Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Говори, що гідно, і коли гідно, і про тих, хто гідний. І не почуєш того, що негідно.
Євгарій - Він, зустрівши Антісфена в школі, де той продовжував навчатися, сказав: "Чи не відаєте, що міра слову – не мовець, а слухач?"
Платон - Ніщо без промислу не існує перед Богом. Усе бачить безсумнівно, так і прийде, роздаючи кожному спасіння.
Святий Василь - Коли побачимо безчинні речі та розлад, не покладаймо провину на Бога і не вважаймо, що без промислу є мирські сили.
Святий Василь - Рече Господь:"Усяк, хто себе підносить, упокориться, а смиренний піднесеться".
Євангеліє
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- «Іди, душа, в рай!» (Про запорожця).
- «Малим родився, п’яним умер, нічого не знаю...»
- «Пугу! Пугу!»«Козак з Лугу»
- «Чим грішен?»
- А шо козакові треба: степу, хліба й неба!
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Добре, як курці коло крупорушки.
- Добре, як сало.
- Добре, як собаці на перелазі.
- Добре, як собаці на прив'язі.
- Добрий, як баранчик, тільки по-вовчому виє.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Коханець: жертва номер два.
Генрі Луїс МЕНКЕН - Коханню всі віки покірні.
Олександр ПУШКІН - Коханню всього мало.
Воно має щастя, а хоче раю, має рай — хоче неба.
О люблячі!
Усе це є у вашому коханні.
Зумійте тільки знайти.
Віктор Марі Гюго - Кохання — єдина пристрасть, що не визнає ні минулого, ні майбутнього.
Оноре де БАЛЬЗАК - Кохання – найкраща косметика.
Джина Лоллобріджида
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Хто твердить — люблю свій народ, а не виконує своїх обов’язків перед ним, — той твердить лож.
Іван ФРАНКО - Це важко осягнути, втім і не треба.
Дмитро Корчинський - Щастя полягає в тому, щоб, відкривши у собі справжню до чогось здібність, побудувати на ній своє життя.
Григорій СКОВОРОДА - Що ж таке малорос?
Це — тип національно-дефективний, скалічений психічно, духово, а — в наслідках, часом — і расово.
Євген МАЛАНЮК - Я — Зерно Вічності, що розкривається, здійснюється, стає світами та еволюціями, відповідно до власних творчих зусиль. Всесвіт є наше творення, сукупне творення Світової Вітальності.
Олесь БЕРДНИК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Веселий вересень у лісі
Повісив ліхтарі,
І сонце на злотистім списі
Гойдається вгорі.
Юрій КЛЕН
"Осінь", 1943 - Впливає місяць, наче яхт,
в хмарин архіпелаг,
вп'ялившись вітру якорем
в шпилі смерек.
Вадим Лесич
"Впливає місяць...", 1953 - Вікно відкрите дивиться у сад,
де від дощу піднялись буйно трави.
І день, що розпочатий так, навгад,
приносить спокій тихий і ласкавий.
Марта Калитовська
"Вечір", 1955 - Бабине літо, бабине літо...
Жовті каштани, сині світання.
Паморозь вкрила ніжнії квіти —
Скоро вже осінь — мокра і рання.
Віталій Коротич
"Бабине літо...", 1961 - Ми чуєм трав зелений крик,
Дощів задумані рефрени,
Це травень, вічний єретик, —
Так з-під землі бомбить зелено
На рівні вічних партитур!
Іван Драч
"Протуберанці серця", 1964
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
