Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- I багато хто з перших останнiми стануть, а останнi - першими.
Євангеліє від св. Матвія - Багато покликаних, та вибраних мало.
Євангеліє від св. Матвія - Видайте кесаревi кесареве, а Боговi - Боже.
Євангеліє від св. Матвія - Хто бо пiдноситься, буде понижений, хто ж понижається, той пiднесеться.
Євангеліє від св. Матвія - Не залишиться тут камiнь на каменi, який не зруйнується.
Євангеліє від св. Матвія
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Нового не запроваджай, старовини держись.
- Нужда закон ломить.
- Нім сонце зійде, роса очі виїсть.
- Ніхто не знає— лиш дід, баба і ціла громада.
- Нічого собі не винни’смо, йно добре слово.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Коси, як льон.
- Крадеться, наче вовк до ягняти.
- Кремезний, як ріжок.
- Крешуть, мов блискавиця.
- Кривиться, мов середа на п'ятницю.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Письменник має писати.
Ілля Ільф і Євген Петров. - Письменник може робити тільки одне: чесно спостерігати правду життя й талановито зображати її; решта — безсилі потуги старих фарисеїв.
Гі де Мопассан. - Письменник не відкриває якоїсь "небувалої правди", але говорить тільки свою правду, і вона стає правдою кожного.
Володимир Брюґґен. - Письменник не повинен думати про критику, як і солдат про шпиталь.
Стендаль. - Письменник нещадно тягнув за вуха паростки прекрасного, і вони жалюгідно в'яли на його сторінках, соромлячись своєї довготелесої потворності.
Борис Андрєєв.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Якщо людина – цар природи, то звірі – за республіку.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО (Літератор, журналіст; р. н. 1940) - Скажи мені, який я письменник, і я скажу тобі, який ти читач.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО (Літератор, журналіст; р. н. 1940) - Чим ледачіша людина, тим більше її праця схожа на подвиг.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО (Літератор, журналіст; р. н. 1940) - Найбільше вільних місць – для подвигу.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО (Літератор, журналіст; р. н. 1940) - Йому так мало платили, що він мусив бути свідомим.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО (Літератор, журналіст; р. н. 1940)
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- В затишному раю я води Лети п'ю,
Та тихострунную настроюю мою.
Пантелеймон КУЛІШ
"Рай". 1893 - Одно люблю лиш — забуття,
Спокій, безпам'ятну могилу.
Іван ФРАНКО
"В алеї нічкою літною...", 1896 - Світ зчорнів, і небо чорне,
Зелень чорна, чорне все...
Жду, поки мене загорне
Та, що вічний сон несе.
Олександр Козловський
"Чорна думка", 1897 - Прийде старість, і радість уся пропаде,
І зостанешся з горем самим.
Борис ГРІНЧЕНКО
"Зернятка", 1898 - Смерте, бабо-сповитухо,
Лікарю людський останній,
Ти одна нам гоїш духа
В нашій долі безталанній.
Пантелеймон КУЛІШ
"Маруся Богуславка", 1899
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Мисливець піймав куріпку і хотів засмажити її та з'їсти. Але куріпка стала його благати: "Не вбивай мене! Я приведу тебе у те місце де живе багато куріпок".
І відповів їй мисливець: "Зараз ти помреш від моєї руки, тому що зраджуєш ти на смерть своїх ближніх та своє плем'я!"
Давайте ж вип'ємо за те, щоб зрадників завжди зневажали не тільки друзі, але й вороги.
- Ми говоримо про все хороше, чисте, свiтле. Я пропоную тост за все чорне.
- Давайте вип’ємо за те, щоб в іменинниці був чоловік у чорному костюмi, з чорним дипломатом, щоб їздила вона на чорнiй «Bолзі» вiдпочивати до Чорного моря, і щоб їла чорну ікру і пила чорну каву!
- Океан, шторм...Тоне корабель. Всі гинуть.
Вхопившись за колоду, рятуються капітан і боцман. Змерзли вони в холоднiй воді.
Боцман каже капiтановi:
– Слухай, капiтане, давай вип’ємо.
Дiстав пляшку, і в цей момент акула вiдкусила йому ногу.
Вiн пiднімає пляшку і каже:
– Капiтане, давай вип’ємо зараз за тих, кому ще гiрше, нiж нам!
То ж давайте друзі, вип’ємо за тих, кому зараз тяжко!
- То ж давайте друзі, вип’ємо за тих, кому зараз тяжко!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
