Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Якщо почуття будуть не істинні, то й весь наш розум виявиться хибним.
Лукрецій - Якщо причина страху — незнання, то чи не варто нам пізнати, щоб не боятися?
Луцiй Анней СЕНЕКА - Якщо проти тебе всі, значить ти найсильніший.
Гай Юлій ЦЕЗАР - Якщо своє життя ти погоджуватимеш з природою, то ніколи не будеш бідним, а якщо – лише з людським умінням, то ніколи не будеш багатим.
Епікур - Якщо ти в здоровому глузді, не мрій, що вірною тобі буде та, що в обійми твої впала з такою швидкістю.
ОВІДІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- За богатим не тягнись.
- Бодай ніхто не діждав з богатими знатись.
- Слабий з дужим не борись, а голий з богатим не дружись.
- Тому і світ великий, кому хліб даремний.
- Богатому не дідько діється, що біжить за возом та гріється.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Знаю його, як облупленого.
- Знаю, як свою руку.
- Знають, як лисого коня.
- Зник, наче корова язиком злизала.
- Зник, як весняний сніг.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Завдяки любові час проходить непомітно, а завдяки часу непомітно проходить любов.
Дороті Паркер - Завдяки материнському інстинкту жінка воліє володіти однією акцією зі ста на першокласного чоловіка, а не всім пакетом акцій на другорядного.
Джордж Бернард ШОУ - Завжди говори жінці, що вона не така, як інші, якщо хочеш одержати від неї те ж, що від інших.
Уіндем Льюіс - Завжди грай чесно, якщо всі козирі в тебе на руках.
Оскар УАЙЛЬД - Завжди повертаємося до нашої першої любові. Й справді, але кожен раз з іншою метою.
Станіслав Єжи ЛЕЦ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Обурення можновладця: «Я вам дав слово? Якого вам ще біса?!»
Григорій ЯБЛОНСЬКИЙ - Об'ява: «Мiняю бюрократичний апарат на самогонний».
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - Один голос — це ще не одноголоснiсть.
Ростислав ДОЦЕНКО - Один раз на чотири роки гусак свині товариш.
Флоріан БОДНАР - Однiй вaдi iнша не завада.
Ростислав ДОЦЕНКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Возьміть мене на топори,
Занесіть мя в Чорні Гори.
В Чорну Гору занесіть мя,
На дрібний мак посічіть мя.
Пісня про смерть Довбуша - Не плач, мамо, не журися,
Бо вже твій син оженився.
Та взяв собі паняночку,
В чистім полі земляночку.
Історична пісня - Бо як трудно-нудно,
Тяжко та важко недолугому чоловіку
Против сили важкий камінь зняти,
Так же трудно на чужій стороні
Без родини сердешної помирати.
"Дума про від'їзд козака" - Мій пан лежить у лузі,
У Базалузі,
Постріляний,
Порубаний,
І на рани смертельні незмагає.
Та прошу я вас всенижающе
У луг-Базалуг прибувати,
Та тіло молодецькеє поховати,
Та звіру, птиці
На поталу не дати!
"Дума про Федора Безрідного" - Ой якби мене отцівська, материна молитва
Од смерті вборонила,
На Чорному морі не втопила,
Як буду я до отця, до матері,
До роду прибувати,
І буду отця та й матір
Штити, шанувати й поважати.
"Дума про Олексія Поповича"
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
