Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Iстина спалює i нищить усi стихiї, показуючи, що вони лише тiнь її.
Григорій СКОВОРОДА - Шукаємо щастя по кражах, столiттях, а воно скрiзь завжди з нами; як риба у водi, так i ми в ньому, i воно бiля нас шукає нас самих. Нема його нiде вiд того, що воно скрiзь. Воно схоже до сонячного сяяння – вiдчини лише вхiд у душу свою.
Григорій СКОВОРОДА - Математика, медицина, фiзика, механiка, музика зi своїми сестрами – м глибше їх пiзнаємо, тим сильнiше палять серце наше голод i спрага.
Григорій СКОВОРОДА - Невже ти не чув, що сини вiку мудрiшi вiд синiв дня?
Григорій СКОВОРОДА - Не розум вiд книг, а книги вiд розуму створилися.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Варили ягли, та й так спать лягли ("яклить" — каночити, докучати просячи; "ягли" — пшоно).
- Не їв — зомлів, наївся — звалився, (або: россівся, розболівся).
- Лях співає як їсти хоче, а мужик жінку бє, а Жид молитви відмовляє.
- Їж і пий хоч трісни — ніхто тобі ложкою очей не поротиме.
- У нас позапорозький.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Забубонів, як старий дід.
- Забубонів, як старий дяк.
- Завелось, як на сироватці.
- Завзятий, як панське щеня.
- Завзятий, як перець.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Мистецтво не відтворює видиме, але робить видимим те, що не завжди таким є.
Пауль Клеє - Мистецтво не те, що ви бачите, але те, що змушує бачити інших.
Дега - Мій батько дав мені всього дві поради, — сказав він. — А випробування часом витримав тільки одна.
Ось вони: “Не чіпай основний капітал” і “Не тримай спиртне в спальні”.
Курт Воннегут - Містичні пояснення вважаються глибокими. Суть у тому, що вони навіть і не поверхові.
Ніцше - Мова — це наше знаряддя, пускаючи його в хід, варто подбати, щоб пружини в ньому не скрипіли.
Антуан Рівароль
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Усьому народові буває пожиточно і корисно тоді, коли всякого чину люди, не слухаючи жодних бунтівливих зваб та заколотних оман, тримаються постійно одного свого старшого, віддають йому щире своє послушенство і неодмінно дотримуються існуючих порядків.
Іван МАЗЕПА - Що не всім нам пановати,
Не всім дано всеє знати
І речами керовати.
Іван МАЗЕПА - Не маш любви, не маш згоди.
Іван МАЗЕПА - Часто те бувало, що люди із відчаю до неподобних удавалися речей.
Іван МАЗЕПА - Самопали набувайте,
Острих шабель добувайте,
А за волю, хоч умріте,
І вольності бороніте.
Нехай вічна буде слава –
Же през шаблю маєм права!
Іван МАЗЕПА
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Всі дороги в світі — це лише орбіти: якою б не ішов, все одно повернешся туди, звідки вийшов, — в яму.
Микола КУЛІШ
"Патетична соната", 1931 - Умру, а жить не перестану,
Любов'ю буду вічно тліть...
Важким я колосом устану
Із грудки рідної землі.
Михайло СИТНИК
"Умру, а жить не перестану...", 1946 - Земля, з дитинства рідна! Як її
старим покинути й піти в чужину,
а потім горювати: любий сину,
якби-то знов побачити її!
Якби побачити в секунду смертну
здаля, хоч раз один; дитячі втіхи
згадати й принести життя, як жертву,
й лягти в землі чужій, од горя тихій.
Василь Барка
"Апостоли", 1946 - Лежить земля, як книга розпростерта,
Над нею сонце, мов небес свіча...
Сухим аскетом невмолимий час
Глави читає приходу і смерти.
Теодор Курпіта
"Земля", 1947 - Можна смерть лиш смертю здолати,
Тільки в тім таємниця буття.
І зерно мусить вмерти, щоб дати
В життєдавчому житі — Життя.
Євген МАЛАНЮК
"Все забудь..." 1954
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
- Давайте вип'ємо горілки за покоління, яке обирає "Пепсі"!
Тому що нам більше дістанеться!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
