Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Щоб вести людей за собою, йди за ними.
Лао-ЦЗИ - Щоб здивуватися, досить однієї хвилини; щоб зробити дивну річ, потрібні довгі роки.
Клод Гельвецій - Щоб робити добро, треба, насамперед, його мати.
Арістотель - Юнак стає чоловіком, коли не простує через калюжу, а обминає її.
ПЛАТОН - Юнацтво, що загинуло на війні, — як вилучена з року весна.
Перикл
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Розум за гроші не купиш.
- Розуміється, як циган на вівцях: якщо сива, то й сита, а як біла – то самий лій.
- Розумна брехня краща дурної правди.
- Розумна кума, як є мірка пшона, а як безсолиця і безкрупиця – в голові закрутиться.
- Розумна курка одним оком бачить зерно, а другим шуліку.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Голова, як макітра, а розуму не накладено.
- Голова, як пляшка.
- Голова, як темний ліс.
- Голова, як торба, що знайдеш, те й сховаєш.
- Голова, як у бика.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Молоду жінку підстерігають тисячі небезпек, але тільки деякі з них роблять дійсну приємність.
Яніна ІПОХОРСЬКА - Монолог — підтакування собі самому; діалог — підтакування іншим.
Анджей Стік - Монолог — це розмова дружини з чоловіком.
Олександр Тшаска - Мораль — це позування людини перед природою.
Фрідріх НІЦШЕ - Моряки — люди, що трудяться заради грошей, як коні, і витрачають їх, як осли.
Т. Смоллетт
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- За основу української літературної мови стала київська говірка, почасти полтавська, взявши трохи з говірок і інших.
За основу літературної російської мови стала говірка московська, а сучасної польської — говірки голо - Своє найміцніше коріння літературна мова завжди бере з мови живої народньої, але вона завжди й далека від неї.
Іван Огієнко - З бігом часу можна літературна мова стає до певної міри штучною й ніби мертвою, далекою від своєї живої народньої мови, а тому її треба відсвіжувати цією останньою.
Іван Огієнко - Кожен інтелігент, що публічно промовляє: зо сцени, в церкві, в суді, в школі, на зборах, на відчитах і т. ін., обов?язаний промовляти тільки соборною літературною мовою й вимовою.
Іван Огієнко - Добра літературна вимова — то ознака правдивої інтелігентности людини.
Іван Огієнко
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Минули літа молодії,
Холодним вітром од надії
Уже повіяло. Зима!
Сиди один в холодній хаті,
Нема з ким тихо розмовляти,
Ані порадитись. Нема!
Анікогісінько нема!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Минули літа молодії...",1860 - Юность моя веселая,
Куди ся поділа?
Як ласточка крилатая,
Куди полетіла?
Олександр Духнович
"Дума", 1863 - І ізнов душа буяє,
І ізнов у серці літо,
І ізнов там сонце сяє
І цвітуть надії-квіти.
Василь МОВА
"До Олени Пчілки", 1886 - Вийду я в поле. Може ще вбита
Мрія воскресне! Йду над ручай.
Тихо дрімає сірий лан жита,
Річка так тихо шепче, спить гай.
Василь Щурат
"Вийду я в поле...", 1898 - Ніч. Замовкли денні речі...
Надокруг німа стіна...
Тільки іноді з-під печі
Чути голос цвіркуна.
Михайло СТАРИЦЬКИЙ
"Ніч", 1902
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Вип’ємо за поцiлунок! Адже його придумав чоловiк, тому що не знайшов іншого способу закрити рота жiнці.
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки.
– Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка.
– Зате я випив.
То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими.
- – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку:
– За яку?
Кожний за свою!
- Знаєте, чим казка вiдрiзняється вiд життя?
Казка – це коли женився на жабі, а вона виявилася царiвною.
А життя – це коли навпаки.
Так давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку!
- Була нiч. Тиша. Ясний мiсяць. Вiн і вона.
Він сказав: «Так». Вона сказала: «Нi».
Минули роки. Була нiч. Тиша. Повний місяць.
Вона сказала: “Так». Він сказав:«Так».
Та роки були вже не тi.
Так вип’ємо ж за те, щоб все в життi робилось своєчасно!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
