Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Скільки людей, стільки й думок.
Теренцій. - Слово є образ діла.
Солон. - Сміливість — початок перемоги.
Плутарх. - Сонце часто затьмарюють хмари, а розум — пристрасті.
Піфагор. - Спиратися можна лише на те, що чинить опір.
Стендаль.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- З-за вугла мішком прибитий.
- Ззаду і так, і сяк, а спереду — дурак.
- Зима біла, та не їсть снігу, а все сіно.
- Зима була — чом не пряла, весна була — чом не ткала?
- Зійшов з ума, та не свого, а чужого.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Дурний, як дірявий чобіт.
- Дурний, як довбня.
- Дурний, як колесо.
- Дурний, як корок.
- Дурний, як миколаївський чобіт.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Друг при владі — загублений друг.
Генрі Брукс Адамc - Дуже часто ми обманюємо населення. Ну, не ми, а держава.
Володимир Путін - Дурість в минулому рідко розкриває очі на дурість в сьогоденні.
Клод Адріан Гельвецій (1715-1771), французький філософ-просвітитель - Дух партії перетворює суддів у катів.
Буаст - Електорат не вибирають.
Олександр Рогов
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Якщо думки не приходять в голову, то більше нікуди вони не прийдуть.
Володимир ЧЕРНЯК - Постарайтесь бути дома, коли вас відвідують думки, бо вони більше можуть не завітати.
Володимир ЧЕРНЯК - Золото думок добувається промиванням мозку.
Володимир ЧЕРНЯК - Коротко висловлена думка залишає довгий слід.
Володимир ЧЕРНЯК - Поганий афоризм повинен бути коротшим, ніж хороший.
Володимир ЧЕРНЯК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Чорна нічко, заглуши
Всі страждання на душі. Григорій ЧУПРИНКА "Ніч", 1918 - Як пес голодний, кинутий і гнаний,
Блукаю я по вулицях чужих... Олександр ОЛЕСЬ "Як пес голодний, кинутий і гнаний...", 1926 - Такий я ніжний, такий тривожний,
моя осінняя земля. Навколо вітер непереможний реве й ґуля... Володимир СОСЮРА "Такий я ніжний, такий тривожний...", 1928 - Коли німують людські живі душі,
тоді і роси кам'яніють на зелі, а очі в молоді, немов од суші, мертвіють, облітають навесні. Тодось ОСЬМАЧКА "Сонет", 1929 - Холодна тиша. Місяцю надламаний,
Зо мною будь і освяти печаль мою. Вона, як сніг на вітах, умирилася, Вона, як сніг на вітах, і осиплеться. Володимир СВІДЗИНСЬКИЙ "Холодна тиша", 1932
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|