Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Горе вам, що смієтеся, бо будете ридати і плакати.
Євангеліє - Недостойно ні насмішником бути, ні промови неподобством поганити – бо скоро переміниться все.
Златоуст - Сміх віджени і сміху джерелом не будь: легко до хули скотитися.
Епіктет - Отак, як хтось хапає вітер і жене тінь, так і той, хто дослухається снів.
Сирах - Сонні видіння денних помислів є відгуком: як уві сні побачить улюблене, тим і втішиться.
Святий Василь
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Хоч вовки кобилу з'їли, так ми воза не дали.
- Хоч вовки коня з'їли, та ми воза не дали.
- Хоч гірше, аби інше
- Хоч гірше, аби інше.
- Хоч гірше, аби інше.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Наберешся, як дід за козу.
- Набрав, як убогий у торбу.
- Набрався, як жаба мулу на вітер.
- Набрався, як лин мулу.
- Набрався, як май груш.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Найкращий спосіб розкритикувати чужу працю — зробити її краще.
Е. Маккензі. - Найкращі докази, що наводять на користь свободи, — це ті, які свідчать, що без неї людина не могла б грішити.
П'єр Бейль. - Найкращі думки виникають через дурощі.
Карел Чапек. - Найкращі книги ті, про які читачі думають, що вони могли б написати їх.
Блез Паскаль. - Найлегше пишеться авторам, у яких словниковий запас невеликий.
Габрієль Лауб.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Такий ми уже народ: з будь-якого табу можемо зробити шоу.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - На відміну від розуму, який може бути і штучним, дурість завжди натуральна.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Дехто й на гілках влади поводиться так, ніби ніколи не злазив з дерева.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Кредо бульварної преси: нижче пояса, вище колін.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Закон зворотної сили не має. Беззаконня, схоже, також...
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Блаженний муж, що серед ґвалту й гуку
Стоїть, як дуб посеред бур і грому,
На згоду з підлістю не простягає руку,
Волить зламатися, ніж поклониться злому.
Іван ФРАНКО
"Блаженний муж, що йде на суд неправих...", 1906 - До доброго тягне Гриця, до красного, до любові, а передусім до свободи, широкої, безмежної, як крилаті ліси по верхах, як бистрі ріки там в долах.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"В неділю рано зілля копала" - І небо сковане, і скована земля...
Ні серця, ні душі не звуть небесні руна;
Ні в лузі, ні в гаю ніхто не проспіва,
Стоїть німий орган, замовкли в арфах струни.
Микола ФІЛЯНСЬКИЙ
"І небо сковане, і скована земля", 1911 - Той, що греблі рве.
Леся УКРАЇНКА
Персонаж драми "Лісова пісня" - Коні не винні.
Михайло КОЦЮБИНСЬКИЙ
Назва новели, 1912
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
