Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Хто чого хоче, той у те і вірить.
Демосфен - Час — зразок вічності, що рухається.
ПЛАТОН - Час — кращі ліки від суму, він сам лікує душевні рани.
Ахілл Татій - Час — найдорогоцінніший з усіх коштів.
Теофраст - Час змінюється, а разом з ним змінюємося ми.
ОВІДІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Умерла — нехай лежить скверна!
- Жива умерла — і друга буде, аби здоров'я!
- Бог за жінку, а чоловік за дівку.
– Бог за одну, а чоловік за другу.
- Суд не затягає, та суд і не відпускає.
– Суд не закликає, тай не випускає.
- Не знайду на свічку, а на позов — як біг дасть.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Зуби, як біла пінка.
- Зуби, як ріпа.
- Зуби, як у жеребця.
- Зуби, як у коня.
- Зуби, як у миші.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Яке диво — захоплюватися в малярстві тим, чим в реальності не захоплюєшся.
Ежен Делакруа - Якщо "слуга народу" що-небудь ненавидить робити, так це робити що-небудь для народу.
Кін Хаббард - Якщо більшість соромиться зношеного одягу і потертих меблів, то ще більш ганебно триматися за старі ідеї і пошарпану філософію.
Альберт Ейнштейн - Якщо вам потрібна історія зі щасливим кінцем, то все залежить від вас, точніше від того — у якому місці ви закінчите свою історію.
Орсон Уеллс - Якщо вже поступатися, то відразу, — і тебе назвуть великодушним. Але якщо поступишся після роздумів — вирішать, що ти слабкий.
Жан РОСТАН
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Сьогодні на кожну тисячу працюючих перепадає лише десяток тих, хто їсть.
Олександр ПЕРЛЮК - Так довго стояв на одному місці, що земля просіла до колін.
Дмитро СВІНЦІЦЬКИЙ - Так, у нас свобода слова, але в цілях безпеки краще мовчати.
Олександр ПЕРЛЮК - Таке враження, що в багатьох наших судах ще не ступала нога правосуддя.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - Таке враження, що всі ковалі свого щастя страйкують.
Віктор КОНЯХІН
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Врешті, комунізм не є, як дехто думає, початком нової доби, а він є кінцем і смертю доби старої.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ
"Покликання варягів...", 1926 - Тільки такі зруйновані нації можуть воскресати, а не безсило в свому гробі борсатися, які духу свого, хоч би поза межами Батьківщини, поза своїм тілом, живим зуміли заховати.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ
"Покликання варягів...", 1926 - Смерть консерватизму означає скрізь і завжди смерть нації.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ
"Покликання варягів...", 1926 - Динаміка — життя, рух — кожної живої нації полягає в обороні сильними консерватистами традиційної існуючої форми національної влади і в постійнім реформуванні цієї влади поступовцями.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ
"Покликання варягів...", 1926 - Навіть само поняття національної культури української — як чогось органічного, окремого, індивідуального — зовсім чуже більшовикам.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ
"Покликання варягів...", 1926
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
