Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Навіть і тепер я не більше заздрю силі молодих, ніж колись заздрив силі бика чи слона.
Цицерон - Навіть у товаристві двох чоловік я неодмінно знайду, чому в них повчитися. Достоїнствам їх я постараюся наслідувати, а на їхніх недоліках сам буду вчитися.
КОНФУЦІЙ - Навчання без міркування даремне, а міркування без навчання – небезпечне.
КОНФУЦІЙ - Навчися слухати, і ти зможеш добути користь навіть від тих, хто говорить погано.
ПЛУТАРХ - Нагороди — це цивільне начало, а покарання — це військове начало. Цивільне і військове начало — головне в законі.
Шан ЯН
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Лихом торгувати.
- На лихо здатись.
- Насунулось лиха до бісового батька.
- Лихо та ще з лихом.
- Лихо ж мені неопечене.
— Лихо печене.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Били, як Сидорову козу.
- Бистрий, як думка.
- Бистрий, як куля.
- Бистрий, як муха в окропі.
- Бистрий, як стріла.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Письменник — надзвичайно вразлива істота. Це можна зауважити, якщо вчасно не заплатити гонорару.
Х. Нореніус. - Письменник — суто приватна особа, але з громадським резонансом.
Володимир Брюґґен. - Письменник — це людина, яка вміє з кожним розмовляти його мовою.
Володимир Брюґґен. - Письменник — це людина, якій писати важче, ніж решті людей.
Томас Манн. - Письменник — це не той, хто багато пише, це той, кого багато читають.
Михайло Генін.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Все, що рідне, то – рідне, вороже – ворожим зостане, йди без вагань і без схибу і вдар там, де треба.
Юрій ЛИПА - Большевизм не розпочав нічого, чого б не провадив або не пробував впровадити царизм.
Юрій ЛИПА - Єсть тільки довічна боротьба за власне “я” і “Я” моєї раси…
Юрій ЛИПА - Слинна перспектива – “з ворогом по правді жить”
Юрій ЛИПА - Ім’я будуччини – чин, хто спинився – той служить тьмі, хто в поході – звитяжить він.
Юрій ЛИПА
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- "Господи, Господи! — подумала мати, — попереучували моїх діток на один бік: з тієї ляховка вийшла така, що з голими руками й не приступай; а цей москалем став. Пропащі світи!"
Анатолій СВИДНИЦЬКИЙ
"Люборацькі", 1886 - Та чи є ж пекло гірше, як з кацапом жити!
Анатолій СВИДНИЦЬКИЙ
"Люборацькі", 1886 - В тій стороні українці себе не забувають, і хоч що кажи, не розсердиш так, як словом "хахол". За це слово готов очі видерти.
Анатолій СВИДНИЦЬКИЙ
"Люборацькі", 1886 - Ой лимане-лиманочку, хвиле каламутна!
Де поділась наша воля, слава тая смутна?
Леся УКРАЇНКА
"Подорож до моря", 1888 - Зложити правдивий суд над усіми ваганнями всіх справ у нашій історії можна тільки рівняючи її з історією других народів Європи.
Михайло ДРАГОМАНОВ
"Чудацькі думки про українську національну справу", 1891
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
