Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Сiється гниле – виростає запашне, сiється жорстке – виростає нiжне, сіється гiрке – виростає солодке, сiється нiсенiтниця та дурiсть – виростає премудре й прозірливе.
Григорій СКОВОРОДА - Перш за все батька і матір шануй і служи їм. Вони ж бо видимі портрети тієї невидимої сили, якiй ти стiльки зобов'язаний.
Григорій СКОВОРОДА - Люблю джерело i початок – вiчнi струменi, що течуть вiд випарiв серця свого. Рiки стiкають, потоки висихають, струмки зникають, тiльки джерело вiчно дихає випаруваннями, оживляє i прохолоджує. Одне джерело люблю.
Григорій СКОВОРОДА - Хто швидко прилiпляється до нової думки, той швидко вiд неї i вiдпадає. Що швидко запалюється, те раптово й гасне.
Григорій СКОВОРОДА - Чи може щось ширше розлитися, як думки!
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Хто багато починає, той нічого не кінчає.
- Хто береться за багато діл, той зробить мало.
- Хто бреше, тому легше, а хто правду видає, тому дихать не дає.
- Хто бреше, тому легше, а хто правдує, той бідує.
- Хто бреше, тому легше.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Грається, як котик.
- Грається, як мала дитина.
- Грамотний, як попів індик.
- Гребе, як кінь копитами.
- Гребе, як кішка лапою.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Ваш напрям думок зробив вас тим, ким ви сьогодні є. Але він не приведе вас до тієї мети, який вам хотілося б досягти.
Бодо Шефер - Ваше благополуччя залежить від ваших власних рішень.
Д. Рокфеллер - Велике мистецтво навчитися багато чому — це братися відразу за щось.
Люкк - Великий чистий прибуток — ознака нечистих справ.
Пилип Леонідов - Великі обіцянки зменшують довіру.
Горацій
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Який би олігархічний клан не виграв боротьбу за владу — програє народ.
Олександр ПЕРЛЮК - Які закони? — у нас демократія!
Олександр ПЕРЛЮК - Якою дорогою ціною нам дісталася свобода слова, і чого вона зараз варта?!
Олександр ПЕРЛЮК - Якщо боротьба за народне щастя не припиняється, значить, у народу ще не все відібрано.
Олександр ПЕРЛЮК - Якщо в природі ніщо не зникає безслідно, то куди в такому разі щезли заощадження громадян, стратегічні підприємства, мораль, честь, совість?
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Мово рідна, слово рідне, хто вас забуває,
Той у грудях не серденько, тільки камінь має. Сидір ВОРОБКЕВИЧ "Рідна мова", 1869 - Кобзо, моя непорочна утіхо!
Чом ти мовчиш? Задзвони мені стиха, Голосом правди святої дзвони, Нашу тісноту гірку спом'яни. Пантелеймон КУЛІШ "До кобзи", 1882 - Люде добрі! Пожалійте
Бідолашного піїту, Що від горя, від наруги За слізьми не бачить світу. Володимир САМІЙЛЕНКО "Горе поета", 1886 - Чом я не маю огнистого слова,
Палкого, чому? Може б, та щира, гарячая мова Зломила зиму! Леся УКРАЇНКА "Співець", 1886 - Смішний поет, що хтів би, окрім зла,
В тім світі правди й розуму глядіти. Іван ФРАНКО "Вольні сонети", 1887
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
- Давайте вип'ємо горілки за покоління, яке обирає "Пепсі"!
Тому що нам більше дістанеться!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|