Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Надмір породжує пересит, пересит — нудьгу, нудьга ж — душевну тугу, а хто хворіє на се, того не назвеш здоровим.
Григорій СКОВОРОДА - Любов виникає з любові; коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю.
Григорій СКОВОРОДА - Хіба розумно чинить той, хто, починаючи довгий шлях, в ході не дотримує міри?
- Як купці вживають застережних заходів, аби у вигляді добрих товарів не придбати поганих і зіпсутих, так і нам слід якнайретельніше пильнувати, щоб, обираючи друзів, цю найліпшу окрасу життя, більше того — неоціненний скарб, через недбальство не натрапити на щось підроблене.
Григорій СКОВОРОДА - Не все те отрута, що неприємне на смак.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Швидка робота — чортова смакота.
- Швидке колесо саме на себе багно накидає.
- Швидкий, як ведмідь за перепелами.
- Швидкий, як черепаха.
- Швидко робить, та переробляє довго.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Лиш спогад знає про ірис,
в листах лиш ростимуть зела:
дерева чорні та сірі,
як влови, згадують зелень.
Богдан Рубчак
"Глухої осені", 1967 - Трудно грудень
холоднорукий
віддає мені спогади
погоди
очей твоїх
і брів
і грудей.
Богдан Рубчак
"Нарікання на грудень", 1980
- Баба, як тур.
- Бавиться, як дитина.
- Багата, як земля.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Молодість, що шумить у голові, у пізнішому віці називається підвищеним тиском.
“Пшекруй” - Молодості дорікають за зарозумілість: мов, вона думає, ніби то світ почався з її.
Але старість ще частіше думає, що світ кінчається разом з нею. - Молоду жінку підстерігають тисячі небезпек, але тільки деякі з них роблять дійсну приємність.
Яніна ІПОХОРСЬКА - Монолог — підтакування собі самому; діалог — підтакування іншим.
Анджей Стік - Монолог — це розмова дружини з чоловіком.
Олександр Тшаска
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Як важко йти до Європи, вчепившись зубами у свої крісла!
Олександр ПЕРЛЮК - Як далеко віддалилися від людей ті, що «вийшли в люди»!
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - Якби можновладці опинилися в нашому становищі, то становище в країні змінилося б на краще.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - Яку державу ми будуємо? Цього не знають навіть ті, хто її руйнує.
Володимир ШАМША - Якщо в кінці тунелю спалахнуло світло, значить, виборна кампанія почалася.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Псалом новий Господові
І новую славу
Воспоєм чесним собором,
Серцем нелукавим.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Неофіти", 1857 - Спи, дитя моє, ти життя моє!
Тільки щастя і долі!
Будеш цілий вік, як той чорний віл,
У ярмі і неволі!
Степан РУДАНСЬКИЙ
"Над колискою", 1857 - Посіє пахар зерно, та й те не погибає безплодно.
Пантелеймон КУЛІШ
"Листи", 1857 - Що конина, то конина!
А щоб язик мала,
То вона б вам, добрі люди,
Всю правду сказала!
Степан РУДАНСЬКИЙ
"Циган з конем", 1858 - Чи у небі, чи у пеклі
Скажуть вікувати;
Треба всюди, добрі люди,
Приятелів мати.
Степан РУДАНСЬКИЙ
"Баба в церкві", 1858
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Зірки прекрасні вночі, а наші жінки подібні зіркам.
То ж вип’ємо за зоряні ночі!
- Вип’ємо за поцiлунок! Адже його придумав чоловiк, тому що не знайшов іншого способу закрити рота жiнці.
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки.
– Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка.
– Зате я випив.
То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими.
- – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку:
– За яку?
Кожний за свою!
- Знаєте, чим казка вiдрiзняється вiд життя?
Казка – це коли женився на жабі, а вона виявилася царiвною.
А життя – це коли навпаки.
Так давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
