Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Якщо нагодуєш убогого, вважай, себе нагодував. Таку властивість ця річ має: те, що ми даємо, до нас повернеться.
Златоуст - Коли хтось жалівсь йому, що на суді неправого підтримували, він відповів: "Невинні захисту не потребують".
Демосфен - Цей суддею був, засудив винного до страти і пустив сльозу, і коли спитав хтось: "Як ти, сам засуджуючи, плачеш?", – відповів: "Належить єству милість віддати, а закону – службу".
Біант - Розбійник якийсь в морі тонув і голий на берег вибрався. Ісократ побачив, що від холоду той потерпає, і вдягнув, і взув його, і їжу дав, і відпустив його. Коли ж паплюжити його почав один через те, що незнаного розбійника захистив, відповідав: "Не як людину вшанував розбійника, а єство людське вшанував".
- Вдячність – мов місяць: коли уповні, тоді прегарний.
Плутарх
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Забив баки.
- Помороки забив.
- Кінь на чотирьох ногах та спотикається.
— ... а чоловік на двох, та щоб не спіткнувся.
— ... спіткнеться, а мені на одному язиці, та не спіткнутись.
— ... спотикається, а чоловік одним язиком говорячи, може помилитися.
- Треба жити з завтрам.
- Добра і бридня та не щодня.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Густа, як ліс.
- Густа, як патока.
- Густа, як шкіра.
- Густа, як щетина.
- Густа, як щит.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Жінка, нікого не любляча, ні в кому не може викликати ревнощів.
Мігель Сервантес - Жінка, що вступила в шлюб через гроші, заслуговує плати, але не любові.
Элоїза - Жінка, що говорить “Hі”, хоче поговорити.
NN - Жінка, що дуже мудро могла б керувати державою, завтра ж створить собі пана, якому і десяти курей не можна довірити для керування.
Кардинал Мазаріні - Жінка, що здається занадто швидко, потім організує опір методом диверсії.
Жан Поль Бельмондо.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Щоб керувати країною дурнів, треба бути хоча б трішки придуркуватим.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО (Літератор, журналіст; р. н. 1940) - Щоб підняти того, хто низько впав, спершу ставлять його на коліна.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО (Літератор, журналіст; р. н. 1940) - Чим більше турбуємося про тварин, тим вони смачніші.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО (Літератор, журналіст; р. н. 1940) - По чистій совісті кожному приємно потоптатись.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО (Літератор, журналіст; р. н. 1940) - Дурневі можна дати тільки одну пораду: стати ще дурнішим.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО (Літератор, журналіст; р. н. 1940)
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- У безкрай, далечінь-дорогу
надломлено я закричу
про самоту і про тривогу,
про дні, яких я не лічу,
про дивовижну німоту
без слів та звуків,
про нечулу
німу, глуху, пусту, пусту —
що серце далечі жахнулось.
Оксана Лятуринська
"У безкрай, далечінь-дорогу...", 1955 - Як списаний папір сумного дня,
Упала ніч, мов кропля атраменту,
І ти ідеш у темінь навмання,
Розбитий і знівечений дощенту.
Михайло СИТНИК
"Ніч", 1956 - Біль у душу мою закрадається вужем,
відчай груди мені розпанахує, рве.
Василь СИМОНЕНКО
"Дід умер", 1962 - І пустота безмірна, щогодинна,
вже цілий світ береться осягти.
Як жить мені, якщо я ще людина?
Якщо мені від себе не втекти?
Григорій ЧУБАЙ
"Вертеп", 1968 - Кружляє світ. Мовчить, як треба крику,
і правда топиться в брехні чи не щодня...
Невже і я впаду в нього і зникну
безболісно, безлико, навмання?
Григорій ЧУБАЙ
"Вертеп", 1968
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Шануймося!
- Давайте вип’ємо за те, що незважаючи нi на що п’ємо, що б там не сталось!
- – Ну, розум, прощавай! Зустрiнемось завтра!
- За славу предків!
- Ми тут зібралися для того, щоб випити!
Так вип'ємо ж за те що ми тут зібралися!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
