Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Заводити власних друзів дружина не повинна. Вистачить з неї і друзів чоловіка.
Плутарх - Заводити власних друзів дружина не повинна. Вистачить з неї і друзів чоловіка.
Плутарх - Заговори, щоб я тебе побачив.
СОКРАТ - Задача життя не в тім, щоб бути на боці більшості, а в тім, щоб жити згідно з внутрішнім, усвідомленим тобою законом.
Марк АВРЕЛІЙ - Задовольняються не покаранням злочинiв, а попередженням злочинiв.
Перiандр
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Коли не Кирило, то не пхай там рило.
- Коли не піп, то не вдягайся в ризи.
– Не піп — не сунься в ризи: не сунь голови, куди не влізе. - Коли не пиріг, то й не пирожися; коли не вмієш, то й не берися.
- Швець знай своє шевство, а в кравецтво не мішайся.
– Коли ти швець, то пильнуй свого копита. - Коли не коваль, то й рук (або: кліщів) не погань.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- В гаю, мов у раю.
- В голові, як у млині.
- В гурті робити, як з гори бігти.
- В місті, як у тісті, а без грошей нема чого їсти.
- В нашій школі, як на татарськім полі.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- У храмі успіху немає відкритих дверей. Кожен наступний пробиває свої двері, що щільно закриваються за ним для всіх інших і не пропускають навіть його власних дітей.
Орізен Суетт Марден - Усе можна пізнати, тільки не самого себе.
Стендаль - Усі нещастя людей відбуваються не стільки від того, що вони не зробили того, що потрібно, скільки від того, що вони роблять те, чого не потрібно робити.
Лев Толстой - Усний договір не коштує паперу, на якому він написаний.
Семюел Голдвін - Успіху досягають тільки люди з досвідом роботи в команді, що бажають використовувати досвід команди.
Едвард Лоулор
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Найкраща помилка та, якої допускаються у навчанні.
Григорій СКОВОРОДА - Коли є червінець, навіщо бажати, щоб і гаманець був золотий?
Григорій СКОВОРОДА - Плаває нещасливо той, хто не вміє досягти гавані.
Григорій СКОВОРОДА - Не той дурний, хто не знає... але той, хто знати не хоче.
Григорій СКОВОРОДА - Що швидко запалюється, те раптово гасне.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- О рідна земле, люба моя нене!
Чому, припавши до твоїх грудей, Я тільки плачу, як дитя нужденне, А сил не набираюсь, як Антей? Микола ВОРОНИЙ "Мандрівні елегії", 1902 - Коли скінчиться той полон великий,
що нас зайняв в землі обітованій? І доки рідний край Єгиптом буде? Коли загине новий Вавилон?####Леся УКРАЇНКА "І ти колись боролась, мов Ізраїль...", 1904 - І ти колись боролась, мов Ізраїль,
Україно моя! Сам Бог поставив супроти тебе силу невблаганну сліпої долі. Леся УКРАЇНКА "І ти колись боролась, мов Ізраїль...", 1904 - Чи довго ще, о Господи, чи довго
ми будемо блукати і шукати рідного краю на своїй землі? Леся УКРАЇНКА "І ти колись боролась, мов Ізраїль...",1904 - Розкішний край мій у ярмі,
Мій люд — невольники німі, На їх устах — печать. Микола ВОРОНИЙ "Соловейко", 1904
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|