Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Глечик наповнюється від падіння крапель. Дурень наповнюється злом, навіть потроху накопичуючи його.
Будда - Глибокий зміст у невисловлених словах.
Менандр - Гнітить фортуна несміливих, — хоробрий їй страшний.
Луцiй Анней СЕНЕКА - Говори з людьми відповідно до їх розуму.
М. Сааді - Горе легке — говірливе, важке – безмовне.
СЕНЕКА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Не до стида, як сорочки нема.
- Не довелось свині на небо дивицця!
- Не дурний крук, пустить із рук.
- Не жаль з доброго коня і впасти.
- Не з однієї печі хліб їв.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- У листопаді згодиться і старий кожух, а навесні і старий кінь.
- У листопаді як зазиміє, то й жаба оніміє.
- Як вересніє, то i дощик сіє.
- Як листопад дерев не обтрусить - довга зима бути мусить.
- Як листя жовтіє, то поле сумніє.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Вершина мрії, Кохання – це ти.
Йоганн Вольфганг Ґете. - Кохання схоже до удачі: воно не терпить, щоб за ним ганялись.
Готьє. - Кохати – значить перестати порівнювати.
Грассе. - Кохати – значить діяти.
Гюго. - Справжнє кохання завжди робить нас кращими, яка б жінка його не збуджувала.
Дюма – син.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Чоловікові зле, отже, сусідська корова жива і здорова.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Чому закон один для всіх, а мільйонні дивіденди лише для обраних?
Олександр ПЕРЛЮК - Чудес не буває: правителі від лицемірства, кумівства, мільйонних дивідендів добровільно не відмовляться.
Олександр ПЕРЛЮК - Шию намилюють, аби легше було сім шкур дерти.
Флоріан БОДНАР - Шкода, що ми не в НАТО, а то б ми усю їхню техніку перепродали, розтягнули, здали на брухт.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Лисий я, волосся спало,
Решта білая як сніг, Недалеко моя яма, Та я в яму ще не ліг; Що збіліло — замалюю, Ще й нового накуплю: Полюби мене, дівчино, То-то я тебе люблю. Степан РУДАНСЬКИЙ "Полюби мене", 1859 - Твої чари, дівчинонько,
Я по людях знаю; Тому щастю, тому раю Віри не діймаю. Пантелеймон КУЛІШ "Гульвіса", 1861 - Нема ліпшого на небі
Над зорю в погоду, — Нема кращого на світі Над дівочу вроду. Пантелеймон КУЛІШ "Настуся", 1861 - Щоб моя коханка люба
І моя дружина Не була, як інші, пані, А була людина. Василь МОВА "На балі", 1878 - Ніч яка, Господи! Місячна, зоряна:
Ясно, хоч голки збирай... Вийди, коханая, працею зморена, Хоч на хвилиночку в гай! Михайло СТАРИЦЬКИЙ "Виклик", 1883
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|