Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Тож живіть мудро – прагніть до задоволення.
ЕПІКУР - Той кращий пророк, хто пророкує гарне.
ЕВРІПІД - Той хто прагне слави, має уникати бенкетів, млості і жінок.
Вергілій - Той, хто знаходить задоволення в самоті, або дикий звір, або бог.
Арістотель - Той, хто не вміє мовчати, не вміє і говорити.
Луцiй Анней СЕНЕКА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- У сусідки зятьок — справжній мужчина: танцює під дудку дружини.
- Чоловік здуріє — півхати згорить, а жінка здуріє — усе пожежею піде.
- Який Сидір, така й Гапка, який кожух, така й латка.
- Карай, Боже, віком, та карай і добрим чоловіком!
- Найдорожчий клад — як в родині лад.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Дівчина, як калина.
- Дівчина, як квітка.
- Дівчина, як ластівка.
- Дівчина, як лебідка.
- Дівчина, як маківка.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Буває, що не хочеться жити, але це зовсім не означає, що хочеться не жити.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Бувають моменти, коли філософ на смертному одрі може заявити:" На щастя, я залишився незрозумілим!"
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Будемо висловлюватися стисло, щоб закінчити фразу в тій же епосі.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Буду письменником реґіональним. Обмежуся нашою Земною кулею.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Будучи на вершині, ти перебуваєш над безоднею.
Станіслав Єжи ЛЕЦ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Взагалі-то політики знають собі ціну, але можуть продатися й дешевше.
Олександр ПЕРЛЮК - Ви не розказуйте, яка у нас свобода слова, ви краще розкажіть, яка газета та телеканал кому належать.
Олександр ПЕРЛЮК - Вибори з двох зол — це третє зло.
Олександр ПЕРЛЮК - Від сатири лишилось лише торжество свободи слова.
Олександр ПЕРЛЮК - Вони стільки накрали, що мені навіть лячно за суди та прокуратуру! Олександр ПЕРЛЮК.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- О люди! люди небораки!
Нащо здалися вам царі? Нащо здалися вам псарі? Ви ж таки люди, не собаки! Тарас ШЕВЧЕНКО "О люди! люди небораки!", 1860 - І день іде, і ніч іде.
І, голову схопивши в руки, Дивуєшся, чому не йде Апостол правди і науки? Тарас ШЕВЧЕНКО "І день іде, і ніч іде", 1860 - Якби з ким сісти хліба з'їсти,
Промовить слово, то воно б, Хоч і як-небудь на сім світі, А все б таки якось жилось. Тарас ШЕВЧЕНКО "Якби з ким сісти хліба з'їсти...", 1860 - Змовчана правда краща од голосної брехні.
Пантелеймон КУЛІШ "Хата", 1860 - Не кидай мене,
Моя чарочко! Не жени мене Ти, шинкарочко! Степан РУДАНСЬКИЙ "Не кидай мене...", 1860
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж. То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків. - Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|