Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Чи є щось необхiднiше людинi, як дихати. I на те повсюди є повiтря...
- О глибина премудрої благоти, що сотворила потрiбне неважким, а важке непотрiбним.
Григорій СКОВОРОДА - Одна слава – тiнь, другу приймають божi дiти в Авраамовiй пристанi. Суєтна слава, потяг до набуткiв, отруйна пристрасть – це i в пекельнi лихоманки i дочки– хидницi на опалення нечестивого серця. Але iстинна слава, шукання iстинного набутку, свята пристрасть – це нареченi високого духу, якi осолоджують у своїх обiймах чисту душу.
Григорій СКОВОРОДА - Серце, запалене пристрастю до золота, яке любить мудрувати про самi лише гаманцi, мiки, валiзи, – це верблюд, що любить пити каламутну воду i який за в'юками не може пролiзти через тiснi дверi в країну вiчностi.
Григорій СКОВОРОДА - Зрозумiй одне тiлъки яблучне зерно, i досить тобi. Коли в нiм сховалося дерево з коренем, гiлками, листям та плодами, то можна в ньому вiднайти незчисленнi мiльйони садiв, осмiлюся сказати, i незчисленнi світи.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Не з віка каліка — не до смерти пан.
- Не йди борзо, бо на біду найдешь; не йди поволи, бо біда тебе найде.
- Не кажи злодій, поки ‘сь за руку не схопив.
- Нема злого — жеби на добре не вийшло.
- Нема ліпшого чоловіка над мене — нема горшого пса над мене.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Баран на лузі цінніший за барана в горах.
- Барвінок на вінок, а полин - на віник.
- Батько достатку - праця, а мати - земля.
- Бджола: годуй мене до Івана - зроблю з тебе пана.
- Бджола - дармовий наймит.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Чоловік для жінки – засіб; метою завжди буває її дитина.
Віктор ГЮҐО - Щастя – не в тих жінках, з ким хочеш спати, а в тих, з ким хочеш прокидатися.
Отто Вейнінгер - Як тільки жінки удаються до міркувань загального характеру, вони віддаються коханню, не помічаючи цього.
Фрідріх НІЦШЕ - Володіння - це імпорт тьми,
Самовіддача - це експорт світла.
Шрi ЧИНМОЙ - Людина знає, як обвинувачувати Бога,
Бог знає, як приборкувати людину.
Шри ЧИНМОЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Панібратство шкодить
І доброго нінащо зводить.
Леонід ГЛІБОВ (Байкар, поет-лірик; 1827 – 1883) - Іноді з’їси і не доволі,
Зате живеш на волі.
Леонід ГЛІБОВ (Байкар, поет-лірик; 1827 – 1883) - Дурний порядок – дурне й діло.
Леонід ГЛІБОВ (Байкар, поет-лірик; 1827 – 1883) - З грошима й дурні прехороші!
Леонід ГЛІБОВ (Байкар, поет-лірик; 1827 – 1883) - Ніколи не хвались,
Поки гаразд не зробиш діла.
Леонід ГЛІБОВ (Байкар, поет-лірик; 1827 – 1883)
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ламай традицій віковічну скелю,
обтрушуй прах невольного життя.
Хто випив келих чарівного хмелю,
тому назад немає вороття.
Михайло ДРАЙ-ХМАРА
"Виходь на путь сувору і тверезу...", 1930 - Невже, скажіте, вам чужа найрідніша і свята ідея національного визволення?
Микола КУЛІШ
"Патетична соната", 1931 - Україна сьогодні не сцена, а плацдарм... Плацдарм великого змагу ідей...
Микола КУЛІШ
"Патетична соната", 1931 - Хай в нашім тілі, наче в соснах,
густа живиця закипить.
Хай в наші жили зелень млосна і
полум'я спливе й блакить.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Праліто", 1934 - І знаю тільки те,
що треба пісню, наче тінь, нести з собою,
що треба йти, невпинно йти
назустріч мертвій тишині
за зовом вітру — за зовом ночі,
аж попіл сну засипле очі.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Елегія про перстень молодості", 1934
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони.
І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04!
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
