Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Брехні бережіться, і п’янства, блуду, бо в цьому душа погибає і тіло.
"ПОВЧАННЯ" Володимира МОНОМАХА - Жінку свою любіть, але не давайте їй над собою влади.
"ПОВЧАННЯ" Володимира МОНОМАХА - Лінь – то мати усьому: що уміє, те забуде, а чого не вміє, того не навчається.
"ПОВЧАННЯ" Володимира МОНОМАХА - Добро діючи, не надійтеся ні на що добре.
"ПОВЧАННЯ" Володимира МОНОМАХА - Якщо вам Бог зм'якшить серце, то сльози свої пролийте за гріхи свої.
"ПОВЧАННЯ" Володимира МОНОМАХА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Не штука дати, коли є звідки брати.
- Неволя всюди однаково пахне.
- Нема лісу без вовка, а села без лихого чоловіка.
- Немає болота без жаби, а села без лихої баби.
- Непрошений гість біля порога їсть.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- З переляку став білий, як крейда.
- З тебе герой, як з клоччя батіг.
- З тобою водиться, як з тим ведмедем.
- З тобою домовитись, як з жабою в болоті.
- З тобою розмова, як з вітром полова.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Щоб не сказати зайвого, говорив афоризмами.
Борис Крутієр. - Щоб передати свої думки, потрібно набагато більше розуму, ніж для того, щоб їх мати.
Гельвецій. - Щоб писати до газет, не треба ніякої кваліфікації, але щоб їх читати, треба досконало знати речі, світ і людей.
Гуго Штейнгаус. - Щоб писати добре, треба мати вроджену легкість і набуту ускладненість у писанні.
Жозеф Жубер. - Щоб писати книги, які легко продаються, треба мати мозок, який легко продається.
Олдос Гакслі.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Склероз вилікувати важко, але про нього можна забути.
Роман КРИКУН - Сльозою пустелі не зросиш, а криком вітру не спиниш.
Юрій БЕРЕЗА - Совість у нього завжди чиста, бо ніколи не була в користуванні.
Роман КРИКУН - У графі «сімейний стан» писав «безнадійний».
Роман КРИКУН - У дитинстві Сидорчук мріяв стати продавцем. У наші дні мрія професора Сидорчука здійснилась.
Роман КРИКУН
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Бо хто матір забуває,
Того Бог карає, Того діти цураються, В хату не пускають. Тарас ШЕВЧЕНКО "І мертвим, і живим...", 1845 - Бо невчене око
Загляне їм в саму душу Глибоко! глибоко! Дознаються небожата, Чия на вас шкура, Та й засудять, і премудрих Немудрі одурять! Тарас ШЕВЧЕНКО "І мертвим, і живим...". 1845 - Окують царей неситих
В залізнії пута, І їх, славних, оковами Ручними окрутять, І осудять губителей Судом своїм правим, І вовіки стане слава, Преподобних слава. Тарас ШЕВЧЕНКО "Псалми Давидові", 1845 - Встань же, Боже, поможи нам
Встать на ката знову. Тарас ШЕВЧЕНКО "Псалми Давидові", 1845 - Діла добрих обновляться,
Діла злих загинуть. Тарас ШЕВЧЕНКО "Псалми Давидові", 1845
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|