Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Деякі неписані закони твердіші усіх писаних.
Сенека. - Джерело страху — в вашому серці, а не в руках лякаючого.
Джебран - Дивіться доброзичливо на все суще, хай кожне ваше слово буде спокійне, привітне, лагідне; хай кожна ваша дія служить виправленню помилки, розвитку добра.
Будда. - Для громадян набагато корисніше, коли процвітає вся держава в цілому, а не коли окремі люди досягають успіху, ціле ж руйнується.
Фукідід, 460-400 р. до н. е. , грецький історик - До волі веде лише одне: зневага до того що не залежить від нас.
Епіктет.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Хто рано встає, тому Бог дає, а хто пізно ходить, той сам собі шкодить.
- Це було за царя Гороха, як було людей трохи.
- Чи програв, чи виграв, аби свіжі гроші!
- Щастя, в кого жінка Настя, а в кого Горпина — то лиха година!
- Що з воза впало, те пропало.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Купив хустку, як гуску.
- Купив хустку, як скатертину.
- Купив, як пса облупив.
- Курить, як лихий дорогою.
- Курить, як чорт від кукуріку.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Дев’ятнадцяте століття було століттям видавничого крісла; двадцяте – століття психоаналітичної кушетки.
Маршалл Маклюен - Добродії, мені щось сказати. Є які-небудь запитання?
Філ Уотсон - Досвідчений редактор не дочитує до кінця навіть афоризм.
Костянтин Меліхан - Достовірної інформації про загибель або смерть Шаміля Басаєва командування угруповання не поширює.
Геннадій Альохін - Доти, поки мою фотографію дають на обкладинці журналу, мене не турбує, що про мене пишуть на 96-й сторінці.
Мік Джаггер
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Потрібно зі сміхом бути дуже обережним, – тим більше, що він заразливий.
Микола ГОГОЛЬ - Поріднитися душею, а не кров’ю, може лише людина.
Микола ГОГОЛЬ - Гнів скрізь недоречний, а більш за все у справі справедливій, тому що затемнює і каламутить її.
Микола ГОГОЛЬ - Глупота є особливою принадою гарненької жінки.
Микола ГОГОЛЬ - Слава не може наситити і дати насолоду тому, хто украв її, а не заслужив; вона викликає постійний трепет тільки в гідних їх.
Микола ГОГОЛЬ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Листя пада, мов золото,
Крок дзвенить насторожено...
Я надвоє розколотий,
Я стократ розтривожений.
Михайло СИТНИК
"Осінь", 1946 - Світ заговорив про покинутість людини, про тривогу, як її основне почування, про тривогу, як про праматерію душі.
Микола Шлемкевич
"Загублена українська людина", 1954 - У безкрай, далечінь-дорогу
надломлено я закричу
про самоту і про тривогу,
про дні, яких я не лічу,
про дивовижну німоту
без слів та звуків,
про нечулу
німу, глуху, пусту, пусту —
що серце далечі жахнулось.
Оксана Лятуринська
"У безкрай, далечінь-дорогу...", 1955 - Як списаний папір сумного дня,
Упала ніч, мов кропля атраменту,
І ти ідеш у темінь навмання,
Розбитий і знівечений дощенту.
Михайло СИТНИК
"Ніч", 1956 - Біль у душу мою закрадається вужем,
відчай груди мені розпанахує, рве.
Василь СИМОНЕНКО
"Дід умер", 1962
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
- Укриваймося сонцем і літнім дощем,
Диво-росами, степом налитим,
Укриваймося сіном, жіночим плечем —
Вороги ж наші, браття,
Нехай укриваються плитами!
Валерій ЯСИНОВСЬКИЙ - Мисливець піймав куріпку і хотів засмажити її та з'їсти. Але куріпка стала його благати: "Не вбивай мене! Я приведу тебе у те місце де живе багато куріпок".
І відповів їй мисливець: "Зараз ти помреш від моєї руки, тому що зраджуєш ти на смерть своїх ближніх та своє плем'я!"
Давайте ж вип'ємо за те, щоб зрадників завжди зневажали не тільки друзі, але й вороги.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
