Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Він, коли землю продавав, звелів оголосити, що добрі сусіди поруч.
Фемістокл - Як беззаконно згрішили, беззаконно й загинуть, а як у законі згрішили – законом засуджені будуть.
Апостол - Коли закон розуміти, тоді розум – благо.
Соломон - Належить усталений закон твердо зберігати і жодного з них не змінювати.
Бо ліпше давнього дотримати закону, ніж нового, навіть якщо і ліпшим здається. - Граду душа є закон, бо отак, як тіло, душу втративши, падає, так і град, коли нема в нім закону, зруйнується.
Демосфен
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Муж крамар, а жона крамарка: він із двора, а у жінки ярмарка.
- Жінка княгиня, а хати не метена.
- Чи вона в мужа не жона, не бояриня була.
- Побий того Боже, в кого жінка хороша!
– ... і багато грошей. - Де муж старий, а жінка молода, там рідко згода.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Гарна, мов змальована.
- Гарна, мов печеричка.
- Гарна, мов цариця.
- Гарна, наче рожа.
- Гарна, як весна.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Де кохання, там і Бог.
Лев ТОЛСТОЙ - Жени кохання хоч у двері, воно влетить у вікно.
Козьма Прутков - Життя влаштоване так по-диявольському мистецьки, що, не вміючи ненавидіти, неможливо щиро любити.
Максим ГОРЬКИЙ - Жодні хитрощі не допоможуть нам довго приховувати кохання, коли воно є, як і вдавати це почуття, коли його немає.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Задоволена любов послабляє вплив фізіології на моральність. І, в той же час, перенасичення – чудовисько, яке пожирає найполум’янішу любов...
Оноре БАЛЬЗАК
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Життя, почате із творчого слова, невмируще.
Юліан ВАССИЯН (Публіцист, громадський діяч; 1894 – 1953) - Без честі нема людини.
Юліан ВАССИЯН (Публіцист, громадський діяч; 1894 – 1953) - Шлях політичного визволення веде через зламання в собі від’ємних рис.
Юліан ВАССИЯН (Публіцист, громадський діяч; 1894 – 1953) - Не маловаж тієї потуги, що спочила в бутті українського народу.
Юліан ВАССИЯН (Публіцист, громадський діяч; 1894 – 1953) - Ідею державності нації не можна здійснювати ста шляхами, а тільки шляхом твердих рішень і ще твердіших обов’язків чинного послуху.
Юліан ВАССИЯН (Публіцист, громадський діяч; 1894 – 1953)
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Хіба ревуть воли, як ясла повні?
Панас Мирний, Іван Білик Назва роману, 1880 - Та що ж то — право? Право — се лиш сила.
А сила — право, се закон природи. Іван ФРАНКО "Вольні сонети", 1881 - Ні, темряво густа! Тобі нас не окрити...
Не вічно буде лжа в'язати людям руки: Почезнуть, яко дим, дияволові діти, Воскресне правди Бог у сяєві науки. Пантелеймон КУЛІШ "До пекельного наплоду", 1882 - Я атеїст, що знає тілько Бога,
А чорта і святих не признає... Пантелеймон КУЛІШ "На сповіді", 1882 - Ні родини нема, ні дружини нема,
Світ широкий усім, а мені він — тюрма! Борис ГРІНЧЕНКО "І молилася я, й сподівалася я...", 1883
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|