Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Вiрно, що більше єлею має в своїх гладеньких словах улесник, анiж батько, коли карає, що фальшива позолота блищить краще вiд самого золота... Але згадай приказку: «Вихвалявся гриб гарною шапкою, та що з того, коли під нею голови нема».
Григорій СКОВОРОДА - [Любов] ... є джерело всього життя...
Григорій СКОВОРОДА - Для мене нема нiчого дорожчого чи солодшого, нiж душа, яка мене любить, хоч би бракувало всього іншого.
Григорій СКОВОРОДА - Чисте серце перебуває в любовi, а любов залишаеться в ньому ж.
Григорій СКОВОРОДА - Хiба не любов все повднуе, будуе, творить, подiбно до того, як ворожiсть руйнує?
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Погнався за зайцем, наскочив на вовка. (болг.)
- Поки сир до короля донесуть, половину самі розберуть. (англ.)
- Правда гірка: хто тобі її скаже, той тебе поважає, хто промовчить — той зневажає. (колумб.)
- Прийшло щастя — будь пильний, прийшло горе — будь мужній. (кит.)
- Про бідняка згадають, як недоїдки зі столу приймають. (азерб.)
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Зерно, як бурштин.
- Зима зла, як змій.
- Зимове сонце, як мачуха: світить, та не гріє.
- Зимове сонце, як мачушине серце.
- Зимове сонце, як удовине серце.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Шлюб — єдина форма рабства, що допускається законом.
Джон Стюарт Мілль - Шлюб — найдорожчий спосіб довідатися, який же ти, по суті, дурень.
Дмитро ПАШКОВ - Шлюб — це довга розмова, що переривається суперечками.
Роберт СТІВЕНСОН - Шлюб — це короткий відпочинок між романами.
Сарі Табір - Шлюб — це любов, яку попросили ще про щось.
Войцех Бартошевський
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Міністрами, депутатами, головами держадміністрацій не народжуються, ці посади купуються.
Олександр ПЕРЛЮК - Міф про депутатську недоторканність вкотре розвіяла розгнівана дружина.
Юрій БЕРЕЗА - Міцніша за сталь лише горілка!
Олександр ПЕРЛЮК - Можна було б жити і в підворітті, аби не свіжий вітер перемін.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Можна подумати, як у крадіїв-мільйонерів не буде депутатської недоторканності, то їх хтось посадить!
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Кохання — як вода — плавке та бистре,
рве, грає, пестить, затягає й топить. Леся УКРАЇНКА "Лісова пісня", 1911 - Я цілуватиму вустонька гожі,
щоб загорілись, щоб зашарілись, наче ті квітоньки з дикої рожі! Леся УКРАЇНКА "Лісова пісня", 1911 - Ви знаєте, як липа шелестить
У місячні весняні ночі? — Кохана спить, кохана спить, Піди збуди, цілуй їй очі, Кохана спить... Ви чули ж бо: так липа шелестить. Павло ТИЧИНА "Ви знаєте, як липа шелестить...", 1911 - Ти не прийшла в вечірній час...
Без тебе день вмирав сьогодні, Без тебе захід смутно гас І сонце сходило в безодні... Ти не прийшла в вечірній час. Олександр ОЛЕСЬ "Ти не прийшла", 1913 - Десь на дні мого серця
Заплела дивну казку любов. Павло ТИЧИНА "Десь на дні мого серця...", 1914
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
- Давайте вип'ємо горілки за покоління, яке обирає "Пепсі"!
Тому що нам більше дістанеться!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|