Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Привчай тіло до важкого життя: хто малого потребує, велике найде.
Плутарх - Коли його спитали, кого вважати найбагатшим з усіх, сказав: "Хто малим задовольняється".
Сократ - Перше молись за спільне спасіння, а згодом за своє.
Сократ - Якби дослухався Бог молитов усіх людей і сотворив би відповідно молінню їх, то ввесь рід людський загинув би, бо багато зла одне одному вимолюють.
Епікур - Хіба ж не зле це, коли просимо у Бога кращого, а самі не силуємося творити добро, що його так Бог любить?
Златоуст
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Сусіда люби, але тину не розвалюй.
Англ. - Сусідська курка гускою здається.
Болг. - Сухе дерево легко колеться, байдуже серце легко розходиться.
Монг. - Сьогоднішні п'ятдесят кращі за сто завтрашніх.
Япон. - Сяє жінка — сяє вся оселя. Похмура жінка — в оселі темрява.
Тамільськe
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Густа, як щетина.
- Густа, як щит.
- Густий садок, як ліс.
- Дав, як кіт наплакав.
- Давить, як мороз бабу.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Росія повинна годувати своїх селян.
Олександр Заверюха - Росія: країна багата, але тимчасово бідна.
Леонід Крайнєв-Ритов - Росія: країна, що повинна годувати своїх селян.
видозмінений Олександр Завірюха - Росія: на сотні миль поля і вечорами балет.
Алан Хакні - Такі слушні моменти, як девальвація національної валюти, як правило, повторюються не часто.
Олександр ШОХІН
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Багато хто вже став почесним, решта залишилася чесними.
Флоріан БОДНАР - Багатопартійність — це стоголовий дракон.
Анатолій ЗАКРЕВСЬКИЙ - Багатьом з тих, хто купається в розкошах, потім важко відмитися.
Борис РЕВЧУН - Безсердечним інфаркт не загрожує.
Роман КРИКУН - Бізнес — це гра, в якій виграє той, хто ліпше знає правила, а програє той, хто їх виконує.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Пречиста Діво, радуйся, Маріє,
Бо я не можу... Вшак я маю душу, І чути мушу, і дивити мушу, Що тут на світі, ах, тутки ся діє! Да як до гробу зложуть моє тіло, Де темно, тісно, студено, зотліло, Де нич не плаче, де усе німіє — Пречиста Діво, радуйся, Маріє! Юрій ФЕДЬКОВИЧ "Пречиста Діво", 1862 - Чую, що смерть, потайна й ненажерная,
В вічні обійми мене обхопила! Василь МОВА "Думи засланця", 1877 - І щастя всіх прийде по наших аж кістках.
Іван ФРАНКО "Каменярі", 1878 - В затишному раю я води Лети п'ю,
Та тихострунную настроюю мою. Пантелеймон КУЛІШ "Рай". 1893 - Одно люблю лиш — забуття,
Спокій, безпам'ятну могилу. Іван ФРАНКО "В алеї нічкою літною...", 1896
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|