Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Коли ти не озброїшся проти нудьги, то стережись, аби ця тварюка не спихнула тебе не з мосту, як то кажуть, а з чесноти в моральне зло.
Григорій СКОВОРОДА - То навіть добре, що Діоген був приречений на заслання: там він узявся до філософії.
Григорій СКОВОРОДА - Так само як боязкі люди, захворівши під час плавання на морську хворобу, гадають, що вони почуватимуть себе краще, коли з великого судна пересядуть до невеличкого човна, а відти знову переберуться у тривесельник, але нічого сим не досягають, бо разом з собою переносять жовч і страх, — так і життєві зміни не усувають з душі того, що завдає прикрості і непокоїть.
Григорій СКОВОРОДА - Безумцеві властиво жалкувати за втраченим і не радіти з того, що лишилось.
Григорій СКОВОРОДА - Ти не можеш віднайти жодного друга, не нашукавши разом з ним і двох–трьох ворогів.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- З ним не виведе справи і той, що в болоті.
- Не слухає, все своїм богом робить.
- І мій батько до церкви не ходив, і я не піду.
- Що буде, то буде, а горілки пити не покину.
- Сперечається, як за батьківщину.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Так говорить, як жаба в болоті.
- Так доробився, як сіль на окропі.
- Так дрижав, що аж употів.
- Так жалує, як вовк поросяти,— як ухопить, то вже боїться пустити.
- Так мені сподобалось, як вовкові весільна пісня.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Коли вороги твоєї Вітчизни або твого вірного приятеля вимагають від тебе правди, вони її недостойні.
Лев Силенко. - Коли гадюка хоче вжалити жартома, вона не знає, що їй робити з надлишком отрути.
Жульєн де Фалькенаре. - Коли газетярі не дбають про те, щоб дописувач висловлювався по-своєму, то він у них говорить фальшиво.
Дем'ян Григораш. - Коли говориш саму тільки правду, людям здається, що їм чогось не договорюють.
Борис Крутієр. - Коли графомана запитали, що важче писати, вірші чи прозу, він відповів, що найважче нічого не писати.
Олександр Ботвинников
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Ще ніхто собі щастя не створив, забувши Рідну Матір.
Лев СИЛЕНКО - Живи для добра Вітчизни, щоб твій народ знав, що ти жив.
Лев СИЛЕНКО - Коли вороги твоєї Вітчизни або твого вірного приятеля вимагають від тебе правди, вони її недостойні.
Лев СИЛЕНКО - Найкращий спосіб обороняти свої скарби – це мудро їх збагачувати.
Лев СИЛЕНКО - Коли твоє особисте і національне “я” залежатиме від чужоземного “я”, значить, ти людина рабського “я”.
Лев СИЛЕНКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Хай в нашім тілі, наче в соснах,
густа живиця закипить.
Хай в наші жили зелень млосна і
полум'я спливе й блакить.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Праліто", 1934 - І знаю тільки те,
що треба пісню, наче тінь, нести з собою,
що треба йти, невпинно йти
назустріч мертвій тишині
за зовом вітру — за зовом ночі,
аж попіл сну засипле очі.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Елегія про перстень молодості", 1934 - Та на зорі,
В золотаву пору
Птиці зелені
Рвонулись вгору.
Тільки злетіть
Не змогли, не зуміли:
Тісно було,
Переплутались крила.
Ліна КОСТЕНКО
"Папороть", 1957 - Сонце низенько, вечір близенько —
Вийди до мене, моє серденько!
Ой вийди, вийди та не барися,
Моє серденько розвеселиться.
Лірично-побутова пісня - Ой не світи, місяченьку, не світи нікому
Тільки світи миленькому, як іде додому
Світи йому ранесенько та й розганяй хмари
А як же він іншу має, то зайди за хмари.
Лірично-побутова пісня
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- – Ну, розум, прощавай! Зустрiнемось завтра!
- За славу предків!
- Ми тут зібралися для того, щоб випити!
Так вип'ємо ж за те що ми тут зібралися!
- Щоб хотілось і моглося, було де і було з ким!
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони.
І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
