Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- I нiхто не може вбити в собi зло, коли не втямить спершу, що таке те зло, а що добро. А не взнавши того в себе, як можна взнати й вигнати у iнших.
Григорій СКОВОРОДА - На новий путівець шукай новi ноги.
Григорій СКОВОРОДА - Що з того, коли листок зовнi зелений, та корiнь позбавлений життєвого соку.
Григорій СКОВОРОДА - Чи не дивина, що один у багатствi бiдний, а інший у бiдностi багатий?
Григорій СКОВОРОДА - Як послухаєш і втримаєш поза собою, що писане на паперi, коли зневажаєш те, гримить усерединi твого дому?
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Ні дар, ні купівля.
- Ні юшки, ні петрушки.
- Ні гріха, ні спасіння.
- Ні слави, ні памяти.
- Ні спору, ні ласки.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Виламується, як ячний бублик.
- Вилетів, як горобець із стріхи.
- Вилетіло, як мак, а учинило, як птах.
- Вилилась вода, як дівоча ласка.
- Вилилась у матір, як з воску.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- У що тільки не вбирається нічим не прикрита брехня, щоб мати вигляд голої правди.
Борис Крутієр. - Убити словом можна тільки начитану людину.
Володимир Ломаний. - Ув'язнені дивляться денні передачі телепрограми. Це частина їхнього покарання.
NN - Угору вилазять у тій самій позі, що й повзають.
Джонатан Свіфт. - Українська гласність: гомоніть, гомоніть собі, воно мені не заважає.
Володимир Яворівський.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- У нашій міліції можна зустріти багато чудових людей, але чомусь зустрічатись не хочеться.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - У непроханого гостя добрий тільки апетит.
Анатолій ЗАКРЕВСЬКИЙ - У нецнотливиці-дружини більше підстав бути вірною, але й не менше бажання порівняти чоловіка з його попередниками.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - У охочого до гострих відчуттів усе має бути гострим: і язик, і лікті, і зуби, і ніс...
Флоріан БОДНАР - У політиків і гумористів спільним є те, що вони доводять людей до сліз.
Віктор ІГНАТЕНКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Окують царей неситих
В залізнії пута, І їх, славних, оковами Ручними окрутять, І осудять губителей Судом своїм правим, І вовіки стане слава, Преподобних слава. Тарас ШЕВЧЕНКО "Псалми Давидові", 1845 - Встань же, Боже, поможи нам
Встать на ката знову. Тарас ШЕВЧЕНКО "Псалми Давидові", 1845 - Діла добрих обновляться,
Діла злих загинуть. Тарас ШЕВЧЕНКО "Псалми Давидові", 1845 - Один у другого питаєм,
Нащо нас мати привела? Чи для добра? чи то для зла? Нащо живем? Чого бажаєм? І, не дознавшись, умираєм, А покидаємо діла... Тарас ШЕВЧЕНКО "Один у другого питаєм...", 1847 - В неволі, в самоті немає,
Нема з ким серце поєднать. То сам собі оце шукаю Когось-то, з ним щоб розмовлять, Шукаю Бога, а находжу Таке, що цур йому й казать. Тарас ШЕВЧЕНКО "В неволі, в самоті немає..."
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|