Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Варто читати багато, але не багато чого.
Таціт - Велика доля — велике рабство.
Сенека Старший - Велике мистецтво прищеплювати людям прекрасні ідеї, що вчать жертвувати
- Великому призначені й великі іспити.
ЕВРІПІД - Вибираючи богів, ми вибираємо свою долю.
Вергілій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Чоловік старіє, а чортяка під бік.
- І старому собаці дриґають жили.
- І в старім пєцу часом чорт палить.
- І в старій печі дідько топить.
- Із старих все лихо встає.
– Із таких то все лихо походить (на святців).
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Тепло, як за лихим паном.
- Ти в цьому розумієш, як ведмідь на зорях.
- Ти мені набрид, як гірка редька.
- Тиняється, як злодій по ярмарку.
- Тиха, як вода в криниці.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Є речі, які створює їхня аудиторія. Інші — самі створюють свою аудиторію.
Поль Валері. . - Є сотня мов, а правда лиш одна.
Максим Рильський. - Є три види брехні: брехня, нахабна брехня і статистика.
Марк Твен. - Є три причини, через які стають письменником. Перша: вам потрібні гроші; друга: ви хочете сказати світові щось важливе; третя: ви не знаєте, що робити довгими зимовими вечорами.
Квентін Крисп. - Є три способи відповідати на запитання: сказати потрібне, відповідати привітно й наговорити зайвого.
Плутарх.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Каяття барв не потребує.
Іван ВИШЕНСЬКИЙ (Письменник; між 1545-1550 – бл. 1620) - Що в житті цьому приготував, те в майбутньому візьмеш, а що був посіяв, теє там пожнеш.
Іван ВИШЕНСЬКИЙ (Письменник; між 1545-1550 – бл. 1620) - Коли цноту і чистоту плотську збережуть, але не очистяться від жорстокосердя і злостивості і не виявлять милості до ближнього, то світильники свої погасять без оливи милосердя.
Іван ВИШЕНСЬКИЙ (Письменник; між 1545-1550 – бл. 1620) - Мало обраних, і мало в кому спасіння хоче віднайтися.
Іван ВИШЕНСЬКИЙ (Письменник; між 1545-1550 – бл. 1620) - Що за пожиток з дару, коли я сам того запрагнув і дістав від тебе, диявола, а не Бог небесний мене на ту достойність покликав і вибрав?
Іван ВИШЕНСЬКИЙ (Письменник; між 1545-1550 – бл. 1620)
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Я бачив дивний сон. Немов передо мною
Безмірна, та пуста, і дика площина,
І я, прикований ланцем залізним, стою
Під височенною гранітною скалою,
А далі тисячі таких самих, як я.
Іван ФРАНКО
"Каменярі", 1878 - Лупайте сю скалу! Нехай ні жар, ні холод
Не спинить вас! Зносіть і труд, і спрагу, й голод,
Бо вам призначено скалу сесю розбить.
Іван ФРАНКО
"Каменярі", 1878 - Вічний революцйонер —
Дух, що тіло рве до бою,
Рве за поступ, щастя й волю, —
Він живе, він ще не вмер.
Іван ФРАНКО
"Гімн. Замість пролога", 1880 - Лиш боротись, значить, жить...
Vivere memento!
Іван ФРАНКО
"Vivere memento!", 1883 - Так! я буду крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Буду жити! Геть думи сумні!
Леся УКРАЇНКА
"Соntra spem spero!", 1890
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
