Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Лише рука друга може вирвати шипи із серця.
Гельвецій - Ліки діють повільніше хвороби.
Тацит - Люби ближнього твого, як самого себе.
Біблія, Левіт - Любов не знає порядку.
Ієронім - Любов перемагає все.
Вергілій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Хто не годує малих дітей, той не матиме великих.
Франц. - Хто не знає міри, тому немає віри.
Болг. - Хто не кохає, враз забуває.
Кубинськe - Хто не працює на себе, той працюватиме на інших.
Ірланд. - Хто не шанує гроша, той не гідний талера.
Hім.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Лізе, як кішка.
- Лізе, як муха по соломі.
- Лізе, як сатана.
- Лізе, як сліпе теля в яму.
- Лізе, як черепаха.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Стадії скорочення рукопису:
роман, повість, оповідання, афоризм, мокре місце. Цаль Меламед. - Стан творчої імпотенції, на жаль, не заважає творити.
Александр Кумор. - Стань полководцем власних думок: навчи їх хоробрості.
Дмитро Арсенич. - Старі анекдоти повертаються.
Ілля Ільф. - Старожил — людина, яка пам'ятає часи, коли добру музику можна було почути не тільки під час рекламних пауз.
Джон Пломп.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Як бути на підступах до iстини, коли все життя ходив шляхами підступiв?
Ростислав ДОЦЕНКО - Як відділити владу від бізнесу, не знають ані політики, ані бізнесмени, проте знає кожен голодранець.
Олександр ПЕРЛЮК - Як все-таки вартість квитка віддаляє мистецтво від народу!
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Як все-таки вартість квитка віддаляє мистецтво від народу!
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Як добре жити в країні, де життя не є річчю першої необхідності!
Володимир ШАМША
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Вікно відкрите дивиться у сад,
де від дощу піднялись буйно трави. І день, що розпочатий так, навгад, приносить спокій тихий і ласкавий. Марта Калитовська "Вечір", 1955 - Бабине літо, бабине літо...
Жовті каштани, сині світання. Паморозь вкрила ніжнії квіти — Скоро вже осінь — мокра і рання. Віталій Коротич "Бабине літо...", 1961 - Ми чуєм трав зелений крик,
Дощів задумані рефрени, Це травень, вічний єретик, — Так з-під землі бомбить зелено На рівні вічних партитур! Іван Драч "Протуберанці серця", 1964 - Лиш спогад знає про ірис,
в листах лиш ростимуть зела: дерева чорні та сірі, як влови, згадують зелень. Богдан Рубчак "Глухої осені", 1967 - Трудно грудень
холоднорукий віддає мені спогади погоди очей твоїх і брів і грудей. Богдан Рубчак "Нарікання на грудень", 1980
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж. То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків. - Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|