Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Шляхетними людьми ті є, що нехтують багатством, славою, насолодою, вбогістю, безславністю, хворобою та смертю.
Діоген - Ні на воску не зможеш писати, не розгладжуючи те, що було написано, ні в душу вкласти божественні вчення, давнього звичаю не вигнавши.
Діоген - Не кажи мені: "Прадідів мав славних і батьків", – істинний закон велить кожному своїм життям вихвалятися.
Святий Василь - Не може добрим бути від злого батька народжений.
Еврипід - Горе вам, що смієтеся, бо будете ридати і плакати.
Євангеліє
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Не до пери, — з’їдять Татари.
- Не доженеш і конем, що запізниш одним днем.
- Не дурний крук (ворон), щоб впустив з рук.
- Не жалій вухналя, бо підкову згубиш.
- Не жалій ухналя ', бо й підкову згубиш.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Життя, як колюча нива: не пройдеш, ніг не вколовши.
- Жінка, що торба — що покладеш, те й несе.
- Жінка, як картиночка.
- Жінки, як сороки.
- Жметься, гнеться, як кукурудзяний дідько.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Від великого до смішного один крок.
Наполеон Бонапарт. - Від глядача вимагається зусилля, праця рефлексії: її можна стимулювати, але ніяк не нав'язувати.
Ґабрієль Оноре Марсель. - Від доношеної думки народжується одна фраза. Від недоношеної — багато.
Джангулі Ґвілава - Від здібного журналіста до поганенького письменника — один крок. І його охоче роблять.
Андрій Крижанівський. - Від лжесвідчення до белетристики —один крок.
-Амінадо.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Коли людина бореться за щастя, істина її мало цікавить.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Коли людина не встане з колін, то вона не далеко зможе пройти.
Іван Драч - Коли ми не знаємо собі ціни, то чого ми варті?
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Коли на політичній сцені ламають комедію, народові не до сміху.
Василь КРАСНЮК - Коли небо безхмарне, гинуть посіви.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Такий я ніжний, такий тривожний,
моя осінняя земля.
Навколо вітер непереможний
реве й ґуля...
Володимир СОСЮРА
"Такий я ніжний, такий тривожний...", 1928 - Коли німують людські живі душі,
тоді і роси кам'яніють на зелі,
а очі в молоді, немов од суші,
мертвіють, облітають навесні.
Тодось ОСЬМАЧКА
"Сонет", 1929 - Холодна тиша. Місяцю надламаний,
Зо мною будь і освяти печаль мою.
Вона, як сніг на вітах, умирилася,
Вона, як сніг на вітах, і осиплеться.
Володимир СВІДЗИНСЬКИЙ
"Холодна тиша", 1932 - Листя пада, мов золото,
Крок дзвенить насторожено...
Я надвоє розколотий,
Я стократ розтривожений.
Михайло СИТНИК
"Осінь", 1946 - Світ заговорив про покинутість людини, про тривогу, як її основне почування, про тривогу, як про праматерію душі.
Микола Шлемкевич
"Загублена українська людина", 1954
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце!
- Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить!
Повиздихають ті, хто нас не захотів!
І плачуть ті, кому ми не дістались!
- Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90.
Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж.
То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
