Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Вітер підтримує вогонь, але вітер його ж і гасить.
ОВІДІЙ - Влада надає словам відбиток правди.
Менандр - Власне розуміння доброчесності та вад — найголовніше. Якщо цього розуміння немає, усе стає хитким.
Марк Туллій ЦИЦЕРОН - Вмерти за волю шляхетніше, ніж жити в тіні слабкої покорності.
Джебран Халіль Джебран - Вовку не доручай стерегти беззахисних овець.
ОВІДІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Як тоне, сокиру віддає, а як порятують, і топорища жалко.
- Як топишся, то й за гадюку схопишся.
- Як торішнього снігу! (жаль, забажалось, боюсь).
- Як у житі кукіль, то хлібові покій, а як звонець, то йому кінець.
- Як у могилу підеш, то з собою ніяких звань, посад, титулів і багатств не візьмеш.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Як з гуски вода.
- Як комар наплакав (так мало).
- Як корова язиком злизала.
- Як кришталь, біла.
- Як на корову сідло.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Наші вчорашні супротивники стали милими сьогоднішніми спогадами.
Кароль Іжиковський - Наші справжні вороги — мовчазні.
Поль Валері - Не бійтеся ворогів, що нападають на вас. Бійтеся друзів, що лестять вам.
Обрегон - Не говори глупостей — ворог підслуховує!
Станіслав Єжи ЛЄЦ - Не можна дивитися на ворога з огидою — а раптом знадобиться його з’їсти?
Станіслав Єжи ЛЄЦ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Чисте мистецтво часто — густо оголює поле для брудної полiтики.
Ростислав ДОЦЕНКО - Чого не почуєш від наших можновладців, так це пропозиції стати на їхнє місце.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Чого хоче жінка, того хоче Бог. А як на це дивляться богині?
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Чоловік повинен вміти все, жінка повинна вміти довести чоловікові, що той до пуття не вміє нічого.
Олександр ПЕРЛЮК - Чоловік, у якого хата скраю, все знає про того, хто живе в центрі.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Не слід бажати нічого над те, що здоровий розум показує можливим до осягнення.
Іван ФРАНКО "Сойчине крило", 1905 - З журбою радість обнялась...
В сльозах, як в жемчугах, мій сміх. І з дивним ранком ніч злилась, І як мені розняти їх?! Олександр ОЛЕСЬ "З журбою радість обнялась...", 1906 - Того не вернеш, що минуло,
І, поки щастя не заснуло, — На хвилях серця, хвилях дум Лови його недбалий шум... Микола ФІЛЯНСЬКИЙ "Того не вернеш, що минуло...", 1906 - Блаженний муж, що серед ґвалту й гуку
Стоїть, як дуб посеред бур і грому, На згоду з підлістю не простягає руку, Волить зламатися, ніж поклониться злому. Іван ФРАНКО "Блаженний муж, що йде на суд неправих...", 1906 - До доброго тягне Гриця, до красного, до любові, а передусім до свободи, широкої, безмежної, як крилаті ліси по верхах, як бистрі ріки там в долах.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "В неділю рано зілля копала"
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
- Давайте вип'ємо горілки за покоління, яке обирає "Пепсі"!
Тому що нам більше дістанеться!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|