Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Бог, створивши жінку, відпочив від справ творіння, бо в ній втілилася вся премудрість і влада Творця. Дружина ціла і досконала, а чоловік почуває недолік у позбавленні ребра, з якого вона створена.
Корнелій Агріппа - Брехунові потрібна гарна пам’ять.
Квінтіліан - Будучи поставлений у владу, не тримай на посаді при собі лукавих людей; у чому вони погрішать, за те тебе звинуватять, як начальника.
Солоній - Будь другом істини до мучеництва, але не будь її захисником до нетерпимості.
ПІФАГОР - Будь подібний скелі, об яку безупинно б’ється хвиля, вона ж стоїть, і ревучий потік води заспокоюється навколо неї.
Марк АВРЕЛІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Де дають там пий, а де не дають там горшки бий, — щоб знали, який син сукин син.
- Син як син, та синиха лиха.
- Син мій, а розум у нього свій.
- Батькова кобила худа ... у двір везе, а синова гладенька — з двора везе.
- Захотілось моєму синочку перед смертю тричі люлечки пихнути, — я йому розкурила і подала.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Личко, як з роси й води.
- Лишився, як на билині.
- Лід кріпкий, хоч гармати коти.
- Лід, як скло.
- Лізе в очі, як оса.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Є помилки, які дуже хочеться повторити.
Веселий Георгієв. - Є п'ятдесят способів сказати "так" і п'ятсот способів сказати "ні" й тільки один спосіб це написати.
Джордж Бернард Шоу. - Є речі, які для того тільки й приховують, щоб їх показати.
Мішель Монтень. - Є речі, які створює їхня аудиторія. Інші — самі створюють свою аудиторію.
Поль Валері. . - Є сотня мов, а правда лиш одна.
Максим Рильський.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Чи ж людська ненадійність вічне щось збудує?..
Іван ОРНОВСЬКИЙ - Хотіли свободи слова? Затуляйте вуха!
Олександр ПЕРЛЮК - Оптимісти сподіваються, що багато до чого вони просто не доживуть.
Олександр ПЕРЛЮК - У справжнього чоловіка на першому плані жінка і лише потім – жінки.
Олександр ПЕРЛЮК - Той, хто відкладає все на завтра, не думає про завтрашній день.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Вовки-сіроманці, орли-чорнокрильці,
Гості мої милі!
Хоть мало-немного обождіте,
Поки козацька душа з тілом розлучиться.
Тоді будете мені з лоба чорні очі висмикати,
Біле тіло коло жовтої кості оббирати.
І комишами вкривати.
"Втеча трьох братів із города Азова" (дума) - Та відкіля ж вас, мій таточку, виглядать,
Та відкіля вас і визирать?
Чи вас з поля, чи вас з моря,
Чи з високої гори,
Чи з чужої чужини?
Голосіння - Мамко моя, зозулько моя!
Нащо-сте свої очі зажмурили,
Що-сте свої ніжки зложили,
Нащо-сте свої ручки навхрест склали?
Голосіння - Катеринко моя срібненька,
Катеринко моя одненька!
Ти вже мені ватерку не накладеш,
Ти вже мені водиці не внесеш,
Ти вже мені дровець не принесеш,
Їсточки не приставиш...
Голосіння - І мене не мине,
На чужині зотне,
За решоткою задавить,
Хреста ніхто не поставить,
І не пом'яне.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Косар", 1847
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
