Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Все минає, але любов після всього зостається.
Григорій СКОВОРОДА - Кому душа болить, тому весь світ плаче.
Григорій СКОВОРОДА - того, що воно скрізь. Воно схоже до сонячного сяйва — відхили лише вхід у душу свою.
Григорій СКОВОРОДА - Математика, медицина, фізика, механіка, музика зі своїми сестрами — чим глибше їх пізнаємо, тим сильніше палять серце наше голод і спрага.
Григорій СКОВОРОДА - Невже ти не чув, що сини віку мудріші від синів дня?
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Щоб була туга, як коліно (посидівши і придавивши коліном).
- Щоб була тверда як камінець, головата як горщок, а біла як платок (посадивши вже росаду, накривши її горшком, на горщок поклавши камінець, а поверх білу хустку)!
- Святий Андрію на тобі конопельки сію; дай Боже знати, з ким буду весілля грати.
- Мишко, мишко! на тобі кістяні зуби, дай мені залізні, (закидаючи через голову зуба, який випав).
- Не йди морозе ні на жито, ні на пшеницю, ні на пашницю.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Підробився, як той на качалках.
- Підростем, як скибка в руках.
- Підскакує, як зінське щеня.
- Підтримує, як повішеного мотузок.
- Піймала, як сорока Якова.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Білі нитки — улюблений колір уряду.
О.В. ІВАНОВ - Більшість людей дурні, і всякий дуріє на свій лад.
Еразм Роттердамський - Бувають випадки в житті, виплутатися з яких може допомогти лише дурість.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Будь-яка людина має право на дурість — проти цього не можна заперечувати, але цим правом треба користуватися з деякою помірністю.
Л. Берке - Будь-яку жінку можна переконати в тім, що вона красива. Але спробуйте хоч одному чоловікові довести, що він дурний!
Михайло ГЕНІН
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- На відміну від жінок чоловіки не встигають відчути старість повною мірою.
Василь МОМОТЮК - На жаль, заборонений плід, якого ми всі так прагнемо, часто виявляється несмачний і гнилий.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - На Канарах і я б відпочила, та не знаю, де подіти вила.
Леонід БАННІК - На одну зарплату не те що жити, навіть поховати неможливо.
Віктор ІГНАТЕНКО - Набагато була б більшою чоловіча аудиторія, якби замість телепередачі «Міняю жінку» була «Міняю тещу».
Василь ТИТЕЧКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- В затишному раю я води Лети п'ю,
Та тихострунную настроюю мою. Пантелеймон КУЛІШ "Рай". 1893 - Одно люблю лиш — забуття,
Спокій, безпам'ятну могилу. Іван ФРАНКО "В алеї нічкою літною...", 1896 - Світ зчорнів, і небо чорне,
Зелень чорна, чорне все... Жду, поки мене загорне Та, що вічний сон несе. Олександр Козловський "Чорна думка", 1897 - Прийде старість, і радість уся пропаде,
І зостанешся з горем самим. Борис ГРІНЧЕНКО "Зернятка", 1898 - Смерте, бабо-сповитухо,
Лікарю людський останній, Ти одна нам гоїш духа В нашій долі безталанній. Пантелеймон КУЛІШ "Маруся Богуславка", 1899
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
- Давайте вип'ємо горілки за покоління, яке обирає "Пепсі"!
Тому що нам більше дістанеться!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|