Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- На новий путівець шукай нові ноги.
Григорій СКОВОРОДА - Що з того, коли листок зовні зелений, та корінь позбавлений життєвого соку?
Григорій СКОВОРОДА - Чи не дивина, що один у багатстві бідний, а інший у бідності багатий?
Григорій СКОВОРОДА - Не називай солодким те, що породжує гіркоту.
Григорій СКОВОРОДА - Вірю, що більше єлею має в своїх гладеньких словах улесник, аніж батько, коли карає, і що фальшива позолота блищить краще від самого золота... Але згадай приказку: «Вихвалявся гриб гарною шапкою, та що з того, коли під нею голови нема».
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Гріха боятись.
- Гріхи спокутувати.
- Гріхи віддалити.
- Де гріх, там і покута.
- Адам зїв кисличку, а у нас оскома на зубах.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Розуміється, як глуха на танцях.
- Розуміється, як свиня на апельсинах.
- Розуміється, як теля на пирогах.
- Розумний, як Беркові штани.
- Розумний, як сало.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Чому ти плачеш? Ти думала, що я безсмертний?
Людовик XIV - Чудеса там, де в них вірять, і чим більше вірять, тим частіше вони трапляються.
Дідро - Чудо є найважчим елементом в періодичній таблиці. Навіть його крихітна кількість зупиняє час.
Діана Акерман - Шизофренія може бути неминучим наслідком грамотності.
Маршалл Маклюен - Школа готує нас до життя, якого не існує.
Альберт Камю
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Великі проблеми створюють дрібні правителі.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - Верховна Рада — не цирк, до цирку така кількість мільйонерів не ходить.
Олександр ПЕРЛЮК - Винуваті в світі всі, особливо — без вини винуваті.
Володимир ШАМША - Відкритість нашої влади забезпечується закритими списками депутатів.
Олександр ПЕРЛЮК - Вільний ринок є, демократія є, свобода слова є...а життя немає!
Сергій КОЛОМІЄЦЬ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Та на зорі,
В золотаву пору
Птиці зелені
Рвонулись вгору.
Тільки злетіть
Не змогли, не зуміли:
Тісно було,
Переплутались крила.
Ліна КОСТЕНКО
"Папороть", 1957 - Сонце низенько, вечір близенько —
Вийди до мене, моє серденько!
Ой вийди, вийди та не барися,
Моє серденько розвеселиться.
Лірично-побутова пісня - Ой не світи, місяченьку, не світи нікому
Тільки світи миленькому, як іде додому
Світи йому ранесенько та й розганяй хмари
А як же він іншу має, то зайди за хмари.
Лірично-побутова пісня - Жили ми з тобою, як голубів пара,
Тепер розійшлися, як чорная хмара.
Лірично-побутова пісня - Зелененький барвіночку, стелися низенько,
А ти, милий, чорнобривий, присунься близенько.
Зелененький барвіночку, стелися ще нижче,
А ти, милий, чорнобривий, присунься ще ближче.
Народна пісня
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
