Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- О коли б змога писати так само багато, як i мислити!
Григорій СКОВОРОДА - Майбутнiм ми маримо, а сучасним гордуємо: прагнемо того, чого немає, i нехтуємо те, що є, так нiби минуле зможе вернутись назад або напевно мусить здiйснитися сподiване.
Григорій СКОВОРОДА - Кожен народжений, який усiм серцем шукав, безперечно знайде i побачить те, що помiтити можуть очi не всiх людей, а лише блаженних.
Григорій СКОВОРОДА - У тих, хто душею низький, найкраще з написаного i сказаного стає найгiршим.
Григорій СКОВОРОДА - Уподiбнюйсь пальмi; чим мiцнiше стискає її скеля, тим швидше й прекраснiше здiймається вона догори.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Як тому не дати, хто вміє прохати! Прийдіте поклонімося.
— Колись і до нас прийде — прийдіте поклонімося.
- Прийде коза до воза, та й скаже ме-еее!
—... дай сіна!
— Підождіть, прийде коза до воза, сінця просити.
- Приткне носа і до нас.
- Не зарікайся красти, а як Бог дасть (як хто скаже: не попрошу).
- Не плюй в керницю: бо може колись прийдеться води напитись.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Така правда, як на вербі груші.
- Така твоя правда, як циганська.
- Така честь, як собаці в ярмарок.
- Таке добре, як моя лиха доля.
- Таке лихо надворі, що не видно й світу.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Ліс рубають – олігархи летять на Канари.
Віктор КОНЯХІН - Цвях у стільці – критика знизу.
Віктор КОНЯХІН - Пішов недалеко, але на підвищення.
Віктор КОНЯХІН - Дулями мінятися – без пальців лишатися.
Віктор КОНЯХІН - Хто ж гадав, що стародавня Русь доживе до «нових русскіх»…
Віктор КОНЯХІН
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Несли відповідальність — не донесли. «Ми, — кажуть, — не донощики!»
Флоріан БОДНАР - Низам — прожитковий мінімум, верхам — прожитковий максимум!
Борис РЕВЧУН - Нині дресирувальники говорять своїм улюбленцям: «Дай на лапу».
Віктор ІГНАТЕНКО - Нині зняти фільм дешевше, ніж зняти актрису.
Віктор ІГНАТЕНКО - Нині на кожному розі говорять те само, що й за кожним рогом: «Криза».
Віктор ІГНАТЕНКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- І стоїть Україна перед нашим духовним зором у вогні, як неопалима купина.
Олександр ДОВЖЕНКО
"Україна в огні", 1943 - І над полями вітряки...
Знов невідкличність і руїна...
О, казнь незримої руки!
О, четвертована Вкраїно.
Юрій КЛЕН
"Україна", 1943 - А я мушу незморено-просто -
Смолоскипом Тобі Одній
Я — кривавих шляхів апостол —
В голубі невечірні дні.
Євген МАЛАНЮК
"Мушу випити...", 1954 - Та недаром, недаром весь степ кістками засіян
І на кожнім хресті придорожнім розіп'ято біль.
Припонтійським степам породи степового Месію,
Мадонно Диких Піль!
Євген МАЛАНЮК
"Між нарцисами...", 1954 - Так, ми тебе збираєм, бо ти розбилась,
як вітер між шпильками блудних сосон.
І все-таки ти — вітер. Ти торкаєш
солоні груди моря — і воно хвилює;
ти падаєш прозорим подихом на мутну сіль -
і оживають її таємні м'язи -
і на струнких долонях приносиш свіжий місяць.
Женя Васильківська
"Батьківщина", 1959
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ходили хлопець з дівчиною. Одного чудового дня хлопець запропонував дiвчині вийти за нього заміж. Вона погодилась, але тiльки з однiєю умовою: раз на рiк вона покидатиме його.
Хлопець подумав і погодився.
Вони стали чоловіком і жінкою. Один раз на рік жiнка йшла з дому на один день.
Чоловiка охопила цiкавiсть. Вiн став слідкувати за жінкою і побачив, як вона приходить в лiс, перетворюється в змiю i починає шипіти.
Так давайте вип’ємо за те, щоб жiнки шипіли тільки раз на рік і тiльки в лісі!
- Вип’ємо за жінок і коханок! За те, щоб вони нiколи не зустрілись.
- На питання про те, кого вiн більше любить – брюнеток чи блондинок – справжній мужчина повинен відповісти «Так!».
Так давайте вип’ємо за жiнок, яких люблять справжні чоловіки!
- Зірки прекрасні вночі, а наші жінки подібні зіркам.
То ж вип’ємо за зоряні ночі!
- Вип’ємо за поцiлунок! Адже його придумав чоловiк, тому що не знайшов іншого способу закрити рота жiнці.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
