Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Міцніший той, хто бажання перемагає, а не ратників. Лише той лютий та хоробрий, хто себе подолає.
Аристотель - До того, хто за тебе сильніший, не доторкайся: який вже дотик горшка до котла – сам доторкнеться, сам і розсиплеться.
Сирах - Хоробрість й зухвалість, хоча й близькі одне з одним, та різниця між ними велика: одне – твердість, інше – залякування, бо себе не жаліють там, де варто застерігатись.
Іван Богослов - Ні ухилятись від битви не можна, ні самому битви шукати. Тоді й перемога буде славнішою.
Златоуст - Могутність, що не має розуму, веде в домовину того, хто набув її.
Менандр
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Накрив мокрим рядном (не дав і слова промовити).
- Нализався, як свиня з корита.
- Налякана ворона і горобця боїться.
- Наляканий заєць і пенька боїться.
- Наляканий лантухом, боятиметься торби.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Пищить, як миша.
- Пищить, як порося в плоті.
- Пищить, як цвіркун.
- Підвів, як дурну під монастир.
- Підголив так, як без мила.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Існує лише одна моральність — це правда, і лише одна аморальність — брехня.
Р. Фейхтерслєбен - Красива брехня? Увага! Це вже творчість.
Станіслав Єжи ЛЄЦ - Легше за все обдурити самого себе.
Демосфен - Лжепророки самі реалізують свої прорікання.
Станіслав Єжи ЛЄЦ - Ми брешемо голосніше, коли брешемо собі.
Эрік Хоффер
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Працівники Державтоінспекції — такі ж охоронці порядку на дорогах, як вовки — санітари лісу. Сергій СКОРОБАГАТЬКО
- Прожили вік, душа в душу плюючи. Віктор ІГНАТЕНКО
- Промимриш кілька слів при повній свідомості, і ти вже жонатий. Промимриш кілька слів уві сні, і ти вже розлучений. Наталія ІВАНКІВ
- Раніше запитували: де працюєш, тепер — на кого. Сергій КОЛОМІЄЦЬ
- Роблячи собі якнайкраще, іншим якнайгірше, не переплутай адресу. Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- До мене, як горожанина,
Ставляй вимоги — я людина. А як поет — без перепони Я стежу творчості закони. Микола ВОРОНИЙ "Іванові Франкові", 1902 - Мрії розвіяні і недомріяні,
Радості бачені в сні, Квіти столочені, сльози розкочені Я переллю у пісні. Богдан ЛЕПКИЙ "Мій спів", 1902 - Поете, тям, на шляху життьовому
Тобі перлини-щастя не знайти, Ні захисту від бурі, злив і грому. Іван ФРАНКО "Поете, тям, на шляху життьовому...", 1904 - Не слів мені, а стріл крилатих, вогняних!
Я хочу вам про рідний край казать... Олександр ОЛЕСЬ "Не слів мені, а стріл крилатих, вогняних!", 1906 - О слово рідне! Орле скутий!
Чужинцям кинуте на сміх! Олександр ОЛЕСЬ "О слово рідне! Орле скутий!", 1907
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|