Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- ...я буду з тобою в пам’яті, в думці, в мовчазнiй бесiді: до такого ступеня любов сильнiша самої смерті!
Григорій СКОВОРОДА - ...людська душа і друг, безсумнівно, цiннiш а все інше.
Григорій СКОВОРОДА - Любов виникає з любові, коли хочу, щоб мене любили, я сам першим люблю.
Григорій СКОВОРОДА - Всiх подарункiв дружніх миліше сам друг тому, хто взаємно є друг.
Григорій СКОВОРОДА - Я належу до тих, хто настiльки цінує друга, що ставить його над усе і вважає друзів... найлiпшою прикрасою життя.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Хлопець одружується,, коли хоче, а дівчина — коли сватають.
Болг. - Хоробрий вмирає один раз, боягуз – тисячу.
Туркм. - Хороша жінка — вдома рай, погана — хоч з дому тікай.
Казах. - Хороший торговець ховає своє багатство.
Кит. - Хотів узяти чепурну, та втратив і замазуру.
Киргиз.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Говорить, мов п'яний.
- Говорить, мов свиня хрюкає.
- Говорить, мов спросоння.
- Говорить, мов у гарячці.
- Говорить, наче клоччя жує.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Кожен має право на помилку, але не кожному дозволено вчасно помітити її.
Юзеф Йотем - Коли помилки будуть зустрічатися рідше, вони виростуть у ціні.
Станіслав Єжи ЛЄЦ - Людина рідко помиляється двічі — зазвичай, разів зо три або й більше.
Джон Перрі Барлоу - Людина, що не робить помилок, одержує накази від тих, хто їх робить.
Герберт Прокноу - Людині властиво забиватися.
Михайло ГЕНІН
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Той, хто ворог собі, особливо небезпечний для інших.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО (Літератор, журналіст; р. н. 1940) - Якщо тебе ударили по одній щоці, підстав другу й щелепа стане на місце.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО (Літератор, журналіст; р. н. 1940) - Щоб керувати країною дурнів, треба бути хоча б трішки придуркуватим.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО (Літератор, журналіст; р. н. 1940) - Щоб підняти того, хто низько впав, спершу ставлять його на коліна.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО (Літератор, журналіст; р. н. 1940) - Чим більше турбуємося про тварин, тим вони смачніші.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО (Літератор, журналіст; р. н. 1940)
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Борітеся — поборете,
Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Кавказ", 1845 - Поховайте та вставайте,
Кайдани порвіте
І вражою злою кров'ю
Волю окропіте.
І мене в сем'ї великій,
В сем'ї вольній, новій,
Не забудьте пом'янути
Незлим тихим словом.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Заповіт", 1845 - Нас послано тільки пророкувати воскресення мертвих і будить сонних. Се наше діло.
Пантелеймон КУЛІШ
"Листи", 1857 - А щоб збудить
Хиренну волю, треба миром,
Громадою обух сталить;
Та добре вигострить сокиру —
Та й заходиться вже будить.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Я не нездужаю, нівроку...", 1858 - Я бачив дивний сон. Немов передо мною
Безмірна, та пуста, і дика площина,
І я, прикований ланцем залізним, стою
Під височенною гранітною скалою,
А далі тисячі таких самих, як я.
Іван ФРАНКО
"Каменярі", 1878
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
