Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Частки розбитого дзеркала всi однаково лице вiдбивають.
Григорій СКОВОРОДА - Коли любиш неправду, ненавидиш свою душу
Григорій СКОВОРОДА - Насiння лихих справ – хi думки.
Григорій СКОВОРОДА - Бачиш, що свiтло премудростi тодi входить у душу, коли чоловiк два єства пізнає: тлiнне та вiчне.
Григорій СКОВОРОДА - Не будь нахабний i не вважай недостатнiм те, що тобi незрозумiле.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Собака б його слухав!
- Споминай предки, що померли від редьки.
- Згадала баба дівич-вечір.
- Нагадала собі бабка, як дівкою була.
- Згадала баба дівера.
— Згадала баба дівера (свекора), що добрий був.
— ... що тричі на день бив!
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Глухому, як дурному: бовкне, як козел у воду.
- Глядить на мене, немов сміється.
- Гляне, мов окропом обіллє.
- Гляне, наче золотом обдарує.
- Глянув, мов п'ятака дав.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Можна покинути домівку, але не Батьківщину.
Азерб. - Моя батьківщина там, де моя бібліотека.
Еразм РОТТЕРДАМСЬКИЙ - Найсильніша туга – це туга за Батьківщиною.
Януш КОРЧАК - Нація лише в тому випадку має характер, якщо вона вільна.
Сталь - Наша любов завжди повинна бути сильнішою за нашу ненависть. Треба любити Росію й російський народ більше, ніж ненавидіти революцію й більшовиків.
Микола Бердяєв
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Зрозумій одне тільки яблучне зерно, і досить тобі. Коли в нім сховалося дерево з коренем, гілками, листям та плодами, то можна в ньому віднайти незчисленні мільйони садів, осмілюся сказати, і незчисленні світи.
Григорій СКОВОРОДА - Годі побудувати словом, коли те саме руйнувати ділом.
Григорій СКОВОРОДА - Роби те, до чого народжений, будь справедливий і миролюбний громадянин, і досить із тебе.
Григорій СКОВОРОДА - Життя наше – це подорож, а дружня бесіда – це візок, що полегшує мандрівникові дорогу.
Григорій СКОВОРОДА - Чисте небо не боїться блискавки та грому.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Будем, брате,
З багряниць онучі драти,
Люльки з кадил закуряти,
Явленними піч топити,
А кропилом будем, брате,
Нову хату вимітати!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Світе ясний! Світе тихий!", 1860 - А од коріння тихо, любо
Зелені парості ростуть.
І виростуть; і без сокири
Аж зареве та загуде,
Козак безверхий упаде,
Розтрощить трон, порве порфиру,
Роздавить вашого кумира,
Людськії шашелі.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Бували войни й військовії свари...", 1860 - ...Із того часу всі в нас поділились на живих і мертвих, та й довго ще ділитимуться.
Пантелеймон КУЛІШ
"Промова на похороні Шевченка", 1861 - В характері українсько-руського народу відзначається особливо перевага особистої свободи, а в великоруськім переважає загальність.
Микола КОСТОМАРОВ
"Дві руські народності", 1861 - І багацько лиха вдіє
Гайдамацька зграя:
Не то Польща і Вкраїна
Лишенька зазнає!
Василь МОВА
"Троїсте кохання", 1863
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
