Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Ти бо людина жорстока: береш, чого не поклав, i жнеш, чого не посiяв.
Євангеліє від св. Луки - Небо й земля проминуться, але не проминуться слова Мої.
Євангеліє від св. Луки - Отче, вдпусти їм, бо не знають, що чинять вони.
Євангеліє від св. Луки - Спочатку було Слово, а Слово в Бога було, i Бог було Слово.
Євангеліє від св. Івана - Кожен, хто робить лихе, ненавидить свiтло i не приходить до свiтла, щоб не зганено вчинкiв його. А хто робить за правдою, той до свiтла йде, шоб дiла його виявились, бо зробленi в Бозi вони.
Євангеліє від св. Івана
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Не займай гною, не буде воняти.
- Не займай лихо, доки воно тихе.
- Не замітай чужої хати,— гляди чи твоя заметена.
- Не звання дає знання, а навпаки.
- Не звикай у гостях, бо й дома захочеш.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Подавився, як сто карбованців дав.
- Подивився, наче кислицю з'їв.
- Подивився, як шага дав.
- Подібний, як свиня на коня, тільки шерсть не така.
- Подібний, як сова на яструба.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Коли нема над чим сміятися, народжуються сатирики.
Станіслав Єжи Лец. - Коли нема свого імені, й псевдонім не допоможе.
Віктор Коняхін. - Коли нема таланту, нічого не попишеш.
Володимир Хочинський. - Коли письменники зауважили, що життя нагадує погані романи, вони вдалися до цілковитої вигадки.
Гуґо Штейнгаус. - Коли пишеш під диктовку, власну індивідуальність можна виявляти тільки в помилках.
Вєслав Брудзинський.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Народ буває розумний або дурний залежно від того, кого слухається.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Народ вимирає, бо зарплата, що зростає, не встигає за ним...
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Народ люблять, критикуючи його, хвалять — брешучи йому.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Народ, який народжує «нових» українців, безсмертний.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Народи вимирають не тільки від недоїдання і переїдання, а й від заздрощів і пихи.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Серце болить, а розказувать треба: нехай бачать сини і внуки, що батьки їх помилялись, нехай братаються знову з своїми ворогами. Нехай житом-пшеницею, як золотом, покрита, нерозмежованою останеться навіки од моря і до моря — слав'янськая земля.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Гайдамаки" ("Передмова"), 1841 - О милий Боже України!
Не дай пропасти на чужині,
В неволі вольним козакам!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Гамалія", 1842 - А тим часом перевертні
Нехай підростають
Та поможуть москалеві
Господарювати,
Та з матері полатану
Сорочку знімати.
Помагайте, недолюдки,
Матір катувати.
Тарас Шевченко
"Розрита могила", 1843 - Ой Богдане, Богданочку!
Якби була знала,
У колисці б задушила,
Під серцем приспала.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Розрита могила", 1843 - Це той П е р в и й, що розпинав
Нашу Україну,
А В т о р а я доконала
Вдову сиротину.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Сон"("У всякого своя доля..."), 1844
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
