Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Люблю джерело i початок – вiчнi струменi, що течуть вiд випарiв серця свого. Рiки стiкають, потоки висихають, струмки зникають, тiльки джерело вiчно дихає випаруваннями, оживляє i прохолоджує. Одне джерело люблю.
Григорій СКОВОРОДА - Хто швидко прилiпляється до нової думки, той швидко вiд неї i вiдпадає. Що швидко запалюється, те раптово й гасне.
Григорій СКОВОРОДА - Чи може щось ширше розлитися, як думки!
Григорій СКОВОРОДА - Посудина для води, а не вода для посудини. Через те й душа моя, думки та серце мої кращi мого тiла.
Григорій СКОВОРОДА - Не кожен горiх iз ядром, i не кожна стеблина iз зерном.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Як мед, так і ложкою.
- Як нічого – то хоч щось.
- Як по воді батогом
- Як посадили в тюрьму, то про нього ні слуху ні духу.
- Як почує музику, так в неї аж жижки тремтять.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Моторний, як собака чорний.
- Моя жіночка, як картиночка.
- Мутить, як під греблею біс.
- Мутить, як той вир.
- М'який, як пампух.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Людство ставиться до себе дуже серйозно. Це його первородний гріх.
Оскар УАЙЛЬД - Ми живемо в такий час, коли дуже багато читають, аби бути розумними, і дуже багато думають, аби бути вродливими.
Оскар УАЙЛЬД - Ми прощаємо людині її корисну діяльність тільки в тому випадку, якщо вона сама нею не захоплюється.
Оскар УАЙЛЬД - Найбезглуздіші вчинки людини мають своїм джерелом її найблагородніші спонуки.
Оскар УАЙЛЬД - Людство – до своїх божеств. Вони схиляються перед нами й вічно набридають нам своїми вимогами.
Оскар УАЙЛЬД
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Що більше в народі байдужих “я”, то трагічніша доля народу.
Лев СИЛЕНКО - Без щастя виконана праця має в собі дух нещастя.
Лев СИЛЕНКО - Людина, яка не вірить в себе, не може бути достойною.
Лев СИЛЕНКО - Утратиш віру в себе – значить, шлях твого життя не твій.
Лев СИЛЕНКО - Коли ти маєш родичів, які тебе народили фізично, але не маєш родичів, які тебе народили духовно, ти напівнароджена людина.
Лев СИЛЕНКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Старий московський централізм виступає тут ще раз перед нами під маскою більшовизму.
Михайло Грушевський "Очищення огнем", 1918 - З прокляттям в небо устає
новий псалом залізу. Павло ТИЧИНА "Псалом залізу", 1920 - Та страшно, страшно жить минулим...
Будучина — сліпий туман - Над мертвих днів глухим намулом Ховає вогники оман. Євген МАЛАНЮК "Лист", 1923 - Ні, ні! Прийдешнє — не казарма,
Не цементовий коридор! Максим Рильський "Ні, ні! Прийдешнє — не казарма...", 1923 - Харків, Харків, де твоє обличчя?
До кого твій клич? Угруз ти в глейке многоріччя, темний, як ніч. Павло ТИЧИНА "Харків", 1923
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони. І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04! - Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай! - Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|