Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Воля — цілеспрямованість, поєднана з правильним міркуванням...
Платон - Воля протилежна бажанню і являє собою розумне збудження.
Зенон - Все береться від праці.
Соломон. - Все своє життя ми тільки й робим, що берем в борг у майбутнього, щоб сплатити сучасному.
М. Сафір. - Все, колись народжене, приречене на загибель.
Салюстій, давньоримський історик (85-35 рр. до н.е.)
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Пес весільним пловом не наїсться.
Азерб. - Пес не годиться у м'ясники, а парубок — у свати.
Євр. - Пильнувати дівчину важче, ніж жар у руках тримати.
Ойротська - Питання про небо, а відповідь про мотузок.
Іран. - Пиха рідко до добра доводить.
Франц.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Говорить, як у дзвін б'є.
- Говорить, як у рот кладе.
- Говорить, як ціпом молотить.
- Говорить, як шовком гаптує.
- Говорить, як шовком шиє.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- В цьому світі кожна людина завжди буде керуватися тільки власними інтересами. Ми не повинні намагатись усунути це, ми повинні прагнути того, що корисливість нахабних людей хоча б в дещо більшій мірі співпадала з інтересами, які мають гарні люди.
Самуель БАТЛЕР - В чому тільки не переконує людину страх і надія!
Люк де ВОВЕНАРГ - Вади, які ми висміюємо в інших, сміються над нами в нас самих.
Браун - Важко дати визначення любові: про неї можна лише сказати, що для душі – це бажання панувати, для розуму – внутрішня спорідненість, а для тіла – приховане і витончене бажання володіти, тим, що любиш.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Важко самобутньо виразити загальноприйняті речі.
Горацій
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Мало того, що у нас все для народу, так йому ще й давай роботу, зарплату, людське життя...
Олександр ПЕРЛЮК - Мало того, що ці чоловіки абсолютно нічого не роблять, так вони ще й усе роблять не так.
Олександр ПЕРЛЮК - Мати на плечах свою голову — це так обтяжливо!
Олександр ПЕРЛЮК - Мафія безсмертна, поки у неї таке керівництво.
Олександр ПЕРЛЮК - Мафія дозволила трохи з нею поборотися.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Але одне безперечно: мине радянське панування. Російські загарбники стануть спогадом, як спогадом стали німецькі.
Юрій ШЕРЕХ "Правда почуттів...", 1954 - Звичайно, наші спільноти — це спільноти разом пережитого смутку й горя. Смуток тихіший і відлюдний, але в'яже сильніше.
Микола ШЛЕМКЕВИЧ "Загублена українська людина", 1954 - На перехресті доріг стоїть українська душа в латаній свитині, зшитій із поношених і потертих мислей.
Микола ШЛЕМКЕВИЧ "Загублена українська людина", 1954 - Ми вийшли в світ, щоб зберегти в нашій спільноті свободу духу й життєвих форм, що знищені там.
Микола ШЛЕМКЕВИЧ "Загублена українська людина", 1954 - Золота копула духу розбита бурею війн, а нової не вдалося створити. Живемо епігонами й наше мислення мав познаки мислення епігонів.
Микола ШЛЕМКЕВИЧ "Загублена українська людина", 1954
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|