Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не може не блудити нога твоя, коли блудить серце.
Григорій СКОВОРОДА - I нiхто не може вбити в собi зло, коли не втямить спершу, що таке те зло, а що добро. А не взнавши того в себе, як можна взнати й вигнати у iнших.
Григорій СКОВОРОДА - На новий путівець шукай новi ноги.
Григорій СКОВОРОДА - Що з того, коли листок зовнi зелений, та корiнь позбавлений життєвого соку.
Григорій СКОВОРОДА - Чи не дивина, що один у багатствi бiдний, а інший у бiдностi багатий?
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Споживай Федьку, то хрін, то редьку, (і більш нічого).
- Поминаючи мак, їжте й так.
— Споминайте мак, та наїжтеся й так.
- Їдж та вдавись та на кольку зопрись, а з кольки на грушу — розчепірив чорт твою душу.
- Їдж кумасю хліб хоч позичений!
— Та дарма кумочку, мені його не від давати!
— Їдж куме, хоч позичений.
- Оце їсть! так як горобець.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Багата, як земля.
- Багата, як собака кудлата.
- Багатий, як осінь.
- Багатий, як чорт рогатий.
- Багато людей, як плав пливе.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Щось весь час стримувало нас і робило слабкішими. Поки не стало зрозуміло, що це ми самі.
Роберт Фрост - Щось живе тільки до тих пір, поки живий останній чоловік, який пам’ятає це.
Прислів’я Навахо - Щось живе тільки до тих пір, поки живий останній чоловік, який пам’ятає це.
Пословіца Навахо - Я арифметична сума незліченних забобонів.
Фаулз - Я близький до насильства, коли при мені говорять, що людина — єдина істота, яке вміє посміхатися. Я бачив, як посміхаються птахи. І нехай для міської людини це звучить безглуздо, але такої скромної посмішки, як у лося, я взагалі ні у кого не зустрічав.
Акі Каурісмякі
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Раніше тещі сиділи з онуками, тепер — вигулюють собак.
Анатолій ЄЛИСЕЄВ - Реклама — хитра мама.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Рекламодавці! Придумайте щось і для решти 99% населення.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Ректифiкацiя договору.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - Реприватизації не буде — торжество справедливості відміняється.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- В зів'ялих листочках хто може вгадати
Красу всю зеленого гаю?
Хто знає, який я чуття скарб багатий
В ті вбогії вірші вкладаю?
Іван ФРАНКО
"Зів'яле листя"("Епілог"), 1896 - Пісне, моя ти підстрелена пташко,
Мусиш замовкнуть і ти.
Годі ридати і плакати тяжко,
Час нам зо сцени зійти.
Іван ФРАНКО
"Пісне, моя ти підстрелена пташко...", 1896 - Рідна мова на чужині
Ще милішою стає.
Павло ГРАБОВСЬКИЙ
"Рідний край", 1898 - Лише ми одні піддержуємо красу в житті, ми, артисти, вибрана горстка суспільності...
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Valse melancholique", 1898 - Поезіє! сопутнице моя!
Ти — теплий, животворний промінь сонця,
Ти — тихий місяць, що в тюрмі сія
З закуреного темного віконця.
Агатангел Кримський
"Поезіє! сопутнице моя!", 1898-1901
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Вип’ємо за жінок і коханок! За те, щоб вони нiколи не зустрілись.
- На питання про те, кого вiн більше любить – брюнеток чи блондинок – справжній мужчина повинен відповісти «Так!».
Так давайте вип’ємо за жiнок, яких люблять справжні чоловіки!
- Зірки прекрасні вночі, а наші жінки подібні зіркам.
То ж вип’ємо за зоряні ночі!
- Вип’ємо за поцiлунок! Адже його придумав чоловiк, тому що не знайшов іншого способу закрити рота жiнці.
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки.
– Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка.
– Зате я випив.
То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
