Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- В княжих крамолах віки вкоротилися людям.
"Слово о полку Ігоревім" - З розбрату і постало насилля.
"Слово о полку Ігоревім" - Ні хитрому, ні спритному, ні чаклунові спритному суду Божого не минути.
"Слово о полку Ігоревім" - Хоч тяжко голові бути без пліч, але й тілу без голови.
"Слово о полку Ігоревім" - У кого ризи світлі, в того і мова чесна.
"СЛОВО" Данила ЗАТОЧНИКА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- З бідою, як з рідною мамою.
- Куди мах, туди мах, то все біду по зубах.
- Більшому більше й треба.
- Коли мені сліпому курка, то тобі видющому і дві.
- Великому — велика й яма.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Шкварчить, як вишкварки на сковороді.
- Шкідливий, як кошеня.
- Шкідливий, як тхір.
- Шумить, як гай.
- Шумить, як гроза.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Хочеш домогтися прихильності наставника? Дай йому можливість час від часу виправити твою помилку.
Вєслав Брудзинський. - Хочеш прославитися?.. Заведи собі плагіаторів.
Цаль Меламед. - Хочеш уникнути критики — нічого не роби, нічого не говори й будь ніким.
Ельберт Габбарт. - Хто б дізнався, що ти дурень, якби тобі не захотілося сказати щось розумне?
Олександр Перлюк. - Хто бреше натхненно, може й себе переконати.
Андрій Коваль.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Гроші душу холодять.
Тарас ШЕВЧЕНКО - Чи буде правда меж людьми?
Повинна буть, бо сонце стане І оскверненну землю спалить. Тарас ШЕВЧЕНКО - Думи мої, думи мої! Лихо мені з вами!..
В неволі тяжко, хоча й волі, Сказать по правді, не було. Тарас ШЕВЧЕНКО - Слава – заповідь моя.
Тарас ШЕВЧЕНКО - Щоб збудить
Хиренну волю, треба миром, Громадою обух сталить; Та добре вигострить сокиру – Та й заходиться вже будить. Тарас ШЕВЧЕНКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Культивування національного — законна реакція на многорічну денаціоналізацію. Але мистецтво росте не з таких реакцій, хоч яких закономірних, а з внутрішніх законів і зовнішніх впливів.
Юрій ШЕРЕХ "Не для дітей", 1964 - В дійсності еміграція українська є така, як вона мусить бути, і дуже близька своєю структурою й своїм духовним образом до українства на Україні — і до кожного суспільства взагалі, а зокрема такого, що його національний ґніт і національна зрада розмивали й розкладали сторіччями.
Юрій ШЕРЕХ "Не для дітей", 1964 - Кількісна вага еміграції супроти материка української людності зникома, може, одна сорокова частина. Але в балансі творчих сил і впливів вага ця далеко вища, і тільки майбутнє покаже наскільки.
Юрій ШЕРЕХ "Не для дітей", 1964 - Одійде в морок підле і лукаве,
Холуйство у минувшину спливе, І той ніколи не доскочить слави, Хто задля неї на землі живе. Василь СИМОНЕНКО "Пересторога славолюбцеві". 1964 - О, курде, бережи свої набої,
Але життя убивців не щади! На байстрюків свавілля і розбою Кривавим смерчем, бурею впади! Василь СИМОНЕНКО "Курдському братові", 1965
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|