Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- О глибина премудрої благоти, що сотворила потрiбне неважким, а важке непотрiбним.
Григорій СКОВОРОДА - Одна слава – тiнь, другу приймають божi дiти в Авраамовiй пристанi. Суєтна слава, потяг до набуткiв, отруйна пристрасть – це i в пекельнi лихоманки i дочки– хидницi на опалення нечестивого серця. Але iстинна слава, шукання iстинного набутку, свята пристрасть – це нареченi високого духу, якi осолоджують у своїх обiймах чисту душу.
Григорій СКОВОРОДА - Серце, запалене пристрастю до золота, яке любить мудрувати про самi лише гаманцi, мiки, валiзи, – це верблюд, що любить пити каламутну воду i який за в'юками не може пролiзти через тiснi дверi в країну вiчностi.
Григорій СКОВОРОДА - Зрозумiй одне тiлъки яблучне зерно, i досить тобi. Коли в нiм сховалося дерево з коренем, гiлками, листям та плодами, то можна в ньому вiднайти незчисленнi мiльйони садiв, осмiлюся сказати, i незчисленнi світи.
Григорій СКОВОРОДА - Лiлея не знає фабрик – вона i без них красна.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Скільки на кожусі стручків, стільки дитині рочків.
- Напився, як у лісі, а народу як у церкві (коли не скаже за чаркою, якого теплого слова).
- Гарна горілка, коли не з шинка.
- Святий понеділку, не сварись на мене, — що я пю горілку.
- Гірко випити, а жаль покинути.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Заглядає, як кіт у каганець.
- Заглядає, як сорока в кістку.
- Заговорить, як жайворонок защебече.
- Загорів, як негр.
- Загубив, як заорав.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Моя помилка полягає в тому, що в дитинстві я прийняв чудове за норму.
Сартр - Моя смерть народилася і почала ходити разом зі мною. Вона йде до мене не поспішаючи.
Жан Кокто - Мудрість говорить мені, що я ніщо. Любов говорить мені, що я все. Все моє життя проходить між цими полюсами.
Шрі-Нісаргадатти Махараджа - Музика є посередником між духовним і чуттєвим життям.
Бетховен - На гірських вершинах ти зможеш знайти тільки той дзен, який сам туди принесеш.
Роберт Пірсиг
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- У нас жодна політична сила не заявляє, що танцюватиме під дудку олігархів, бо це й так зрозуміло.
Олександр ПЕРЛЮК - У нас мало хто хоче йти до Європи, більшість хоче туди утекти.
Олександр ПЕРЛЮК - У нас якщо щось і робиться за законом, то це дерибан землі, житлові афери, здирництва, ну й ряд інших злодіянь.
Олександр ПЕРЛЮК - Хто захоче спитати з крадіїв-мільйонерів, той і буде відповідати.
Олександр ПЕРЛЮК - Хто не паразитує, той не їсть.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- І багацько лиха вдіє
Гайдамацька зграя: Не то Польща і Вкраїна Лишенька зазнає! Василь МОВА "Троїсте кохання", 1863 - Бо теє козацтво, навикши бурхать,
Не вміло свободи других шанувать.
Василь МОВА "Козачий кістяк", 1863 - І з того козацтва,
З його старшини, На лихо Вкраїні Вродились пани. Василь МОВА "Козачий кістяк", 1863 - Повій, вітре тихесенький,
З-за синього моря, Та принеси в Україну Козацькую волю! Олександр КОНИСЬКИЙ "Вітер", 1882 - Обняти світ залізними руками
Силкуєшся, щоб людському уму Спорудити з продажними попами Вселенськую безвиходну тюрму. Пантелеймон КУЛІШ "Слов'янська ода", 1882
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
- Давайте вип'ємо горілки за покоління, яке обирає "Пепсі"!
Тому що нам більше дістанеться!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|