Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Належить знати, що гідно мовити, про що гідно мовчати.
Святий Василь - Коли спитали його, хто спокійно живе, відповідав: "Ті, хто не уявляють себе тими, хто зло чинить".
Сократ - Цей, зустрівши людину, яка на небо дивилась і зорі запитувала та в провалля впала, сказав: "По заслузі отримав, бо, земного не відаючи, в неба питаєш".
Геріон - Хто чужого прагне, той скоро за своїм голоситиме.
Святий Василь - Не в тім убогість, коли добро зменшиться, а в тім, що жадоба збільшується.
Платон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- З кривого дерева крива й тінь.
- З ледарем поведешся — горя наберешся.
- З лежні не буде одежі, а зі спання — коня.
- З лиха та горя склалася доля.
- З лихого вовка хоч шерсті клок.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Ганяє, як чорт по болоту.
- Ганяють, як солоного зайця.
- Гарна дівка, як маківка.
- Гарна молодиця, хоч з лиця води напийся.
- Гарна, мов змальована.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Газета — не тільки колективний пропагандист і колективний агітатор, але й колективний організатор.
Володимир Ленін. - Газета — обов'язково чийсь орган. Незрозуміле тільки, який.
Келлер. - Газета — природний ворог книги, як повія — природний ворог порядної жінки.
Едмон і Жуль Гонкури. - Газета — це друкований орган, що не бачить межі між падінням велосипеда і крахом цивілізації.
Джордж Бернард Шоу. - Газета без паперу й без відстаней.
Володимир Ленін.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Навіть якщо ми пекло обходимо десятою дорогою, це ще не означає, що вона приведе нас до раю.
Флоріан БОДНАР - Навіщо багатіям ділитися з бідними? Вони краще поділяться з чиновниками, прокурорами, податківцями!
Олександр ПЕРЛЮК - Навіщо курці пташині права, якщо вона їх не використовує?
Юрій РИБНИКОВ - Навіщо людині крила, якщо, наприклад, за горілкою вона й без них злітає?!
Олександр ПЕРЛЮК - Навіщо нам ціла армія депутатів, міністрів, глав держадміністрацій, якщо все одно країною править купка олігархів?
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Треба негайно "одшити" — або принаймні поставити на своє місце різних писак, що, вміючи сяк-так зробити репортерську замітку, тикають свого носа в мистецтво й — більше того — намагаються керувати ним.
Микола ХВИЛЬОВИЙ
- Українська інтелігенція відчуває, що в масі вона не здібна побороти в собі рабську природу, яка північну культуру завжди обожнювала і тим не давала можливості Україні виявити свій національний геній.
Микола ХВИЛЬОВИЙ "Україна чи Малоросія", 1926 - Оживе і встане все, що спало досі,
бо вода зцілюща сохлий корінь зросить. Михайло ДРАЙ-ХМАРА "Поворот", 1927 - Бо головне ж тепер — реформа людини...
Микола КУЛІШ "Народний Малахій", 1928 - О гроно п'ятірне нездоланих співців,
крізь бурю й сніг гримить твій переможний спів, що розбиває лід одчаю і зневіри. Михайло ДРАЙ-ХМАРА "Лебеді", 1928
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
- Давайте вип'ємо горілки за покоління, яке обирає "Пепсі"!
Тому що нам більше дістанеться!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|