Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Хто копає яму для ближніх своїх, упаде в неї.
Хто камінь кидає на друга, в себе кидає. - Багато правил не є правими, бо не випробувані судом розуму.
Соломон - Боже правосуддя нашим норовам уподібнюється: які вони, такі Бог подарує.
Ниський - Чесний той, хто нічого неправдою не творить. Чесніший же удвічі той, хто сваволі не допустить неправду творящих. Той одного вінця достойний, а цей – багатьох.
Платон - Не той муж справжній, що не образить, а той, хто образити може, та не хоче.
Філон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Не далеко то Україна.
- Гай-гай! добрий край, та лиха година з вами.
- Біда Україні: і з відси горяче, і з відти боляче.
- Панувала і я колись на широкім світі.
- Заїхав за Дунай, тай до дому не думай.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Полин має товсте коріння - наступний рік буде врожайний.
- Антонівка добре вродила - наступного року хліб уродить.
- Ой у лісі, в лісі,
В лісі на дубочку
Ой схилив, схилив
Голуб головочку,
Та з гори в долиночку,
Схилив головочку
Згори в долиночку...
Народна пісня - Кожна деревина хворости пускає,
А кожна пташина свою пару має.
Народна пісня - - Червона калиночко, чого в лузі стоїш?
Чи сухи боїшся, чи ягід жалуєш?
- Сухи не боюся, ягід не жалую,
Стала та й думаю,
Як зацвісти маю.
Народна пісня
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Бути великим — значить бути незрозумілим.
Ральф Вольдо Емерсон. - Бути вільним — це ніщо; стати вільним — це все.
Карл Людвіг Берне. - Бути знаменитим негарно.
Борис Пастернак. - Бути останніми личить тільки новинам.
Цаль Меламед. - Бути цікавим — найперший обов'язок маловідомого автора. Право бути нудним мають тільки ті письменники, які вже здобули славу.
Джозеф Аддисон.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- За боржниками ганяються не задля спортивного інтересу.
Юрій РИБНИКОВ - і крізь тюремні грати крилаті думки прилітають до людей.
Юрій РИБНИКОВ - Хто ловить рибку в каламутній воді, той купається у шампанському.
Юрій РИБНИКОВ - Поспішність шкодить прокурору в звинуваченні, ад¬вокату — в захисті.
Юрій РИБНИКОВ - Процес пішов — і зачепив за собою масу кримінальних процесів.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Бо ти на землі — людина,
І хочеш того чи ні —
Усмішка твоя — єдина,
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні.
Василь СИМОНЕНКО
"Ти знаєш, що ти — людина?", 1964 - Хто сказав, що все уже відкрито?
Нащо ж ми народжені тоді?
Як нам помістити у корито
Наші сподівання молоді?
Василь СИМОНЕНКО
"Гей, нові Колумби й Магеллани...", 1964 - Навіщо я? Куди моя дорога?
І чи моя тривога проросла
Од сивої печалі Козерога
В глевке болото рідного села?
Іван ДРАЧ
"Ніж у сонці", 1964 - Давно відомо, що можна бути ідейним ворогом певної системи і водночас психологічно бути її частинкою.
Юрій ШЕРЕХ
"Не для дітей", 1964 - А ніч попереду й позаду...
Ми йдем. Вперед, а чи назад?..
Парадоксальна суть парадів
і замість правди — сто півправд.
Григорій ЧУБАЙ
"Вертеп", 1968
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
