Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Перш ніж наказувати, навчися коритися.
СОЛОН, афінський законодавець (бл. 638-559 рр. до н. е.) - Пияцтво є вправляння в божевіллі.
Піфагор - Поважайте в іншому віру, навіть протилежну вашим переконанням.
Будда. - Погана та людина, що нiчого не знає, та й не прагне що-небудь дiзнатись. Адже у нiй об'єднались у єдине два пороки.
Абуль-Фарадж - Погані і шкідливі для себе справи — робити легко. Те ж, що добре корисно — робити вкрай важко.
Дхаммапада
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Хто прагне в рай, і чортові повинен свічку ставити.
- Хто що везе, той те й гризе.
- Цілуйся хоч і в погребі, на ранок усе село знатиме.
- Часом і між кропивою лілія росте.
- Часом і своя правда тисне, як чобіт із чужої ноги.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Голий, як турецький святий.
- Голова без розуму, як ліхтар без світла.
- Голова, як довбня.
- Голова, як казан, а розуму ні ложки.
- Голова, як маківка, а розуму, як накапано.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Кожен чоловік незадоволений тим, як витрачає гроші його дружина й уряд; різниця тільки в тім, що він не боїться відкрито лаяти уряд.
NN - Кожен чоловік хоче, щоб його дружина виглядала добре, але не занадто добре.
Джен Кінг - Кожен юність свою втрачав, кожен скорботно дивився їй услід... Вистачить цього лиха з лихвою тим, хто уникнув всіх інших лих.
Ібн Ар-Румі - Кожен, хто їсть тричі на день, має розуміти, чому кулінарних книг продається втроє більше, ніж книг про секс.
Л. М. Бонд - Кожна жінка вважає себе незамінимою і думає, що могла б легко замінити будь-яку іншу.
Пітігріллі
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Дурний порядок – дурне й діло.
Леонід ГЛІБОВ - З грошима й дурні прехороші!
Леонід ГЛІБОВ - Ніколи не хвались,
Поки гаразд не зробиш діла.
Леонід ГЛІБОВ - Поки ти чим кому страшний,
Усяк тебе і поважає;
А тільки як-небудь спіткнись,
– Дивись –
Хто й поважав, той лає.
Леонід ГЛІБОВ - На те щука в морі,
Щоб трусивсь карась.
Леонід ГЛІБОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Втішаймося розлукою,
розлукою,
котра
наші дні
перетопить у золото,
наші дні,
в ще одну зорю перекує,
бо завбоге небо
- у розлуці.
Ігор Калинець
"Приготовляння до осені", 1973 - Ой в полі могила з вітром говорила:
"Повій, вітре, ти на мене, щоб я не чорніла.
Щоб я не чорніла, щоб я не марніла,
Щоб на мені трава росла, да ще й зеленіла!"
Історична пісня - В Царіграді на риночку
Там п'є Байда мед-горілочку.
Ой п'є Байда та не день, не два,
Не одну нічку, та й не годиночку.
Історична пісня - Ой на горі та женці жнуть,
А попід горою, попід зеленою
Козаки йдуть.
А попереду Дорошенко –
Веде своє військо, веде запорозьке
Хорошенько.
Історична пісня
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
