Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Для Русі пиття – веселість, не можемо без того бути.
«Повість минулих літ» - Всякий чоловік, коли спершу покуштує солодощів, потім не захоче гіркого приймати.
«Повість минулих літ» - У чому тебе застану, у тому тебе й судитиму.
«Повість минулих літ» - Як добре і як красно, коли житимуть брати разом!
«Повість минулих літ» - Велика-бо користь буває чоловікові від науки книжної, бо книги вказують нам і навчають нас, як іти шляхом покаяння, і мудрість, і стриманність здобуваємо із слів книжних. Книги подібні рікам, що тамують спрагу цілого світу – це джерела мудрості. Книга – бездонна глибина, ми ними в печалі втішаємось, вони - узда для тіла і душі. Мудрість – велика.
«Повість минулих літ»
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- — За лежнею ніколи посидіти.
- — Колись таки діждемось сонця в віконце.
- — Куй залізо, поки не застигло.
- — Між вовками по вовчому і вий.
- — Найшов — не радуйся, а загубиш — не плач.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Мордується, як скажена пані.
- Мордується, як чорт в лопухах.
- Моститься, як квочка на яйцях.
- Мотає головою, як норовистий кінь.
- Моторний, як дзиґа.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Коли твір оприлюднено, авторське тлумачення не цінніше за будь-яке інше.
Поль Валері. - Коли твориш, викреслюй щодруге слово, стиль від цієї операції тільки виграє.
Сидней Сміт. - Коли трапляється факт, що суперечить панівній теорії, треба визнати факт і заперечити теорію, навіть якщо вона підперта видатними іменами й усіма прийнята.
Клод Бернар. - Коли у гумориста нема почуття гумору — ще не страшно. Страшніше, коли нема почуття міри.
Євген ДУДАР - Коли усунути світло, кольори змінюються.
Георгій Кониський.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Якщо ліс діло темне — виріжемо!
Леонід КУЛІШ-ЗІНЬКІВ - Якщо людина - цар природи, звірі за республіку.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Якщо мільйонери йдуть до парламенту слугувати своєму обкраденому народу, то, може, краще було б, якби одразу віддали народові вкрадені у нього мільйони?
Олександр ПЕРЛЮК - Якщо на телеекрані ви довго не будете бачити Піховшека, то знайте: він сам себе загнав у п'ятий кут.
Леонід КУЛІШ-ЗІНЬКІВ - Якщо немає графи "національність", отже, це комусь вигідно.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Може, долею ясною
Зацвіте й мій край. Олександр ОЛЕСЬ "Сніг в гаю...",1906 - Яка краса: відродження країни!
Ще рік, ще день назад тут чувся плач рабів, Мовчали десь святі під попелом руїни, І журно дзвін старий по мертвому гудів. Олександр ОЛЕСЬ "Яка краса: відродження країни!", 1908 - Вона в труні лежить, прекрасна Україна,
Лежить, немов жива, ще тепла на столі, З стражданням на устах і кров'ю на чолі. Олександр ОЛЕСЬ "Поставте келихи і оргії спиніть...", 1908 - Кубло гадюче! перед ворогами
під ноги стеляться, мов поздихали, а перед братом сторчака стають і раді закусати! Скорпіони! Леся УКРАЇНКА "Руфін і Прісцілла", 1908 - Краю мій рідний, зневажений краю!
Де ж те сподіване щастя твоє? Крається серце від болю, одчаю, Як тільки долю твою нагадаю, - Горе моє! Микола ВОРОНИЙ "Краю мій рідний!..", 1908
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
- Давайте вип'ємо горілки за покоління, яке обирає "Пепсі"!
Тому що нам більше дістанеться! - У німця є дружина та коханка. Але він любить дружину.
У француза є дружина та коханка. Але він любить коханку. У єврея є дружина та коханка. Але він любить маму. У москаля є дружина та коханка. Але він любить випити! Так вип'ємо за справжніх чоловіків!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|