Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Краще запалити одну маленьку свічку, ніж клясти темряву.
Конфуцій. - Краще радитися перед дiями, анiж потiм роздумувати над ними.
Демокріт - Левова частка.
Езоп. - Легше засвітити маленьку свічку, ніж проклинати темряву.
Конфуцій. - Лихо — пробний камінь мужності.
Сенека
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- У краденій шапці і малій голові тісно.
- У ледачого два роти: одним їсть, а другим бреше.
- У ледачої щодня неділя, а в суботу празник.
- У маминій свитці затишніше, ніж у мачушиному кожусі.
- У мене син — я й сваха всім, а в тебе дочки — так сиди мовчки.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Від господарського ока худоба поправляється.
- Від доброго дерева - добрий і плід.
- Від доброго кореня - добрий і одкорінок.
- Від догляду і кінь слухнянішає.
- Від колеса не чути й голосу.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Критика — річ безглузда: читати треба не для того, щоб збагнути інших людей, а для того, щоб збагнути себе.
Еміль Сьоран. - Критика — це система істин, куплених ціною системи помилок і замовчувань.
Кароль Іжиковський. - Критик-артист обминає найслабші твори митця, а критик-публіцист — найліпші.
Володимир Державин. - Критики завжди порівнюють. Незрівнянне від них вислизає.
Жан Кокто. - Критики сплутують натхнення із захватом.
Олександр Пушкін.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Свобода слова ще є, говорити вже не хочеться.
Олександр ПЕРЛЮК - Свободу ми собі вже завоювали, тепер би ще згадати — навіщо?
Олександр ПЕРЛЮК - Свого хреста не кидай посеред шляху.
Жанна ЮЗВА-ЯСЬКІВ - Своєю добротою людина захищає перш за все саму себе.
Жанна ЮЗВА-ЯСЬКІВ - Святіші за наших крадіїв-мільйонерів лише наші крадії-мільярдери.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- За Немань іду,Ой коню, мій коню,
Заграй підо мною, Дівчино, прощай! Степан Писаревський "За Немань іду", 1820- Козаченьку,
Бурлаченьку, Зелений барвіноньку! Сватай мене дівчиноньку! Левко БОРОВИКОВСЬКИЙ "Вивідка", 1834 - Заведу тя, мій миленький,
В тую світличеньку, Обійму тя, поцілую, Пригорну к серденьку. Іван ВАГИЛЕВИЧ "Жулин і Калина", 1837 - Із-за гори, із-за ліса
Вітрець повіває; Скажи, скажи, тихий вітре, Як ся мила має? Маркіян ШАШКЕВИЧ "Туга за милою", 1837 - Нащо мені чорні брови,
Нащо карі очі, Нащо літа молодії, Веселі дівочі? Тарас ШЕВЧЕНКО "Думка"("Нащо мені чорні брови..."), 1838
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|