Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не залишиться тут камiнь на каменi, який не зруйнується.
Євангеліє від св. Матвія - ...Повстане народ i царство - на царство.
Євангеліє від св. Матвія - Повстане багато фальшивих пророкiв i зведуть багатьох.
Євангеліє від св. Матвія - ...Ви побачите гидоту спустошення: хто читає, нехай розумiє.
Євангеліє від св. Матвія - Де труп, там зберуться орли.
Євангеліє від св. Матвія
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Яких сотворили, таких і маєте.
- Одно, та й те не людно.
—... не ладно.
- У людей діти — любо поглядіти.
- Добра дитина ще й придбає, а наша що є, то й те пороспускає.
- Одне око, та й те передране.(одна дитина, та й та, не як люди).
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Ходить, неначе ступа.
- Ходить, як бугай.
- Ходить, як ведмідь.
- Ходить, як годинник.
- Ходить, як каліка.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Коли береш в одного — це плагіат, коли у всіх — ерудиція.
Борис Рябенький. - Коли бореться зло із злом, одне з них звичайно вважають добром.
Володимир Голобородько. - Коли бракує яскравості, натискають на контрастність.
Данило Рудий. - Коли в прозаїка вичерпується зміст, виникають задовгі місця.
Костянтин Федін. - Коли вилазиш драбиною нагору, найважче — проштовхатися через натовп біля першої сходинки.
Арч Ворд.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Про покійника або хороше, або нічого.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ Коли ж говорять зле — значить, бояться, що оживе! - Про характер людини варто судити з її поводження із тими, хто нічим не може бути їй корисний, а також із тими, хто не може дати їй здачі.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Продаючи пончики, заробляли перші мільйончики.
Віктор ІГНАТЕНКО - Прожитковий мінімум — це науково обґрунтований підрахунок того, що потрібно народові, аби добре жилося владі.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Радості не було меж, особливо, коли дізнались, що зарплату начальнику знову підвищили.
Василь ТИТЕЧКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Україно! Україно!
Оце твої діти,
Твої квіти молодії,
Чорнилом политі,
Московською блекотою
В німецьких теплицях
Заглушені!.. Плач, Украйно!
Бездітна вдовице!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Сон" ("У всякого своя доля..."), 1844 - Доборолась Україна
До самого краю.
Гірше ляха свої діти
Її розпинають.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І мертвим, і живим...", 1845 - І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України,
І світ ясний, невечерній
Тихо засіяє...
Обніміться ж, брати мої,
Молю вас, благаю!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І мертвим, і живим...", 1848 - Подивіться на рай тихий,
На свою країну,
Полюбіте щирим серцем
Велику руїну,
Розкуйтеся, братайтеся!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І мертвим, і живим...",1845 - Нема на світі України,
Немає другого Дніпра,
А ви претеся на чужину
Шукати доброго добра,
Добра святого.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І мертвим, і живим...", 1845
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
