Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Красою вважай благий розум.
Георгій - Краса місту – мудрість з мужністю, а тілу – прикраса, душі – слово мудре, справі – доброчинство, слову – істина, а противник їх – безчестя.
Георгій - Годиться мужам і жонам слово й діло, гідне похвали, вихваляти й вшановувати, а все ганебне гудити.
Георгій - Не краса доброобразним робить лице того, хто дивиться, а почуття.
Сирах - Як природний образ прикрасиш норовом добрим, то вдвічі благодать його осяє.
Менандр
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Якби літа вернулися, то хлопці ще б горнулися.
- Їж з голоду, а люби змолоду.
- Дівчина, як тінь: ти за нею — вона від тебе, ти від неї — вона за тобою.
- Голос, як сурмонька, та чортова думонька.
- Який Кіндрат, такий і брат.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Квітчастий луг і дощик золотий.
А вдалині, мов акварелі, - Примружились гаї, замислились оселі Ах, серце, пий! Повітря - мов прив'ялий трунок. Це рання осінь шле поцілунок Такий чудовий та сумний. Павло Тичина "Квітчастий луг...", 1915 - Ой не крийся, природо, не крийся,
Що ти в тузі за літом, у тузі. Павло Тичина "Ой не крийся, природо..." - Гаї шумлять -
Я слухаю. Хмарки біжать - Милуюся. Милуюся - дивуюся, Чого душі моїй так весело. Павло Тичина "Гаї шумлять...", 1918 - Я чую пісню, мов крізь сон
Далекий Черемош гуркоче; Мені вчувається щоночі Той шелест листя, шум сосон. Дмитро Загул "Я чую пісню", 1919 - Ти давню праосінь нагадуєш мені:
Берегових грабів грезет і злотоглави, Повітря з синього і золотого скла І благодатний дар останнього тепла... Микола Зеров "Праосінь", 1924
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- У ревнощах не стільки любові, скільки самолюбства .
ФРАНСУА ДЕ ЛЯРОШФУКО - У зоопарку працював озвірілий персонал.
Віктор КОНЯХІН - У кишені без грошей живе дуля.
Віктор КОНЯХІН - У кого немає мети, той не знаходить задоволення в жоднiй справi.
Леопардi - У кожній людині рівно стільки марнославства, скільки їй бракує розуму.
Олександр Поп
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Як можна говорити, що нічого не робиться, якщо все розкрадається?
Олександр ПЕРЛЮК - Як плазує! Оце людина!
Олександр ПЕРЛЮК - Як правило, першими талант оцінюють заздрісники.
Олександр ПЕРЛЮК - Як правило, чим менша у людини зарплатня, тим важче її отримати.
Олександр ПЕРЛЮК - Як там на волі, не дуже страшно?!
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Може, долею ясною
Зацвіте й мій край. Олександр ОЛЕСЬ "Сніг в гаю...",1906 - Яка краса: відродження країни!
Ще рік, ще день назад тут чувся плач рабів, Мовчали десь святі під попелом руїни, І журно дзвін старий по мертвому гудів. Олександр ОЛЕСЬ "Яка краса: відродження країни!", 1908 - Вона в труні лежить, прекрасна Україна,
Лежить, немов жива, ще тепла на столі, З стражданням на устах і кров'ю на чолі. Олександр ОЛЕСЬ "Поставте келихи і оргії спиніть...", 1908 - Кубло гадюче! перед ворогами
під ноги стеляться, мов поздихали, а перед братом сторчака стають і раді закусати! Скорпіони! Леся УКРАЇНКА "Руфін і Прісцілла", 1908 - Краю мій рідний, зневажений краю!
Де ж те сподіване щастя твоє? Крається серце від болю, одчаю, Як тільки долю твою нагадаю, - Горе моє! Микола ВОРОНИЙ "Краю мій рідний!..", 1908
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- – Ну, розум, прощавай! Зустрiнемось завтра!
- За славу предків!
- Ми тут зібралися для того, щоб випити!
Так вип'ємо ж за те що ми тут зібралися! - Щоб хотілось і моглося, було де і було з ким!
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони. І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|