Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Гнітить фортуна несміливих,— хоробрий їй страшний.
Сенека - Голод загострює розум і у дурнів.
Федр. - Гроші — рушійна сила війни.
Ціцерон. - Дай вільно висловитися, якщо хочеш почути правду.
Публілій Сір - Двох потрібно боятися: перший — це сильний ворог, а другий — підступний друг.
Кабус.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Шукай жінку не в хороводі, а в огороді.
- Шукай майстра в шинку, а сміливого в острозі..
- Шукай не хорошого місця, а хорошого сусіда.
- Щасливий дурень, нічим не журиться.
- Щасливий той, що вродився серед книг і любить їх.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Весняна земля солодша за траву.
- Вимете помазком, а вивезе повним возом.
- Виросло лоша - кобилі поміч.
- Високе дерево вітер зламає найперше.
- Високі гори мають найглибші доли.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Подумати тільки: писемність вигадали неписьменні!
Лешек Кумор. - Подумати тільки, що на нас чекає! Репортажі графоманів з інших галактик.
Станіслав Єжи Лец. - Поезія — це те, що гине в перекладі, а також те, що гине в інтерпретації.
Роберт Фрост. - Поезія говорить більше, ніж проза за допомогою меншої кількості слів.
Вольтер. - Поезія є образ, це так; але не ярмарок образів! Дзеркало не складають з окремих дзеркал.
Фрідріх Геббель.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Чому закон один для всіх, а мільйонні дивіденди лише для обраних?
Олександр ПЕРЛЮК - Чудес не буває: правителі від лицемірства, кумівства, мільйонних дивідендів добровільно не відмовляться.
Олександр ПЕРЛЮК - Шию намилюють, аби легше було сім шкур дерти.
Флоріан БОДНАР - Шкода, що ми не в НАТО, а то б ми усю їхню техніку перепродали, розтягнули, здали на брухт.
Олександр ПЕРЛЮК - Шукаємо власний шлях, а шлагбаумами запаслись імпортними. Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Краса жінки не повинна бути лише на те, викликувати любов...
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Царівна", 1896 - Розвійтеся з вітром, листочки зів'ялі,
Розвійтесь, як тихе зітхання! Незгоєні рани, невтишені жалі, Завмерлеє в серці кохання. Іван ФРАНКО "Зів'яле листя" ("Епілог"), 1896 - Я не тебе люблю, о ні,
Люблю я власну мрію, Що там у серденьку на дні Відмалечку лелію. Іван ФРАНКО "Я не тебе люблю, о ні...", 1896 - Широке море, велике море,
Що й кінця не видати, Та в моїм серці ще більше горе: Я навік її втратив. Іван ФРАНКО "Зелений явір, зелений явір... - Не дивися на місяць весною, —
Ясний місяць наглядач цікавий, Ясний місяць підслухач лукавий, Бачив він тебе часто зі мною І слова твої слухав колись. Ти се радий забуть? Не дивись, Не дивися на місяць весною. Леся УКРАЇНКА "Романс", 1897
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|