Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Мудрець не вільний від пристрастей, а помірний у пристрастях.
Арістотель - Мудрий не той, хто думає, що все знає, а той, хто розуміє, що знає мало.
Маттіас Клаудіус - Мудрий соромиться своїх недоліків, але не соромиться виправити їх.
КОНФУЦІЙ - Мудрий —хто знає потрібне, а не багато-дечого.
ЕСХІЛ - Мудрих та здібних людей треба висовувати на посади незалежно від їх положення, а лінивих і бездарних людей негайно звільняти з посад;
головних злодіїв треба карати, не чекаючи на їх перевиховання;
звичайних середніх людей треба виховувати, не чекаючи,поки до них прийдеться застосовувати міру покарання.
Сюнь-Цзи
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- І хміль пропав!
— Де той хміль дівся? — Злякався добре.
- Він пє, та ума не пропє.
- Пяний-пяний, а об угол не вдариться!
- В болоті не без чорта, в сімї не без пяниці.
- У пяниці коли не очі сині, то спина в глині.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Вертиться, як в'юн в ополонці.
- Вертиться, як м'яло по макітрі.
- Вертиться, як на голках.
- Вертиться, як на дзиґлику.
- Вертиться, як собака.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- У телефонній книзі багато фактів, але нема жодної думки.
Мортимер Адлер. - У тих, кому нема чого робити, завжди багато помічників.
Михайло Генін. - У тих, хто пише ясно, є читачі, а в тих, хто пише темно, — коментатори.
Альбер Камю. - У фантастичних романах головним було радіо. При ньому очікувалося щастя людства. Ось радіо є, а щастя нема.
Ілля Ільф. - У фільмі має бути початок, середина і кінець, але не обов'язково саме в цьому порядку.
Жан-Люк Ґодар.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Наше суспільство вже відкрите, приходь та екс-плуатуй!
Олександр ПЕРЛЮК - Гадаєте, тим, хто бореться з хабарництвом, – не потрібні гроші?!
Олександр ПЕРЛЮК - Не для того жінка оголює свої тендітні плечі, щоб на них усе звалювали.
Олександр ПЕРЛЮК - Тільки на цій грішній землі може бути стільки святих!
Олександр ПЕРЛЮК - Якби не тендітні жіночі плечі, чоловікові довелось би все виносити на своєму горбі.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Україно, ти моя молитва,
Ти моя розпука вікова...
Громотить над світом люта битва
За твоє життя, твої права.
Василь СИМОНЕНКО
"Задивляюсь у твої зіниці...", 1964 - Ради тебе перли в душу сію,
Ради тебе мислю і творю.
Хай мовчать Америки й Росії,
Коли я з тобою говорю.
Василь СИМОНЕНКО
"Задивляюсь у твої зіниці...", 1964 - Можна все на світі вибирати, сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину.
Василь СИМОНЕНКО
"Лебеді материнства", 1964 - Україно, зозульні діброви,
Україно, далеко єси...
Україно, яка ж ти чудова,
Усміхнись у серпанку краси.
Михайло ОСАДЧИЙ
"На обмерзлих...", 1966 - Національне відродження є процесом, що має практично необмежені ресурси, бо національне почуття живе в душі кожної людини, навіть тієї, яка, здавалося б, давно померла духовно.
Валентин МОРОЗ
"Замість останнього слова", 1970
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
