Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Займи мiсце нижче, нiж тобi належить. Краще, якщо тобi скажуть — зiйди вище, нiж — зiйди вниз.
Талмуд. - Закон і влада безперечні для громадянина.
Арістотель. - Закони повинні викорінювати вади і насаджувати доброчинність.
Цицерон - Згинайся тільки для того, щоб підняти тих, хто впав.
Епікур. - Здаватись дурнем мудрому не страшно.
Есхіл.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Дочки — чужа користь.
- Дочки оставляють без сорочки.
- Дочку тримай в дома, ще й заплати кому, щоб взяв біду з дому.
– Мий, чеши, стрій, ховай, а потім заплати кому, щоб взяв біду з дому.
- До сім літ чеши, по семи літах стережи, — ще й заплати кому, щоб взяв лихо з дому.
- Коли хочеш з доні молодиці, то держи в твердих рукавицях.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Жита ростуть, як з води йдуть.
- Жито, як стіна.
- Життя біжить, як музика дзвенить.
- Життя вільне, як собаці за пазухою.
- Життя наше, як павутина.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Найкращий приклад демократії, який приходить мені на пам’ять — це п’ять вовків, обідають однієї вівцею.
Джон Гатсіс - Нам важлива не «партія влади». Нам важливо, щоб влада в суворій відповідності з законом змогла зіграти свою єдино правильну партію — партію чистих і демократичних виборів.
Борис Єльцин - Нам жити — ви і вирішуйте.
Віктор Коваль - Народ — є та частина держави, яка не знає, чого вона хоче.
Гегель - Народ без законів подібний людині без принципів.
Захарія
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Фінансові кризи найболячіше вдаряють по тих, у кого й фінансів-то нема!
Олександр ПЕРЛЮК - Фортуна любить тих, кого не помічає Феміда.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Хіба боротьба з корупцією ведеться там, де водяться гроші?!
Флоріан БОДНАР - Хоч кажуть, що дурням закони не писані, якраз вони найчастіше ними користуються.
Іван МЕЛЬНИК - Хоча й нема пророка у своїй Вітчизні, зате стукачів повно.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Хіба це не вона та типова українська жінка, що, так ганебно випровадивши синів Тараса Бульби на Запорізьку Січ, пішла плодити безвольних людей?
- Про негайну реформу людини і в першу чергу українського роду, бо в стані дядьків та перекладачів на тім світі зайців будем пасти.
Микола КУЛІШ
"Народний Малахій", 1928 - Столоначальники, убивці, сутенерики,
Раби раба і служники слуги,
Сини російської імперської істерики,
Самодержавної нещадної нудьги,
Всесвітнє падло і вселюдська гнусь,
Здихайте у своїй зачиненій конурі!
Повстала у вогні, в пожежі, в герці й бурі
Вкраїна інша й інша Русь...
Микола БАЖАН
"Розмова сердець", 1928 - В нашому Радянському Союзі тепер хіба лише якісь історико-літературні іхтіозаври можуть заперечувати самостійність української літератури та культури в її історичному минулому, в її теперішньому і в її прийдешньому розвиткові.
Микола Скрипник
"Статті", 1929 - Пугу! Чи не видно, бува, наших з Великого Лугу?
Микола КУЛІШ
"Минa Мазайло", 1929
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
