Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Немає іншого і бiльшого нещастя, як коли душа болить. Вона болить тоді, коли болять думки.
Григорій СКОВОРОДА - Живуть на землі й тi, хто ні про що не думає, як лиш розбагатіти, нажертися, напитися, нарядитися. Тікайте від розмов з цими пожадливими до наживи. В серці їх погане сім’я виплоджує жовч і зміну отруту, що вбиває душу.
Григорій СКОВОРОДА - Щасливий той, хто мав змогу знайти щасливе життя. Але щасливіший той, хто вміє користуватися ним.
Григорій СКОВОРОДА - ...розумним і добрим серцям набагато миліший і поважнiший природжений чесний швець, ніж неприроджений статський радник.
Григорій СКОВОРОДА - Найбільша справа, коли вона без природженостi робиться, втрачає свою честь і вартiсть.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Пізнаєш, як чорний віл на ногу наступить.,
- Знатимеш, коли лихо (або: дідька) матимеш.
- Як прийде зла година, треба знати, по чому кіш лиха.
- Навчить біда плакати, навчить біда ворожити.
–... як нема що в рот вложити.
- "Коли ти бабусю ворожити стала"? "Тоді мій голубе, як хліба не стало"!
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Така честь, як собаці в ярмарок.
- Таке добре, як моя лиха доля.
- Таке лихо надворі, що не видно й світу.
- Такий бідний, як мак начетверо.
- Такий він мені рідний, як десята вода на киселі.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Воля — це коли не потрібно вибирати.
В. Соловйов - Вона була з тих дівчат, які піднімалися сходами успіху помилка за помилкою.
Мей Уест - Вона вийшла за нього, аби завжди бути з ним разом. Він одружився з нею, аби про неї забути.
Еліас Канетті - Вона випускала слова обоймами, по декілька десятків підряд, і замовкала лише задля того, щоб перезарядитися.
Еміль Кроткій - Вона грала свою роль так, немов ще не підписала контракту з продюсером.
Джордж Джин Натан
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Коли душа кричить, а серце плаче, значить — у них різноголосся.
Василь ТИТЕЧКО - Коли історія оголошує антракт, хто тільки не лізе на сцену!
Микола ПАСЬКО - Коли навколо лунає барабанний дріб, шкодуєш, що під рукою немає дробовика.
Флоріан БОДНАР - Коли немає нічого святого, моляться божкам.
Флоріан БОДНАР - Коли починаєш усе розуміти, з жахом помічаєш, що голова забита дурницями.
Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ні! Я жива! Я буду вічно жити!
Я в серці маю те, що не вмирає.
Леся УКРАЇНКА
"Лісова пісня", 1911 - Хто вам сказав, що я слабка,
що я корюся долі?
Хіба тремтить моя рука,
чи пісня й думка кволі?
Леся УКРАЇНКА
"Хто вам сказав, що я слабка...", 1911 - Молодий я, молодий,
Повний сили та одваги.
Гей, життя, виходь на бій, —
Пожартуєм для розваги!
Павло ТИЧИНА
"Молодий я, молодий...", 1911 - Треба негайно "одшити" — або принаймні поставити на своє місце різних писак, що, вміючи сяк-так зробити репортерську замітку, тикають свого носа в мистецтво й — більше того — намагаються керувати ним.
Микола ХВИЛЬОВИЙ
- Українська інтелігенція відчуває, що в масі вона не здібна побороти в собі рабську природу, яка північну культуру завжди обожнювала і тим не давала можливості Україні виявити свій національний геній.
Микола ХВИЛЬОВИЙ
"Україна чи Малоросія", 1926
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
