Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Краще маємо зникнути, але ніколи не бути в рабстві, і не жертвувати Богам чужим.
Велесова Книга (6-Г). - Маємо працювати, да не ректи, що не можемо, і краще не кажімо, що не маємо віри. Старанно повчімося тому, що речено тут, аби ми не забували, а так діяли те щоденно. А те є для бояр так само, як і для простих огнищан.
Велесова Книга (38-А) - Муж правий, ідучи додому, не тоді, коли говорить, що йде правий. Але він правий, коли слова його і звершення збігаються.
Велесова Книга (2) - Найгірший космополітизм є той, що ми його відкидаємо та заперечуємо – це християнський космополітизм, який визнають так звані «націоналісти»... Але ж для «націоналістів» – Рим є сіллю світу і завершенням історії на Землі. Патріархат, чи ні – Рим був для них і буде здійсненням «Царства Божого на Землі» через духову підлеглість папі Римському. А цей космополітизм заперечує Націю.
Володимир ШАЯН,
Віра Предків Наших - Наші жерці знання берегти речуть, а вони украдені від нас. І не маємо їх нині, ніби без заборола нашого, і боїмося, що так і лишимося невігласами до кінця, не знаючи звідки ми.
Велесова Книга (6-Д).
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Чи то може Січ віддати... за спасибі.
- І в тата не своя хата.
- Що буде то буде, а більш копи лиха не буде.
- Який був, такий був, аби хліба роздобув.
- Чого жалувати козі ліса! нехай їсть.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Вівця, як клубок.
- Відважний, як тигр.
- Відкидає, як пружина.
- Відмовляється, як стара дівка гарного жениха.
- Війна, як вода,— в одного бере, другому дає.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Горе можна пережити на самоті, але радість – щоб пізнати її повною мірою – потрібно розділити з іншою людиною.
Марк ТВЕН - Усе зношується, навіть горе.
Гюстав ФЛОБЕР - Коли відвідає тебе горе, глянь навколо й утішся: є люди, доля яких ще тяжча ніж твоя.
ЕЗОП - Ми самі собі складаємо і пісні і долі, і горе тому, хто обсмикає невчасно нас.
Булат Окуджава - Росія без кожного з нас обійтися може, але ніхто з нас без неї не може обійтися. Горе тому, хто це думає, подвійно горе тому, хто дійсно без неї обходиться.
Іван ТУРГЕНЄВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Хто сіє сльози, – сліз і сам зазна.
Борис ГРІНЧЕНКО (Письменник, лексикограф, громадський діяч; 1863 – 1910) - По змозі – не сварись; коли ж прийшло до того,
То подбай, щоб сам отбиться вмів.
Борис ГРІНЧЕНКО (Письменник, лексикограф, громадський діяч; 1863 – 1910) - Зло від своїх
Найтяжче уражає.
Борис ГРІНЧЕНКО (Письменник, лексикограф, громадський діяч; 1863 – 1910) - Хай згине все, коли не вміє жить!
Борис ГРІНЧЕНКО (Письменник, лексикограф, громадський діяч; 1863 – 1910) - Добрість це різновид чемності. От чому діти є такі безсердечні.
Володимир ДЕРЖАВИН
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Душа моя на мить,
На мить одну розквітла
І стала знову, як труна.
Олександр ОЛЕСЬ
"Душа моя...", 1906 - Укрийте мене, укрийте:
Я — ніч, стара,
Нездужаю.
Одвіку в снах
Мій чорний шлях.
Павло ТИЧИНА
"Пастелі", 1917 - Подивилась ясно, — заспівали скрипки! —
Обняла востаннє — у моїй душі.
Ліс мовчав у смутку, в чорному акорді.
Заспівали скрипки у моїй душі.
Павло ТИЧИНА
"Подивилась ясно...", 1918 - Світає...
Все спить ще: і небо, і зорі безсилі,
Лиш птах десь озвався спросоння ліниво
Та темний бовван на козачій могилі
Про давнє, минуле кричить мовчазливо.
Видніє щохвилі.Все спить ще: і небо, і зорі безсилі.
Павло ТИЧИНА
"Світає...", 1918 — 1919 - У вічну славу Батька і Сина
Й Духа Святого Голуба...
Ой зацвіла біла калина
Біля Синього Жолоба...
Лавро Миронюк
"У вічну славу...", 1920
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце!
- Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить!
Повиздихають ті, хто нас не захотів!
І плачуть ті, кому ми не дістались!
- Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90.
Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
