Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Важко самобутньо виразити загальноприйняті речі.
Горацій - Великі обіцянки зменшують довіру.
К. Флакк. - Вести ненавчених людей на війну – означає їх занапастити.
Конфуцій - Винний боїться закону, невинний — долі.
Публій Сір. - Вільним я вважаю того, хто ні на що не надіється і нічого не боїться.
Демонакт
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Наука не веде до бука.
- Наче свиня: спідтишка мішки рве.
- Наш кравець дубовою голкою шиє.
- Наш кравець на великих пнях любить правити.
- Наша Катря то шиє, то поре, тільки ниткам горе.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Тонкий, як дубець.
- Торохтить, як порожній млин.
- Торохтить, як сорока.
- Торочить, як дратвою строчить.
- Трактор без палива, як кінь без корму.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Є брехня, є велика брехня і є статистика, — сказав Марк Твен. Розумний був чоловік, а нічого не знав про такі речі, як реклама і політтехнологія.
NN - Є люди, які завжди йдуть у перших рядах, а в разі успіху вони оголошують себе вождями, в разі поразки — кажуть, що їх гнали вперед як заручників.
Веслав Брудзіньскій - Єдине джерело права — загальне свідомість усього народу, загальний дух його.
Лассаль - Єдиний урок, який можна зробити з історії, полягає в тому, що люди не витягують з історії ніяких уроків.
Бернард Шоу - Жебракові пожежа не страшний.
Давня мудрість
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Добре мати нагорі руку, яка може внизу всім утерти носа.
Флоріан БОДНАР - Добрий п’яниця і очеретом закусить.
Дмитро ПОПОВИЧ - Добро потрібно сіяти, а зло — саджати.
Володимир КОРЧИНСЬКИЙ - Досвід приходить удосвіта.
Флоріан БОДНАР - Досвід: тільки заміжжя робить жінку розумною. Адже лише тоді вона щиро визнає, якою дурепою була, коли виходила за вас.
Василь ТИТЕЧКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Центральний Комітет партії ніде, ні разу жодним словом не говорить про те, ніби російська культура повинна стати за джерело розвиткові української культури, повинна стати насамперед передумовою для неї, маючи пріоритет, що українські письменники повинні насамперед перед усіма тягтися до досягнень російської культури як до свого рідного кубла.
Микола Скрипник "Статті", 1926 - Але ж нація — нація, а не партія.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ "Листи до братів хліборобів", 1926 - Побили себе ми самі.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ "Листи до братів хліборобів", 1926 - Військово-хліборобський, козацько-шляхетський аристократичний клас, що відродився був і сформувався знов за Великого Гетьмана Богдана, — потім був демократією нашою вирізаний і винищений до коріння.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ "Листи до братів хліборобів", 1926 - Єсть історичною неправдою міф про те, що нас на Україні знищили москалі.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ "Листи до братів хліборобів", 1926
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|