Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Шукайте царство Боже і славу Його, і те все докладеться вам.
Євангеліє - За славою мудрі прямують.
Соломон - Не тут мука жахлива, а вічна мука страхітлива.
Діонісій - Безчестя стерпіти – велично й могутньо, а як слави набути прагнеш, то теє величної душі потребує і значного розуму, щоби, отримавши її, не втратити. То як хочеш слави зазнати – оджени славу, а як її вишукуєш – втратиш, бо така слава – подоба слави.
Діонісій - Говори, що гідно, і коли гідно, і про тих, хто гідний. І не почуєш того, що негідно.
Євгарій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Застукав, як сотника в горосі.
- Ходи Петре, до війта.
- Прийдеш Юрку, до порахунку (осінь).
- Боїшся, а лихо робиш.
- Опирається, як кіт на леді.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Світить, як місяць.
- Світить, як сироїжка.
- Свічка блимає, наче очі виймає.
- Своя хата, як покришка.
- Се не так швидко, як на мертвого сорочку шити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Майстер контрольного пострілу.
Віктор КОНЯХІН - Малевич відплатив мистецтву чорною квадратною невдячністю.
Віктор КОНЯХІН - Маленькі люди стають великими, коли великі зникають.
Вільям ШЕКСПІР - Мало мати хорошу ідею. Треба ще вміти її реалізувати. Рене Декарт
- Мало у бiдняка ворогiв, але ще менше у багатiя друзiв.
Мейданi
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Вже й олігарх метикує по-українськи: «Що б тут ще вкрасти?»
Григорій ЯБЛОНСЬКИЙ - Вибився в люди – тепер гірше звіра.
Андрій КОЦЮБИНСЬКИЙ - Вибори будуть прозорими, якщо протоколи про їхні підсумки скласти ще до того, як перший виборець вкине свого бюлетеня в прозору урну.
Володимир ШАМША - Вибори на носі: Мукачевим запахло.
- Вивчати культуру народу цікаво. Ще цікавіше – вивчати історію його боротьби.
Тарас БЕДНАРЧИК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Від свого відстали і до чужого не пристали, ні ґави, ні ворони, раз вони зневажили своє, то як вони можуть поважати чуже?
Євген СВЕРСТЮК "Собор у риштованні", 1970 - Але землю вкриває асфальт і бетон, небо затягується димами і ревом моторів, і кудись шалено, в метушливій тривозі летить життя, засмокчу є і не залишає тієї чистої години для душі, коли можна замислитись над собою і подумати про головне.
Євген СВЕРСТЮК "Собор у риштованні", 1970 - Первісний ключ — в людині. А людину сковують умови. Але умови для себе, зрештою, витворює вона сама — на свій зріст. Мусимо рости і духовним зростанням, моральним авторитетом здобувати престиж і відстоювати своє місце під сонцем.
Євген СВЕРСТЮК "Собор у риштованні", 1970 - Визволь, Боже, бідного невольника
На свято-руський берег, На край веселий, Між народ хрещений!.. "Плач невольника" (дума) Кругом неправда і неволя, Народ замучений мовчить. - Нехай мовлять живе слово
На всю Україну — І ззовуть усю родину У сем'ю єдину. Пантелеймон КУЛІШ "Настуся", 1861
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|