Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Хто має вуха, - нехай слухає!
Євангеліє від св. Матвія - I виправдалася мудрiсть своїми дiлами.
Євангеліє від св. Матвія - Прийдiть до Мене, працею зморенi! Прийдiть до Мене усi струдженi та обтяженi - i Я вас заспокою! Бо ярмо Моє любе, а тягар Мiй легкий.
Євангеліє від св. Матвія - Кожне царство, подiлене супроти себе, запустіє i кожне мiсто чи дii, подiленi супроти себе, не втримаються.
Євангеліє від св. Матвія - Хто не зi Мною, той супроти Мене, i хто не збирає зi Мною, той розкидає.
Євангеліє від св. Матвія
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Розжалобився, як вовк над поросям: від’їв нiжки, та й плаче.
- Добрий борщик, та малий горщик.
- Добрi люди: що положиш. то й не буде.
- Пусти сусiда в хату, та й сам в сусiди йди.
- Добре тому дати, хто не хоче брати; а той, хто бере, як по душi дере.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Голий, як пень.
- Голий, як пляшка.
- Голий, як турецький святий.
- Голова без розуму, як ліхтар без світла.
- Голова, як довбня.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Плагіатор має померти не своєю смертю.
Андрій Книшов. - Плагіатора важко спіймати на його слові.
Леонід Сухоруков. - Плагіатори — благородні злодії: вбогих не обкрадають.
Цаль Меламед. - Плагіатори, спіть спокійно. Муза — жінка, вона нечасто зізнається, хто був першим.
Станіслав Єжи Лец . - Плагіаторів треба примушувати переписати автора сто разів.
Карл Краус.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Поет потрапив у критичну ситуацію: завів роман з дружиною критика.
Юрій РИБНИКОВ - Журналіст міняє професію: вона стає смертельно не¬безпечною.
Юрій РИБНИКОВ - Сатирики відгукуються на злобу дня, лірики — на до¬броту душі.
Юрій РИБНИКОВ - Талановиті книги вчать початківців, як треба писати, бездарні — як не треба.
Юрій РИБНИКОВ - Тільки вир життя пробуджує талант.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Та страшно, страшно жить минулим...
Будучина — сліпий туман - Над мертвих днів глухим намулом Ховає вогники оман. Євген МАЛАНЮК "Лист", 1923 - Ні, ні! Прийдешнє — не казарма,
Не цементовий коридор! Максим Рильський "Ні, ні! Прийдешнє — не казарма...", 1923 - Харків, Харків, де твоє обличчя?
До кого твій клич? Угруз ти в глейке многоріччя, темний, як ніч. Павло ТИЧИНА "Харків", 1923 - Братерство давніх днів! Розкішне, любе гроно!
Озвися ти хоч раз до вигнанця Насона, Старого, кволого, забутого всіма В краю, де цілий рік негода та зима, Та моря тужний рев, та варвари довкола... Микола Зеров "Овідій", 1924 - Знов на Богдановій дідизні
Історії свистять вітри, Скрегочуть місяці залізні Неповторимої пори. Євген МАЛАНЮК "Вітри історії", 1924
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце! - Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить! Повиздихають ті, хто нас не захотів! І плачуть ті, кому ми не дістались! - Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90. Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|