Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Усе нове краще: і посуд, і одежа, а дружба – стара.
Фірім - Багато хто дружить з багатими, та не з кращими.
Фірім - У дружбу приймай не всіх, хто хоче, а тих, хто твого єства гідний.
Сократ - Він спитав Круса, яким чином здобув царство.
Коли ж той відповів: "Ворогам мстився, а друзів дарами звеселяв", – так сказав: "Ліпше б учинив, якби ворогів схилив до дружби".
Сократ - Коли хтось пожалівся на нього, бо з лукавими людьми живе, він сказав: "Лікарі посеред болящих ходять, а самі здорові".
Ромул
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Нехай ще сорока побіліє.
- Ни чини лихого, не бійся нікого.
- Ні Богові свічка, ні чортові кочерга Ні в березні води, ні в квітні трави.
- Ні до плуга, ні до рала — на музики боса драла.
- Ні дяки ні ласки.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Зробив поспіх, як на сміх.
- Зробив, що й чорт не розбере.
- Зробив, як майстер.
- Зсунувся з глузду, як пес з соломи.
- Зуби, як біла пінка.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Хвала тільки тоді гарна, коли гарний той, хто хвалить.
Сервантес - Хіба мало дала нам природа, віддавши нам себе?
СЕНЕКА - Хто вважає, що він сам – хробак, не повинен скаржитись, коли на нього наступають.
ХАББАРД - Хто відмовляється від багато чого, може багато що собі дозволити.
- Хто любить все, той насправді не любить нічого.
Писарєв
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Невже нерухома частина дивана — це чоловік?
Володимир КОРЧИНСЬКИЙ - Нелегко втримати язик за зубами, яких немає.
Ігор БІДЮК - Ненародна мудрість: у суперечках часто-густо народжується не тільки істина, а й мордобій.
Роман КРИКУН - Нині багато хто почав відвідувати церкву. У вільний від гріхів час.
Володимир КОРЧИНСЬКИЙ - Нині керівники прорахунки в роботі називають аналізом проведених експериментів.
Віктор ІГНАТЕНКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ой одна я, одна,
Як билиночка в полі,
Та не дав мені Бог
Ані щастя, ні долі.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Ой одна я, одна...", 1847 - Ми не лукавили з тобою,
Ми просто йшли;
у нас нема
Зерна неправди за собою.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Доля", 1858 - Мені, моя доле,
Дай на себе подивитись,
Дай і пригорнутись,
Під крилом твоїм любенько
В холодку заснути.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Слава", 1858 - Нема в мене роду,
Немає дружини,
Ані брата-товариша
На всій Україні.
Пантелеймон КУЛІШ
"Народна слава", 1862 - Ні долі, ні волі у мене нема,
Зосталась тільки надія одна.
Леся УКРАЇНКА
"Надія", 1887
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
