Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Нерозумно боятися того, що неминуче.
Публій Сір - Нерозумно рвати на собі волосся від горя, начебто горе зменшиться від того, що Ваша голова стане лисою.
ЦИЦЕРОН - Несправедливість не завжди пов’язана з якоюсь дією, часто вона виражається саме бездіяльностю.
Марк АВРЕЛІЙ - Нехай буде нашою вищою метою одне: говорити, що відчуваємо, і жити, як говоримо.
Луцій Анней СЕНЕКА - Ні з ким не трапляється нічого такого, що він не в силах був би винести.
Марк АВРЕЛІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Вік один, — другого не буде.
- Думка за горами, а смерть за плечима.
– Гадка за морем, а смерть перед носом.
- Життя наше, як павутина.
- Думка ген-ген літає, а смерть за плечі хапає.
- Вечера на столі, а смерть за плечима.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Вихватився, як на щолопок.
- Вихопився, немов шершень з дупла.
- Вишептався, як рак у торбі.
- Вишкірив зуби, як печене порося.
- Вишкірив зуби, як породиста свиня.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Правду-матку тому й ріжуть на шматочки, що цілу її важко проковтнути.
Борис Крутієр. - Принципова критика з усіх боків — це вже цькування.
Володимир Голобородько. - Приречений корабель розіб'ється і об маяк.
Андрій Коваль. - Природа, звернена до камери, — це не та природа, що звернена до ока.
Вальтер Беньямін. - Природа ніяк не може бути нелогічною; нелогічною може бути тільки думка.
Григорій Ландау.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Мова – духовне багатство народу.
Василь Сухомлинський - Мова — найважливіший національний ідентифікатор, завдяки якому кожна нація вирізняється з-поміж инших, усвідомлюючи себе самодостатнім та самочинним суб'єктом історії.
Ольга Федик - Мова — останнє пристановище волі.
Павло Мовчан - Мова – це великий дар природи, розвинутий і вдосконалений за тисячоліття з того часу, як людина стала людиною.
Кіндрат Крапива - Мова – це не просто спосіб спілкування, а щось більш значуще. Мова – це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам'ять, найцінніше надбання віків, мова – це ще й музика, мелодика, фарби, буття, сучасна, художня, інтелектуальна і мисленнєва діяльність народу.
Олесь Гончар
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- В нашій справі, коли ми поставимо думку, що національність є перше, головне діло, то ми або поженемося за марою, або станемо слугами того, що всилюється спинити поступ людський, і поставимо на риск, коли не згубу, й саму нашу національність. Коли ж ми станемо при думці, що головне діло — поступ людини й громади, поступ політичний, соціальний і культурний, а національність є тільки ґрунт, форма та спосіб, тоді ми певні, що послужимо добробутові й просвіті нашого народу, а вкупі з тим і його національності.
Михайло ДРАГОМАНОВ
"Чудацькі думки про українську національну справу", 1891 - А тим часом дбаймо про свою словесну автономію, творімо свою автономічну будучину, знаймо добре, що ми в себе дома, серед своєї рідної сім'ї, у своїй рідній хаті, що нам ніхто її не дасть, ніхто не відійме, ніхто ж і не обогріє та й не освітить її так, як ми самі.
Пантелеймон КУЛІШ
"Листи", 1892 - Інтелігенція вся в нас змоскалена. Вчиться вона по-московському, читає по-московському, завсіди говорить сама і завсіди чує круг себе мову тільки московську; рідну ж мову в мужичих устах вважає за "хахлацький жаргон".
Борис ГРІНЧЕНКО
"Листи з України Наддніпрянської", 1892 — 1893 - Треба зрозуміти, що кинути роботу для рідного краю і піти на роботу до його гнобителів — не єсть тільки звичайною відміною в передсвідченнях, а єсть справжньою цілковитою зрадою.
Борис ГРІНЧЕНКО
"Листи з України Наддніпрянської", 1892 — 1893 - Їсте, п'єте, спите і любите Вкраїну... Як не любить її, безсудницю, коли за те, за те одно, що вміли гнути спину перед ледачими людьми, як і самі, діди, батьки та й ви з синками та дочками постали значними людьми або й панками!
Пантелеймон КУЛІШ
"Вельможній Покозаччині", 1893
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми говоримо про все хороше, чисте, свiтле. Я пропоную тост за все чорне.
- Давайте вип’ємо за те, щоб в іменинниці був чоловік у чорному костюмi, з чорним дипломатом, щоб їздила вона на чорнiй «Bолзі» вiдпочивати до Чорного моря, і щоб їла чорну ікру і пила чорну каву!
- Океан, шторм...Тоне корабель. Всі гинуть.
Вхопившись за колоду, рятуються капітан і боцман. Змерзли вони в холоднiй воді.
Боцман каже капiтановi:
– Слухай, капiтане, давай вип’ємо.
Дiстав пляшку, і в цей момент акула вiдкусила йому ногу.
Вiн пiднімає пляшку і каже:
– Капiтане, давай вип’ємо зараз за тих, кому ще гiрше, нiж нам!
То ж давайте друзі, вип’ємо за тих, кому зараз тяжко!
- То ж давайте друзі, вип’ємо за тих, кому зараз тяжко!
- Якщо хочеш бути щасливим один день – напийся!
Якщо хочеш бути щасливим тиждень – знайди собі коханку!
Якщо хочеш бути щасливим місяць – одружись!
Якщо хочеш бути щасливим все життя – будь здоровим!
То ж вип’ємо за здоров’я!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
