Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Життя наше – це подорож, а дружня бесiда – не вiзок, що полегшує мандрiвниковi дорогу
Григорій СКОВОРОДА - Чисте небо не боїться блискавки та грому
Григорій СКОВОРОДА - Видно, що життя оживає тодi, коли думка наша, люблячи iстину, дослiджує стежини й, а зустрiвши око її, торжествує й веселиться цим незаходимим свiтлом
Григорій СКОВОРОДА - Легенький повiтряний шум – випущене з вуст слово, але воно часто чи смертю разить, чи у веселiсть уводить i оживляє душу. Мала птиця півень лева лякає, а миша – слона
Григорій СКОВОРОДА - Коли зачинається курча, тодi псується яйце
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Дівки беріть в руки хвухи (веретена), завтра Великдень!
- Кидай печене і варене!
- Бігти за ним, та не знати за ким.
- Прийшов хтось, узяв щось — бігти за ним чорзна за ким.
- Затягнули, як Циган сонце. (Циган пішов на заклад, що буде косити до заходу сонця; але утомившись добре почав його благати і репетувати, щоб мерщій заходило).
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Без диму й вогню нема.
- Без дощу й трава не росте.
- Без снігу зими не буває, а як буває, то швидко минає.
- Без кривих та скрипучих дерев лісу не буває.
- Без морозу вода не замерзає.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Правопис не створює геніїв.
Стендаль. - Прагнення бути завжди першим — ознака вульгарності.
Альбер Камю. - Прагни не до того, щоб досягти успіху, а до того, щоб твоє життя мало сенс.
Альберт Ейнштейн. - Практичні люди бажають фактів, а не символів.
Альфред Норт Вайтхед. - Працювати над доказами — значить шукати й "вигадувати" контр-приклад.
Жан-Франсуа Ліотар.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- У мене ніколи не було проблем з нашим поганим народом, а тільки з нашою хорошою владою.
Василь КРАСНЮК - У морі брехні головне — добре плавати.
Володимир ШАМША - У нашої бездонної бочки найвища пропускна спроможність у світі.
Флоріан БОДНАР - У святому сімействі і гризня свята.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Україна — це футбольне поле, на якому грають всі хто завгодно, а програють тільки українці.
Володимир ШАМША
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Своєї держави я хочу під прапором ось під цим!
Микола КУЛІШ
"Патетична соната", 1931 - Так, я чайка! Скажу: я тая чайка, що літала над Жовтими Водами, об дороги чумацькії билась, що літа і б'ється у кожному козацькому серцеві...
- Кому? Більшовикам? Бандитам? Бидлові, що реве від крові і трощить наші найкращі ідеї?
Микола КУЛІШ
"Патетична соната", 1931 - Хоч ярмо й червоним стане, а ярмом не перестане!
Микола КУЛІШ
"Патетична соната", 1931 - Повіє вітер з Понту. Скитський степ
Обудиться, зітхне, і буйна тирса
Зеленим морем знову проросте,
І побіжать зелені хвилі.
Євген МАЛАНЮК
"Думи мої, думи", 1931
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
