Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Варто читати багато, але не багато чого.
Таціт - Велика доля — велике рабство.
Сенека Старший - Велике мистецтво прищеплювати людям прекрасні ідеї, що вчать жертвувати
- Великому призначені й великі іспити.
ЕВРІПІД - Вибираючи богів, ми вибираємо свою долю.
Вергілій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Де один панує, там сотня бідує.
- Де одинець — хазяйству кінець, де сім — щастя всім.
- Де оком не доглянеш, там калиткою доплатиш.
- Де пан — баран, там і мужик — хам.
- Де плуг господар, а борона господиня, там повна бочка і скриня.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Гарний, як спить та ще й лицем до стіни лежить.
- Гарно, як свині в дощ.
- Гарно, як свині в намисті.
- Гарно, як свині під лопухом.
- Гарно, як собаці на ярмарку.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Думка його мала тривалість у дві секунди, словниковий запас — тривалість у дві хвилини, а тривалість його виступу становила дві години.
NN - Думка мов риба — якщо перебуває на поверхні, то вже майже мертва.
NN - Думка не вільна, якщо нею не можна заробити на життя.
Бертран Рассел. - Думка, яку не можна назвати небезпечною, взагалі не заслуговує на те, щоб її називали думкою.
Оскар Уайльд. - Думки були обмежені виразом обличчя.
Геннадій Малкін.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Гонор — ніщо, якщо в нього немає розумового й ракетного забезпечення.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Грішник — той, хто має гріш, безгрішний — тільки олігарх.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Гроші не пахнуть — запах забиває.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Гроші пахнуть, якщо бракує ентузіазму.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Гуманна жінка піклується навіть про джентльмена.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- І тепер Христос із хреста над нами звішує довічную свою главу.
Тодось Осьмачка
"Ніч і день". 1954 - Любити далеку царівну куди легше, ніж ближнього.
Микола Шлемкевич
"Загублена українська людина", 1954 - Якщо ти дійсно служиш правді, а не злу, —
Чому ж у щирості вбачаєш крамолу?
Василь СИМОНЕНКО
"Пильному", 1962 - Як не крути,
на одне виходить,
слід би катюгам давно зазубрить:
можна прострелити мозок,
що думку народить,
думки ж не вбить!
Василь СИМОНЕНКО
"Як не крути...", 1964 - Бо ти на землі — людина,
І хочеш того чи ні —
Усмішка твоя — єдина,
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні.
Василь СИМОНЕНКО
"Ти знаєш, що ти — людина?", 1964
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
