Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- ...немає смертельнiшої для суспільства виразки, як марновiрство – сховок лицемiрам, прикриття шахраям, затiнок дармоїдам, стрекало і піджога недоумкуватим.
Григорій СКОВОРОДА - Природа є першопочаткова всьому причина i саморухома пружина.
Григорій СКОВОРОДА - ...правдиве начало скрізь живе...Через те воно не частка і не складається з часток, але ціле...
Григорій СКОВОРОДА - Нi про що не турбуватися, ні за що не переживати – значить не жити, а бути мертвим, адже турбота – рух душі, а життя – це рух.
Григорій СКОВОРОДА - Наскiльки трудне все те, що непотрiбне дурне! Наскiльки легке і солодке все, що істинне і потрiбне.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- У морі всяке буває: один потоне, іншого соломинка врятує.
- Скільки не плюйся, лику Місяця не забрудниш. (узбек.)
- Не вір тому, хто завжди в усьому зі всіма погоджується. (узбек.)
- Якщо жеребця не об’їздиш змолоду, потім до нього не підступитись. (узбек.)
- У кожному табуні є брикливий кінь. (узбек.)
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Не бачить світа, як курка зерна.
- Не бачить світла, як сліпа муха.
- Не бачить світла, як сова вдень.
- Не будь така, як панова свиня.
- Не вір панові, як псові.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Лише той рівний іншому, хто це доводить, і лише той гідний волі, хто вміє завойовувати її.
Шарль БОДЛЕР - Лише той, хто нічого не боїться, може вселити острах.
Альфред де МЮССЕ - Лише у захваті любові відчувають щастя існування і, торкаючись губами, обмінюються душами.
Клод ГЕЛЬВЕЦІЙ - Ліберали відчувають, що не заслуговують всього того, чим вони володіють.
МАРТ САЛ - Ліжко не терпить неправди, секс — не мелодрама.
Джуліан Барнс
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Кожне національне відродження починається з відродження еліти.
В’ячеслав Липинський - Кожний має знати своє місце.
Борис РЕВЧУН - Кожний пройдисвіт вихваляє ті чесноти, в котрих йому самому немає потреби вправлятись: багатії агітують за ощадливість, а нероби красномовно розводяться про велике значення праці.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Кожній партії, кожному можновладцю — по особистому «вектору руху»: кому на схід, кому на захід, а кому й до мавзолею...
Йосип БІЛОСКУРСЬКИЙ - Кожному солдатові — «гражданку»!
Віктор ІГНАТЕНКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- ...Із того часу всі в нас поділились на живих і мертвих, та й довго ще ділитимуться.
Пантелеймон КУЛІШ "Промова на похороні Шевченка", 1861 - В характері українсько-руського народу відзначається особливо перевага особистої свободи, а в великоруськім переважає загальність.
Микола КОСТОМАРОВ "Дві руські народності", 1861 - І багацько лиха вдіє
Гайдамацька зграя: Не то Польща і Вкраїна Лишенька зазнає! Василь МОВА "Троїсте кохання", 1863 - Бо теє козацтво, навикши бурхать,
Не вміло свободи других шанувать.
Василь МОВА "Козачий кістяк", 1863 - І з того козацтва,
З його старшини, На лихо Вкраїні Вродились пани. Василь МОВА "Козачий кістяк", 1863
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|