Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Найважче — пізнати самого себе, найлегше — давати поради іншим.
Фалес Мілетський - Найвища форма мудрості — доброта.
Талмуд - Найкращі вожді ті, існування яких народ не помічає.
Лао-ЦЗИ - Найпотрібніша наука — це наука забувати непотрібне.
Антисфен - Найстрашніше зло — смерть не має до нас ніякого стосунку, бо поки ми існуємо, смерть ще відсутня; коли ж вона приходить, ми вже не існуємо.
ЕПІКУР
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Без друга вірного не дізнаєшся, в чому ти помилився. (кит.)
- Безглуздо ступні вкорочувати, коли черевики малі. (кит.)
- Біда сама не ходить: упадеш у криницю, а тут іще й камінь на тебе звалиться. (кит.)
- Велика річка тихо тече, розумна людина тихо розмовляє. (кит.)
- Відірватись від людей — крила втратити. (кит.)
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- В чужому дворі телята вгодованіші.
- В'яжи коня там, де каже господар.
- Гарба починає скрипіти вже за місяць до того, як розпадеться.
- Гарбу везе не кінь, не віл, а корм.
- Гарний цвіт не буде довго стояти при дорозі.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Любов ніколи не вмирає природною смертю. Вона вмирає, тому що ми не вміємо наповняти її джерела; вона умирає від спраги.
Анаіс Нін - Любов подібна епідемічній хворобі; чим більше ми її боїмося, тим більше стаємо перед нею беззахисними.
Нікола ШАМФОР - Любов послабляє жіночу ніжність і підсилює чоловічу.
Ріхтер - Любов приходить і іде, а діти залишаються.
Михайло ГЕНІН - Любов проходить з голодом, а якщо ти не в силах голодувати, петлю на шию — і кінець.
Діоген
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- З поверховими знаннями не заглибишся.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - За високими парканами — ті, що вийшли з народу.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - За гріхи молодості розраховуються в старості, але вже іншою монетою.
Микола ПАСЬКО - За ідею вже готові й постояти — та все якось із печі не злізається.
Флоріан БОДНАР - За інформацією популярного ТV-каналу «Мега», щороку витрачається 58 рулонів туалетного паперу на душу населення. Нехай так. Але точніше було б сказати «на дупу населення».
Сергій СКОРОБАГАТЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Я, сонцеві життя продавши
за сто червінців божевілля,
захоплений поганин завжди,
поет весняного похмілля.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Автопортрет", 1934 - Спливає ранок. Милостивий Бог
Підніс долоні над хати й поля.
Богдан Нижанківський
"Ясніє день...", 1942 - Веселий вересень у лісі
Повісив ліхтарі,
І сонце на злотистім списі
Гойдається вгорі.
Юрій КЛЕН
"Осінь", 1943 - Впливає місяць, наче яхт,
в хмарин архіпелаг,
вп'ялившись вітру якорем
в шпилі смерек.
Вадим Лесич
"Впливає місяць...", 1953 - Вікно відкрите дивиться у сад,
де від дощу піднялись буйно трави.
І день, що розпочатий так, навгад,
приносить спокій тихий і ласкавий.
Марта Калитовська
"Вечір", 1955
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
