Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Сміливим допомагає доля.
Теренцій Публій - Солодкий сон у трударя, хоч мало він з’їв, хоч багато; багатий же, перенаситившись їжею, не може заснути.
Екклесіаст - Справа розумних — передбачати лихо, поки воно не прийшло, справа хоробрих — впоратися з лихом, якщо воно прийшло.
Піттак - Справжній спосіб помститися ворогові — це не бути на нього схожим.
Марк АВРЕЛІЙ - Спробуй, можливо, тобі вдасться прожити, як людині, яка задоволена своєю долею, яка збагатила внутрішній світ любов’ю і добрими справами.
Марк АВРЕЛІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Хто лихом жартує, той же його куштує.
- Не ходи де лихо.
- Від лиха поли вріж, та втікай.
- З лихого торгу хоч би з носом.
— ... хоч пішки.
- Лихо приключки шукає.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Пішов, як у воду впав.
- Пішов, як у дим.
- Плаває, як вареник у маслі.
- Плаває, як пампух в олії.
- Плаває, як риба.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Перебільшення — це істина, яка втратила самовладання.
Халіль Джебран. - Перебільшення є брехня добре вихованих людей.
Жозеф де Местр. - Переборщив з почуттям міри.
Леонід Леонідов. - Перевага плоских думок у тому, що їх більше вкладається в голові.
Данило Рудий. - Переваги невідомості в тому, що вона звільняє від потреби пояснювати те, що ви написали.
Жильбер Сесброн.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Скільки однодумців, а в розвідку піти нема з ким!
Володимир ШАМША - Скільки потрібно коштів, щоб зробити права людини своїми?
Григорій ЯБЛОНСЬКИЙ - Скільки прислуги, зразу видно — слуга народу!
Олександр ПЕРЛЮК - Скільки світлих голів забрала тіньова економіка!
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Скільки треба перемогти труднощів, щоб виникли нові перепони?
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Світ належить до тих, які вміють хотіти, одиноким живим чинником міжнародного життя є нація, незалежно від того, який клас веде її за собою.
Дмитро ДОНЦОВ
"Націоналізм", 1926 - Наша мандрівка по пустелі ще не скінчилася, тому що було в нас тисячі воль замість одної і сотки туманних замість одної яскравої думки, що лучила б усіх в одну цілість. Бо що є нація, коли не скупчення міліонів воль довкола образу спільного ідеалу?
Дмитро ДОНЦОВ
"Націоналізм", 1926 - Ідея, яка порушуватиме конфліктами, що назрівають, буде ідея нації, ідея людської спільноти, що є або хоче бути організованою в окрему політичну одиницю.
Дмитро ДОНЦОВ
"Націоналізм", 1926 - Українство мусить усвідомити собі, що його ідея, коли хоче перемогти, повинна бути яскравою ідеєю, себто виключати всяку іншу, основуватися не на частиннім, але повнім запереченні чужої.
Дмитро ДОНЦОВ
"Націоналізм", 1926 - Вітай, замріяний, золотоглавий
На синіх горах! Загадався — снить...
І не тобі — молодшому — бринить
Червлених наших літ ясна заграва.
Микола Зеров
"Київ з лівого берега", 1926
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
