Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Звірившись на море, ти перестаєш належати сам собі.
Григорій СКОВОРОДА - Похибки друзів ми повинні вміти виправляти або зносити, коли вони несерйозні.
Григорій СКОВОРОДА - Немає нічого небезпечнішого за підступного ворога, але немає нічого отруйнішого від удаваного друга.
Григорій СКОВОРОДА - Мудрець мусить і з гною вибирати золото.
Григорій СКОВОРОДА - Коли велика справа — панувати над тілами, то ще більша — керувати душами.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Стало на рибу, стане (або:вистарчить) і на юшку.
- Як потягнувся на юшку, то розстарайся і на петрушку.
- Колись і на моїм подвірї буде болото (худоба, а від неї і гній).
- Колись і в моє віконце засвітить сонце.
— Колись таки діждемось сонця в віконце.
— Колись і перед моїми ворітьми сонечко зійде.
— Ще і на моїх воротях сонце засвітає.
- Колись і на нас сонечко гляне.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Пропав, як сірко в базарі.
- Пропав, як собака в ярмарку.
- Пропав, як у воду впав.
- Пропадеш, як булька на воді.
- Пропадеш, як гнила колода.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Усяка жива істота прагне до задоволення. Тому, що задоволення є вище благо.
- Усякий народ має такий уряд, якого заслуговує.
Ж. Местр - Усякий талант кінець кінцем закопують в землю.
Еміль Кроткий - Ухиляння від похвали — це прохання повторити її.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Розум усіх людей, разом узятих, не допоможе тому, у кого немає свого.
Жан де ЛАБРЮЙЄР
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Побудова правової, європейської, демократичної держави зводиться до будівництва фешенебельних вілл для крадіїв-мільйонерів.
Олександр ПЕРЛЮК - Повна свобода слова — це коли розбірливо чути голоси тих, хто стверджує, що свободи слова нема.
Олександр ПЕРЛЮК - Поганий той арабський шейх, котрий не мріє стати нашим губернатором!
Олександр ПЕРЛЮК - Подивишся, як живуть аферисти, злодії, корупціонери, і починаєш погоджуватися: таки так, життя чудове!
Олександр ПЕРЛЮК - Поки посадять за грати одного злодія, на волю вже вийде п’ятеро.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Я світ увесь сприймаю оком,
бо лінію і цвіт люблю,
бо рала промінні глибоко
урізались в мою ріллю.
Михайло ДРАЙ-ХМАРА
"Я світ увесь сприймаю оком...", 1925 - Блискучий сніг, колючий вітер,
гудуть натягнуті дроти.
Шляхів нема, немов хто витер,
і важко проти вітру йти.
Михайло ДРАЙ-ХМАРА
"В село", 1925 - Солодкою стрілою пізній цвіт,
Скрадаючися, приморозок ранить.
Дзвенить земля, як кований копит.
Зима прийде — і серця не обманить.
Максим РИЛЬСЬКИЙ
"Людськість", 1929 - Чекає осінь винозора,
од багру й золота ясна:
Як грона винні в неї груди,
уста ж, мов келихи вина.
Богдан Кравців
"Чекає осінь", 1933 - Горять скрипки в весільній брамі,
на ній стобарвний прапор дня.
Іду в захопленні й нестямі,
весни розспіваної князь.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Князь", 1934
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
- Укриваймося сонцем і літнім дощем,
Диво-росами, степом налитим,
Укриваймося сіном, жіночим плечем —
Вороги ж наші, браття,
Нехай укриваються плитами!
Валерій ЯСИНОВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
