На сайті зібрано нині:              
Авторів : 6653
Давня мудрість : 1612
Прислів'я, приказки : 27853
Народні прикмети : 2879
Афоризми : 13520
Українська афористика : 13439
Тисяча цитат : 1005
Афоризми Пошук:
Давня мудрість | Прислів'я, приказки | Народні прикмети | Афоризми
Українська афористика | Тисяча цитат | Тости |

Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота, глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське життя в Севастополі» та на сайті «Весела Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми з книг «Українська афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика – це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.

Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.

Вакансії для вчителів української мови та літератури

Давня мудрість / 1612
  • Найбільша цінність оратора не тільки сказати те, що потрібно, але і не сказати того, чого не потрібно.
       Цицерон
  • Заговори, щоб я тебе побачив.
       Сократ
  • Багато говорити і багато сказати не є те саме.
       Софокл
  • Добра людина — та, котра пам'ятає свої гріхи і забуває свої добрі справи; зла людина — та, котра пам'ятає свої добрі справи і забуває свої гріхи.
       Талмуд
  • Я не зустрічав ще нікого, хто любив би чесноту так само сильно, як чуттєві втіхи.
       Конфуцій 
Ще..
Прислів'я, приказки / 27853
  • Як мається удвох плакати, то краще одному.
       
  • Бог тому дасть, хто рівню узяв.
       
  • Про мене синку, хоч і свинку.
    – ... аби була невістка.

       
  • Хоч клапоуха, та до двора сторожка (господарна, працьовита).
       
  • Хоч відьма, аби хлібна.
        
Ще..
Народні прикмети / 2879
  • Кива головою, наче кобила в спасівку.
       
  • Кива головою, як кобила гривою.
       
  • Кидав, як у бездонний колодязь.
       
  • Кидає словами, як теля хвостом.
       
  • Кинув слово, мов на вітер.
        
Ще..
Афоризми / 13520
  • Філософія, яка бореться проти зажерливості, значно краща філософії, що розробляє закони про охорону власності.
       Т. Маколей
  • Хай твоєю єдиною радістю буде служіння людям, і тобі не знадобляться інші насолоди.
       М. Ганді
  • Характер — влада над собою, талант — влада над іншими.
       Василь КЛЮЧЕВСЬКИЙ
  • Характер – найвеличніший примножувач людських здібностей.
       К. ФІШЕР
  • Характер – це остаточно сформована воля.
       НОВАЛІС 
Ще..
Українська афористика / 13439
  • Професійне завдання критика – порожніми фразами характеризувати змістовний мистецький твір; бо лише отак критик може уприступнити той твір для публіки.
       Володимир ДЕРЖАВИН
  • Критик-артист обминає найслабші твори мистця, а критик-публіцист – найліпші.
       Володимир ДЕРЖАВИН
  • ...Власна маніра ліпша за чужу маніру...
       Володимир ДЕРЖАВИН
  • Плоть людська є фактично розколота на чоловічу і жіночу стать, що вічно жадають метафізичного – в фізичному акті – новоєднання. В подібний спосіб і душа людська є розсічена на інтелект і моральність, що емпірично зовсім незалежні одно від одного.
       Володимир ДЕРЖАВИН
  • Симулювати реальну залежність істини від добра – лицемірство релятивізму; симулювати реальну залежність добра від істини – ницість утилітаризму; симулювати реальну єдність істини й добра – бестіяльна тупість конформізму.
       Володимир ДЕРЖАВИН 
Ще..
Тисяча цитат / 1005
  • Даждь нам, Боже, днесь! Не треба завтра -
    даждь нам днесь, мій Боже! Даждь нам днесь!
    Догоряють українські ватри, догоряє український весь край...

       Василь СТУС
    "Даждь нам, Боже, днесь!", 1977
  • Людино, що твої водіння,
    віками значені сліди?
    Оце впокоєне струміння
    прозрінь, радіння і біди.
    І що усі твої напасті,
    і сподівання, і жалі,
    як по Вітчизні вічні страсті
    горять, як зорі на шпилі.

       Василь СТУС
    "Земля гойдається...", 1977
  • Ярій, душе. Ярій, а не ридай!
    У чорній стужі сонце України,
    а ти шукай — червону тінь калини,
    на чорних водах тінь її шукай.

       Василь СТУС
    "Пам'яті Алли Горської", 1977
  • Верни до мене, пам'яте моя,
    Нехай на серце ляже ваготою
    моя земля з рахманною журбою.
    Хай сходить співом серце солов'я в гаю нічному.

       Василь СТУС
    "Верни до мене, пам'яте моя...", 1977
  • За обрієм обрій, за далями далі, -
    допоки напруглий не вигасне день, —
    погребли тополі в глибокій печалі
    своїх калинових, вишневих пісень,
    бо вже ослонився безокрай чужинний,
    і гнеться в жалобі кривавий розмай.
    Прощай, Україно, моя Україно, чужа
    Україно, навіки прощай!

       Василь СТУС
    "Остання пісня", 1977
     
Ще..
Тости / 65
  • Приходить чоловік додому і каже жiнці:
    – Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки.
    – Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка.
    – Зате я випив.
    То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими.

       
  • – Вип’ємо за панi Марiю!
    Голос збоку:
    – За яку?
    Кожний за свою!

       
  • Знаєте, чим казка вiдрiзняється вiд життя?
    Казка – це коли женився на жабі, а вона виявилася царiвною.
    А життя – це коли навпаки.
    Так давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку!

       
  • Була нiч. Тиша. Ясний мiсяць. Вiн і вона.
    Він сказав: «Так». Вона сказала: «Нi».
    Минули роки. Була нiч. Тиша. Повний місяць.
    Вона сказала: “Так». Він сказав:«Так».
    Та роки були вже не тi.
    Так вип’ємо ж за те, щоб все в життi робилось своєчасно!

       
  • За нашу красу і за мужність наших жінок, що нас, таких красивих, терплять!
        
Ще..
Стежки
Бібліотека сайту Українське життя в Севастополі "Весела Абетка" - Для дітей України
Ідея та наповнення Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ