Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Я знаю лише те, що я нічого не знаю.
Сократ. - Як в людині, так і в державі найтяжча хвороба та, що починається з голови.
Пліній Молодший. - Який правитель народу, такі й службовці при ньому.
Біблія. - Якщо б хтось в битві тисячоразове переміг тисячу людей, а інший переміг би себе одного, то саме цей другий — найбільший переможець в бою.
Дхаммапада - Якщо в тебе не буде злих думок, не буде й злих учинків.
Конфуцій.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Пес нічого не має, а рідко невдоволеним буває.
- Пішов батько навпростець — не скоро прийде.
- Погнався за крихтою, а куска лишився.
- Поле і багатство родить, і старцем робить.
- Полохливий пливе за течією.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Військо йде, як мак цвіте.
- Військо наступило, як чорна хмара.
- Вік жива, як сорока на тернині: вітер повернувся — полетіла.
- Вік ізжила, як у ступі стовкла.
- Вік наш, як година.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Як варто поводитися , — запитав один мій знайомий, — заставши у себе в будинку друга дружини в постелі з незнайомою жінкою?
Станіслав Єжи ЛЄЦ - Якщо дружина тобі зрадила, не запитуй, вкотре, бо відповідь може вразити тебе по-справжньому.
Юзеф БУЛАТОВИЧ - Якщо дружина тобі зрадила, то радуйся, що вона зрадила тобі, а не батьківщині.
Антон ЧЕХОВ - У відчаї змінити чоловіка, зраджують чоловікові.
NN - Благонадійність — це клеймо, для придбання якого необхідно зробити якусь капость.
Михайло САЛТИКОВ-ЩЕДРІН
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Кому багато дано, той намагається брати ще й в особливо крупних розмірах.
Леонід ЗАБАРА - Коні завжди винні, бо каральні віжки у руках погоничів.
Андрій КОЦЮБИНСЬКИЙ - Копай іншому яму лише з усіма зручностями. А раптом сам туди потрапиш.
Володимир КОЛОДІЙ - Корупція — це вторинний розпродаж влади за готівку.
Володимир ШАМША - Коти, у рік пацюка будьте насторожі і не перебігайте йому дорогу...
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Прибудь до мене,
Одвідай мене,
Бездольную,
Й безродную,
Й безплеменную,
На чужій чужині
При нещасній моїй хуртовині.
"Дума про сестру та брата" - Ах ти, тоска проклята! О докучлива печаль!
Гризеш мене ізмлада, як моль плаття, як ржа сталь.
Григорій СКОВОРОДА
"Ах ти, тоска проклята!", 1760-і рр. - Ти зозуле сивенькая,
Закуй ми сумненько,
Най розпука та й лютая
- Вирве ми серденько.
Маркіян ШАШКЕВИЧ
"Розпука", 1837 - Скажи мені правду, мій добрий козаче,
Що діяти серцю, коли заболить,
Як серце застогне і гірко заплаче,
І дуже без щастя воно защемить?
Олександр Афанасьєв-Чужбинський
"Є. П. Гребінці", 1841
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
