Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Якщо важливо лiкувати тiло, то чи не найважливiше разом з тілом зберiгати і душу людини цілою, здоровою, незiпсованою?
Григорій СКОВОРОДА - Коли хто не має нового серця, тому весь світ є старе лахмiття. Коли чия душа тужить, тому весь свiт плаче. Коли чиє серце мучиться i страждає, тому весь рiк без свята... Коли чий розум мертвий, тому весь вiк без життя.
Григорій СКОВОРОДА - Так само як боязкi люди, захворівши під час плавання на морську хворобу, гадають, що вони почуватимуть себе краще, коли i великого судна пересядуть на невеличкого човна, а вiдти знову переберуться у тривесельник, але нiчого сим не досягають, бо разом i собою переносять жовч і страх,– так і життєві змiни не усувають з душі того, що завдав прикростi і непокоїть.
Григорій СКОВОРОДА - Якщо ти здоровий, радiю; якщо ти до того ще й веселий – радiю ще бiльше, бо веселiсть – це здоров’я гармонiйної душi. Душа, вражена яким–небудь пороком, не може бути веселою.
Григорій СКОВОРОДА - Немає бiльшоi муки, як хворiти думками, мучитись серцем, мерзнути душею вiд холодного скрежету і відчаю. О, коли б ми цього морозу хоча б вполовину боялись!
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Від заздрощів лусне.
- Від знань відстанеш — хвостом ся зоставиш.
- Від Києва до Кракова всі пани однакові.
- Від кого хліба їси, за того й Бога проси.
- Від користі серце кам'яніє.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Жаднючий, наче ніколи його не бачив.
- Жаліє, як кота об лаву.
- Жалує діток, як мачуха.
- Жахається, як заєць.
- Жахається, як зо сну.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Найважче захищати справедливість від самого себе.
Борис Крутієр. - Найважче зберегти в таємниці свою думку про себе.
Марсель Паньйоль. - Найважче не повернутися до наїждженої колії.
Володимир Брюґґен. - Найважче простота дається найпростішим.
Борис Крутієр. - Найвище покликання фотомистецтва — пояснити людину людині.
Сьюзан Зонтаг.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Якби не гуси, занепад Римської імперії почався б набагато раніше.
Валентин ШУЛЬГА - Історик: тип, який без усякого сорому описує події, свідком яких ніколи не був.
Валентин ШУЛЬГА - Історичний парадокс: спочатку з’являються палиці і лише згодом – колесо, в яке слід їх вставляти.
Валентин ШУЛЬГА - Варто потрапити в історію, і звичайний вчинок перетворюється в діяння.
Валентин ШУЛЬГА - На кожному історичному етапі свої конвоїри.
Валентин ШУЛЬГА
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Лучче синиця в жмені,
як журавель в небі.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Наталка Полтавка", 1819 - Де згода в сімействі, де мир і тишина,
Щасливі там люди, блаженна сторона.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Наталка Полтавка", 1819 - Всякому городу нрав і права,
Всяка іміеть свой ум голова,
Всякого прихоті водять за ніс,
Всякого манить к наживі свій біс.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
(за Сковородою)"Наталка Полтавка", 1819 - От живемо і маємося, як горох при дорозі.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Наталка Полтавка", 1819 - То, сказано, — пани щоб день у день гуляли,
А ми, неграмотні, щоб хліба заробляли.
Євген ГРЕБІНКА
"Рожа та Хміль", 1834
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
