Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Діти і старі однаково безпам'ятні: ті – зростаючи, ці – знемагаючи. Що є пам'ять? Утримання баченого і почутого, пригадування їх спомином називається. Тому тупі пам'ятливі, а розумні добру мають пам'ять.
Платон - Душе моя, спитаю тебе, що хочеш од чесних людей? Спитай, тільки ясно, і відповім одразу.
Іван Богослов - Душа мудрого приліпиться до Бога. Не смерть душі губить, а зле життя.
Філістіон - Де заздрість і звада, там безчинство й усіляка зла річ. Слави краса від заздрощів, як од хвороби, перемінюється. Заздрість – струп на істині.
Апостол - Аби не було в людях заздрощів, то всі б рівними були.
Агатон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Чабан без батога, що коваль без горла.
- Час біжить, хоч двері зачинені.
- Час на часу не стоїть.
- Час не віл, його не налигаєш!
- Час— це гроші. Через дорогу навприсядки.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Сова хоч би літала під небеса, то соколом не буде.
- Сорока на хвості принесла.
- Телят боїться, а воли краде,
- Тремтить, як миша перед котом.
- Яйця курей не вчать.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Лише небайдужість — це справжній зір, а решта — сліпота.
Євген Євтушенко. - Лише через те, що людина сама нічого не може створити, вона не може стати гідним суддею створеного іншими.
Оскар Уайльд. - Ліліпут і на вершині гори ліліпут.
Михайло Генін. - Ліліпути не втомлюються нагадувати гулліверам про скромність.
Віктор Шендерович. - Лірик сам собі сировина.
Станіслав Єжи Лец.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Чоловіки, як кури: тридцять метрів від дому — і вже нічиї.
Андрій КОРЧИНСЬКИЙ - Шерепа, шльондра, хвойда, навіть курва — це лише відтінки характеру, а от повія — це професія. В тому числі повія політична.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Шлюб — це такий стан відносин, за якого одна сторона завжди має рацію, а друга — чоловік.
Андрій КОРЧИНСЬКИЙ - Шуби дарують не тій жінці, котра мерзне, а тій, з якою жарко.
Роман КРИКУН - Щастя не в тих грошах, що у гаманці, а в тих, що на рахунках у швейцарських банках.
Василь ТИТЕЧКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Не пора, не пора, не пора
Москалеві й ляхові служить!
Довершилась України кривда стара, —
Нам пора для України жить.
Іван ФРАНКО
"Не пора", 1880 - І чужі ми чужениці
В рідній Україні,
Як пташина без гніздечка
На німій руїні.
Пантелеймон КУЛІШ
"Ключ розуміння", 1882 - Воскреснеш, нене, встанеш з домовини...
Тебе я словом правди привітаю,
І розіллється слава України
По всій вселенній, од краю до краю.
Пантелеймон КУЛІШ
"Слово правди", 1882 - Що там тюрма!
То слава наша!
Ми всі тепер сидим в тюрмі!
Всі п'єм одну ми скорбну чашу,
Одна вона — тобі й мені.
Олександр КОНИСЬКИЙ
"Я не боюсь...", 1882 - Убогії ниви, убогії села,
Убогий, обшарпаний люд,
Смутнії картини, смутні-невеселі,
А інших не знайдеш ти тут.
Борис ГРІНЧЕНКО
"Смутні картини", 1883
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
- Укриваймося сонцем і літнім дощем,
Диво-росами, степом налитим,
Укриваймося сіном, жіночим плечем —
Вороги ж наші, браття,
Нехай укриваються плитами!
Валерій ЯСИНОВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
