Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Істина єдина, а брехня багатолика.
Богослов - Коли хтось мовчить щодо істини, уподібнюється тому, хто золото закопує.
Євгарій - Міра гирею, а істина мудрими словами перевіряються.
Плутарх - Неправда іноді на добро, якщо на користь вона глаголячим, а душі – не пакостить.
Харіклей - Істинна хула краща за лицемірну славу.
Феофілакт
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Не будь тим, що моркву риє.
- Не вартий дірки від бублика.
- Не все те золото, що блищить.
- Не вчи рибу плавати.
- Не кажи гоп, поки не перескочиш.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Зійшов у березні сніжок - берися за плужок.
- Коли квітень з водою, то травень з травою.
- Ластівка в квітні день починає, а соловей кінчає.
- Ластівки низько літають - дощ обіцяють.
- Мусій, гречку сій, як хочеш кашу їсти.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Дурні мене не дратують, мене дратує дурість.
Дю Лоран - Дурнів і безличних людей минають мовчанкою.
Едвардс - Дурня ніколи не турбує його власна дурість.
Гоббс - Ерудиція — пилюка, витрушена з книжки в порожній череп.
Амброс БІРС - Ех, якою чудовою комедією був би цей світ, не було б у нас у ній своєї ролі.
Дені Дідро
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Повітряні замки легко будувати, але в них жити неможливо.
Володимир КАНІВЕЦЬ - Маса дивиться на інтелектуала, як бджола на трутня.
Володимир КАНІВЕЦЬ - Без Конституції не може існувати тільки Конституційний Суд.
Володимир КАНІВЕЦЬ - Хочеш удавати мудрого? Мовчи, коли мудрі говорять.
Володимир КАНІВЕЦЬ - З тисяч людей, що знають Дона Кіхота, не набереться і сотні, що знають Сервантеса.
Володимир КАНІВЕЦЬ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Весна люба, ах, прийшла! Зима люта, ах, пройшла!
Уже сади розцвіли і солов'їв навели.
Григорій СКОВОРОДА
"Весна люба, ах, прийшла!", 1760-і рр. - Віють вітри, віють буйні, аж дерева гнуться;
О, як болить моє серце, а сльози не ллються.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Наталка Полтавка", 1819 - Там колодязь студененький,
А дуб воду тягне;
Не так щастя, як той води
Моя душа багне.
Маркіян ШАШКЕВИЧ
"Підлисє". 1830 - Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Причинна", 1837 - По діброві вітер виє,
Гуляє по полю,
Край дороги гне тополю
До самого долу.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Тополя", 1839
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90.
Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж.
То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків.
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
