Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Мужність спостерігається в страхах і пориваннях, відповідних людині.
Арістотель - Нi в чому не помилятися — прерогатива богiв.
Демосфен. - На рідкість щасливий час, коли можна думати про те, чого хочеш, і говорити те, що думаєш.
Таціт - Навіть найнесміливіший віддав би перевагу одного разу впасти, ніж весь час висіти.
Сенека - Найбільше заохочення злочину — безкарність.
Ціцерон.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Бісова челядь.
- Чортів живчик.
- Чорт ярої баби (баби Яги).
- Гаспидський сину (хлопче, дочко і т.д.)!
- Чортові діти (або: бісові).
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Кожна деревина хворости пускає,
А кожна пташина свою пару має.
Народна пісня - - Червона калиночко, чого в лузі стоїш?
Чи сухи боїшся, чи ягід жалуєш?
- Сухи не боюся, ягід не жалую,
Стала та й думаю,
Як зацвісти маю.
Народна пісня - Ой казав же ти, кленів листочку,
Що не будеш падати,-
А тепер падеш, земельку криєш,
Тяжку зимоньку чуєш.
Весільна пісня - Ні моє дунайськеє гирло твоїх козаків не пожерло,
Ні моя дунайськая вода твоїх козаків не забрала.
Їх турки не постріляли, не порубали,
До города-царя в полон не забрали.
Всі мої квіти луговії і низовії пониділи,
Що твоїх козаків у себе не виділи.
"Дума про розмову Дніпра з Дунаєм" - Весна люба, ах, прийшла! Зима люта, ах, пройшла!
Уже сади розцвіли і солов'їв навели.
Григорій Сковорода
"Весна люба, ах, прийшла!", 1760-і рр.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Правда, сказана без любові, спричиняє помилку.
Жильбер Сесброн. - Правда, що лунає з вуст деяких людей, погано пахне.
Жан Ростан. - Правди вистачає тільки для зразків.
Геннадій Малкін. - Правдива людина зрештою приходить до розуміння, що вона завжди бреше.
Фрідріх Ніцше. - Правду говорити легко й приємно.
Михайло Булгаков.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Говорити правду — викликати вогонь на себе.
Галина КАМЕНСЬКИХ - Горобці, які дивляться зверхньо, вважають себе орлами.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Дванадцятибальна система оцінок — приклад інфляції в системі народної освіти.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - До одруження захоплюються марафонським бігом, після – ходінням навшпиньки.
Микола СЛЬОЗКО - Добрий сторож краде без сторонньої допомоги.
Леонід ЗАБАРА
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ой доле людськая, чом ти неправдива,
Що до інших дуже щира, а до нас зрадлива?
Рекрутська пісня - Де ти бродиш, моя доле?
Не докличусь я тебе.
Степан Писаревський
"Доля". 1827 - Прощай, мій покою, пускаюсь у море!
І, може, недоля і лютеє горе
Пограються з човном моїм.
Євген ГРЕБІНКА
"Човен", 1833 - Тече вода в синє море
Та не витікає;
Шука козак свою долю,
А долі немає.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Думка" ("Тече вода в синє море..."), 1838 - Єсть на світі доля,
А хто її знає?
Єсть на світі воля,
А хто її має?
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Катерина", 1838
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
- Укриваймося сонцем і літнім дощем,
Диво-росами, степом налитим,
Укриваймося сіном, жіночим плечем —
Вороги ж наші, браття,
Нехай укриваються плитами!
Валерій ЯСИНОВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
