Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Нестачу розуму не слід пояснювати нестачею пам'яті.
Гельвецій - Ні мудрому, ні меткому,
Ні за пташку прудкішому
Суда божого не минути!
Слово о полку Ігоревім. - Ніколи не давай повної волі своїй уяві: вона породить чудовиськ.
Піфагор. - Ніякі доброчинства не можуть приборкати погану вдачу.
Езоп - Обережно діяти ще важче, ніж розумно розмірковувати.
Цицерон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Всякий доход не обходиться без турбот.
- Всякий рахує своїх гусей найкрупнішими лебедями.
- В хазяйстві все знадобиться.
- Вчасно не виполеш — осот потім не вибереш.
- В чужому дворі телята вгодованіші.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Мов кабани годовані, пикаті, пузаті.
- Мов по зорях читає.
- Мов та чапля, тонка, довгонога.
- Мов у воду пірнув.
- Мовчазний, як могила.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Той, хто знає людей – розсудливий. Той, хто знає себе – освічений. Той, хто перемагає людей – сильний. Той, хто перемагає самого себе – могутній. Кому знайомий достаток – багатий. Хто діє з наполегливістю, володіє волею. Хто не втрачає свою природу, – довговічний. Хто помер, але не забутий, той – безсмертний.
Лао-цзи - Той, хто не розуміє вашої мовчанки, ймовірно, не зрозуміє і ваших слів.
ХАББАРД - Треба багато пережити, щоб стати людиною.
Антуан де Сент–Екзюпері - Треба жити, закохавшись у щось тобі недоступне. Людина зростає тоді, коли тягнеться вгору.
Максим Горький - Тямущому далеко до люблячого, Люблячому далеко до радісного.
КОНФУЦІЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Добре бути мудрим і мужнім, та часто — ліньки.
Павло Розвий - Доведено багаторічною практикою: любов до тещі вимірюється кілометрами.
Роман КРИКУН - Довели до ручки — обведуть і навкруг пальця.
Флоріан БОДНАР - Доки «Я» дістанеться до «А», по стількох головах воно потовчеться!
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Доми купують бездомні, а душі — бездушні.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Світе мій, чому любов до свого народу є націоналізм? В чім його злочин? Які нелюди придумали отсе-от знущання над життям людським?
Олександр ДОВЖЕНКО
"Щоденник", 1944 - Нехай мої часи були лихі,
та не були вони такі ще підлі,
такі до скарг і до благань глухі,
і тих пісень, які вже всім набридли,
від нас не вимагали владарі,
не їздили на людях, як на бидлі.
Юрій Клен
"Попіл імперій", 1946 - Картагена нашої провінційності мусить бути зруйнована. Шлях до майбутнього лежить через уміння мислити й розуміти, не через начотництво, сліпу віру і завжди обмежений фанатизм.
Юрій ШЕРЕХ
"Наша сучасність — наше мистецтво", 1947 - Проблема безґрунтянства — це, може, найхарактеристичніша проблема XX сторіччя... Всі історичні процеси нашого часу ніби спеціально спрямовані на те, щоб позбавити людину ґрунту.
Юрій ШЕРЕХ
Зустрічі з Заходом", 1950 - Радянська система прекрасно знає, що цілком політизована людина — це вже не людина, а раб чи робот. Цього не знає, на жаль, більшість еміграції.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
