Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Ні з ким не трапляється нічого такого, що він не в силах був би винести.
Марк АВРЕЛІЙ - Ніде менш, як на війні, результат не відповідає сподіванням.
Тіт Лівій - Ніколи не вважай щасливим того, хто залежить від щастя.
Луцій Анней СЕНЕКА - Ніколи не давай повної волі своїй уяві: вона породить чудовиськ.
ПІФАГОР - Ніколи не міняється лише вища мудрість і сама велика дурість.
КОНФУЦІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Це моя соха і борона.
- Кілько воску, тільки й свічки.
- Тільки пекла і варила.
- Що там — жменька їх була!
– Було людей з жменя.
- Як в зайця хвоста!
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Побіг, як скажений.
- Побіг, як собака за возом.
- Побілів, як глина.
- Побілів, як крейда.
- Побілів, як полотно.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Трон — це просто лава, вкрита оксамитом.
Наполеон - Труднощі зростають в міру наближення до мети. Нехай кожний робить свій шлях подібно зіркам спокійно, не кваплячись, але безперервно прагнучи до наміченої мети.
Йоганн Вольфганг ҐЕТЕ - У багатих не буває дітей, лише спадкоємці.
Peter C. Newman - У багатьох людей є цілий словник, який звільняє їх від думок; він складається зі слів, котрі мало що виражають, а тому пристосованих до чого завгодно.
Це етикетки на порожніх пляшках. - У Біблії багато чого виглядає цілком сучасно, узяти хоча б історію про Ноя, що сорок днів шукав місце для паркування.
Роберт Орбен
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Розумному досить слова, а дурневі й кулаком нічого не доведеш.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Руйнівники йдуть за будівничими.
Микола КЛОЧКО - Рука руку миє. Бо обидві нечисті.
Олексій РОВЕНКО - Сало підсолюють задля того, щоб насолоджуватись.
Віктор ІГНАТЕНКО - Світла в кінці тунелю інколи не видно тому, що його застують вожді.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- І там степи, і тут степи,
Та тут не такії,
Руді, руді, аж червоні,
А там голубії,
Зеленії, мережані
Нивами, ланами,
Високими могилами,
Темними лугами.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"А. О. Козачковському", 1847 - Гори мої високії,
Не так і високі,
Як хороші, хорошії,
Блакитні здалека.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Сон"("Гори мої високії..."), 1847 - І небо невмите, і заспані хвилі;
І понад берегом геть-геть
Неначе п'яний очерет
Без вітру гнеться.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І небо невмите, і заспані хвилі...", 1848 - За сонцем хмаронька пливе,
Червоні поли розстилає
І сонце спатоньки зове
У синє море: покриває
Рожевою пеленою,
Мов мати дитину.
Очам любо.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"За сонцем хмаронька пливе...", 1849 - Верховино, світку ти наші
Гей, як у тебе та мило!
Як ігри вод, плине тут час,
Свобідно, шумно, весело.
Микола Устиянович
Верховинець", 1889
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
