Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Справедливу людину шануй більше, ніж рідну.
Антісфен. - Справжній друг пізнається в біді.
Езоп. - Справжній спосіб помститися ворогові — не бути схожим на нього.
Марк Аврелій. - Спробуй, можливо, тобі вдасться прожити, як людині, яка задоволена своєю долею, яка збагатила внутрішній світ любов'ю і добрими справами.
Марк Аврелій - Страх є очікування зла.
Зенон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Закрутився дід, а за ним увесь рід.
- Залився, як дурний сироваткою.
- Залився, як дурний сироваткою.
- Залишився, наче на морі в човні без весел.
- Заліз кіт на сало та й кричить: "Мало!"
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Так болить, що якби не міг стогнати, то вмер би.
- Так говорить, як жаба в болоті.
- Так доробився, як сіль на окропі.
- Так дрижав, що аж употів.
- Так жалує, як вовк поросяти,— як ухопить, то вже боїться пустити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Вірнішого і сердечнішого побратима, ніж папір, я не знаю.
Василь Симоненко. - Вірш є розтягнуте коливання між звуком і змістом.
Поль Валері. - Вірші були написані кров'ю, але редактор мав іншу її групу.
Борис Крутієр. - Вірші не можуть бути хоробріші, благородніші, чистіші за їхнього автора.
Еміль Кроткий. - Вірші не пишуться — трапляються.
Андрій Вознесенський.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Ішов у ногу з часом, але здебільшого на «чотирьох»...
Володимир ВАРНАВСЬКИЙ - Їсть жінку, як іржа залізо.
Петро ЛИСОГОРА - Йде така гризота совiстi, що вiд неї вже мало лишилося.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - Його підняли, а він це зрозумів як згоду топтатися по їхніх головах.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Кiлькiсть переходить в антиякiсгь.
Ростислав ДОЦЕНКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- І над полями вітряки...
Знов невідкличність і руїна... О, казнь незримої руки! О, четвертована Вкраїно. Юрій КЛЕН "Україна", 1943 - А я мушу незморено-просто -
Смолоскипом Тобі Одній Я — кривавих шляхів апостол — В голубі невечірні дні. Євген МАЛАНЮК "Мушу випити...", 1954 - Та недаром, недаром весь степ кістками засіян
І на кожнім хресті придорожнім розіп'ято біль. Припонтійським степам породи степового Месію, Мадонно Диких Піль! Євген МАЛАНЮК "Між нарцисами...", 1954 - Так, ми тебе збираєм, бо ти розбилась,
як вітер між шпильками блудних сосон. І все-таки ти — вітер. Ти торкаєш солоні груди моря — і воно хвилює; ти падаєш прозорим подихом на мутну сіль - і оживають її таємні м'язи - і на струнких долонях приносиш свіжий місяць. Женя Васильківська "Батьківщина", 1959 - Де ти, де ти, циганська приблудо,
Де ти, ніжна моя Батьківщино?.. Михайло ОСАДЧИЙ "Де ти, де ти, циганська приблудо...", 1960
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|