Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Зроби перший крок і ти зрозумієш, що не все так страшно.
СЕНЕКА - І в справах не губитися, і в речах не розтікатися, і в уявленнях не блукати, душею не стискатися раптом, або ж із себе вискакувати.
Марк АВРЕЛІЙ - І знайшов я, що гірше смерті жінка, тому що вона — сітка і серце її — сільця, руки її — окови.
Екклесіаст - І не Адам спокушений, але дружина, спокусивши, впала в злочин.
Апостол Павло - І пізнаєте істину, і істина зробить вас вільними.
Євангеліє від Іоанна
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Умерла дитина, та й кумство пропало.
- Не хочеш страти, — не сунься ні в куми, ні в свати!
- Родинки і мерлинки не глядять лихої годинки.
- Налагодив стару та й по кумів іду.
- У хрест увести (охрестити).
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Іде, як снівниця снує.
- Іде, як сонний.
- Інша рада гірш, як зрада.
- Їдуть, неначе в мед.
- Їздить, як кручений,
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Коли знаходиш своє, на інше навіть дивитися не хочеться.
Еріх Марія Ремарк - Найкрихкіша річ на Землі — це любов жінки. Один невірний крок, слово чи погляд і нічого відновити вже не вдасться.
Еріх Марія Ремарк - Найсильніше почуття — розчарування. Не образа, не ревнощі і навіть не ненависть… після них залишається хоч щось у душі, після розчарування — порожнеча.
Еріх Марія Ремарк - Що може дати одна людина іншій, окрім краплі тепла? І що може бути більше від цього? Тільки нікого не підпускай до себе надто близько. Коли підпустиш — захочеш утримати. А втримати нічого не можна...
Еріх Марія Ремарк - Вибачення — не означає, що ти не правий. Це означає, що цінність ваших стосунків для тебе важливіша, ніж власне его.
Еріх Марія Ремарк
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Що колись сталось, ніколи до нас не повернеться знову...
Василь ДОВГОВИЧ - Доброчесність боїться законів: порушить їх – гине!
Василь ДОВГОВИЧ - Скільки є друзів у грошей та недругів – у доброчестя!
Василь ДОВГОВИЧ - Став безсмертний той, хто на смерть ішов,
Славиться герой, що себе зборов.
Василь ДОВГОВИЧ - Той має щастя, у кого ім’я переходить у вічність.
Василь ДОВГОВИЧ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Чорний колір — колір зради,
А червоний — то любов,
Очі в мене — два свічада
І палка татарська кров.
Наталя ЛІВИЦЬКА-ХОЛОДНА
"Вогонь і попіл", 1934 - Над ставом місяць тихо став,
І ліс задумався на чатах.
Бліді були твої уста,
А в мене зацвіли шкарлатом.
Наталя ЛІВИЦЬКА-ХОЛОДНА
"Над ставом місяць тихо став...", 1934 - Палає ніч пташиним співом.
Хто ж, люба, ложе нам постелить?
Дивись, як сяє мерехтливо
У вікна місяць — чару келих.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Весільна ніч", 1935 - І, відділившись від юрби,br> загорнемося в хутро ночі.
Хай два серця — два голуби
співзвучно й тужно затріпочуть.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Два серця", 1935 - Послухай: б'є весільний бубон
і клени клоняться, мов пави.
В твоє волосся, моя люба,
заплівся місяць кучерявий.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Весільна", 1935
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
