Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Швидше всього наздоганяє та небезпека, яку зневажають.
Публілій Сір - Що посієш, те й пожнеш.
Марк Тулій Цицерон - Я знаю лише те, що я нічого не знаю.
Сократ. - Як в людині, так і в державі найтяжча хвороба та, що починається з голови.
Пліній Молодший. - Який правитель народу, такі й службовці при ньому.
Біблія.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Збувся батько лиха: збувся грошей з міха.
- Полегшало нашому батьку: де сиділа болячка, там дванадцять.
- Поліпшало батькові перед смертю.
- Згоріла хижка, згоріла книжка — нічим ворожити, (кажуть (більше жартом), як невдача і більше нічим орудувати).
- Ішов, ішов дорогою, та і в яму впав; любив, любив хорошую, та й плюгаву взяв, (жарт над невдачею).
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Вишкірив зуби, як породиста свиня.
- Вишкірив зуби, як циган до макухи.
- Вівця, як клубок.
- Відважний, як тигр.
- Відкидає, як пружина.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Газета — природний ворог книги, як повія — природний ворог порядної жінки.
Ж. і Е. Гонкури - Газета — спосіб зробити неосвічених людей ще більш неосвіченими, а божевільних — більш божевільними.
Генрі Луїс МЕНКЕН - Газета — це друкований орган, що не бачить границі між падінням велосипеда і катастрофою цивілізації.
Джордж Бернард ШОУ - Газета більше радіє про одного грішника, що перерізав горло своєї коханої, ніж про дев’яносто дев’ять праведників, що одружилися і живуть довго і щасливо.
Алан Патрік Херберт - Газета була смугастою...
Володимир Семенов
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Добре і потерпіти, коли інакше бути не може.
Данило ТУПТАЛО (Дмитро Ростовський) - Незцілену рану ліпше з мовчанням зносити, аніж безкорисно і з ущербом лікувати.
Данило ТУПТАЛО (Дмитро Ростовський) - Вівця, що не слухає пастиря, – вовку користь.
Данило ТУПТАЛО (Дмитро Ростовський) - Глянь: і злото й залізо вдаряє однако.
Данило ТУПТАЛО (Дмитро Ростовський) - Війна харчується грішми, війна звеселяється кров’ю – те саме і до нас було.
Данило ТУПТАЛО (Дмитро Ростовський)
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ходить жовняр молоденький на патролі,
Аж там летя, підлітають три соколи.
Ой соколи, ой бистрії, де бували?
В чистім полі романовім попасали;
Попасали білі руки, чорні очі,
А все тото буковинські парубочі.
Юрій ФЕДЬКОВИЧ
"У Вероні", 1861 - Ой рада би-м, мій синоньку,
Листок написать,
Насипали могилоньку,
Не можу я встать;
Не можу я, соколоньку,
Глубоко на дні,
Насипали на рученьки
Сирої землі.
Юрій ФЕДЬКОВИЧ
"Рекрут", 1862 - Пречиста Діво, радуйся, Маріє,
Бо я не можу... Вшак я маю душу,
І чути мушу, і дивити мушу,
Що тут на світі, ах, тутки ся діє!
Да як до гробу зложуть моє тіло,
Де темно, тісно, студено, зотліло,
Де нич не плаче, де усе німіє —
Пречиста Діво, радуйся, Маріє!
Юрій ФЕДЬКОВИЧ
"Пречиста Діво", 1862 - Чую, що смерть, потайна й ненажерная,
В вічні обійми мене обхопила!
Василь МОВА
"Думи засланця", 1877 - І щастя всіх прийде по наших аж кістках.
Іван ФРАНКО
"Каменярі", 1878
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
- Давайте вип'ємо горілки за покоління, яке обирає "Пепсі"!
Тому що нам більше дістанеться!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
