Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Ходiть дорогою вузькою... Бо тiснi тi ворота, i вузька та дорога, що веде до життя, i мало таких, хто знаходить її.
Євангеліє від св. Матвія - Стережiться фальшивих пророкiв, що приходять до вас ув одежi овечiй, а всерединi - хижi вовки. По їхнiх плодах ви пiзнаєте їх.
Євангеліє від св. Матвія - Не будуйте на пiску. I линула злива, i розлилися рiчки, i буря знялася й на дiм отой кинулася - i вiн упав, i великою була та руїна його.
Євангеліє від св. Матвія - ...Зостав мертвим ховати мерцiв своїх.
Євангеліє від св. Матвія - Лiкаря не потребують здоровi, а слабi.
Євангеліє від св. Матвія
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Майстра шукай в шинку, а отчаюгу — в острозі.
- Мало сили? — Мусиш бути спритним.
- Мляво дієш — рано посивієш.
- На батозі далеко не заїдеш.
- На вербі груші, а на осипі — кислиці.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Без хмари дощ не приходить.
- Без чорта болота не буває.
- Без шуби і валянок зимують на печі.
- Без шуму тече глибоководна ріка.
- Берег обвалиться - вода підніметься.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Той, хто уміє приймати удар, не зійде з шляху; саме невдача дозволяє краще пізнати себе.
Тарасов - Той, хто шукає мільйони, досить рідко їх знаходить, проте той, хто їх не шукає,– не знаходить ніколи!
Оноре де БАЛЬЗАК - Тому, хто не осягнув науки добра, будь-яка інша наука приносить лише шкоду.
Мішель МОНТЕНЬ - Торгівля не розорила ще ні одного народу.
Бенджамін ФРАНКЛІН - Торгуючи честю, не розбагатієш.
Люк де ВОВЕНАРГ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Кожному своє: одні працюють, інші їхні гроші рахують.
Валентина БУГРІЙ - Колекціонував судові вироки.
Юрій БЕРЕЗА - Коли беруть шлюб, свідків достобіса, а коли розлучаються, за свідка лише один суддя.
Юрій БЕРЕЗА - Коли була маленька — мріяла, що одного дня мене забере прекрасний принц... Тепер про це мріє мій чоловік... .
Валентина БУГРІЙ - Коли гніваюсь, рахую до тисячі. Таку й отримую пенсію.
Василь МОМОТЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Десь на дні мого серця
Заплела дивну казку любов. Павло ТИЧИНА "Десь на дні мого серця...", 1914 - Не дивися так привітно,
Яблуневоцвітно. Стигнуть зорі, як пшениця:Буду я журиться. Павло ТИЧИНА "Не дивися так привітно...", 1918 - Яблука доспіли, яблука червоні!
Ми з тобою йдемо стежкою в саду. Ти мене, кохана, проведеш до поля, Я піду — і, може, більше не прийду. Максим РИЛЬСЬКИЙ "Яблука доспіли, яблука червоні!", 1918 - На порозі гість веселий —
Дощ блакитний, весняний...
- Хто постелю нам постеле
У світлиці запашній? Максим РИЛЬСЬКИЙ "На порозі гість веселий...", 1919
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|