Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Коли хтось мовчить щодо істини, уподібнюється тому, хто золото закопує.
Євгарій - Міра гирею, а істина мудрими словами перевіряються.
Плутарх - Неправда іноді на добро, якщо на користь вона глаголячим, а душі – не пакостить.
Харіклей - Істинна хула краща за лицемірну славу.
Феофілакт - Однаковий гріх – гідне хвали гудити, і ганебне вихваляти.
Георгій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Дурням диво!
- Дурному на диво.
- Дурень червоному рад.
- Дурень-дурень, а в огонь не полізе.
- Не хвались мудрий мудрістю, ні сильний силою.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Труситься, як Каїн.
- Труситься, як мокре щеня.
- Труситься, як молоде теля.
- Труситься, як у лихоманці.
- Труситься, як у пропасниці.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Друже Санчо! Нехай буде тобі відомо, що я за волею небес народився у наш залізний вік, щоб воскресити золотий.
Дон КІХОТ - Дуже багато розбійників сподівались стати спасителями.
З. Календкевич - Дулями мінятися – без пальців лишатися.
Віктор КОНЯХІН - Думав тільки ходячи, а ходив дуже мало.
Еміль Кроткий - Думати — найважливіша справа.
Г. Форд
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Якщо депутат починає плювати на свого колегу по парламенту, чи не свідчить це про народження фракції верблюдів?
Юрій БЕРЕЗА - Якщо дружина занадто часто нагадує чоловікові, що віддала йому свою молодість,
- Якщо жінки повернулися спинами до чоловіків, то це означає, що примхлива мода започаткувала нову тенденцію: намисто і коралі тепер рекомендують носити не на грудях.
Ігор БІДЮК - Якщо за п’ять років проживання в гуртожитку студентка Вікторія М. жодного разу не потрапила до своєї кімнати, це ще не свідчить про те, що в неї – дівоча пам’ять.
Юрій БЕРЕЗА - Якщо знайдете у чомусь неправду, викрийте мене!
Пилип Орлик
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- І тим, що згинули в зорі весінніх літ,
Хрестів поставити в свій час ми не зуміли. Одна вечірняя вітає їх могили, Одна вечірняя віта їх заповіт. Микола ФІЛЯНСЬКИЙ "Спить ряд могил", 1924 - Голодна я і жити вже не годна,
і смерть іде... Ах, се ж душа, душа моя голодна без корму мре. Уляна КРАВЧЕНКО "Голодна я і жити вже не годна", 1925 - Стали чорні виночерпи,
Вино чорне ллють, А у серці чорні верби
- Вінки смерті в'ють.
Лавро Миронюк "Стали чорні виночерпи...",1920-1940 - Але я знаю, що того лише ідеї переможуть, хто з ними вийде на ешафот і смерті в вічі скаже.
Микола КУЛІШ "Патетична соната", 1931
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|