Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Для шляхетної людини нiщо не є таким важким, як пишний бенкет, особливо коли першi мiсця на ньому займають пустомудрi.
Григорій СКОВОРОДА - Хiба не любов усе єднає, будує, творить, подiбно до того, як ворожiсть руйнує.
Григорій СКОВОРОДА - Природа прекрасного така, що, чим бiльше на шляху до нього трапляється перешкод, тим бiльше воно вабить, на зразок того найшляхетнiшого і найтвердiшого металу, який чим бiльше треться, тим чудовiше вилискує.
Григорій СКОВОРОДА - Неправда гнобить протидії, але тим дужче бажання боротися з нею.
Григорій СКОВОРОДА - Чи знаєш ти, яких лiкiв заживають ужаленi скорпiоном? Тим-таки скорпіоном натирають рану.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Хороше, та рідко шито.
- Хорош, як бабин Ярош.
- Стань, подивися — плюнь та й відступися (як побачить гидке, а хвалене).
- Казав парубок — дівка нічого, а вийшло казнащо (або: чорзнащо).
- Одна одну ловить рідко (– наприклад: юшки багато, а галушок трохи).
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Гляне, наче золотом обдарує.
- Глянув, мов п'ятака дав.
- Глянула —і мов сонце засвітилось.
- Гнеться, як лозина.
- Гнучка, як берізка.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Перекладач ніяк не міг знайти спільної мови з автором.
Ф. Коничев. - Перекладач у прозі — раб, перекладач у віршах — суперник.
Василь Жуковський. - Перекладач щодо автора — те саме, що мавпа щодо людини.
Генріх Гейне. - Перекладений вірш має показувати той самий час, що й оригінал.
Юліан Тувім. - Переклади — це квіти під склом.
Вольфганг Менцель.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Успіх конкурента підсилює безсоння.
Галина КАМЕНСЬКИХ - Учитися, учитися, учитися, а коли ж працювати?..
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Фальсифікаціям — осуд, фальсифікаторам — ордени!
Олександр ПЕРЛЮК - Фінансові кризи найболячіше вдаряють по тих, у кого й фінансів-то нема!
Олександр ПЕРЛЮК - Фортуна любить тих, кого не помічає Феміда.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ще не вмерла Україна, і слава, і воля,
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.
Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.
Павло ЧУБИНСЬКИЙ
"Ще не вмерла Україна", 1863 - Та утіште серце моє,
Здавна наболіле,
За Вкраїну нещасливу
Кров'ю обкипіле...
Василь МОВА
"Під стріхою убогою...", 1870 - Спить Вкраїна,
І настане колись час —
Її збудить знов до жизні
Народовців чесний глас.
Василь МОВА
"Не пустуй, моя голубко...",1876 - Не пора, не пора, не пора
Москалеві й ляхові служить!
Довершилась України кривда стара, —
Нам пора для України жить.
Іван ФРАНКО
"Не пора", 1880 - І чужі ми чужениці
В рідній Україні,
Як пташина без гніздечка
На німій руїні.
Пантелеймон КУЛІШ
"Ключ розуміння", 1882
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
