Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Влада супроти волі народу, яка базується на свавіллі правителя, називається тиранією.
Сократ - Власне розуміння доброчесності і пороків — найголовніше. Якщо цього розуміння немає, все стає хитким.
Цицерон, давньоримський оратор і філософ (106-43 рр. до н. е.) - Вогонь, жінка і море — три лихоліття.
Езоп - Володіти собою — найбільша влада.
Сенека - Воля — цілеспрямованість, поєднана з правильним міркуванням...
Платон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Дай Боже щоб молоді любилися, а старих, щоб і колом не розважити.
- Царство небесне їм!
- Нехай царствують.
- Царство небесне помершим душам.
— ... а нам пошли Господи вік і здоров'я.
... а нам ще прожити.
- Помершим царство небесне, вічний спокій.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Побілів, як полотно.
- Побілів, як стіна.
- Повели, як козу на ярмарок.
- Повертається, як ведмідь за горобцями.
- Повертається, як віл.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Людина, в якої почуття дещо пошарпались, більше прагне подобатись, ніж кохати.
Санд. - По відношенню до тих, кого кохаєш, не слід бути завжди правим.
Ітьє. - Кохати – божевілля, якщо тільки не кохаєш божевільне.
Ітьє. - Де кохання – там і сльози.
Сайкаку. - Кохання не має меж.
Сайкаку.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Порятунок України — у рятуванні од її рятувальників.
Володимир ШАМША - Посередник — найбільший ворог вітчизняного виробника й споживача.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Поступ: ми вже не чекаємо з моря погоди, але ще віримо в манну з небес.
Флоріан БОДНАР - Потрапив пiд локомотив iсторії.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - Потрібно звинуватити когось, щоб позбутися комплексу неповноцінності.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Нащо мені чорні брови,
Нащо карі очі,
Нащо літа молодії,
Веселі дівочі?
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Думка"("Нащо мені чорні брови..."), 1838 - Як споглянеш на дівоцьку вроду, то здасться тобі, що вже ні на землі, ні на небі нема нікого кращого.
Пантелеймон КУЛІШ
"Орися", 1844 - І багата я.
І вродлива я,Та не маю собі пари,
Безталанна я.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І багата я...", 1848- Та що з того? Не побрались,
Розійшлися, мов не знались.
А тим часом дорогії
Літа тії молодії
Марне пронеслись.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І широкую долину...", 1848 - У нашім раї на землі
Нічого кращого немає,
Як тая мати молодая
З своїм дитяточком малим.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"У нашім раї на землі...", 1849
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
