Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Стань Людиною у помислах, у справах —
Потім мрій про ангельські крила! М. Сааді - Старість — невиліковна хвороба.
СЕНЕКА Старший - Стату прекрасна виглядом, а людина — своїми діяннями.
ПІФАГОР - Так, я привів коня в сенат. Але це краще, ніж якби я привів осла, яких і без цього там досить.
КАЛІГУЛА - Ти не зобов’язаний доводити роботу до кінця, але й не повинен ухилятися від неї.
Доручивший тобі роботу надійний.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Скажіть, що на небі весілля — жінки драбину попросять.
Турецькe - Скільки ротів, стільки й смаків.
Італ. - Скільки чеснот у людини, стільки і вад.
Давньоіндійський афоризм - Слізьми ворога не зупиниш.
Груз. - Сліпий не боїться змій.
Япон.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Полохається, як заєць бубна.
- Полохається, як полоханий заєць.
- Помирились, як порося з вовком.
- Поміч у свій час, як дощ у засуху.
- Поможе, як мертвому припарка.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- За відхід від середнього рівня треба платити. Або платиш ти, або платять тобі.
Александр Кумор. - За допомогою цифр можна довести все що завгодно.
Томас Карлейль. - За здобутком завжди втрата простує.
Богдан Хмельницький. - За передруку грошових знаків посилання на Нацбанк обов'язкове!
Владімір Вішнєвській. - За почерком принтера можна дійти висновку щодо того, як нервується комп'ютер.
Дмитро Пашков.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Україна для українців!
Микола МІХНОВСЬКИЙ - Слава і побіда – це доля борців за народну справу.
Микола МІХНОВСЬКИЙ - Націоналізм – ангел помсти для пануючих і визискуючих націй, ангел помсти за упосліджених…
Микола МІХНОВСЬКИЙ - Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна від гір Карпатських аж по Кавказькі.
Микола МІХНОВСЬКИЙ - Щаслива є та душа, яка сама себе судить.
Петро МОГИЛА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Браконьєр — це людина без легенди. Сірий реаліст, який вірить у те, що бачить, відчуває на дотик і смак. Без пам'яті про минуле, без гідності предків, без поняття про майбутнє — він жадібно накидається на ласощі й аромати навколишнього...
Євген СВЕРСТЮК "Собор у риштованні", 1970 - Ми котимося до чуттєвого, фізіологічного матеріалізму під текучку місячних і річних виробничих планів, під шумок з репродуктора, під сите чавкання і заколисуючі розмови про футбол, балет і космос.
Євген СВЕРСТЮК "Собор у риштованні", 1970 - ...Хама, самовдоволеного і розперезаного, обтяженого рабським комплексом зневаги до слабших і залежних, позбавленого моральних обов'язків, — не дай, Боже, наділити його силою, правами і владою пана.
Євген СВЕРСТЮК "Собор у риштованні", 1970 - Коли не видно ясних доріг і сонячних плаїв, безсумнівною дорогою є найважча — дорога шляхетна.
Євген СВЕРСТЮК "Собор у риштованні", 1970 - Від свого відстали і до чужого не пристали, ні ґави, ні ворони, раз вони зневажили своє, то як вони можуть поважати чуже?
Євген СВЕРСТЮК "Собор у риштованні", 1970
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|