Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- П'яний робить багато такого, від чого, протверезівши, червоніє.
Сенека - Раб той, хто не вміє володіти собою.
Епіктет - Рабів менше ніж тих, хто робить себе рабами.
Сенека. - Розум — бог для кожного.
Геракліт Ефеський. - Своєю силою закони зобов'язанi правам.
К. Гельвецiй.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Дай мамо вечеряти! — Підожди, долото вкипить, то будеш вечеряти!
— Підожди, долото ще не вскипіло! - Що ти вечеряв? — Скрутні! покрутився-покрутився, та й спати ліг!
- Варили ягли, та й так спать лягли ("яклить" — каночити, докучати просячи; "ягли" — пшоно).
- Не їв — зомлів, наївся — звалився, (або: россівся, розболівся).
- Лях співає як їсти хоче, а мужик жінку бє, а Жид молитви відмовляє.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Робить, наче сонний.
- Робить, наче спить.
- Робить, як віл.
- Робить, як машина.
- Робить, як мертвий дише.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Досвід бере велику платню за навчання, але й навчає краще усіх вчителів.
Т. Карлейль - Досвід: школа, в якій чоловік взнає, яким же він був дурнем.
Генрі Уілер Шоу - Досконалість полягає у поступі: досконала та людина, яка постійно йде вперед.
Григорій Ниський. Життя Мойсея - Достатньо миті, щоб стати героєм, але необхідне ціле життя, щоб стати гідною людиною.
Брюла - Достоїнство держави залежить зрештою від достоїнства особистостей, які її утворюють.
Джон МІЛЬ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Сама слава кличе кожного з вас передати своє ім’я нащадкам.
Феофан ПРОКОПОВИЧ - Найвишуканіші страви стають огидними для нас, якщо ми переїлися.
Феофан ПРОКОПОВИЧ - Гравець не так досконало володіє м’ячем, як оратор душею людини.
Феофан ПРОКОПОВИЧ - Всього не можна охопити навіть думкою.
Феофан ПРОКОПОВИЧ - Той, кого долають, закону прохає в побідника.
Феофан ПРОКОПОВИЧ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Я стовп, поставлений на роздорожжу
На прастарих України полях, Взад і вперед показую я шлях, А сам ні кроку поступить не можу. Іван ФРАНКО "Д. Б.", 1906 - Може, долею ясною
Зацвіте й мій край. Олександр ОЛЕСЬ "Сніг в гаю...",1906 - Яка краса: відродження країни!
Ще рік, ще день назад тут чувся плач рабів, Мовчали десь святі під попелом руїни, І журно дзвін старий по мертвому гудів. Олександр ОЛЕСЬ "Яка краса: відродження країни!", 1908 - Вона в труні лежить, прекрасна Україна,
Лежить, немов жива, ще тепла на столі, З стражданням на устах і кров'ю на чолі. Олександр ОЛЕСЬ "Поставте келихи і оргії спиніть...", 1908 - Кубло гадюче! перед ворогами
під ноги стеляться, мов поздихали, а перед братом сторчака стають і раді закусати! Скорпіони! Леся УКРАЇНКА "Руфін і Прісцілла", 1908
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|