Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Справжній спосіб помститися ворогові — це не бути на нього схожим.
Марк АВРЕЛІЙ - Спробуй, можливо, тобі вдасться прожити, як людині, яка задоволена своєю долею, яка збагатила внутрішній світ любов’ю і добрими справами.
Марк АВРЕЛІЙ - Став собі лише досяжні цілі.
Квінт ГОРАЦІЙ Флакк - Сталість і завзятість у своєму намірі — речі такі чудові, що й завзята лінь вселяє повагу.
СЕНЕКА - Стань Людиною у помислах, у справах —
Потім мрій про ангельські крила! М. Сааді
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Як ситий, то й на мед не дивиться.
- Яка матка, такі й бджоли: ті кусають, а ті в поле.
- Якби кум та ще й з медом прийшов.
- Якби не трутні, то й в колгоспі щось було.
- Біда минулась — молитва забулась. (франц.)
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Арфами, арфами -
золотими, голосними обізвалися гаї Самодзвонними: йде весна Запашна, Квітами-перлами Закосичена. Павло Тичина "Арфами,, арфами...", 1914 - Квітчастий луг і дощик золотий.
А вдалині, мов акварелі, - Примружились гаї, замислились оселі Ах, серце, пий! Повітря - мов прив'ялий трунок. Це рання осінь шле поцілунок Такий чудовий та сумний. Павло Тичина "Квітчастий луг...", 1915 - Ой не крийся, природо, не крийся,
Що ти в тузі за літом, у тузі. Павло Тичина "Ой не крийся, природо..." - Гаї шумлять -
Я слухаю. Хмарки біжать - Милуюся. Милуюся - дивуюся, Чого душі моїй так весело. Павло Тичина "Гаї шумлять...", 1918 - Я чую пісню, мов крізь сон
Далекий Черемош гуркоче; Мені вчувається щоночі Той шелест листя, шум сосон. Дмитро Загул "Я чую пісню", 1919
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- 85 відсотків людей будь-якої професії некомпетентні.
Джон Гарднер - 90% наших тривог стосується того, що ніколи не станеться.
Маргарет Тетчер - Акціонери — це роззяви, що дивляться, як спливають їхні грошики.
Поль Декурсель - Атаку на лідера варто вести на як можна більш вузькому фронті, краще з одним — єдиним продуктом або послугою.
Траут Джек - Афера — творчий підхід до бізнесу.
NN
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Хто презирає рідних своїх, на такого ні в чім положитися не можна…
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ - Морем в бурю їхать слизько, човнів ніхто не підкує.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ - Ласкою всього достанеш, а криком та лаянням нічого не візьмеш.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ - Не так тепер і в пеклі стало,
Як в старину колись бувало. Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ - Біда для нас – судьби устав!
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Світе мій, чому любов до свого народу є націоналізм? В чім його злочин? Які нелюди придумали отсе-от знущання над життям людським?
Олександр ДОВЖЕНКО "Щоденник", 1944 - Нехай мої часи були лихі,
та не були вони такі ще підлі, такі до скарг і до благань глухі, і тих пісень, які вже всім набридли, від нас не вимагали владарі, не їздили на людях, як на бидлі. Юрій Клен "Попіл імперій", 1946 - Картагена нашої провінційності мусить бути зруйнована. Шлях до майбутнього лежить через уміння мислити й розуміти, не через начотництво, сліпу віру і завжди обмежений фанатизм.
Юрій ШЕРЕХ "Наша сучасність — наше мистецтво", 1947 - Проблема безґрунтянства — це, може, найхарактеристичніша проблема XX сторіччя... Всі історичні процеси нашого часу ніби спеціально спрямовані на те, щоб позбавити людину ґрунту.
Юрій ШЕРЕХ Зустрічі з Заходом", 1950 - Радянська система прекрасно знає, що цілком політизована людина — це вже не людина, а раб чи робот. Цього не знає, на жаль, більшість еміграції.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Давайте вип’ємо за те, що незважаючи нi на що п’ємо, що б там не сталось!
- – Ну, розум, прощавай! Зустрiнемось завтра!
- За славу предків!
- Ми тут зібралися для того, щоб випити!
Так вип'ємо ж за те що ми тут зібралися! - Щоб хотілось і моглося, було де і було з ким!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|