Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Хоча багатьма землями володієш за життя свого, помер – трьома ліктями володітимеш.
Філон - Не той багатий, хто багато має, а той, хто не потребує того, що вже має.
- Ліпше хліб з сіллю у тиші та без печалі, ніж жадання наїдків багатоцінних з безладдям і з жахом.
Філон - Міра наживанню є потреба тілесна, а хто переступить її, то безчинства собі набуде великого.
Нил - Усе надмірне капосне.
Климент
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Робити — хоч києм бити, а їсти — хоч разки лізти (разки — або рачки).
- Їло б ся смачно, а робити страшно.
- Хоч і голий, аби зїсти добре.
- Коли б не пили, не їли, то б в золоті ходили.
- Сегодня хоч цілого воза зїж, а завтра знов захочеться.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Поживився, як пес макогоном.
- Поживився, як пес мухою.
- Поживився, як сірко паскою.
- Позеленів, як трава.
- Поїхала, наче гілка з дерева відірвалася.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Математика — це єдиний досконалий метод водити самого себе за ніс.
А. Ейнштейн - Матері як поліцейські — завжди передчувають найгірше.
Маріо П’юзо - Мати благі наміри — це одне, але домагатися того, до чого прагнеш, — це зовсім інше.
Делія Стейнберг Гусман - Мати можливість насолоджуватися — краще самої насолоди.
Ж. Левіс - Мати на утриманні порядну жінку — ознака високого соціального статусу.
Дороті Сейєрз
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Нині керівники прорахунки в роботі називають аналізом проведених експериментів.
Віктор ІГНАТЕНКО - Ніколи не втрачав розуму, бо ніколи його і не мав.
Віктор ІГНАТЕНКО - Ніколи не змагайся із жінкою. Бо перемога чи поразка все одно будуть вашою ганьбою.
Володимир КОРЧИНСЬКИЙ - Ніколи не продавався ні за які гроші. Продавався тільки за їх кількість.
Василь КУРОВСЬКИЙ - Ніщо так не полегшує проблему вибору, як його відсутність.
Юрій МЕЛІХОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Весна люба, ах, прийшла! Зима люта, ах, пройшла!
Уже сади розцвіли і солов'їв навели.
Григорій СКОВОРОДА
"Весна люба, ах, прийшла!", 1760-і рр. - Віють вітри, віють буйні, аж дерева гнуться;
О, як болить моє серце, а сльози не ллються.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Наталка Полтавка", 1819 - Там колодязь студененький,
А дуб воду тягне;
Не так щастя, як той води
Моя душа багне.
Маркіян ШАШКЕВИЧ
"Підлисє". 1830 - Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Причинна", 1837 - По діброві вітер виє,
Гуляє по полю,
Край дороги гне тополю
До самого долу.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Тополя", 1839
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
