Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не кажи: "Чому це минулі дні були краще за нинішні?" — бо не від мудрості ти запитуєш про це.
Біблія, Екклезіаст, 7, 10 - Не помилитися — це вже успіх.
Хун Цзичен. - Не привертайте на себе погибель діяннями рук ваших.
Біблія: Премудрість Соломона, - Не радій тому, чого ще немає.
З трактатів Давнього Єгипту. - Не робити жодних поступок життю є ознакою нерозсудливості.
ДЕМОКРІТ, давньогрецький філософ (460 р. до н. е. — 370 р. до н. е.)
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- — Поки товстий схудне, то худий здохне.
- — Пошли дурня, й сам будеш дурень.
- — Скільки не живеш, а все дурнем вмреш.
- — Склянного бога поцілувати.
- — Ти йому хліба і солі, ще за пазуху дай,— а він камінь за плечима.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Голова, як довбня.
- Голова, як казан, а розуму ні ложки.
- Голова, як маківка, а розуму, як накапано.
- Голова, як макітра, а розуму не накладено.
- Голова, як пляшка.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Письменник — це не той, хто багато пише, це той, кого багато читають.
Михайло Генін. - Письменник дорівнює читачеві.
Йосиф Бродський. - Письменник завжди буде в опозиції до політики, доки сама політика буде в опозиції до культури.
Михайло Булгаков. - Письменник зовсім не вважає свою працю засобом. Вона — самоціль; вона такою мірою не є засобом ні для нього, ні для інших, що письменник приносить у жертву її існуванню, коли це потрібно, своє особисте існування.
Карл Маркс. - Письменник має багато писати, але не повинен поспішати.
Антон Чехов.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Якщо жінка ще не почала бити посуд, значить, вона ще не все сказала.
Олександр ПЕРЛЮК - Якщо з небес падає манна — розкрийте очі, насправді — це на ваші вуха вішається локшина.
Олександр ПЕРЛЮК - Якщо зірки на небі засвічуються, значить, хтось із цього щось має.
Олександр ПЕРЛЮК - Якщо знайшли, до чого причепитися, значить, було за що.
Олександр ПЕРЛЮК - Якщо й вседозволеність, то для всіх.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Було колись — в Україні
Ревіли гармати;
Було колись — запорожці
Вміли пановати.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Іван Підкова", 1839 - Гомоніла Україна,
Довго гомоніла,
Довго, довго кров степами
Текла-червоніла.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Гайдамаки", 1841 - Гетьмани, гетьмани, якби-то ви встали.
Встали, подивились на той Чигирин,
Що ви будували, де ви панували!
Заплакали б тяжко, бо ви б не пізнали
Козацької слави убогих руїн.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Гайдамаки", 1841 - Болить серце, як згадаєш:
Старих слов'ян діти
Впились кров'ю. А хто винен?
Ксьондзи, єзуїти.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Гайдамаки", 1841 - Серце болить, а розказувать треба: нехай бачать сини і внуки, що батьки їх помилялись, нехай братаються знову з своїми ворогами. Нехай житом-пшеницею, як золотом, покрита, нерозмежованою останеться навіки од моря і до моря — слав'янськая земля.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Гайдамаки" ("Передмова"), 1841
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж.
То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків.
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
