Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Дружать тiльки з тими, до кого вiдчувають особливе духовне ваблення.
Григорій СКОВОРОДА - Коли вовк грає на свирiль, ведмiдь танцює, а лошак носить поноску, годi не смiятися. Кожна нешкiдлива невiдповiднiсть смiшить. А коли вже вовк став пастухом, ведмiдь ченцем, а лошак радником – це не жарт, а бiда. О коли б ми пiзнали, як це суспiльству шкiдливо.
Григорій СКОВОРОДА - Довго сам учись, коли хочеш учити iнших. В усiх науках та мистецтвах плодом є правильна практика.
Григорій СКОВОРОДА - Годi побудувати словом, коли те саме руйнувати дiлом
Григорій СКОВОРОДА - Буття i слава iменi нероздiльнi, як добре зерно iз гiлками, як джерело із потоками, як сонце з промiнцем. Марнославство ж, як трава, що росте на покрiвлях, передчасно мусить засохнути.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Лучче нехай буде злий, ніж дурний.
- Луччий приклад, ніж наука.
- Лучше пішли до лучших, а ми до твоєї милости.
- Любив лис півня, тільки залишив пір'я.
- Любить свиню, тільки смалену.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Пішов наш старий у танець, як мокрий горобець.
- Пішов у ріст, як заячий хвіст.
- Пішов, як бідному по смерть.
- Пішов, як за море по зілля.
- Пішов, як рак по дріжджі.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Жінка — це все те, що Бог відняв у чоловіка, але в чому Він йому не відмовив.
Владислав Гжегорчик - Жінка — це втілення торжествуючої над духом матерії.
Оскар УАЙЛЬД - Жінка — це запрошення на щастя.
Шарль Бодлер - Жінка — це кросворд, де нічого не перетинається.
Геннадій Малкин - Жінка — це любов у пошуках мудрості.
Віктор Кротов
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Професор — це людина, яка володіє навиком розмовляти з іншими людьми тоді, коли вони сплять.
Василь ВЕРБЕЦЬКИЙ - Пущене поміж люди слово проростає швидше, ніж будь-яке насіння.
Ю. Мушкетик - Рабом є лише той, кого не печуть кайдани.
Павло ШТЕПА - Раніше все вирішували кадри, тепер – кадрові переміщення.
Ігор БІДЮК - Реклама — лохова мама.
Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Твої чари, дівчинонько,
Я по людях знаю; Тому щастю, тому раю Віри не діймаю. Пантелеймон КУЛІШ "Гульвіса", 1861 - Нема ліпшого на небі
Над зорю в погоду, — Нема кращого на світі Над дівочу вроду. Пантелеймон КУЛІШ "Настуся", 1861 - Щоб моя коханка люба
І моя дружина Не була, як інші, пані, А була людина. Василь МОВА "На балі", 1878 - Ніч яка, Господи! Місячна, зоряна:
Ясно, хоч голки збирай... Вийди, коханая, працею зморена, Хоч на хвилиночку в гай! Михайло СТАРИЦЬКИЙ "Виклик", 1883 - Бо жіноче серце любить
Вічно того, хто нас губить, Навіть вдячності не жде. Іван ФРАНКО "Лис Микита", 1890
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|