Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Ліпше вмерти в чистоті, аніж вмерти у скверні.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Мзда неправді допомагає.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Плотська похіть у молодих люта.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Плотські пристрасті і святих допікають.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Праця без доброчестя марна.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней»
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Думаєш, що тільки і світа, що у вікні – є ще й поза вікном.
- Дурак красному рад.
- Дурак набитий.
- Дурак не той, що мало зна, а той що не хоче знати багато.
- Дураків робота любе, а дураки – роботу.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Заробив, як Мартин на милі.
- Засипав, як горохом у бочку.
- Засипав, як маком дрібненьким.
- Заскавучав, як цуцик.
- Засмикали, як циган сонце.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Багаторічний досвід, часто сумний, привів мене до висновку, що не можна дійти жодних висновків.
Віта Саквілл-Уест - Багатство — вир, що засмоктує жадібних.
Микола Вітченко - Бажання того, чого в нас немає, заважає користатися тим, що в нас є.
Мішель МОНТЕНЬ - Балет: мистецтво, своєю популярністю у деякій мірі зобов’язане тому, що одружені чоловіки можуть бачити тут безліч жінок, що протягом цілого вечора не вимовляють ні слова.
Робін Гудфелоу - Бальні танці — мистецтво забирати ноги швидше, ніж на них наступить партнер.
NN
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Інтелектуали на високих державних постах небезпечні: інколи вони самі вірять у те, що говорять.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Інформація — це ті знання, яких ви набуваєте, коли шукаєте зовсім інші.
Наталія ІВАНКІВ - Кажуть, на хабарі далеко не заїдеш. Отже, виходить, що хабарники таки не ходять пішки.
Василь КУРОВСЬКИЙ - Кажуть, надія помирає останньою. Матимемо надію, що не помремо раніше за неї.
Василь КУРОВСЬКИЙ - Кажуть, що наша економіка помітно шкутильгає. Якщо гарно придивитися, то в неї взагалі ДЦП.
Василь ТИТЕЧКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Широке море, велике море,
Що й кінця не видати,
Та в моїм серці ще більше горе:
Я навік її втратив.
Іван ФРАНКО
"Зелений явір, зелений явір... - Не дивися на місяць весною, —
Ясний місяць наглядач цікавий,
Ясний місяць підслухач лукавий,
Бачив він тебе часто зі мною
І слова твої слухав колись.
Ти се радий забуть? Не дивись,
Не дивися на місяць весною.
Леся УКРАЇНКА
"Романс", 1897 - Більш, ніж меч, і огонь, і стріла, і коса,
Небезпечне оружжя — жіноча краса.
Іван ФРАНКО
"Притча про красу", 1898 - Нещаслива любов перетворює не раз людську вдачу до дна.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Valse melancholique", 1898 - Дівчино-серденько! Ти, мов рожевий цвіт
Напрочуд кожному пишаєшся красою.
Хто раз тебе уздрить, забуде цілий світ
І мимохіть услід полине за тобою.
Та знай: краса твоя непевна, як туман.
Минуть літа — і що ж? Погаснуть очі-зор:
Змарніє личенько, зігнеться пишний стаї
І зникне навіть тінь краси...
Memento mori!
Микола ВОРОНИЙ
"Memento mori", 1899
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
