Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Поблажливе ставлення до дурості властиве кожній розумній людині.
Абу-ль-Фарадж - Побороти дурні звички легше сьогодні, ніж завтра.
КОНФУЦІЙ - Податки – нерви держави.
Марк Туллій ЦИЦЕРОН - Подібно до того, як буває хвороба тіла, буває також хвороба способу життя.
ДЕМОКРІТ - Подолання важкого починається з легкого, здійснення великого починається з малого.
Лао-ЦЗИ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Шукайтесь за гостей.
... бо ми ще не переставали красти.
- Люди добрі, хата тепла.
... їсти та спати доволі.
- Чого їхати, чому не зістатись; ну і зимуй!
- Гуляйте! — Ми б гуляли, та хліба не взяли.
— ... а ви б дали, та у вас діти малі.
... не брали, а ви свого не дасьте.
- Стій Уляно, бо ще рано!
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Один, мов з хмари впав.
- Одинока, як тополя.
- Одинокий, як листок.
- Одна, як билина в полі.
- Одяглася, як царівна.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Людина, який згодна із усім що ви говорите, або дурень, або готується здерти з вас шкіру.
Кін Хаббард - Маклер: людина, що перекидає ваші гроші з акції в акцію, поки вони не зникнуть.
Вуді Аллен - Мама миє раму, а папа... відмиває гроші.
Дмитро Аркадін - Мені наплювати, що ви про мене думаєте. Я про вас не думаю взагалі.
Коко Шанель - Ми збираємося керувати справами, а виходить так, що справи керують нами.
П’єр Буаст
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Мій патріотизм — се не сентимент, не національна гордість, то тяжке ярмо.
Іван ФРАНКО - Мільярди вір зариті у чорнозем,
Мільярди щасть розвіяні у прах.
Василь Симоненко - Мова – втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любімо її, вивчаймо її, розвиваймо її! Борімося за красу мови, за правильність мови, за приступність мови, за багатство мови...
Максим РИЛЬСЬКИЙ - Мова – духовне багатство народу.
Василь Сухомлинський - Мова — найважливіший національний ідентифікатор, завдяки якому кожна нація вирізняється з-поміж инших, усвідомлюючи себе самодостатнім та самочинним суб'єктом історії.
Ольга Федик
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Хто не любить землі, той її не потребує мати.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Земля".1902 - Жінка призначена чоловікові, як смерть від Бога.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Земля", 1902 - Най собі люди кажуть, що хотять, а жид може все. Він усюди піде, він з кожним поговорить, він уміє з панами говорити, розуміє право, а ми?
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Земля", 1902 - Івоніка любив її (землю). Він знав її в кожній порі року і в різних її настроях, мов себе самого. Вона пригадувала чоловіка і жадала жертви.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Земля", 1902 - А що має бджола з того, що мед збирає? А що має земля з того, що родить і нас годує? А що мають тато й мама з того, що мають нас і годують? Що, питаюся? Так уже Бог дав, і так мусить бути.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Земля", 1902
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
