Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Мужність — доброчинність, в силу якої люди в небезпеці роблять чудові речі.
Арістотель - Мужність робить нікчемними удари долі.
Демокріт - Мужність спостерігається в страхах і пориваннях, відповідних людині.
Арістотель - Нi в чому не помилятися — прерогатива богiв.
Демосфен. - На рідкість щасливий час, коли можна думати про те, чого хочеш, і говорити те, що думаєш.
Таціт
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Хоч ногу за ногу, а таки іди.
- Тягни кобило, хоч тобі не мило (робить, робить, — та само собі і приказує).
- їдь кобило, хоч вже три дні не їла.
- Очам страшно, а руки зроблять.
- Богу молись, — зачинай не бійсь.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Бідний, аж синій.
- Біжить, мов з шибениці зірвався.
- Біжить, мов летить.
- Біжить, наче до хати.
- Біжить, наче з цепу зірвався.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Винаходь, і ти помреш вигнанцем, як злочинець; повторюй за кимось, і ти будеш жити щасливо, як дурень!
Оноре де БАЛЬЗАК - Винний боїться закону, невинний — долі.
Публій Сір - Висушити одну сльозу — більше мужності, ніж пролити ціле море крові.
Джорж Байрон - Вичерпати цей предмет неможливо: вже здається, що сказано багато, але нi – не досказано ще бiльше.. .
Д. Боккаччо - Виявити мудрість у чужих справах набагато легше, ніж у власних.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Навіть якщо ніхто не даватиме хабарів, брати їх у нас не припинять.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Навішування ярликів починається з бирочки в пологовому будинку.
Флоріан БОДНАР - Навіщо порушувати закон? На те є поправки.
Флоріан БОДНАР - Найбільше кривословлять у прямому ефірі.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - Найбільше переписати історію прагнуть ті, що в ній наслідили.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Чи існує сьогодні на Україні україноненависництво? Багатьох це питання здивує. Але не всіх. Я певен, що знайдеться чимало українців і навіть неукраїнців, які не лише ствердять, що існує, але й наведуть факти з власного досвіду.
Іван ДЗЮБА "Інтернаціоналізм чи русифікація" - Жити можна. Тут можна, як ніде. Якщо була колись найдемократичніша держава, то це був лише (конц-)табір.
Михайло ОСАДЧИЙ "Більмо", 1968 - Напівосвіта — це коли у людини спочатку вкрали традиції, а потім дали освіту. Напівосвіта — це коли культура не виростає органічно з власного коріння, а натовкується в людину поспіхом, за п'ятирічку — за скороченою програмою.
Валентин МОРОЗ "Хроніка опору", 1970 - Створювати традиції так само безглуздо, як робити культурну революцію. "Культура" і "революція" — поняття несумісні, протилежні.
Валентин МОРОЗ "Хроніка опору", 1970 - Дехристиянізація, колективізація, індустріалізація, масове переселення з села до міста — усе це було небаченим в історії України розбиттям традиційних структур, катастрофічні наслідки якого виявились ще далеко не повністю.
Валентин МОРОЗ "Хроніка опору", 1970
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|