На сайті зібрано нині:              
Авторів : 6653
Давня мудрість : 1612
Прислів'я, приказки : 27853
Народні прикмети : 2879
Афоризми : 13520
Українська афористика : 13439
Тисяча цитат : 1005
Афоризми Пошук:
Давня мудрість | Прислів'я, приказки | Народні прикмети | Афоризми
Українська афористика | Тисяча цитат | Тости |

Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота, глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське життя в Севастополі» та на сайті «Весела Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми з книг «Українська афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика – це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.

Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.

Вакансії для вчителів української мови та літератури

Давня мудрість / 1612
  • Віра запитує, розум виявляє.
       Аврелій АВГУСТІН
  • Вірні слова не витончені, витончені слова не вірні.
       Лао-ЦЗИ
  • Вірую, тому що безглуздо.
       Тертулліан
  • Вітер підтримує вогонь, але вітер його ж і гасить.
       ОВІДІЙ
  • Влада надає словам відбиток правди.
       Менандр 
Ще..
Прислів'я, приказки / 27853
  • І понюхати не дадуть.
       
  • Зачиняються царські врата для нашого брата.
       
  • Тоді дали хліб, як зубів не стало.
    — Що мені з хліба, коли зубів нема.

       
  • Давали та не виймали.
       
  • Дає, та з рук не пускає.
        
Ще..
Народні прикмети / 2879
  • Очі чорні, як терен.
       
  • Очі, мов зіроньки на небі сяють.
       
  • Очі, як вишні в росі.
       
  • Очі, як у жаби.
       
  • Очі, як у кроля, червоні.
        
Ще..
Афоризми / 13520
  • Кожен має повне право розділяти мою думку.
       Мадонна
  • Кожен може написати тритомний роман. Все, що для цього потрібно, — зовсім не знати ні життя, ні літератури.
       Оскар УАЙЛЬД
  • Кожен народ має таку історію, на яку в нього вистачає фантазії.
       Максим Звонарьов
  • Кожен раз, коли я читаю огидну прозу, я пам’ятаю, що це могли би бути вірші.
       NN
  • Кожен синочок відноситься до розряду тих хлопчиків, з якими мати забороняє йому грати.
       NN 
Ще..
Українська афористика / 13439
  • Я певен, що знання української мови безмежно збагатить кожну російську людину, яка проживає в Україні.
       Леонід Вишеславський
  • Я ще можу не противитись, коли ображають мене як людину, але коли ображають мій народ, мою мову, мою культуру, як же я можу не реагувати на це?
       Михайло Коцюбинський.
  • Як говоримо, так і треба писати.
       Квітка-Основ'яненко
  • Як правило, типи з коротким розумом мають довгі руки.
       Юрій БЕРЕЗА
  • Яка користь бачити, не маючи смаку!
       Григорій СКОВОРОДА 
Ще..
Тисяча цитат / 1005
  • І небо сковане, і скована земля...
    Ні серця, ні душі не звуть небесні руна;
    Ні в лузі, ні в гаю ніхто не проспіва,
    Стоїть німий орган, замовкли в арфах струни.

       Микола ФІЛЯНСЬКИЙ
    "І небо сковане, і скована земля", 1911
  • Той, що греблі рве.
       Леся УКРАЇНКА
    Персонаж драми "Лісова пісня"
  • Коні не винні.
       Михайло КОЦЮБИНСЬКИЙ
    Назва новели, 1912
  • Як Одіссей, натомлений блуканням
    По морю синьому, я — стомлений життям —
    Приліг під тінню сокора старого,
    Зарився в листя і забув про все.

       Максим РИЛЬСЬКИЙ
    "Як Одіссей, натомлений блуканням...", 1918
  • І гнеться дерево від плоду,
    І не страшний, моє дитя,
    Нам час останнього походу
    Без вороття — без вороття.

       Максим РИЛЬСЬКИЙ
    "Вже червоніють помідори...", 1918
     
Ще..
Тости / 65
  • Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
    Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!

       
  • Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
    – Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!

       
  • Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
       
  • Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
       
  • Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
        
Ще..
Стежки
Бібліотека сайту Українське життя в Севастополі "Весела Абетка" - Для дітей України
Ідея та наповнення Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ