Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Зрозумiй одне тiлъки яблучне зерно, i досить тобi. Коли в нiм сховалося дерево з коренем, гiлками, листям та плодами, то можна в ньому вiднайти незчисленнi мiльйони садiв, осмiлюся сказати, i незчисленнi світи.
Григорій СКОВОРОДА - Лiлея не знає фабрик – вона i без них красна.
Григорій СКОВОРОДА - До яких порокiв призводять здоров'я з багатством? Цiлi республiки через те пропали. Чому ж ти багатства бажаєш як щастя? Щастя нещасливим не ро6ить. Чи не бачиш i тепер, скiлькох багатство, як навiдь свiтового потопу, пожерло, а душi їхнi вiд надмiрних затiй, як млинове камiння, самi себе з'їдаючи, без зерна крутяться.
Григорій СКОВОРОДА - Бути щасливим – це значить пiзнати, знайти самого себе.
Григорій СКОВОРОДА - Збери перед собою живописцiв та архiтекторiв i пізнаєш, що живописна iстина мало де iснує, а найбiльшу юрбу їхню посiло невiгластво i немистецтво.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Вік один, — другого не буде.
- Думка за горами, а смерть за плечима.
– Гадка за морем, а смерть перед носом. - Життя наше, як павутина.
- Думка ген-ген літає, а смерть за плечі хапає.
- Вечера на столі, а смерть за плечима.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Знаю, як свою руку.
- Знають, як лисого коня.
- Зник, наче корова язиком злизала.
- Зник, як весняний сніг.
- Зносити, як батьківщину.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Гордість часто стає перешкодою до справжньої величі.
Мадлен Жанліс - Гордо вмерти треба тоді, коли більше немає можливості гордо жити.
Фрідріх НІЦШЕ - Гордо носили на грудях етикетки з ціною, за яку не можна купити.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Горе — вчитель мудрих.
Джордж БАЙРОН - Горе можна знести одному, але для радості потрібні двоє.
Е. Хаббард
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Як правило, чим менша у людини зарплатня, тим важче її отримати.
Олександр ПЕРЛЮК - Як там на волі, не дуже страшно?!
Олександр ПЕРЛЮК - Як треба любити Вітчизну, аби на цій любові заробити собі капітал?
Олександр ПЕРЛЮК - Як тут не залишитись з носом, коли тобі обіцяють золоті гори!
Олександр ПЕРЛЮК - Як я його кохала, а він виявився не бізнесменом!
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Ой доле людськая, чом ти неправдива,
Що до інших дуже щира, а до нас зрадлива? Рекрутська пісня - Де ти бродиш, моя доле?
Не докличусь я тебе. Степан Писаревський "Доля". 1827 - Прощай, мій покою, пускаюсь у море!
І, може, недоля і лютеє горе Пограються з човном моїм. Євген ГРЕБІНКА "Човен", 1833 - Тече вода в синє море
Та не витікає; Шука козак свою долю, А долі немає. Тарас ШЕВЧЕНКО "Думка" ("Тече вода в синє море..."), 1838 - Єсть на світі доля,
А хто її знає? Єсть на світі воля, А хто її має? Тарас ШЕВЧЕНКО "Катерина", 1838
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів? - Укриваймося сонцем і літнім дощем,
Диво-росами, степом налитим, Укриваймося сіном, жіночим плечем — Вороги ж наші, браття, Нехай укриваються плитами! Валерій ЯСИНОВСЬКИЙ - Мисливець піймав куріпку і хотів засмажити її та з'їсти. Але куріпка стала його благати: "Не вбивай мене! Я приведу тебе у те місце де живе багато куріпок".
І відповів їй мисливець: "Зараз ти помреш від моєї руки, тому що зраджуєш ти на смерть своїх ближніх та своє плем'я!" Давайте ж вип'ємо за те, щоб зрадників завжди зневажали не тільки друзі, але й вороги. - Ми говоримо про все хороше, чисте, свiтле. Я пропоную тост за все чорне.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|