Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Сiється гниле – виростає запашне, сiється жорстке – виростає нiжне, сіється гiрке – виростає солодке, сiється нiсенiтниця та дурiсть – виростає премудре й прозірливе.
Григорій СКОВОРОДА - Перш за все батька і матір шануй і служи їм. Вони ж бо видимі портрети тієї невидимої сили, якiй ти стiльки зобов'язаний.
Григорій СКОВОРОДА - Люблю джерело i початок – вiчнi струменi, що течуть вiд випарiв серця свого. Рiки стiкають, потоки висихають, струмки зникають, тiльки джерело вiчно дихає випаруваннями, оживляє i прохолоджує. Одне джерело люблю.
Григорій СКОВОРОДА - Хто швидко прилiпляється до нової думки, той швидко вiд неї i вiдпадає. Що швидко запалюється, те раптово й гасне.
Григорій СКОВОРОДА - Чи може щось ширше розлитися, як думки!
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Моє діло, як кажуть мірошницьке: запусти, та й мовчи.
— Наше діло мірошницьке: підкрутив, та й сів.
— ... накрути та й сядь.
- Ні всюд, ні втуд, а все прибудь.
- Хочеться так, щоб хитро-мудро, та невеликим коштом.
- Блоха кусає, а за що, не знає.
- Чоловік зерно сіє, а чорт кукіль.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Голова, як пляшка.
- Голова, як темний ліс.
- Голова, як торба, що знайдеш, те й сховаєш.
- Голова, як у бика.
- Голодний, як вовк.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Книга — це дзеркало. І якщо в нього зазирає мавпа, то з нього не може визирнути обличчя апостола.
Георг Кристоф Ліхтенберґ. - Книга була з тих, що їх хочеться перекласти на якусь абсолютно непоширену мову.
Еміль Кроткий. - Книга в мить своєї появи ніколи не буває шедевром: вона ним стає.
Едмон і Жуль Гонкури. - Книга дуже корисна. Вона заважає думати в той час, коли телевізор вимкнутий.
Жорж Елгозі. - Книга є кубічний шматок гарячого сумління, що димить,і більше нічого.
Борис Пастернак.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Дресирований ведмідь, який утік із цирку, попався на крадіжці мотоцикла.
П. ЄВГЕНЧЕНКО - Друг — це та людина, котра продасть вас дорожче за інших.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Дружба Карася і Щуки починається з його хвоста.
Йосип БІЛОСКУРСЬКИЙ - Дружину потрібно носити на руках, а вже на шию вона сама сяде.
Андрій КОРЧИНСЬКИЙ - Думка, нібито нинішнє покоління гірше за попереднє, з’явилась одразу після того, як із мавпи утворилася людина.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Світ заговорив про покинутість людини, про тривогу, як її основне почування, про тривогу, як про праматерію душі.
Микола Шлемкевич
"Загублена українська людина", 1954 - У безкрай, далечінь-дорогу
надломлено я закричу
про самоту і про тривогу,
про дні, яких я не лічу,
про дивовижну німоту
без слів та звуків,
про нечулу
німу, глуху, пусту, пусту —
що серце далечі жахнулось.
Оксана Лятуринська
"У безкрай, далечінь-дорогу...", 1955 - Як списаний папір сумного дня,
Упала ніч, мов кропля атраменту,
І ти ідеш у темінь навмання,
Розбитий і знівечений дощенту.
Михайло СИТНИК
"Ніч", 1956 - Біль у душу мою закрадається вужем,
відчай груди мені розпанахує, рве.
Василь СИМОНЕНКО
"Дід умер", 1962 - І пустота безмірна, щогодинна,
вже цілий світ береться осягти.
Як жить мені, якщо я ще людина?
Якщо мені від себе не втекти?
Григорій ЧУБАЙ
"Вертеп", 1968
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Була нiч. Тиша. Ясний мiсяць. Вiн і вона.
Він сказав: «Так». Вона сказала: «Нi».
Минули роки. Була нiч. Тиша. Повний місяць.
Вона сказала: “Так». Він сказав:«Так».
Та роки були вже не тi.
Так вип’ємо ж за те, щоб все в життi робилось своєчасно!
- За нашу красу і за мужність наших жінок, що нас, таких красивих, терплять!
- Милi дами!
Менi хочеться побажати вам чотирьох звірів: норку на плечах, «ягуара» в гаражi, лева в ліжку і барана, який би за все це платив!
- Коли француз обнiмає жiнку, його пальці сходяться на її талії, але це не значить, що у французiв такi довгі пальцi – це значить, що у французьких жiнок тонка талія.
Коли англiйка сiдає на коня i виїжджає на прогулянку, її ноги дiстають до землi.
Але це не значить, що у неї такий маленький кiнь – це значить, що у англiйок такі довгі ноги.
Коли єврей, ідучи на роботу, плескає свою жiнку по сiдницi, сідниці гойдається до повернення чоловiка з роботи.
Але це не значить, що жидiвськi жінки такі товсті.
Це значить, що у жидівських чоловіків такий короткий робочий день.
То ж вип’ємо за найкращу у свiті конституцію!
- Бодай вас Бог любив, а мене – молодиці!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
