Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Душа мудрого приліпиться до Бога. Не смерть душі губить, а зле життя.
Філістіон - Де заздрість і звада, там безчинство й усіляка зла річ. Слави краса від заздрощів, як од хвороби, перемінюється. Заздрість – струп на істині.
Апостол - Аби не було в людях заздрощів, то всі б рівними були.
Агатон - Ліпше самохіть у печалі бути, ніж підневільне радіти.
Агатон - Невільне – не без печалі і страху, як і вільне – не без веселощів і благочестя.
Теагон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Від напасти не пропасти;
— ... а від біди не втекти. - Від напасти не пропасти: я пане, коня вкрав.
- Без причини чоловік ніколи не живе, і без причини ніколи не вмирає.
- Роскіш творить біль: як приходить — смакує, як виходить — катує.
- Пливає, як пампух в олію.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Забажалось, мов перед смертю.
- Забив, як ведмедя жолудь.
- Забрався, як чорт у вершу.
- Забубонів, як старий дід.
- Забубонів, як старий дяк.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- …кохання народжується від взаємного пізнання душ закоханих.
Фіренцуола. - Для людини, що кохає, весь всесвіт зливається в коханій істоті.
Берне. - Той, хто кохає, бачить серцем, а не очима.
Башар ібн Бурд. - Постійність – це прадавня мрія кохання.
Вовенарг. - Коли кохаємо, ми втрачаємо зір.
Лопе де Вега
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Встати! Суд іде! Хтось повинен сісти.
Леонід КУЛІШ-ЗІНЬКІВ с. Кричильськ - Вступив у таку партію, що потім довго відмивався.
Леонід ЗАБАРА - Всьому настає кінець, і цьому не буде кінця.
Олександр ПЕРЛЮК - Вузька смужка митного кордону не засівається нічим, а який дає врожай!
Володимир ШАМША - Вулична злочинність в країні скоротилася на третину, провулкова зросла вп’ятеро.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Всякому городу нрав і права,
Всяка іміеть свой ум голова, Всякого прихоті водять за ніс, Всякого манить к наживі свій біс. Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ (за Сковородою)"Наталка Полтавка", 1819 - От живемо і маємося, як горох при дорозі.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Наталка Полтавка", 1819 - То, сказано, — пани щоб день у день гуляли,
А ми, неграмотні, щоб хліба заробляли. Євген ГРЕБІНКА "Рожа та Хміль", 1834 - Все йде, все минає — і краю немає.
Куди ж воно ділось? відкіля взялось? І дурень, і мудрий нічого не знає. Живе... умирає... одно зацвіло, А друге зав'яло, навіки зав'яло... І листя пожовкле вітри рознесли. Тарас ШЕВЧЕНКО "Гайдамаки", 1841 - О Боже мій милий!
Тяжко жить на світі, а хочеться жить: Хочеться дивитись, як сонечко сяє, Хочеться послухать, як море заграє, Як пташка щебече, байрак гомонить, Або чорнобрива в гаю заспіває... О Боже мій милий, як весело жить! Тарас ШЕВЧЕНКО "Гайдамаки", 1841
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- На питання про те, кого вiн більше любить – брюнеток чи блондинок – справжній мужчина повинен відповісти «Так!».
Так давайте вип’ємо за жiнок, яких люблять справжні чоловіки! - Зірки прекрасні вночі, а наші жінки подібні зіркам.
То ж вип’ємо за зоряні ночі! - Вип’ємо за поцiлунок! Адже його придумав чоловiк, тому що не знайшов іншого способу закрити рота жiнці.
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки. – Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка. – Зате я випив. То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими. - – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку: – За яку? Кожний за свою!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|