Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Бери вершину і матимеш середину.
Григорій СКОВОРОДА - З усіх утрат втрата часу найтяжча.
Григорій СКОВОРОДА - Коли ти не озброїшся проти нудьги, то стережись, аби ця тварюка не спихнула тебе не з мосту, як то кажуть, а з чесноти в моральне зло.
Григорій СКОВОРОДА - То навіть добре, що Діоген був приречений на заслання: там він узявся до філософії.
Григорій СКОВОРОДА - Так само як боязкі люди, захворівши під час плавання на морську хворобу, гадають, що вони почуватимуть себе краще, коли з великого судна пересядуть до невеличкого човна, а відти знову переберуться у тривесельник, але нічого сим не досягають, бо разом з собою переносять жовч і страх, — так і життєві зміни не усувають з душі того, що завдає прикрості і непокоїть.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Не йде на ум ні їда, ні вода, коли перед очима біда.
- Смерть за плечима, а біді весілля.
- Голові клопіт, а біді весілля.
- Біда біді, на свободі.
- Інший молодий літами, та старий бідами.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Чорна, як жук.
- Чорна, як смола.
- Чорний, як ворон.
- Чорний, як вороняче крило.
- Чорний, як гадюка.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Художник — брехун, але мистецтво — правда.
Андре Моруа. - Художник має бути присутнім у своєму творі, як Бог у всесвіті: бути всюдисущим і невидимим.
Гюстав Флобер. - Художник повинен бути в своїх творах дзеркалом громади, але дзеркалом високої ціни, в котрому б одбивалась жизнь правдива, добре спорядкована й згрупована, освічена вищою ідеєю.
Іван Нечуй-Левицький. - Художникові потрібна нова позиція, натурникові — поза.
Борис Крутієр. - Художнику, виховай учня, Щоб було потім в кого вчитися.
Євген Винокуров.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Якщо вівці цілі, значить, вовки повтікали за бугор.
Леонід ЗАБАРА - Якщо ворог не здається, значить, йому треба заплатити.
Олександр ПЕРЛЮК - Якщо впевнений, що відмовляться, то чому б і не запросити…
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Якщо горшки обпалюють не боги, то хто — невже олігархи?
Олександр ПЕРЛЮК - Якщо дружина мовчить, значить, щось замишляє.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Не кидай мене,
Моя чарочко! Не жени мене Ти, шинкарочко! Степан РУДАНСЬКИЙ "Не кидай мене...", 1860 - У нас, панове, наука своя, тисячолітня: вона навчила нас більше слухати праведного Слова Божого, аніж лукавої панської мови.
Пантелеймон КУЛІШ "Листи з хутора", 1861 - На добраніч, усім на ніч!
Дайте одпочити... Хто кохає мене щиро — Не буде будити. Пантелеймон КУЛІШ "На добраніч", 1862 - Гей, друже мій темний,
Над силу ума Вже дужчої сили Й на світі нема. Василь МОВА "Козачий кістяк", 1863 — 1888 - Як ковбаса та чарка, то минеться й сварка.
Михайло СТАРИЦЬКИЙ Назва комедії, 1872
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
- Давайте вип'ємо горілки за покоління, яке обирає "Пепсі"!
Тому що нам більше дістанеться!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|