Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Все стирається часом, але сам час стає завдяки пам’яті нестаріючим і незнищенним.
Філострат - Все текуче, і немає нічого нерухомого у житті.
ОВІДІЙ - Все що відбувається, відбувається відповідно до визначеного порядку, але й відповідно до справедливості; якщо будеш спостерігати уважно, то переконаєшся у цьому.
Марк АВРЕЛІЙ - Все, колись народжене, приречене на загибель.
САЛЮСТІЙ - Все, що приховано тепер, розкриє колись час.
ГОРАЦІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Тілько людей, що Хома в Церкві.
- Тішиться, як дурень цвяшком.
- То вже велика біда в лісі, коли вовк вовка їсть.
- То вже велика біда в лісі, коли вовк вовка їсть.
- То головка: там два клало, а третій топтав.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Світить, як сироїжка.
- Свічка блимає, наче очі виймає.
- Своя хата, як покришка.
- Се не так швидко, як на мертвого сорочку шити.
- Се так, неначе панщину робити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- У літературі так: початківець намагається будь-що оволодіти літературною мовою, а трохи досвідченіші — звільнитися від цих пут.
Джордж Бернард Шоу. - У літературі, як і в житті, кожний син має свого батька, якого він, проте, не завжди знає чи від якого він навіть хотів би відректися.
Генріх Гейне. - У літературному світі вибачають будь-який успіх, крім фінансового.
Етьєн Рей. - У літописців є найстрашніша зброя — замовчування.
Павло Загребельний. - У Лос-Анджелесі сміття вже не викидають. Його переробляють на телевізійні шоу.
Вуді Аллен.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Смішний бунт проти диктатора, якого до влади привели самі бунтівники.
Володимир ШАМША - Смішного в житті так багато, що плакати хочеться.
Анатолій ЄЛИСЕЄВ - Смуги невдач на життєвому шляху бувають у всіх, просто в декого вони поздовжні.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Сніданок з’їж сам, обід віддай податківцям, а вечерю інфляція з’їсть.
Флоріан БОДНАР - Сова нічний клуб не відвідує, вона в ньому живе.
Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Ідея відродження моєї нації нічого не має спільного з національною романтикою.
Микола ХВИЛЬОВИЙ "Вальдшнепи", 1927 - Його комуністична партія потихесеньку та полегесеньку перетворюється на звичайного собі "собірателя землі руської"...
Микола ХВИЛЬОВИЙ "Вальдшнепи", 1927 - Хіба це не вона та типова українська жінка, що, так ганебно випровадивши синів Тараса Бульби на Запорізьку Січ, пішла плодити безвольних людей?
- Про негайну реформу людини і в першу чергу українського роду, бо в стані дядьків та перекладачів на тім світі зайців будем пасти.
Микола КУЛІШ "Народний Малахій", 1928 - Столоначальники, убивці, сутенерики,
Раби раба і служники слуги, Сини російської імперської істерики, Самодержавної нещадної нудьги, Всесвітнє падло і вселюдська гнусь, Здихайте у своїй зачиненій конурі! Повстала у вогні, в пожежі, в герці й бурі Вкраїна інша й інша Русь... Микола БАЖАН "Розмова сердець", 1928
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|