Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- За солодким печаль приходить.
Мосхіон - Не знайти життя без смутку ні в кого.
Мосхіон - Наречено філософами печаль смертю. Я ж кажу, що тінь і образ смерті все ж сон є. Бо як хто покладе тіло своє, щоби спати, отак і коли смерть: тіло з душею розлучаються і знову разом піднімуться. Сон ніщо інше, як смерть.
Філон - Уживання вина за мірою та потребою – на користь тілу. Це у відповідь сказав: "Лоза три паростки родить: перший – солодощів, другий – пияцтва, третій – божевілля".
Софокл - Влада надає словам відбитку правди.
Соломон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Шуми до куми.
- Запряжу бугая; куди люди, туди й я.
— ... запряжу я другого, сідай жінко небого. - Стукотить, гуркотить... А що там?
— "Кобиляча голова лізе"! - Ти знай, кому зказати "Бог — помагай, а кому день добрий.
- Здорові були і Богу милі, (як кого довго не бачили).
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Собака, як вовк.
- Солодкий, як мед.
- Солодкий, як цукровий буряк.
- Солоний, як ропа.
- Сонний — як п'яний, а п'яний — як дурний.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Жодне багатство не може перекупити вплив оприлюдненої думки. Жодна влада, жодне правління не може встояти проти всеруйнуючої дії типографського снаряда.
Олександр Пушкін - Жодні міркування не спрямують людину на шлях, якого вона не бажає бачити.
Р. Роллан - Жодні хитрощі не допоможуть нам довго приховувати кохання, коли воно є, як і удавати це почуття, коли його немає.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Жонаті люди – в більшості це холостяки, в яких якось одного разу здали нерви.
Джордж Ейд - Жорстокість законів стає на заваді їх виконанню.
Шарль де МОНТЕСК’Є
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Рецепт святкового пирога одинокого чоловіка: береться кілограм пельменів і...
Григорій КОРКАЧ - Розумні думки завжди приходять запізно, дурні — завжди вчасно.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Скільки вовка не годуй, а пройде час — знову їсти хоче.
Василь ТИТЕЧКО - Скільки олігарха не годуй, а він ще й на ліс дивиться.
Василь БІЛОУС - Скільки часнику не їж, а сала хочеться.
Анатолій СЕМЕНОВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Лиш спогад знає про ірис,
в листах лиш ростимуть зела: дерева чорні та сірі, як влови, згадують зелень. Богдан Рубчак "Глухої осені", 1967 - Трудно грудень
холоднорукий віддає мені спогади погоди очей твоїх і брів і грудей. Богдан Рубчак "Нарікання на грудень", 1980 - Ти думаєш, дурню,
Що я тебе люблю, А я тебе, дурню, Словами голублю. Жартівлива пісня - Голосно жалібно співає.
"Дума про смерть козака-бандуриста" - Я музу кличу не такую:
Веселу, гарну, молодую. Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Енеїда", 1798
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|