Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Наші жерці знання берегти речуть, а вони украдені від нас. І не маємо їх нині, ніби без заборола нашого, і боїмося, що так і лишимося невігласами до кінця, не знаючи звідки ми.
Велесова Книга (6-Д). - Ніде в світі (як в Україні) так жорстоко й ґрунтовно не винищено культурної і духової спадщини Старої Віри апостолами й неофітами нової віри – християнізму... Цього факту ніхто не заперечить.
Володимир ШАЯН,
Віра Предків Наших - Пиймо суру питну за славу ту п’ятикратно денно. І вогнища розпалюємо біля дубів і також Снопа вносимо і речемо хвалу йому. Ми – Дажбожі внуки і не сміємо нехтувати Славу нашу і заповіти!
Велесова Книга (24-Б) - Поучившись старому, зануримо душі наші в нього, бо то є наше, як оце Бог навертає на Коло нас. Творящу Богом силу уздріли в собі, бо це є дар Богів і не потребуємо це напраснити.
Велесова Книга (1). - Предречено од старих часів, що мусимо в спілці з іними створити державу велику. Відродити маємо Рускень нашу з Голуном і трьомастами городів і сіл. Вогнищ дубових там дим, і Перун наш є, і земля. Бо це Мати-Птиця співає про дні ті, і чекаємо на часи, коли крутитися стануть Кола Сварожі* до нас і часи ті настануть для нас!
Велесова Книга (36-А)
* Кола Сварожі – календар, річне коло Предківських Свят.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- З чужого воза хоч серед калюжі злазь!
– ... по середині болота злізти мусиш.
- На чиєму току молотять, тому і хліб возять.
- В чужій церкві не паламарюй.
– ... церкві свічок не поправляй.
– ... а в своїй і валяй.
– ... свічок не гаси.
- Заліз у чужу солому, та ще й шелестить.
– Якщо влізеш в чужу солому — не шелести.
- Добре шуміти в чужім.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Пропав, як здимів.
- Пропав, як камінь у воді.
- Пропав, як руда миша.
- Пропав, як сіль у воді.
- Пропав, як сірко в базарі.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Обов’язок! Ти величне, велике слово. Це саме те велике, що підносить людину над самою собою.
Кант - Приховуючи істину від друзів, кому та відкриєшся?
Козьма Прутков - Справжня дружба — як вино: чим старіша, тим краща.
Марія Браун-Ґалковська - Чесність помирає, коли продається.
Жорж Санд - Честь — твердь вартостей взагалі, що спроможна витримати нищівний жар пристрастей і на згарищі життя світити незмінним блиском шляхетності.
Вассиян Юліан
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Вище за принципи – тільки покликання.
Андрій КОВАЛЬ - Дорожче Батьківщини, де ми народилися, – лише Батьківщина, яку ми завоювали.
Андрій КОВАЛЬ - Людина не так прагне правди, як своєї правоти.
Андрій КОВАЛЬ - Пекельне полум’я єресі часто спалахує від Божої іскри.
Андрій КОВАЛЬ - Удача на боці тих, хто в неї вірить.
Андрій КОВАЛЬ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Так! я буду крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Буду жити! Геть думи сумні!
Леся УКРАЇНКА
"Соntra spem spero!", 1890 - Не давайтеся ж у руки
Катам України,
Не давайтеся на муки,
Бийтесь до загину!
Василь МОВА
"Заповіт засланця", 1890 - Хай я загину, та хай сяє мило
Над людьми сонцем правда і надія!
Леся УКРАЇНКА
"Сон", 1891 - Досвітні огні, переможні, урочі,
Прорізали темряву ночі,
Ще сонячні промені сплять, —
досвітні огні вже горять.
То світять їх люди робочі.
Леся УКРАЇНКА
"Досвітні огні", 1892 - Який я декадент? Я син народа,
Що вгору йде, хоч був запертий в льох.
Мій поклик: праця, щастя і свобода,
Я є мужик, пролог, не епілог.
Іван ФРАНКО
"Декадент", 1896
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
