Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Всiх подарункiв дружніх миліше сам друг тому, хто взаємно є друг.
Григорій СКОВОРОДА - Я належу до тих, хто настiльки цінує друга, що ставить його над усе і вважає друзів... найлiпшою прикрасою життя.
Григорій СКОВОРОДА - ...як гниле дерево не склеюється з іншим гнилим деревом, так і мiж негідними людьми не виникає дружби.
Григорій СКОВОРОДА - Без ядра горiх ніщо, так само як і людина без серця.
Григорій СКОВОРОДА - ...нам треба найретельнiше дбати про те, щоб, обираючи друзів, цю найліпшу окрасу життя, більше того – неоцiненний скарб, по недбальству не потрапити на щось пiдроблене i мниме, що називається пiдлесником.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- До булави треба голови.
- До великого терпіння неодмінно прийде вміння.
- До господарства треба також доброї голови.
- До готової колоди добре вогонь розкладати.
- До дідька закони, коли судді знайомі.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Сонце усміхається, наче дівчина весною.
- Сопе, як ковальський міх.
- Сопе, як у мішку.
- Соромливий, як дівчина.
- Спарився, як на окропі.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Критики сплутують натхнення із захватом.
Олександр Пушкін. - Критики сповідують платну любов до літератури.
Станіслав Єжи Лец. - Критики, як і загалом усі люди, знаходять те, що шукають, а не те, що справді є перед ними.
Джордж Бернард Шоу. - Критикувати — значить пояснювати авторові, що він робить не так, як робив би я, якби вмів. Карел Чапек.
- Критикувати автора легко, важче оцінити.
Люк де Вовенарґ.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Коли дружина замовляє шубу з натурального хутра, чоловікові доводиться займатися шкурними питаннями.
Юрій РИБНИКОВ - Гроші пахнуть.
Юрій РИБНИКОВ Це доводить вартість французьких парфумів. - У випадковому одруженні розлучення закономірне.
Юрій РИБНИКОВ - Чи потрібно бути яскравою особистістю, щоб прикра¬сити чужу самотність ?
Юрій РИБНИКОВ - Спорідненість душ виявляється в однакових недоліках.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Хоч, кажуть, нас великі міліони,
А все б'ємо своїй біді поклони. Борис ГРІНЧЕНКО "Зернятка" 1898 - Хоч пролежав я цілий свій вік на печі,
Але завше я був патріотом, — За Вкраїну мою чи то вдень, чи вночі Моє серце сповнялось клопотом. Володимир САМІЙЛЕНКО "На печі", 1898 - Настане час колись, ясний, благословенний,
Що наші зіроньки все небо осіяють, І жизні ідеал, свободи дар спасенний, Умом поезії і серцем привітають. Пантелеймон КУЛІШ "Маруся Богуславка", 1899 - Країно рідная! ох, ти далека мріє!
До тебе все летять мої думки. Їм страшно й радісно, якась надія мріє... Так з вирію в свій край летять пташки. Леся УКРАЇНКА "Поворіт", 1899 - Слухай, рідна Україна,
стара мати-жалібниця, голосом плачливим кличе своє любеє дитя. Іван ФРАНКО "Іван Вишенський", 1900
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Вип’ємо за жiнок, що витiсняють чоловікiв на багатьох чудових працях, у багатьох славних дiлах, в багатьох професiях, але не витісняють їх із свого серця!
- Ходили хлопець з дівчиною. Одного чудового дня хлопець запропонував дiвчині вийти за нього заміж. Вона погодилась, але тiльки з однiєю умовою: раз на рiк вона покидатиме його.
Хлопець подумав і погодився. Вони стали чоловіком і жінкою. Один раз на рік жiнка йшла з дому на один день. Чоловiка охопила цiкавiсть. Вiн став слідкувати за жінкою і побачив, як вона приходить в лiс, перетворюється в змiю i починає шипіти. Так давайте вип’ємо за те, щоб жiнки шипіли тільки раз на рік і тiльки в лісі! - Вип’ємо за жінок і коханок! За те, щоб вони нiколи не зустрілись.
- На питання про те, кого вiн більше любить – брюнеток чи блондинок – справжній мужчина повинен відповісти «Так!».
Так давайте вип’ємо за жiнок, яких люблять справжні чоловіки! - Зірки прекрасні вночі, а наші жінки подібні зіркам.
То ж вип’ємо за зоряні ночі!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|