Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали 
                  чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота, 
                  глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу 
                  мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці 
                  Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське 
                  життя в Севастополі» та на сайті «Весела 
                  Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення 
                  сайту.  
                  Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми 
                  з книг «Українська 
                  афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика 
                  – це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські 
                  вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть 
                  зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.  
                   
                  Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику 
                  п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.  
                 Вакансії для вчителів української мови та літератури 
                  
            
           | 
  | Давня мудрість / 1612 |   |  
 | 
- Не достойний бути вченим той, хто думає про сите і спокійне життя.
    КОНФУЦІЙ - Не задовольняйся поверхневим поглядом. Від тебе не повинні вислизнути ні своєрідність кожної речі, ні її достоїнство.
    Марк АВРЕЛІЙ - Не засмучуйся тим, що люди тебе не знають, а засмучуйся тим, що ти не знаєш людей.
    КОНФУЦІЙ - Не застосовуй гармати щоб вбити комара”.
    КОНФУЦІЙ - Не можна любити ні того, кого ти боїшся, ні того, хто боїться тебе.
    ЦИЦЕРОН  
  | Ще.. |   
 | 
 
  | 
 | 
 
 
 | 
 
  | Прислів'я, приказки / 27853 |   |  
 | 
- Порожня бочка гудить, а повна мовчить.
     - По смерти нема покаяня.
     - Постава свята, а сумліньє злодійскє.
     - Постимо як Рахмане.*
     - [Розказують, що є люде (нарід), далеко десь на сході сонця, котрі звуться Рахмане. Они суть у Бога щасливії — дуже твердо постять, лише раз на рік на великдень мясо їдять. А великдень рахманській (кажуть) припадає на переполовленіє (25-го дня по наших великодних святках), коли шкарлупа свяченого яйця від нас аж до них запливає. — Чи не є то яка темна повість о Брахманах Індійських, або відав память колишної связи нашого народа з далеким востоком, або знать походженія Словен із Індіі !? — Пр Изд.]
      
  | Ще.. |   
 | 
 
  | 
  | 
 
 
 | 
  | Народні прикмети / 2879 |   |  
 | 
- Говорить, як шовком гаптує.
     - Говорить, як шовком шиє.
     - Говорять, як віл реве.
     - Годи панові, як лихій болячці.
     - Годить, як болячці.
      
  | Ще.. |   
 | 
 
  | 
 | 
 
 
 | 
 
  | Афоризми / 13520 |   |  
 | 
- Люди дрібного розуму ображаються через дрібниці.
    Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Люди жорстокі, але людина добра.
    Рабіндранат Тагор - Люди з характером – це сумління того суспільства, до якого вони належать.
    Р. ЕМЕРСОН - Люди зазвичай починають тверезо розмірковувати лише після того, як здійснять помилку...
    Лесаж - Люди не можуть дати силу праву — і дали силі право.
    Блез ПАСКАЛЬ  
  | Ще.. |   
 | 
 
  | 
  | 
 
 
 | 
  | Українська афористика / 13439 |   |  
 | 
- Любов, жертва і посвята
 Тебе до слави доведуть.    Степан ГОРЛАЧ (Письменник, український еміграційний діяч (Канада); р. н. 1921) - Не шліть прокляття на нарід,
 Де родяться борці завзяті.    Степан ГОРЛАЧ (Письменник, український еміграційний діяч (Канада); р. н. 1921) - Невмируща міць народа усе лихе переживе!
    Павло ГРАБОВСЬКИЙ (Поет; 1864 – 1902) - Рідна мова на чужині
 Ще милішою стає.    Павло ГРАБОВСЬКИЙ (Поет; 1864 – 1902) - Легше б згинути враз було в борні,
 Аніж тратити день за днем в журбі.    Павло ГРАБОВСЬКИЙ (Поет; 1864 – 1902)  
  | Ще.. |   
 | 
 
  | 
 | 
 
 
 | 
 
  | Тисяча цитат / 1005 |   |  
 | 
- Але минай людські стежки, дитино,
 бо там не ходить воля, — там жура тягар свій носить.    Леся УКРАЇНКА "Лісова пісня", 1911 - Я ввечері цілую рожу
 І кличу сум. Чому, чому я жить не можу Та сам, без дум?    Павло ТИЧИНА "Гаптує дівчина...", 1914 - Гей, над дорогою стоїть верба,
 Дзвінкі дощові струни ловить, Все вітами хитає, наче сумно мовить: Журба, журба... Отак роки, отак без краю На струнах Вічності перебираю Я, одинокая верба.    Павло ТИЧИНА "Квітчастий луг...", 1915 - Я знов один, я знов один
 Ніхто питать мене не стане, Ніхто питать мене не стане, Ніхто у душу не загляне — Я знов один.    Микола ФІЛЯНСЬКИЙ "Я знов один", 1917 - Чорна нічко, заглуши
 Всі страждання на душі.    Григорій ЧУПРИНКА "Ніч", 1918  
  | Ще.. |   
 | 
 
  | 
  | 
 
 
 | 
  | Тости / 65 |   |  
 | 
- Бодай вас Бог любив, а мене – молодиці!
     - Жінки, не любіть холостих, вони других жінок не полюбили – і вас не по люблять, не любіть розлучених, свою покинули – і вас покинуть.
 Любіть одружених, свою дружину люблять – і вас будуть любити. Так давайте за це і вип'ємо!     - Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
     - Сонце роздягає дівчину до купальника.
 Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце!     - Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
      
  | Ще.. |   
 | 
 
  | 
 | 
 
 
 | 
 
| 
 | 
 
 | 
 
 
 | 
 
 |