Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Час — кращі ліки від суму, він сам лікує душевні рани.
Ахілл Татій - Час — найдорогоцінніший з усіх коштів.
Теофраст - Час змінюється, а разом з ним змінюємося ми.
ОВІДІЙ - Часи змінюються, і ми змінюємося разом з ними.
Квінт Горацій Флакк - Чесна і безчесна людина пізнаються не лише по тому, що вони роблять, але й по тому, чого вони бажають.
ДЕМОКРІТ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Хліб їж, а правду ріж.
- Хліб та вода – козацька їда.
- Хоч бачить око, та зуб не йме.
- Хоч біс, аби яйця ніс.
- Хоч близько, та слизько.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Любляться, як голуби.
- Любляться, як кішка з собакою.
- Любов, як перстень, не має кінця.
- Люди живуть, як сади цвітуть.
- Людина без мрій, як пташка без крил.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Правда під тиском викручується.
Кертис Бок. - Правда рано чи пізно випливе. Хоча б у вигляді утоплениці.
Вєслав Брудзинський. - Правда, сказана без любові, спричиняє помилку.
Жильбер Сесброн. - Правда, що лунає з вуст деяких людей, погано пахне.
Жан Ростан. - Правди вистачає тільки для зразків.
Геннадій Малкін.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Операція «Чисті руки»: рука руку миє...
Борис РЕВЧУН - Особлива мерзота: і говорити вміє, і мовчить не гірше.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Особливість українця — це вкрасти на будівництві доріг, купити дорогу машину і розбити її на дуже поганих дорогах.
Роман КРИКУН - От говорять: скажи, хто твій друг, і я скажу, хто ти. Не вірю: в Юди друзі були чудові.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Ох і фрукти на тому Північному Кавказі: гранати та лимони!
Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Ах вернися, молодосте,
Раз до мене в гості! Визирати тебе буду На кедровім мості. Сидір ВОРОБКЕВИЧ "Молодосте...", 1876 - Шукай краси, добра шукай!
Вони є все, вони є всюди. Не йди в чужий за ними край, Найперш найди їх в своїй груди. Іван ФРАНКО "Шукай краси, добра шукай!", 1877 - На шляху поступу ми лиш каменярі.
Іван ФРАНКО "Каменярі", 1878 - Хіба ревуть воли, як ясла повні?
Панас Мирний, Іван Білик Назва роману, 1880 - Та що ж то — право? Право — се лиш сила.
А сила — право, се закон природи. Іван ФРАНКО "Вольні сонети", 1881
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|