Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Розумом можна вдачу набути, вдача ж розуму не здобуває.
Демонакс - Коли думаєш, поміркуй спершу про колишнє і приклади те до нинішнього, тож усе неявне відразу виявиться.
Сократ - Як бачення над усім єством царює, так і мудрість – над усією благодаттю.
Соломон - Мудра порада ліпше багатьох рук, і мудрий ліпше дужого.
Діодор - Ні коня без вуздечки не втримати, ні багатства без розуму.
Піфагор
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Хата в дівчини на виданні завжди прибрана.
Тадж. - Хата стоїть не на землі, а на жоні.
- Хата стоїть не на землі, а на жоні.
Югосл. - Хіба це біда, що син на ниві худий? Аби дочка на виданні раптом не потовстішала.
Тамільськe - Хлопець і дівчина найкраще бачать у присмерку.
Норв.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Рад бідняк пану, як сирота трясці.
- Рада, як сирота трясці.
- Рада, як сирота хворобі.
- Радий, як торішньому снігу.
- Раді люди літу, як бджоли цвіту.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Померти найкраще між 15 жовтня і 15 грудня. У серпні публіку не збереш.
Едмон Ротшильд. - Помилка — це істина в останній інстанції.
Леонід Сухоруков. - Помилка — це реалізована глупота.
Олег Келлер. - Помилки дурнів часом такі разючі, їх так складно передбачити, що вони заганяють мудреців у тупик і корисні лише тим, хто їх припускається.
Жан Лабрюйєр. - Помилки молодості минають з роками, а особливо зі смертю.
Дон-Амінадо.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Життя дорожчає, людина – дешевшає.
Юрій РИБНИКОВ - Низьку зарплату не компенсує вища освіта.
Юрій РИБНИКОВ - Пуста людина пишається повним гаманцем.
Юрій РИБНИКОВ - Чи не тому підвищують ціни, що можновладцям не вистачає грошей на банкети?
Юрій РИБНИКОВ - Закон справедливості: хто має більше, ніж треба, той своє одержить.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Кубло гадюче! перед ворогами
під ноги стеляться, мов поздихали, а перед братом сторчака стають і раді закусати! Скорпіони! Леся УКРАЇНКА "Руфін і Прісцілла", 1908 - Краю мій рідний, зневажений краю!
Де ж те сподіване щастя твоє? Крається серце від болю, одчаю, Як тільки долю твою нагадаю, - Горе моє! Микола ВОРОНИЙ "Краю мій рідний!..", 1908 - Мій рідний край такий веселий,
Мій рідний край такий сумний! Григорій ЧУПРИНКА "Рідний край", 1918 - Ідіте на Вкраїну,
Заходьте в кожну хату - Ачей, вам там покажуть Хоч тінь його розп'яту. Павло ТИЧИНА "Скорбна мати", 1918 - Воздвигне Вкраїна свойого Мойсея, -
не може ж так буть! Павло ТИЧИНА "І Бєлий, і Блок...", 1919
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|