Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Велика-бо користь буває чоловікові від науки книжної, бо книги вказують нам і навчають нас, як іти шляхом покаяння, і мудрість, і стриманність здобуваємо із слів книжних. Книги подібні рікам, що тамують спрагу цілого світу – це джерела мудрості. Книга – бездонна глибина, ми ними в печалі втішаємось, вони - узда для тіла і душі. Мудрість – велика.
«Повість минулих літ» - Коли старанно пошукаєш у книгах мудрості, то матимеш велику користь для душі. Бо той, хто часто читає книги, той з Богом бесідує, або зі святими мужами.
«Повість минулих літ» - Якщо будете жити в любові між собою, і Бог буде з вами, і підгорне від вас ворогів ваших, і будете мирно жити. Та коли в ненависті будете жити, в сварках і міжусобицях, то самі загинете, і землю батьків, і дідів своїх погубите, яку здобули трудом великим.
«Повість минулих літ» - Все в любові відбувається. Заради любові й гріхи розсипаються.
«Повість минулих літ» - Согрішили – і покарані, як согрішили – так і страждаємо.
«Повість минулих літ»
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Хто він такий? — Рідної тітки сучий син!
- Стрийна-вуйна — біс не родина; зять і невістка — чорт не дитина.
- Брат собі драп, сестра собі несла.
– Сестра собі несла, а брат собі рад. - Брат собі рад.
- Брат тобі рад (частіше брати не любляться як чужі; та як ненавидять один одного, то здорово не навидять — то й кажуть: "рад тобі, як брат"!).
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Убраний, як пан.
- Удалося, як тій Солосі.
- Ударив, як муха крилом зачепила.
- Ударив, як свиню жолудь.
- Узявся, як кіт до сала.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Мрія рабів: ринок, де можна було б купувати собі панів.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Мудрість — це вміння вибрати найменшу дурість.
Богуслав Войнар - Мудрість — це не зморшки, а звивини.
Віктор ЖЕМЧУЖНИКОВ - Мудрість: мислити з песимізмом, діяти з оптимізмом.
Герман Гессе - Музика — щира спільна людська мова.
К. Вебер
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Де наше не пропадало?
Олексій КАРАТЄЄВ - Де тонко, туди і рвуться.
Володимир ШАМША - Де у нас можна скласти іспит на права людини та отримати ті права?
Григорій ЯБЛОНСЬКИЙ - Декому крапка над "i" муляє i у прямому, i в переносному розумi.
Ростислав ДОЦЕНКО - Декотрi люди смiються з нами, коли ми смiємося з них.
Ростислав ДОЦЕНКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- А од коріння тихо, любо
Зелені парості ростуть. І виростуть; і без сокири Аж зареве та загуде, Козак безверхий упаде, Розтрощить трон, порве порфиру, Роздавить вашого кумира, Людськії шашелі. Тарас ШЕВЧЕНКО "Бували войни й військовії свари...", 1860 - ...Із того часу всі в нас поділились на живих і мертвих, та й довго ще ділитимуться.
Пантелеймон КУЛІШ "Промова на похороні Шевченка", 1861 - В характері українсько-руського народу відзначається особливо перевага особистої свободи, а в великоруськім переважає загальність.
Микола КОСТОМАРОВ "Дві руські народності", 1861 - І багацько лиха вдіє
Гайдамацька зграя: Не то Польща і Вкраїна Лишенька зазнає! Василь МОВА "Троїсте кохання", 1863 - Бо теє козацтво, навикши бурхать,
Не вміло свободи других шанувать.
Василь МОВА "Козачий кістяк", 1863
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|