На сайті зібрано нині:              
Авторів : 6653
Давня мудрість : 1612
Прислів'я, приказки : 27853
Народні прикмети : 2879
Афоризми : 13520
Українська афористика : 13439
Тисяча цитат : 1005
Афоризми Пошук:
Давня мудрість | Прислів'я, приказки | Народні прикмети | Афоризми
Українська афористика | Тисяча цитат | Тости |

Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота, глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське життя в Севастополі» та на сайті «Весела Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми з книг «Українська афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика – це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.

Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.

Вакансії для вчителів української мови та літератури

Давня мудрість / 1612
  • Буття є рух, або пов'язане з рухом. Плутарх
       
  • В давнину вчилися, щоб удосконалити себе, зараз вчаться, щоб сподобатися іншим.
       КОНФУЦІЙ
  • Важко у великих справах відразу всім догодити.
       Солоній
  • Варто читати багато, але не багато чого.
       Таціт
  • Варто читати багато, але не багато чого.
       Таціт 
Ще..
Прислів'я, приказки / 27853
  • Цінь, цінь, тарара! усюди діра, та нікуди вилізти, (ніби так синиця в клітці говорила. Кажуть, як присікається щось: біда, халепа і т. д.)
       
  • Ну, і що йому казати!
    — Що ти будеш казати!

       
  • Хоч не питайся.
       
  • Прогнівили Бога. Хоч ти Божу матір проси!
       
  • Хоч до Бога реви.
        
Ще..
Народні прикмети / 2879
  • Слова, як медок, а від них іде холодок.
       
  • Слово скаже, як снопа зв'яже.
       
  • Слово, як сталь,— ворогам печаль.
       
  • Словом — як листом стеле, ділом — як голками коле.
       
  • Словом — як шовком вишиває, а ділом — як шилом шпигає.
        
Ще..
Афоризми / 13520
  • Ми і не уявляємо собі, скільки треба розуму, щоб не видатись смішним!
       Нікола Себастіан ШАМФОР
  • Ми легко забуваємо свої помилки, коли вони відомі лише нам.
       Франсуа де ЛЯРОШФУКО
  • Ми міркуємо надто мілко. Як жабка на дні колодязя.
       Мао Цзедун
  • Ми можемо скільки завгодно твердити своє, а звичай і загальноприйняті житейські правила тягнуть нас за собою.
       Мішель МОНТЕНЬ
  • Ми надто мало користуємося мудрістю старих.
       Люк де ВОВЕНАРГ 
Ще..
Українська афористика / 13439
  • Слава не лише Україні! Слава тим, хто не зневірився в її майбутньому!
       Володимир ЯВОРІВСЬКИЙ
  • Сьогоднішня Україна: крик душі і мовчання розуму.
       Володимир ЯВОРІВСЬКИЙ
  • Коли б коса на камінь не натрапила, камінь завжди готовий до цього.
       Володимир ЯВОРІВСЬКИЙ
  • Лише перед в’язнем тюремник почуває себе вільним.
       Володимир ЯВОРІВСЬКИЙ
  • Пішли в народ, повернемося після смерті.
       Володимир ЯВОРІВСЬКИЙ 
Ще..
Тисяча цитат / 1005
  • Лучче синиця в жмені,
    як журавель в небі.

       Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
    "Наталка Полтавка", 1819
  • Де згода в сімействі, де мир і тишина,
    Щасливі там люди, блаженна сторона.

       Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
    "Наталка Полтавка", 1819
  • Всякому городу нрав і права,
    Всяка іміеть свой ум голова,
    Всякого прихоті водять за ніс,
    Всякого манить к наживі свій біс.

       Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
    (за Сковородою)"Наталка Полтавка", 1819
  • От живемо і маємося, як горох при дорозі.
       Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
    "Наталка Полтавка", 1819
  • То, сказано, — пани щоб день у день гуляли,
    А ми, неграмотні, щоб хліба заробляли.

       Євген ГРЕБІНКА
    "Рожа та Хміль", 1834
     
Ще..
Тости / 65
  • Ми тут зібралися, щоб випити.
    То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!

       
  • Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
    – То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!

       
  • Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
    Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!

       
  • Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
    – Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!

       
  • Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
        
Ще..
Стежки
Бібліотека сайту Українське життя в Севастополі "Весела Абетка" - Для дітей України
Ідея та наповнення Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ