Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Хто людяний, той дає іншим опору, бажаючи сам її мати, і допомагає їм досягти успіху, бажаючи сам його досягти.
КОНФУЦІЙ - Хто не може зосередиться на собі або захоплюється чимось, той бачачи не побачить, чуючи не почує, куштуючи не розрізнить смаку.
КОНФУЦІЙ - Хто не пам’ятає про колишнє щастя, той — сьогодні вже старий.
ЕПІКУР - Хто повторює старе і довідується про нове, той може бути вожаком.
КОНФУЦІЙ - Хто приймає рішення, не вислухавши протилежну сторону, чинить несправедливо, хоча б рішення це й було справедливим.
СЕНЕКА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- У Хоролі — всього доволі.
- Хто рано встає, тому Бог дає, а хто пізно ходить, той сам собі шкодить.
- Це було за царя Гороха, як було людей трохи.
- Чи програв, чи виграв, аби свіжі гроші!
- Щастя, в кого жінка Настя, а в кого Горпина — то лиха година!
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Прилипли, як мухи до меду.
- Приліпився, як п'явка до тіла, а не сидить без діла.
- Примостився, як кіт на сонці.
- Примостився, як сорока на кілку.
- Припав до води, як муха до меду.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Закрий очі і думай про Англію.
Порада англійської королеви Вікторії її дочці в шлюбну ніч - Залицяння — це гра, у якій усі махлюють: чоловіки прикидаються щирими, жінки — сором’язливими, і кожен сам себе обманює.
Л. Cей - І тільки в критичні дні раптом розумієш, що ти — жінка.
Тамара Клейман - Ймовірно, лише одна людина з тисячі жагуче поглинена своєю роботою, як такою. Різниця лиш у тім, що про чоловіка скажуть: “Він захоплений своєю справою”, а про жінку: “Вона якась дивна”.
Дороті Сейерз - Кохана жінка — та, котрій можна заподіяти більше страждань.
Етьєн Рей
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Споживчий кошик... із дірявим дном.
Василь КРАСНЮК - Спочатку ліквідували неписемність. А потім письменних.
Андрій КОЦЮБИНСЬКИЙЙ - Спочатку ліквідували неписемність. А потім письменних.
Андрій КОЦЮБИНСЬКИЙ - Справжнiй ідеал — той, що живе й пiсля здiйснення.
Ростислав ДОЦЕНКО - Справжню ціну владі знає той, хто вже поплатився за неї.
Володимир ШАМША
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Буде з мене, поки живу,
І мертвого слова,
Щоб виливать журбу, сльози.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Гайдамаки", 1841 - Теплий кожух, тілько шкода —
Не на мене шитий,
А розумне ваше слово
Брехнею підбите.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Гайдамаки", 1841 - Єсть ще і такі паничі, що соромились свою благородну фамілію (Кирпанучкошиєнков) і надруковать в мужицькій книжці.
Далебі, правда!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Гайдамаки" ("Панове субскрибенти!"), 1841 - Може, верну знову
Мою правду безталанну,
Моє тихе слово.
Може, викую я з його
До старого плуга
Новий леміш і чересло.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Чигирине, Чигирине...", 1844 - Тілько я, мов окаянний,
І день і ніч плачу
На розпуттях велелюдних,
І ніхто не бачить,
І не бачить, і не знає —
Оглухли, не чують;
Кайданами міняються,
Правдою торгують.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І мертвим, і живим...", 1845
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
