Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- З розбрату і постало насилля.
"Слово о полку Ігоревім" - Ні хитрому, ні спритному, ні чаклунові спритному суду Божого не минути.
"Слово о полку Ігоревім" - Хоч тяжко голові бути без пліч, але й тілу без голови.
"Слово о полку Ігоревім" - У кого ризи світлі, в того і мова чесна.
"СЛОВО" Данила ЗАТОЧНИКА - Птиця радіє весні, а немовля матері.
"СЛОВО" Данила ЗАТОЧНИКА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Буває, що й теля вовка хапає.
- Всяк розумний по-своєму: один спершу, а другий потім.
- Де Крим, де Рим, а де дядькова груша.
- За царя Панька, як була земля тонка, – пальцем ткнеш та й воду п’єш,
- Злякався, аж сорочка на мені пополотніла.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Почорнів, як земля.
- Почував себе, як риба в воді.
- Правда та кривда, як вогонь та вода.
- Правда ясніша від сонця.
- Правда, як гостра коса.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Шлюб вимагає найвитонченішої нещирості, яка тільки можлива між двома людьми.
Вікі Баум - Шлюб встановлений для того, аби разом справлятися з труднощями, яких ніколи б не було без шлюбу.
Моріс Шевальє - Шлюб немов танго: для нього потрібні двоє, і іноді змушений відступати, щоб продовжити танець.
Маргарет УАЙТ - Шлюб: у мріях — гніздечко, у реальності — клітка.
Магдалена САМОЗВАНЕЦЬ - Шлюбну формулу про любов і вірність давно настав час замінити клятвою про готовність мити посуд і виносити сміття.
Лешек КУМОР
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Ох і фрукти на тому Північному Кавказі: гранати та лимони!
Флоріан БОДНАР - Охочі до легкого життя зазвичай швидко стають професіоналами.
Іван ТОКАРЧУК - П’ята колона може складатися і з однієї особи.
Борис РЕВЧУН - Пам’ятка водієві: бугор не знак, бугор — даішник.
Віктор ІГНАТЕНКО - Пам’ятка для хабарника: коли твоя права рука бере хабар, нехай ліва про те не знає!
Володимир ТАНЦЮРА
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Воскреснеш, нене, встанеш з домовини...
Тебе я словом правди привітаю,
І розіллється слава України
По всій вселенній, од краю до краю.
Пантелеймон КУЛІШ
"Слово правди", 1882 - Що там тюрма!
То слава наша!
Ми всі тепер сидим в тюрмі!
Всі п'єм одну ми скорбну чашу,
Одна вона — тобі й мені.
Олександр КОНИСЬКИЙ
"Я не боюсь...", 1882 - Убогії ниви, убогії села,
Убогий, обшарпаний люд,
Смутнії картини, смутні-невеселі,
А інших не знайдеш ти тут.
Борис ГРІНЧЕНКО
"Смутні картини", 1883 - Тепер вона звелась і мову свою шляхетську забула, і віри відцуралась — словом, як там кажуть, та ж свита, та не так зшита.
Анатолій СВИДНИЦЬКИЙ
"Люборацькі", 1886 - В біді твоїй рідніша ти мені;
Тобі несу я сили всі, що маю;
І працю тиху, і мої пісні
На вівтар твій побожно я складаю.
Володимир САМІЙЛЕНКО
"Україні", 1888
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
