Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Люби ближнього твого, як самого себе.
Ісус Христос. - Любов до батьківщини співпадає з любов'ю до всього світу.
К. Гельвецій. - Люди, осипанi дарами щастя, схожi на перевантаженi кораблi, яким бiльше iнших загрожує небезпека потонути.
Iоанн Златоуст - Людина без Батьківщини — все одно, що людина без матері.
Мансісідор. - Людина вища за тварину здатністю до мови, але нижча за неї, коли негідно поводиться з мовою.
Сааді
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Доки обернеться, то й корова отелиться.
- Доки сонце зійде, роса очі виїсть.
- Доки спати доведеться, то і рот роздереться.
- Доладу, як ложечка по меду.
- Дома їж, що хочеш, а в гостях, що дадуть.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Заправив, як дурень за батька.
- Зарився в добрі, як свиня в багні.
- Заріс, як кіт.
- Заробив, як баба на голках.
- Заробив, як Мартин на милі.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Здорова політика не вважає себе вправі копатися в совісті своїх поданих.
Буаст - Змусивши людини замовкнути, ви ще не переконали його.
Джон Морлі (1890-1923), англійський державний діяч - Знищити бюрократію стало тепер неможливо, бо знищення її доведеться доручити тим же самим бюрократам. Але, навіть знищивши стару бюрократію, вони тут же породять нову, ще більш ненажерливу, більш витривалішу і живучу.
Потьомкін, граф - Зрештою, тільки суд в демократичній країні визначає, винна людина чи ні.
Володимир Путін - Капіталізм — це те, чим займаються люди, якщо їх залишити в спокої.
Кеннет Мігоут
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Вся наша демократія тримається на невиплачених зарплатах та пенсіях.
Олександр ПЕРЛЮК - Всього можна добитися своєю працею, якщо, звісно, мати блат.
Олександр ПЕРЛЮК - Всьому настає кінець, і цьому не буде кінця.
Олександр ПЕРЛЮК - Всьому, що у нас є, ми повинні бути зобов'язані тим, хто нам ще щось і лишив.
Олександр ПЕРЛЮК - Вчитися ніколи не пізно, але ж як пізно це людина починає розуміти.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ти давню праосінь нагадуєш мені:
Берегових грабів грезет і злотоглави,
Повітря з синього і золотого скла
І благодатний дар останнього тепла...
Микола Зеров
"Праосінь", 1924 - Запахла осінь в'ялим тютюном,
Та яблуками, та тонким туманом,
І свіжі айстри над піском рум'яним
Зоріють за одчиненим вікном.
Максим РИЛЬСЬКИЙ
"Запахла осінь в'ялим тютюном...", 1925 - Як князь ранений — день схиливсь на захід,
Одкинув свій червоний щит.
Рубіни крові бризнули на дахи,
І червінню спокійний став блищить.
Юрій Дараган
"Вечір", 1925 - Тиша. Легіт ледве віє;
птах мовчить, діброва спить,
квітка в розкошах німіє,
навіть річка не журчить.
Уляна КРАВЧЕНКО
"Рrima vera", 1925 - Поклонюсь я низько житам:
"Ви простіть мене, блудного сина,
Що я вас проміняв, прогадав
На сирени, на брук, на машини..."
Дмитро Фальківський
"Та й піду ж я", 1925
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
