Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Очікування напастей ще до біди зміцнює того, хто очікує, ще до того, як прийдуть.
Діон - І прийшли до Нього учні і дивувались, що Він розмовляє з жінкою.
Євангеліє - Ліпше жити у пустелі з левом і гадюкою, ніж жити з жоною лукавою і язикатою.
Євангеліє - Сором сам себе, тоді іншим не будеш осоромлений.
Теофраст - Вінець виховання – якщо сам соромиться, як і верх невігластва – інших не соромитись.
Теофраст
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Варто туркові сісти на коня, як він себе беєм вважає. (тур.)
- В чужому казані смачної їжі не звариш. (тур.)
- Собаки гавкають навіть в Єрусалимі. (груз.)
- Говори не те, що почув, а те, що побачив. (груз.)
- Був би мед, а мухи й із Багдада прилетять. (груз.)
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Лякливий, як заєць, а шкідливий, як кішка.
- Ляпає язиком, як постолом.
- Ляпнув, як болотом в очі.
- Маленька, як горошина.
- Маленьке, як мишеня.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Не багатством славна людина, а добрими справами.
Сірійський вислів - Не все ж базікати про те, якою повинна бути людина, час і стати нею.
Марк АВРЕЛІЙ - Не всі люди походять від мавпи, і це не може не радувати.
Валерій Афонченко - Не змінюється лише найвища мудрість та найнижча дурість.
КОНФУЦІЙ - Не можна ввійти в одну ріку двічі.
Геракліт
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Цілком погоджуюся з марксистською тезою, що свобода є усвідомлена необхідність. Справді: кожен вільний не давати хабарі, але часом давати їх необхідно!
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Чарльз Дарвін учив, що всі люди походять від мавпи. Якщо справді так, то з одними це сталося раніше, а з іншими — пізніше.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Час іде і здмухує попіл.
Ліна КОСТЕНКО - Часом легше домовитись із голодним вовком, аніж із ситим бараном.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Часом мені здається, що існує якийсь мозковий центр, що працює на самоліквідацію цієї держави, навіть не так руками її ворогів, як зусиллями власних тут ідіотів.
Ліна КОСТЕНКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Лише ми одні піддержуємо красу в житті, ми, артисти, вибрана горстка суспільності...
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Valse melancholique", 1898 - Поезіє! сопутнице моя!
Ти — теплий, животворний промінь сонця, Ти — тихий місяць, що в тюрмі сія З закуреного темного віконця. Агатангел Кримський "Поезіє! сопутнице моя!", 1898-1901 - Несказане, невимовне
Кобза промовляє І святими почуттями Серце надихає. Пантелеймон КУЛІШ "Маруся Богуславка", 1899 - Ні! я суб'єктивний,
Я — з егоїстичних: Все чуттів шукаю Тонко естетичних. Агатангел Кримський "Світові скорботи", 1901 - До мене, як горожанина,
Ставляй вимоги — я людина. А як поет — без перепони Я стежу творчості закони. Микола ВОРОНИЙ "Іванові Франкові", 1902
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|