Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Люди, осипанi дарами щастя, схожi на перевантаженi кораблi, яким бiльше iнших загрожує небезпека потонути.
Iоанн Златоуст - Людина без Батьківщини — все одно, що людина без матері.
Мансісідор. - Людина вища за тварину здатністю до мови, але нижча за неї, коли негідно поводиться з мовою.
Сааді - Людина за своєю природою – істота суспільна.
Арістотель. - Людина людині вовк.
Плавт.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Тяжко працювати, де нічого взяти.
- Робити то є що, а зароб ти то нігде.
- На цій роботі не забагатієш, а згорбатієш.
- Не даром тобі людська праця боком лізе.
- На чужий труд, ласий не будь.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Борода по коліна, а розуму, як у дитини.
- Борода, як у владики, а сумління, як у шибеника.
- Борода, як у старого, а розуму нема і за малого.
- Борщ такий солоний, як дріб солі.
- Босий, як пес.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Якщо доводиться робити вибір між неправдою і нечемністю, обери нечемність; але, якщо доводиться робити вибір між неправдою і жорстокістю, обери неправду.
Марія Ебнер-Ешенбах. - Якщо друга найдавніша професія — це четверта влада, то що ж тоді говорити про влади попередні?
Емілій Архітектор. - Якщо дуже сильно хочете надрукуватися, пишіть добре — це сприяє успіхові в письменницькій праці.
Євген Сазонов. - Якщо думаєш довго й сумлінно, то зрештою завжди все збагнеш. Просто мало хто добре думає.
Михайло Веллер. - Якщо жарт ховається за серйозне — це іронія, якщо серйозне за жарт — гумор.
Артур Шопенґавер.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Застереження для розумних: дурням не писаний навіть закон.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Здобуваємо професію за гроші, а працюємо за копійки.
Юрій БЕРЕЗА - Земля наша багата. Тими, хто багатіє, торгуючи землею.
Володимир ШАМША - Зійшлися три крапки, і кожна мріяла про власне речення.
Віктор КОНЯХІН - Злодії закони не обходять, вони їх об’їжджають на своїх лімузинах.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Державна самостійність єсть головна умова існування нації...
Микола МІХНОВСЬКИЙ "Самостійна Україна", 1900 - Тільки держава одноплеменного національного змісту може дати своїм членам нічим необмежовану змогу всестороннього розвитку духовного і осягнення найліпшого гаразду...
Микола МІХНОВСЬКИЙ "Самостійна Україна", 1900 - Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна від гір Карпатських аж по Кавказькі.
Микола МІХНОВСЬКИЙ "Самостійна Україна", 1900 - В історії української нації інтелігенція її раз у раз грала ганебну і сороміцьку роль. Зраджувала, ворохобила, інтригувала, але ніколи не служила своєму народові...
Микола МІХНОВСЬКИЙ "Самостійна Україна", 1900 - Часи вишиваних сорочок, свити та горілки минули і ніколи вже не вернуться. Третя українська інтелігенція стає до боротьби за свій народ, до боротьби кривавої, безпощадної.
Микола МІХНОВСЬКИЙ "Самостійна Україна", 1900
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|