Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Наших недоліків ми не бачимо, а чужі помічаємо одразу.
Федр - Не бійтеся вбиваючих тіло, душі ж не здатних убити; а бійтеся більше тих, хто може і душу і тіло погубити в геєні.
Євангеліє від Матфея - Не відкривайся дружині і не ділися з нею ніякими таємницями: у подружнім житті дружина — твій супротивник, що завжди при зброї й увесь час вигадує, як би тебе підкорити.
ЕЗОП - Не говори без світла.
Піфагорійская школа - Не достойний бути вченим той, хто думає про сите і спокійне життя.
КОНФУЦІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Яке коріння, таке й насіння.
- Яке коріння, таке й насіння.
- Яке частування, таке й дякування.
- Який буде четвер видно в середу.
- Який буде четвер видно в середу.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Бігає, як дурний по пеклі.
- Бігає, як заєць довгоногий.
- Бігає, як засватана.
- Бігає, як кінь.
- Бігає, як курка з яйцем.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Корпорація — хитромудрий винахід для одержання особистого прибутку без особистої відповідальності.
Амброз БІРС - Костюм її був ще не цілком модним, але вже досить незручним.
Еміль Кроткий - Костюм має бути досить облягаючим, щоб показати, що ви — жінка, і досить вільним, щоб показати, що ви — леді.
Эдіт Хед - Краса — це вічність, що триває мить.
Альбер Камю - Краса вище генія, тому що не вимагає розуміння.
Оскар УАЙЛЬД
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Талант критика — це уміння вибирати жертву по зубах.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Там, де всі крадуть, олігархів не буває.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Те, що закон один для всіх, розповідатимете лохам напередодні виборів.
Олександр ПЕРЛЮК - Те, що нездара сама не вміє керувати, — півбіди. Біда в тому, що вона в інших глушить таланти.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Те, що у нас європейські ціни, зайвий раз підтверджує, що ми в Африці.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Мрії розвіяні і недомріяні,
Радості бачені в сні, Квіти столочені, сльози розкочені Я переллю у пісні. Богдан ЛЕПКИЙ "Мій спів", 1902 - Поете, тям, на шляху життьовому
Тобі перлини-щастя не знайти, Ні захисту від бурі, злив і грому. Іван ФРАНКО "Поете, тям, на шляху життьовому...", 1904 - Не слів мені, а стріл крилатих, вогняних!
Я хочу вам про рідний край казать... Олександр ОЛЕСЬ "Не слів мені, а стріл крилатих, вогняних!", 1906 - О слово рідне! Орле скутий!
Чужинцям кинуте на сміх! Олександр ОЛЕСЬ "О слово рідне! Орле скутий!", 1907 - Лишу я співи про красу,
Забуду власні жалі І з гір високих понесу Народові скрижалі. Олександр ОЛЕСЬ "Лишу я співи про красу...", 1908
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|