Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Для того, хто вміє добре користатися своїм життям, воно не коротке.
Луцій Анней СЕНЕКА - До волі веде лише одне: зневага до того, що не залежить від нас.
ЕПІКТЕТ - До свободи веде лише одна дорога: презирство до того, що не залежить від нас.
ЕПІКТЕТ - Доблесть миліша вдвічі, якщо доблесний тілом прекрасний.
Вергілій - Доблесть не знає непрохідних шляхів.
ОВІДІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Сім клепок без однієї — і всіх дванадцять.
- Сім літ барана пасла, та не було ні сиру, ні масла.
- Сім літ мак не родив, та голоду не було.
- Сім літ минуло, як музика грала, а він і досі танцює.
- Сім літ минуло, як музика грала, а він ще й тепер скаче.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Голова, як макітра, а розуму не накладено.
- Голова, як пляшка.
- Голова, як темний ліс.
- Голова, як торба, що знайдеш, те й сховаєш.
- Голова, як у бика.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Можна згвалтувати закони так, що вони навіть не пискнуть.
Володимир Вишневський - М’яким законам рідко підкоряються, суворі — рідко приводять у виконання.
Бенджамін Франклін - На вищих посадах, так само як і на гірських вершинах, люди часто піддаються запаморочень.
В. Шопенгауер - Найбільше рабство — не володіючи свободою, вважати себе вільним.
Йоганн Вольфганг Ґете - Найголовніша свобода друку полягає в тому, щоб не бути промислом.
Карл Маркс
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Усталена думка відгонить болотом.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО (Літератор, журналіст; р. н. 1940) - Виняток – правило, яке жде свого часу.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО (Літератор, журналіст; р. н. 1940) - У взаємовикриттях народжується істина.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО (Літератор, журналіст; р. н. 1940) - Гріх – турбота про сучасне, спокута – про майбутнє.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО (Літератор, журналіст; р. н. 1940) - Коли немає нічого святого, то й людина може стати Богом.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО (Літератор, журналіст; р. н. 1940)
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Люде добрі! Пожалійте
Бідолашного піїту,
Що від горя, від наруги
За слізьми не бачить світу.
Володимир САМІЙЛЕНКО
"Горе поета", 1886 - Чом я не маю огнистого слова,
Палкого, чому?
Може б, та щира, гарячая мова
Зломила зиму!
Леся УКРАЇНКА
"Співець", 1886 - Смішний поет, що хтів би, окрім зла,
В тім світі правди й розуму глядіти.
Іван ФРАНКО
"Вольні сонети", 1887 - Хай кожен так собі співає,
Як хто зуміє і здолає, —
Усяким співам волю дай,
То й буде в нас співучий край!..
Борис ГРІНЧЕНКО
"Сорока", 1889 - До тебе, Україно, наша бездольная мати,
Струна моя перша озветься.
Леся УКРАЇНКА
"Сім струн", 1890
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
