Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Бадьорий дух, а плоть немічна.
Аристотель - Коли його спитали, що в житті цім без страху є, відповів: "Совість правдива".
Біант - Ніхто, хто у гріхах живе, хай у відчай не впадає. Відомо ж бо, що обкопування і присаджування змінюють посаджене єство, а душевний устрій може стримувати всяку недугу.
Біант - Мудрому мужу не гідно каятися, а – промислити.
Епіхарм - Кожен, хто чинить гріх, раб гріха.
Євангеліє
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Опеньки з'явилися — літо скінчилося.
- Опустив вуха, як лопух на дощ.
- Орел мух не ловить.
- Осел від докору не здохне.
- Осінь збирає, а весна з'їдає.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Говорить, як шовком шиє.
- Говорять, як віл реве.
- Годи панові, як лихій болячці.
- Годить, як болячці.
- Гола, як бубон, а гостра, як бритва.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Радити можна лише у справі, в якому сам збираєшся брати участь.
Йоганн Вольфганг Ґете - Реальна політика полягає в тому, щоб не помічати фактів.
Генрі Брукс Адамс - Результат виборів, як правило, невтішний, але що заважає нам насолодитися процесом?
Віктор Корнілов - Республіка найбільше наближає людей до рівності.
Вольтер (1694-1778), французький письменник, філософ - Рівноправність — святий закон людства.
Йоганн Шиллер (1759-1805), німецький поет, драматург і мислитель
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Найкращий спосiб убити свято — це організувати його.
Ростислав ДОЦЕНКО - Найлегше вкладається в голові полова.
Леонід ЗАБАРА - Найлегше довести свою правоту тільки біднішому за тебе.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Найлегше полемiзувати з тими, хто нас не слухає.
Ростислав ДОЦЕНКО - Найлегше утопити того, хто живе на сухому.
Ростислав ДОЦЕНКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Одно люблю лиш — забуття,
Спокій, безпам'ятну могилу. Іван ФРАНКО "В алеї нічкою літною...", 1896 - Світ зчорнів, і небо чорне,
Зелень чорна, чорне все... Жду, поки мене загорне Та, що вічний сон несе. Олександр Козловський "Чорна думка", 1897 - Прийде старість, і радість уся пропаде,
І зостанешся з горем самим. Борис ГРІНЧЕНКО "Зернятка", 1898 - Смерте, бабо-сповитухо,
Лікарю людський останній, Ти одна нам гоїш духа В нашій долі безталанній. Пантелеймон КУЛІШ "Маруся Богуславка", 1899 - Завжди терновий вінець
буде кращий, ніж царська корона. Завжди величніша путь на Голгофу, ніж хід тріумфальний. Леся УКРАЇНКА "Завжди терновий вінець...", 1900
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|