Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Ні мудрому, ні меткому,
Ні за пташку прудкішому
Суда божого не минути!
Слово о полку Ігоревім. - Ніколи не давай повної волі своїй уяві: вона породить чудовиськ.
Піфагор. - Ніякі доброчинства не можуть приборкати погану вдачу.
Езоп - Обережно діяти ще важче, ніж розумно розмірковувати.
Цицерон - Обіцянка порядної людини стає обов'язком.
Античний афоризм
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Вуса нижче бороди не ростуть. (нім.)
- Дурня розуму навчати, що мертвого лікувати. (нім.)
- Забіякуватий півень жирним не буває. (нім.)
- І на Ельбі, і на Одері живуть однакові німці. (нім.)
- Краще шкоринку жувати, ніж у боргу бувати. (нім.)
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Вимащений, як порося.
- Виплуталася, як Настя з личаків.
- Виприщився, як чиряк.
- Випросталась, як семисотна верства.
- Вип'яв очі, неначе ті баньки.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Відвертість — зовсім не довірливість, а лише дурна звичка міркувати вголос.
Василь Ключевський - Відгриміли весілля, загриміли родинні будні.
Юрій Меліхов - Відлуння — незмінна відповідь природи на запитання, які ми їй ставимо.
NN - Відмовлення – це пропозиція підняти ціну.
Жорж Элгозі - Відома лише одна історична епоха — антична, коли людина була мірою всіх речей.
Сьогодні речі стали мірою всіх людей.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Якщо намилюють шию, значить, розраховують, що ти будеш на них горбатитись.
Флоріан БОДНАР - Якщо намічається підвищення зарплат, значить, незабаром усі залишаться без штанів.
Олександр ПЕРЛЮК - Якщо нема свого ума, чужого не додаси.
Галина КАМЕНСЬКИХ - Якщо обіцянки сягнули неба, виборцю, знай — згадали про тебе.
Дмитро СВІНЦІЦЬКИЙ - Якщо олігархи скажуть: «Треба!» — їхня партія відповість: «Так!»
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Та що з того? Не побрались,
Розійшлися, мов не знались.
А тим часом дорогії
Літа тії молодії
Марне пронеслись.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І широкую долину...", 1848 - У нашім раї на землі
Нічого кращого немає,
Як тая мати молодая
З своїм дитяточком малим.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"У нашім раї на землі...", 1849 - І станом гнучким, і красою
Пренепорочно-молодою
Старії очі веселю.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І станом гнучким, і красою...", 1850 - Ти не моя, дівчино молодая!
І не мені краса твоя;
Віщує думонька смутная,
Що ти, дівчино, не моя!
Степан РУДАНСЬКИЙ
"Ти не моя...", 1854 - Повій, вітре, на Вкраїну,
Де покинув я дівчину,
Де покинув чорні очі...
Повій, вітре, з полуночі!
Степан РУДАНСЬКИЙ
"Повій, вітре, на Вкраїну", 1856
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
