Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Гідним є уподібнюватись піфагорійським філософам, ті ж бо, коли посваряться зі своїми родичами або з людьми, ще до того, як сонце сяде, подають правицю один одному і, замирившись та розцілувавшись, розійдуться.
Плутарх - Мов дим, дихання в ніздрях ваших і швидкопливне життя ваше, мов стовпи хмарні. Тінь-бо мимохідне життя наше.
Соломон - Цей сказав: життя вимірюй малим і великим часом.
Біонт - Схоже життя це на іподром, на ньому добрі нерідко гинуть, а гірші – кращі місця посідають.
Демокріт - Коли спитали його: "Який град добре стоїть?", він відповів: "Де за законом живуть, а кривдників карають".
Сократ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Скільки не лічи чужі гроші — не забагатієш.
- Скучив зять за тещею, як пес за києм.
- Слухай на тисячу, а говори на гріш.
- Сміється горщик з котла, а обидва чорні дотла.
- Смішки з бабиної кішки.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Сидить, як черепаха.
- Сидить, як чорт у болоті.
- Сизий, як голуб.
- Сили, як у бика.
- Сили, як у ведмедя.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Саме найпростіші істини людина осягає найпізніше.
Людвіг Фейєрбах - Сварки з дружиною виганяють чоловіка з власного дому.
Джефрі Чосер - Свідома любов до свого народу не сумісна з ненавистю до інших.
Д. Лихачов - Світ – це божевілля одного Супермозку, який сам через себе зійшов з розуму.
Станіслав ЛЕМ - Серйозність – основа характеру.
Оноре де БАЛЬЗАК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Великі репресії отримує той народ, який мало вимагає.
Дмитро Донцов - Виховуй у собі Людину — ось що найголовніше, інженером можна стати за п’ять років, учитись на людину треба все життя.
Василь Сухомлинський - Відкрийте душу для єдності, для дива, для радості, для таємниці.
Ви пробиваєте стіну Лабіринту, що оточив світ.
Прийміть на себе вселенську відповідальність: лише такою потугою пройдете! Олесь БЕРДНИК
- Вір в себе, перемагаючи перешкоди і радуючи ближніх своїх.
Лев Силенко - Воїн, справжній воїн, повинен служити своїй державі та народові, захищати добро.
Володимир Пилат
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Так-то лестними словами
Лис їх знадив, аж до ями
Лисової підійшли.
Іван ФРАНКО
"Лис Микита", 1890 - В нас підмога лиш одна єсть —
Се розумна голова.
Іван ФРАНКО
"Лис Микита", 1890 - Ну, коли не рад здихати,
Наострись гаразд брехати.
Іван ФРАНКО
"Лис Микита", 1890 - Хто ж то бачив, щоб наука
Йшла до голови без бука?
Іван ФРАНКО
"Лис Микита", 1890 - І на бунт, на чорну зраду,
Братобійчу, люту зваду
Всі врочисто сприсяглись.
Іван ФРАНКО
"Лис Микита", 1890
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
