Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Добра слава краще м'якого пирога.
Григорій СКОВОРОДА - Коли є червiнець, навiщо бажати, щоб i гаманець був золотий.
Григорій СКОВОРОДА - Плаває нещасливо той, хто не вмiє досягти гаванi.
Григорій СКОВОРОДА - Не той дурний, хто не знає (ще такий, котрий усе знає, не народився), але той, хто знати не хоче. Зненавидь глупоту: тодi хоч i дурний, а будеш у числi блаженних.
Григорій СКОВОРОДА - Нащо ж мені докоряти,
Що в селі родила мати?
Нехай у тих мозок рветься,
Хто високо в гору дметься.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Чоловік так як муха: сегодия живе, а завтра вмре.
– ... нині жиє, а завтра гниє.
- Такий наш вік: нині жиєш, а завтра гниєш.
– Учора жив, а сегодня зогнив.
- Як умер чоловік, то як не бував.
- Вік наш, як година.
- Такий вік, як у зайця хвіст.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Качається, як бублик, голеньке.
- Качається, як собака на відлигу.
- Кашляє, як собака гавкає.
- Квапиться, як попівна заміж.
- Кива головою, мов сухий опеньок.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Йолопи й генії не зобов'язані розуміти анекдоти.
Гуґо Штейнгаус. - Йому було б що сказати, якби він стільки не говорив.
Вєслав Брудзинський. - Йому нема чого сказати, а його ще й замовчують.
Вєслав Брудзинський. - Йому подобалося, що журнал не повертав рукописів: це певною мірою лестило його самолюбству.
Н. Станіловський. - Від кохання народжується кохання.
Софокл.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Дурні від нещасного кохання вдаються до самогубства. Розумні пишуть вірші. Найрозумніші не закохуються.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Дурні краще користаються з дурості, ніж розумні — з розуму.
Флоріан БОДНАР - Еволюція: був людиною — став великим птахом.
Микола ПАСЬКО - Егоїст — це людина, котра більше дбає про себе, ніж про мене.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Є книжки, яким судилося довге життя тільки тому, що їх ніхто не читає.
Микола ПАСЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Так ось який ти, світе зелен-золот,
Давно відомий з вицвілої казки...
Серця людей — неначе лід і холод,
Злоба. Ненависть. Вічно жах поразки.
Олекса Веретенченко
"Так ось який ти, світе зелен-золот...", 1951 - Тугу нашу. Господи, благослови, що з нею, наче з костуром своїм жебрак, минаємо стовпи придорожні, у невідоме ведені Твоєю волею. І ти у камінь тугу цю перетопи, хай благословенний буде камінь цей, як зброя наша, що іще остання залишилася нам. Нехай безборонними не будемо. Щоб встояв кожний в зустрічі рішальній. Господи, благословляй!
Богдан Нижанківський
"Молитва", 1953 - І тепер Христос із хреста над нами звішує довічную свою главу.
Тодось Осьмачка
"Ніч і день". 1954 - Любити далеку царівну куди легше, ніж ближнього.
Микола Шлемкевич
"Загублена українська людина", 1954 - Якщо ти дійсно служиш правді, а не злу, —
Чому ж у щирості вбачаєш крамолу?
Василь СИМОНЕНКО
"Пильному", 1962
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
- Укриваймося сонцем і літнім дощем,
Диво-росами, степом налитим,
Укриваймося сіном, жіночим плечем —
Вороги ж наші, браття,
Нехай укриваються плитами!
Валерій ЯСИНОВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
