Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Той хто прагне слави, має уникати бенкетів, млості і жінок.
Вергілій - Той, хто знаходить задоволення в самоті, або дикий звір, або бог.
Арістотель - Той, хто не вміє мовчати, не вміє і говорити.
Луцiй Анней СЕНЕКА - Той, хто перемагає інших – сильний, той, хто перемагає самого себе – могутній.
КОНФУЦІЙ - Той, хто, повертаючись до старого, здатний відкривати нове, гідний бути вчителем.
КОНФУЦІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Лучше б свята присипала (або: пригорнула).
- Хоч і в прірву!
—... йди.
- Хоч провалися в безодню! Хоч крізь землю йди!
— ...провались!
- Хоч сирої землі хапайся!
- Тільки ходу, що з моста та в воду.
— Просто, з моста та в воду.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Гаряче, як у лазні.
- Гарячий, мов вогонь.
- Гарячий, як окріп.
- Гарячий, як присок.
- Гепнуло, мов довбнею.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Нікого так спритно не обманюємо ми, нікому так не лестимо, як собі самому.
Артур ШОПЕНГАУЕР - Ніколи нічого не пояснюйте.
Друзі розуміють і так, а вороги все одно не повірять. - Ніхто не буде брехати, якщо ніхто не слухає.
Джеймс Бітті - Ніхто не думає занадто багато там, де всі думають однаково.
Walter Lіppmann - Ніхто не зберігає таємниці краще того, хто її не знає.
Ф. Рохас
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Найкращі друзі були в Іуди.
Флоріан БОДНАР - Найліпший спосіб збрехати — сказати правду так, щоб ніхто не повірив.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Найсолодші сни сняться тільки бджолам.
Василь ТИТЕЧКО - Найхарактерніша особливість будь-якого часу: раніше жилося краще.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Найчистіша совість у тих, хто нею не користується.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Зажурилась Україна, що ніде прожити,
Витоптала орда кіньми маленькії діти.
Ой малії витоптала, старії побила,
Молодую челядоньку у полон забрала.
Історична пісня - Наступала чорна хмара — настала ще й сива:
Була Польща, була Польща, та стала Росия.
Історична пісня - Ой горе тій чайці, ой горе небозі,
Що вивела діток да при битій дорозі.
Історична пісня, приписувана гетьманові Мазепі - Що на Чорному морі,
На камені біленькому,
Там стояла темниця кам'яная.
Що у тій-то темниці пробувало сімсот козаків,
Бідних невольників.
То вони вже тридцять літ у неволі пробувають,
Божого світу, сонця праведного в вічі собі не видають.
"Дума про Марусю Богуславку" - Тікало три братики рідненькі,
Три товариші сердешні.
Два кінних, третій піший, піхотинець
За кінними біжить-підбігає,
Кров сліди заливає,
За стремена хватає,
Словами промовляє...
"Утеча трьох братів із города Азова" (дума)
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
