Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Вчися у мене праці та доблесті, сину мій. Бути щасливим вчися у інших.
Вергілій - Гарна армія — погана армія. Її сильніше ненавидять.
Лао-ЦЗИ - Гарний початок — половина справи.
ПЛАТОН - Глечик наповнюється від падіння крапель. Дурень наповнюється злом, навіть потроху накопичуючи його.
Будда - Глибокий зміст у невисловлених словах.
Менандр
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Грудень землю грудить, а не вистудить.
- Грудень землю грудить, хату студить.
- Грудень рік кінчає, а зиму починає.
- Губи з пушком, а цілунок зі смаком.
- Губи, як вареники.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Одна, як билина в полі.
- Одяглася, як царівна.
- Озирається, як собака на ярмарку.
- Опустив вуха, як лопух на дощ.
- Опухла, як нитка.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Виголошувати промову можна навіть перед глухими, говорити — тільки з кимось.
Владислав Ґжегорчик. - Видавець — це людина, яка знає, чого вона хоче, але не знає, що це таке.
Волтер Давенпорт. - Видавничі строки розраховані на безсмертя авторів.
Юрій Нікольський. - Видавці думають про те, щоб заробити гроші, і якщо ви пишете добре, їм байдуже, хто ви — чоловік, жінка чи слон.
Маргарет Атвуд. - Видавці завжди шукають нові таланти під старими іменами.
Зангвілл.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Хто сумнівом битий, той не може вести.
Іван ДРАЧ - Бог все поставить на місце, а ти йому все ж поможи.
Іван ДРАЧ - Вірші не потрібні нікому, саме тому вони – найголовніше.
Іван ДРАЧ - Хто спить на землі – не боїться упасти.
Іван ДРАЧ - Лиш Деміург владно змісить Ніщо, а вимісить Щось.
Іван ДРАЧ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Душа моя на мить,
На мить одну розквітла І стала знову, як труна. Олександр ОЛЕСЬ "Душа моя...", 1906 - Укрийте мене, укрийте:
Я — ніч, стара, Нездужаю. Одвіку в снах Мій чорний шлях. Павло ТИЧИНА "Пастелі", 1917 - Подивилась ясно, — заспівали скрипки! —
Обняла востаннє — у моїй душі. Ліс мовчав у смутку, в чорному акорді. Заспівали скрипки у моїй душі. Павло ТИЧИНА "Подивилась ясно...", 1918 - Світає...
Все спить ще: і небо, і зорі безсилі, Лиш птах десь озвався спросоння ліниво Та темний бовван на козачій могилі Про давнє, минуле кричить мовчазливо. Видніє щохвилі.Все спить ще: і небо, і зорі безсилі. Павло ТИЧИНА "Світає...", 1918 — 1919 - У вічну славу Батька і Сина
Й Духа Святого Голуба... Ой зацвіла біла калина Біля Синього Жолоба... Лавро Миронюк "У вічну славу...", 1920
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце! - Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить! Повиздихають ті, хто нас не захотів! І плачуть ті, кому ми не дістались! - Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90. Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|