Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Все береться від праці.
Соломон. - Все своє життя ми тільки й робим, що берем в борг у майбутнього, щоб сплатити сучасному.
М. Сафір. - Все, колись народжене, приречене на загибель.
Салюстій, давньоримський історик (85-35 рр. до н.е.) - Всякий чує лише те, що розуміє.
Плавт. - Гарна людина завжди простодушна.
Марціал.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Ще щось сказала б, так піч у хаті.
- Я не лихий, то у мене від роду вигляд такий.
- Як вовка злякаєшся, то й у кропиві сховаєшся.
- Як зробиш махом, піде прахом.
- Як настав Ілля — наробить гнилля.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Говорить, наче лемеша йому до піднебіння причеплено.
- Говорить, наче пташка щебече.
- Говорить, наче соловей співає.
- Говорить, наче три дні не їв.
- Говорить, як вітер віє.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Я не вірю у колективну мудрість неосвічених індивідуумів.
Тамас Карлейль - Я не впевнений, що існую насправді. Я — це всі письменники, яких я читав, всі люди, яких я зустрічав, всі жінки, яких я любив і всі міста, у яких я був.
Борхес - Я не думаю, що ви коли-небудь зрозумієте суть речей. Мені здається, що розуміння — це постійний процес.
Шеннон Лето - Я не заздрю людям, які мають у себе в голові закінчену картину світу, по тій простій причині, що вони, очевидно, помиляються.
Салман Рушді - Я не люблю чоловіків. Мені подобається те, що пожирає їх.
Андре Жід
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Святі слова чи не найбільше полюбляють грішники.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - І каліфа на годину можна визнати людиною року.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Робота любить дурня. Але без взаємності.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Звикають до пітьми не лише очі, а й розум.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Гола правда рідко буває святою.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ні, ні! Прийдешнє — не казарма,
Не цементовий коридор!
Максим Рильський
"Ні, ні! Прийдешнє — не казарма...", 1923 - Харків, Харків, де твоє обличчя?
До кого твій клич?
Угруз ти в глейке многоріччя,
темний, як ніч.
Павло ТИЧИНА
"Харків", 1923 - Братерство давніх днів! Розкішне, любе гроно!
Озвися ти хоч раз до вигнанця Насона,
Старого, кволого, забутого всіма
В краю, де цілий рік негода та зима,
Та моря тужний рев, та варвари довкола...
Микола Зеров
"Овідій", 1924 - Знов на Богдановій дідизні
Історії свистять вітри,
Скрегочуть місяці залізні
Неповторимої пори.
Євген МАЛАНЮК
"Вітри історії", 1924 - Необорима соняшна заглада —
Віки, віки — одна блакитна мить!
Куди ж поділа, степова Елладо,
Варязьку сталь і візантійську мідь?
Євген МАЛАНЮК
"Варязька балада", 1925
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки.
– Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка.
– Зате я випив.
То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими.
- – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку:
– За яку?
Кожний за свою!
- Знаєте, чим казка вiдрiзняється вiд життя?
Казка – це коли женився на жабі, а вона виявилася царiвною.
А життя – це коли навпаки.
Так давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку!
- Була нiч. Тиша. Ясний мiсяць. Вiн і вона.
Він сказав: «Так». Вона сказала: «Нi».
Минули роки. Була нiч. Тиша. Повний місяць.
Вона сказала: “Так». Він сказав:«Так».
Та роки були вже не тi.
Так вип’ємо ж за те, щоб все в життi робилось своєчасно!
- За нашу красу і за мужність наших жінок, що нас, таких красивих, терплять!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
