Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- I мудрий часто спотикається.
Григорій СКОВОРОДА - Чи є щось необхiднiше людинi, як дихати. I на те повсюди є повiтря...
- О глибина премудрої благоти, що сотворила потрiбне неважким, а важке непотрiбним.
Григорій СКОВОРОДА - Одна слава – тiнь, другу приймають божi дiти в Авраамовiй пристанi. Суєтна слава, потяг до набуткiв, отруйна пристрасть – це i в пекельнi лихоманки i дочки– хидницi на опалення нечестивого серця. Але iстинна слава, шукання iстинного набутку, свята пристрасть – це нареченi високого духу, якi осолоджують у своїх обiймах чисту душу.
Григорій СКОВОРОДА - Серце, запалене пристрастю до золота, яке любить мудрувати про самi лише гаманцi, мiки, валiзи, – це верблюд, що любить пити каламутну воду i який за в'юками не може пролiзти через тiснi дверi в країну вiчностi.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Перше роздумай, а тоді і кажи.
- Жуй — та геть не плюй.
- За минулими речами не жалуй, а незгідним не йми віри.
- Більше роби та менше говори.
— Більше їж та думай, тільки менше говори. - Не діло багато говорити.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Аби болото, а чорти знайдуться.
- А весняночка вам каже, щоб кидали сани, брали віз - і їхали по рогіз.
- Аж шпари зайшли - такий мороз.
- Ай, ай, місяць май: теплий, та холодний.
- Ай, ай, місяць май - як не холодний, то голодний.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Письменники здебільшого настільки захоплені писанням, що думати їм просто нема коли.
Етьєн Рей. - Письменники, чиїх книг ніхто не купує, найшвидше продаються.
Станіслав Єжи Лец. - Письменницька спеціалізація для письменника вбивча.
Євген Євтушенко. - Письменство — не ремесло й не праця. Письменство — покликання.
Костянтин Паустовський. - Письменство — приємна гра на нервах.
Поль Теро.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- «Людина з великої літери» стала «пересічним громадянином».
Василь МОМОТЮК - А скільки тепер треба дати, аби дозволили брати? Флоріан БОДНАР
- А чи не здається владі, що, піднімаючи пенсійний вік, вона вкорочує собі віку?
Віктор ІГНАТЕНКО - Аби ні за що не відповідати, вони мають з кого спитати.
Флоріан БОДНАР - Багатопартійність — це стоголовий дракон.
Анатолій ЗАКРЕВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Народе-страднику, навчи і нас в вигнанні
Любити свій Єрусалим... Олександр ОЛЕСЬ "Народе-страднику, навчи і нас в вигнанні...", 1919 - Національне відродження робить чудеса, і нація прискореним темпом підходить до свого золотого віку.
Микола ХВИЛЬОВИЙ "Україна чи Малоросія?", 1926 - Мій народе!
Темний і босий! Хай святиться твоє ім'я! Євген Плужник "Галілей". 1926 - Сама "ніжність", пошанівок до свого, — не тільки не дасть перемоги ідеї, але не пірве свого народу.
Дмитро ДОНЦОВ "Націоналізм", 1926 - Нація — це невсипуща внутрішня "боротьба" сил формотворчих і ідеотворчих, з інертною масою ("більшістю") етносу.
Євген МАЛАНЮК "Мислі в роковини", 1937
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Щоб хотілось і моглося, було де і було з ким!
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони. І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04! - Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|