Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Велике мистецтво прищеплювати людям прекрасні ідеї, що вчать жертвувати
- Великому призначені й великі іспити.
ЕВРІПІД - Вибираючи богів, ми вибираємо свою долю.
Вергілій - Випадок лови за чуба: він лиш попереду кошлатий, позаду ж лисий зовсім.
Прогавиш — зроду не впіймаєш. - Виправити злу людину неможливо, вона може змінити лише вигляд, але не вдачу.
ЕЗОП
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Сидить, як чорт у болоті.
— сидить, очі вилупив ... сказано, що неслухняне.
— Сидить, наче сатана.
- Напустила брови, як сова.
- Насупився, як чорна хмара.
- Надувся, як півтора нещастя.
- Надувся, мов кулик на вітер.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Сказав, як у воду глянув.
- Сказав, як у дзвін ударив.
- Сказав, як у око вліпив.
- Сказала, як ножем у серце вдарила.
- Скалить зуби, як собака.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- ТЕОРІЯ ТОМПСОНА:
Будь-яку теорію можна підігнати під будь-який факт, якщо включити в неї додаткові припущення.
- Теперішні журналісти завжди віч-на-віч перепрошують людину за те, що сказали про неї привселюдно.
Оскар Уайльд. - Території свободи й необхідності постійно змінюються одна за рахунок іншої.
Сергій Булгаков. - Ти говорив мені, що слово безсиле. Але якщо ти маєш рацію, це значить лише, що твоє слово про безсилля слова безсиле також.
Джалаледдін Румі. - Ти називаєш себе вільним. Вільним від чого чи вільним для чого?
Фрідріх Ніцше.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Маємо претензії до Бога, що не дає нам України. Маємо претензії до ворогів, що гарбали від нас, скільки могли. Маємо претензії до світу, що нас не оборонив і не боронить. Не маємо претензій тільки до себе.
Роман Купчинський - Майстри заварювати кашу здебільшого сподіваються на манну з неба.
Флоріан БОДНАР - Маленькі на зріст люди пізніше від інших дізнаються, що почався дощ.
Андрій КОРЧИНСЬКИЙ - Мало жінкам родини, так вони вже масово допадаються до керування автомобілем!
Борис РЕВЧУН - Мало подавати надії. Треба ще знати, кому їх подавати.
Іван ТОКАРЧУК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Так! я буду крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Буду жити! Геть думи сумні!
Леся УКРАЇНКА
"Соntra spem spero!", 1890 - Не давайтеся ж у руки
Катам України,
Не давайтеся на муки,
Бийтесь до загину!
Василь МОВА
"Заповіт засланця", 1890 - Хай я загину, та хай сяє мило
Над людьми сонцем правда і надія!
Леся УКРАЇНКА
"Сон", 1891 - Досвітні огні, переможні, урочі,
Прорізали темряву ночі,
Ще сонячні промені сплять, —
досвітні огні вже горять.
То світять їх люди робочі.
Леся УКРАЇНКА
"Досвітні огні", 1892 - Який я декадент? Я син народа,
Що вгору йде, хоч був запертий в льох.
Мій поклик: праця, щастя і свобода,
Я є мужик, пролог, не епілог.
Іван ФРАНКО
"Декадент", 1896
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку:
– За яку?
Кожний за свою!
- Знаєте, чим казка вiдрiзняється вiд життя?
Казка – це коли женився на жабі, а вона виявилася царiвною.
А життя – це коли навпаки.
Так давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку!
- Була нiч. Тиша. Ясний мiсяць. Вiн і вона.
Він сказав: «Так». Вона сказала: «Нi».
Минули роки. Була нiч. Тиша. Повний місяць.
Вона сказала: “Так». Він сказав:«Так».
Та роки були вже не тi.
Так вип’ємо ж за те, щоб все в життi робилось своєчасно!
- За нашу красу і за мужність наших жінок, що нас, таких красивих, терплять!
- Милi дами!
Менi хочеться побажати вам чотирьох звірів: норку на плечах, «ягуара» в гаражi, лева в ліжку і барана, який би за все це платив!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
