Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Спиратися можна лише на те, що чинить опір.
Стендаль. - Спокій держави – в справедливості.
Трактати Давнього Єгипту. - Справа стоїть поряд із стоячим, йде за ідучим, творить з творящим.
З трактатів Давньої Індії. - Справедлива людина не та, яка не образить, а яка могла б образити, і не захотіла.
Філон - Справедливу людину шануй більше, ніж рідну.
Антісфен.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Хто варить лихо, той їстиме біду.
- Хто влітку любить присісти, тому взимку нічого їсти.
- Хто влітку працює до поту, взимку їсть в охоту.
- Хто вчора збрехав, тому і завтра не повірять.
- Хто де робить, там і руки миє.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Дівчина, як тінь; ідеш за нею — втікав, від неї ідеш — доганяє.
- Дівчина, як у лузі калина.
- Дівчина, як яблуко наливчате у спасівку.
- Дітей годувати, як складати.
- Діти маленькі, мов пташенята.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Кожен може написати тритомний роман. Все, що для цього потрібно, — зовсім не знати ні життя, ні літератури.
Оскар УАЙЛЬД - Кожен народ має таку історію, на яку в нього вистачає фантазії.
Максим Звонарьов - Кожен раз, коли я читаю огидну прозу, я пам’ятаю, що це могли би бути вірші.
NN - Кожен синочок відноситься до розряду тих хлопчиків, з якими мати забороняє йому грати.
NN - Кожен хоче мати репутацію шляхетної людини, і кожен хоче купити її подешевше.
Міньйон Маклофлін
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Шлях на Схід Європи пролягає через Київ.
Михайло КОЛОДЗІНСЬКИЙ - Нарід, який кладе гекатомби жертв в обороні свого історичного суспільного устрою, мусить органічно ненавидіти ворога і його політичні та соціальні урядження.
Михайло КОЛОДЗІНСЬКИЙ - Мусиш боротися, інакше згинеш.
Михайло КОЛОДЗІНСЬКИЙ - Хто не народився, той не починає старіти.
Георгій КОНИСЬКИЙ - Істина є добром інтелекту.
Георгій КОНИСЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Най собі люди кажуть, що хотять, а жид може все. Він усюди піде, він з кожним поговорить, він уміє з панами говорити, розуміє право, а ми?
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Земля", 1902 - Івоніка любив її (землю). Він знав її в кожній порі року і в різних її настроях, мов себе самого. Вона пригадувала чоловіка і жадала жертви.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Земля", 1902 - А що має бджола з того, що мед збирає? А що має земля з того, що родить і нас годує? А що мають тато й мама з того, що мають нас і годують? Що, питаюся? Так уже Бог дав, і так мусить бути.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Земля", 1902 - Вона (земля) підпливала нашою кров'ю і нашим потом. Кожна грудка, кожний ступінь може посвідчити, як наші крижі угиналися тяжко, дороблюючися її, як часто голодом і холодом ми годувалися, аби зароблене не йшло на кусник хліба, але на неї, на грудочки її!
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Земля", 1902 - Я зрікся мрій. Поважний і спокійний,
Собі сказав: мені не треба їх. Повинність — ось той владар добродійний, Що збереже мене від мук і лих. Борис ГРІНЧЕНКО "Монолог", 1903
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай! - Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|