, як заєць з конопель.
- Вирвався, як заєць з-під куща.
- Виріс, як кіт навсидячки.
- Виріс, як поліський злодій.
- Вирядився, як на весілля.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Від доношеної думки народжується одна фраза. Від недоношеної — багато.
Джангулі Ґвілава - Від здібного журналіста до поганенького письменника — один крок. І його охоче роблять.
Андрій Крижанівський. - Від лжесвідчення до белетристики —один крок.
-Амінадо. - Від надмірного вживання слова забруднюються, але відіпрати їх неможливо.
Аграновський. - Від оплесків не глухнуть.
Цаль Мела мед
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Якщо ти попався на вудку, значить, мілко плавав.
Микола ПАСЬКО - Якщо хату прибирати рідше, то результати очевидніші.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - З чоловіками, як із мобільними телефонами. Першого вибираєш, щоб був дорожчий, крутіший... Але з кожним наступним береш щось простіше, скромніше, дешевше...
Валентина БУГРІЙ - А тому, хто підняв руки вгору, ми і прапор у руки.
Флоріан БОДНАР - Бабине літо: це коли своїх дітей уже виростила, а онуки ще не підійшли!
Володимир КОРЧИНСЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Хвилі не вір ти мінливій:
Вітер де віє, туди вона й б'є, Берег твердий незрадливий — Він тільки певний притулок дає. Борис ГРІНЧЕНКО "Зернятка", 1898 - В неділю рано зілля копала.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА Назва повісті, 1909 - Як спалахне серце кволе
Палом страчених надій, Я прийду до тебе, доле, На страшне криваве поле, На останній смертний бій. Григорій ЧУПРИНКА "Перемога", 1911 - Дорого зустрічей і тиха путь прощань,
Людська дорого, — просто стелься, Відбивши на холодних рельсах Огні ночей і дотики світань! Микола БАЖАН "Дорога", 1927 - І серце в путь мене веде,
І я не йти — не можу... Микола БАЖАН "Розмова сердець", 1928
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай! - Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|