Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Блаженство буде там, де є приборкання пристрастей, а не їхня вiдсутнiсть.
Григорій СКОВОРОДА - Шляхетна душа ненавидить явно, не прикриваючи приязним лицем своєї нехотi, – нять так лише рабськi серця, що народилися на лицемiрство та брехню.
Григорій СКОВОРОДА - Добра слава краще м'якого пирога.
Григорій СКОВОРОДА - Коли є червiнець, навiщо бажати, щоб i гаманець був золотий.
Григорій СКОВОРОДА - Плаває нещасливо той, хто не вмiє досягти гаванi.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Не йди в суд з одним носом, а йди з підносом.
- Не кайся рано встати, а кайся довго спати.
- Не кидай камінців до чужого городу.
- Не кожен той пастух, хто свистить.
- Не мудруй: мудріші тебе в тюрмі сидять.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Вчепився, як вовк до ягнят.
- Вчепився, як городовий до п'яного.
- Вчепився, як злидні бондаря.
- Вчепився, як рак за берег.
- Вчепився, як рак за штани.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Що безперечнішим є вислів, то більшою є небезпека його перетворення на загальник.
Люк де Вовенарґ. - Що більша людина, то легше в неї влучають стріли насмішок. У карликів влучати набагато важче.
Генріх Гейне. - Що більше в людини почуття гумору, то менше місця іншим почуттям.
Борис Крутієр. - Що більше ви скажете, то менше люди запам'ятають.
Франсуа Фенелон. - Що більше людина має вад, то цінніші її цноти.
Віктор Кашкін.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Сміються всі: народ з політиків, політики — з народу.
Олександр ПЕРЛЮК - Стабільність у країні настане тоді, коли невдоволені життям висловлюватимуть своє невдоволення на кухні і пошепки.
Олександр ПЕРЛЮК - Стабільність у країні настане тоді, коли невдоволені життям висловлюватимуть своє невдоволення на кухні і пошепки.
Олександр ПЕРЛЮК - Стільки демократії, свободи слова та правопорядку, що зла не вистачає!
Олександр ПЕРЛЮК - Ступінь розвитку демократії визначається кількістю вкрадених у народу мільйонів.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Спливає ранок. Милостивий Бог
Підніс долоні над хати й поля.
Богдан Нижанківський
"Ясніє день...", 1942 - Веселий вересень у лісі
Повісив ліхтарі,
І сонце на злотистім списі
Гойдається вгорі.
Юрій КЛЕН
"Осінь", 1943 - Впливає місяць, наче яхт,
в хмарин архіпелаг,
вп'ялившись вітру якорем
в шпилі смерек.
Вадим Лесич
"Впливає місяць...", 1953 - Вікно відкрите дивиться у сад,
де від дощу піднялись буйно трави.
І день, що розпочатий так, навгад,
приносить спокій тихий і ласкавий.
Марта Калитовська
"Вечір", 1955 - Бабине літо, бабине літо...
Жовті каштани, сині світання.
Паморозь вкрила ніжнії квіти —
Скоро вже осінь — мокра і рання.
Віталій Коротич
"Бабине літо...", 1961
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
