Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Ти бо людина жорстока: береш, чого не поклав, i жнеш, чого не посiяв.
Євангеліє від св. Луки - Небо й земля проминуться, але не проминуться слова Мої.
Євангеліє від св. Луки - Отче, вдпусти їм, бо не знають, що чинять вони.
Євангеліє від св. Луки - Спочатку було Слово, а Слово в Бога було, i Бог було Слово.
Євангеліє від св. Івана - Кожен, хто робить лихе, ненавидить свiтло i не приходить до свiтла, щоб не зганено вчинкiв його. А хто робить за правдою, той до свiтла йде, шоб дiла його виявились, бо зробленi в Бозi вони.
Євангеліє від св. Івана
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Добридень на Великдень, добривечір на Різдво!
- Церкву обдирає, а дзвінницю побиває.
— Церкву покрив, а дзвінницю обдер.
- Після гебля сокирою.
- Дурню, купи перцю, коли велика мірка!
- Купи дурню перцю, — шафрану тобі причиню.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Калина достигла, а листя на ній зелене - осінь буде тепла.
- Листя верби виділяє краплини вологи - перед дощем. Часом вони капають так рясно, що земля під деревом за годину до дощу мокріє.
- Ліщина вродила рясно - зима буде багата на сніги та морози.
- Рясні шишки внизу на ялині - морози будуть ранні, вгорі - зима буде коротка.
- Сухі гілки падають із дерев тихої погоди - на негоду.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Про що не можна навіть подумати, про те не можна й говорити.
Людвіг Вітґенштейн. - Про що неможливо говорити, про те варто мовчати.
Людвіг Вітґенштейн. - Про те, що слів нема, можна говорити дуже довго.
Сергій Скотников. - Проблема позитивного героя легко вирішується, якщо твір автобіографічний.
Володимир Голобородько. - Провадити бізнес без реклами — все одно що підморгувати дівчатам у цілковитій темряві.
Стюарт Гендерсон Брітт.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Хто книжок не читає, в того розум висихає.
Леонід БАННІК - Хто на загальних зборах на начальника вигукнув погане слово? Знайти б його, щоб іще раз повторив.
Василь ТИТЕЧКО - Хто не вміє дивитись на себе збоку, в того очі не повилазять.
Віктор ІГНАТЕНКО - Хто сів у крісло, той уже не сяде на дієту.
Флоріан БОДНАР - Хто сказав, що ідеальних жінок не буває? Буває! Наприклад, у мого чоловіка жінка навіть дуже ідеальна.
Наталія ІВАНКІВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Хвилі не вір ти мінливій:
Вітер де віє, туди вона й б'є,
Берег твердий незрадливий —
Він тільки певний притулок дає.
Борис ГРІНЧЕНКО
"Зернятка", 1898 - В неділю рано зілля копала.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
Назва повісті, 1909 - Як спалахне серце кволе
Палом страчених надій,
Я прийду до тебе, доле,
На страшне криваве поле,
На останній смертний бій.
Григорій ЧУПРИНКА
"Перемога", 1911 - Дорого зустрічей і тиха путь прощань,
Людська дорого, — просто стелься,
Відбивши на холодних рельсах
Огні ночей і дотики світань!
Микола БАЖАН
"Дорога", 1927 - І серце в путь мене веде,
І я не йти — не можу...
Микола БАЖАН
"Розмова сердець", 1928
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
