Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Гірших всюди більшість.
Біант. - Гнітить фортуна несміливих,— хоробрий їй страшний.
Сенека - Голод загострює розум і у дурнів.
Федр. - Гроші — рушійна сила війни.
Ціцерон. - Дай вільно висловитися, якщо хочеш почути правду.
Публілій Сір
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- "Що везеш"? — "Олово"! — "Бідна ж твоя голово"!
- Сопи гора, аби не я.
– Сопи гора, сопи, та й не вилізеш.
– А що, гора сопе?
- Їхала Хима з Єрусалима: тарахкотілка туркоче, а коник бігти не хоче.
– ... білою кобилою: тарадайка туркоче, кобилка бігти не хоче.
– ... візок скрегоче, Хима ся регоче.
- Обідралися в дорозі, і так пане, з дому виїхали.
- Жид брехнею живе, все з нас тягне.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Убрався, як марюка.
- Убрався, як муха патоки.
- Убрався, як чорт на утреню.
- Убрали, як на смерть.
- Убраний, як пан.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Рівноправність — святий закон людства.
Йоганн Шиллер (1759-1805), німецький поет, драматург і мислитель - Самі жаркі місця в пеклі уготоване тим, хто за часів великого морального кризи залишається нейтральним.
Данте - Найнеслухняніші з підлеглих стають найсуворішими правителями.
Ален (Еміль-Огюст Шартьє) - Свобода і здоров’я мають одне спільне: по-справжньому цінуєш їх тільки тоді, коли їх не вистачає.
Анрі Франсуа Бек (1837-1899), французький драматург - Свобода можлива лише в тій країні, де право панує над пристрастями.
Жан Батист Анрі Лакордер (1802-1861), французький громадський діяч
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Тепер найбільше рук треба докласти там, де ми працювали, не покладаючи рук.
Флоріан БОДНАР - Тепер не "наша бере", а наші беруть.
Леонід КУЛІШ-ЗІНЬКІВ - Тепер у кожного не всі дома – хтось таки шукає роботу.
Леонід КУЛІШ-ЗІНЬКІВ - Ти лиш храм збудуй, а люди в нього прийдуть.
Ліна КОСТЕНКО - Ти мені — друг, товариш і брат, а він — мій кум!
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Національне відродження є процесом, що має практично необмежені ресурси, бо національне почуття живе в душі кожної людини, навіть тієї, яка, здавалося б, давно померла духовно.
Валентин МОРОЗ
"Замість останнього слова", 1970 - І тут на допомогу приходить інстинкт самозбереження. Він — головна підвалина опору. Того опору, яким тримається нація, і духовність взагалі.
Валентин МОРОЗ
"Хроніка опору", 1970 - На українському пустирі пасуться всі...
Валентин МОРОЗ
"Хроніка опору", 1970 - Коли вмирає батьківщина — вмирає все. Запитайте про це народ: він відчуває це нутром і скаже вам.
Євген СВЕРСТЮК
"Собор у риштованні"., 1970 - Даждь нам, Боже, днесь! Не треба завтра -
даждь нам днесь, мій Боже! Даждь нам днесь!
Догоряють українські ватри, догоряє український весь край...
Василь СТУС
"Даждь нам, Боже, днесь!", 1977
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
