Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Глечик наповнюється від падіння крапель. Дурень наповнюється злом, навіть потроху накопичуючи його.
Будда - Глибокий зміст у невисловлених словах.
Менандр - Гнітить фортуна несміливих, — хоробрий їй страшний.
Луцiй Анней СЕНЕКА - Говори з людьми відповідно до їх розуму.
М. Сааді - Горе легке — говірливе, важке – безмовне.
СЕНЕКА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Хвали ня роте, бо роздеру тя.
- Пізно дідові до школи йти.
- У доброго мужа жона, як ружа, а в лихого раба, жона, як жаба.
- Гризуться, як пси на голій кістці.
- Біда навчить розуму.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Зустрівся, як з братом.
- Зустрівся, як з ворогом.
- Зустрівся, як з другом.
- З'явився, як грім з ясного неба.
- З'явився, як сніг на голову.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Хто не бреше і не краде, той – не москвин.
Олександр І - Хто не знає ціну часові, той не народжений для слави.
Люк де ВОВЕНАРГ - Хробак вади любить найсолодші бруньки.
Вільям ШЕКСПІР - Хронічного щастя не буває, як не буває і нетанучого льоду.
Олександр ГЕРЦЕН - Хто боїться нападів на свої переконання, той сам сумнівається в них.
Філіпс
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Кожний інтелігент вільної професії: лікар, адвокат, інженер, дентист, кооператор, купець, агроном, ветеринар, землемір, нотар, артист, маляр і т. ін. обов?язаний знати свою літературну мову й розмовляти тільки нею зо своїми клієнтами й тим самим ширити знання цієї мови й підносити повагу до неї.
Іван Огієнко - Усі інтелігенти вільних професій мусять дбати про добрий розвиток своєї фахової термінології.
Іван Огієнко - Кожний інтелігент, що виправдує своє незнання соборної літературної мови нефаховістю, прикриває тим тільки своє мовне лінивство та рідномовну політичну несвідомість.
Іван Огієнко - Маляри-артисти, скульптори, композитори й т. ін. недержавного народу, що служать виключно „чистому мистецтву“, а свої національно-громадські мотиви оминають, — чужі й некорисні для свого народу.
Іван Огієнко - Усі інтелігенти вільних професій у своїм родиннім житті обов?язані вживати тільки соборної літературної мови, щоб своїм прикладом заохочувати до того й інших.
Іван Огієнко
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Безсила є та ідея, яка обмежується лиш "альтруїзмом" до себе, а позбавлена "скаженої злоби" проти чужого світу.
Дмитро ДОНЦОВ
"Націоналізм", 1926 - Лиш плекання нової волі врятує нас!
Дмитро ДОНЦОВ
"Націоналізм", 1926 - Нації творяться перемогами або нещастями, психологічно спільними для всіх членів одного національного колективу.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ
"Листи до братів хліборобів", 1926 - Майстер корабля.
Юрій Яновський
Назва роману, 1927 - Гнида розкошує на нашій прекрасній планеті.
Гряде царство гниди, якому не буде кінця.
Іван Дніпровський
"Листи", 1927
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
