Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Найгірша зіпсованість — зіпсованість кращих.
Фома Аквінський - Найогидніший вид малодухості - це жалість до самого себе.
Марк Аврелій - Найчастіше буває так: чим менше відчуваєш страх, тим менше небезпеки.
Тіт Лівій - Намагаючись уникнути одних вад, дурні потрапляють в інші.
Горацій - Народ можна змусити до слухняності, але його не можна змусити до знання.
КОНФУЦІЙ, китайський мислитель(551-479 р. до н.е.)
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Їли — попотіли, робили — померзли.
- їсти мастак, а до роботи — ледак.
- Їсть, аж за вуха не відтягнеш.
- Їхав у ліс, а став біля шинку.
- Їхала я, їхала і здибала Міхала.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Бувай здоров, верше,
Мій зелений верше! Вже нам так не буде, Як перше, Як перше... Остап Луцький "На верхах", 1905 - Вечірній час - чудовий час:
Рожевий світ на небі згас, А таємничий сумерк ляг На горах, борах і полях. Василь Щурат "Вечірній час", 1905 - Нехай обдурений я сном,
Нехай осміяний без жалю, Нехай замість весни і раю Осінній місяць за вікном, Нехай! Але в душі моїй Яка цвіла весна рожева! Пахтіли, дихали дерева! Олександр Олесь "Нехай обдурений я сном...", 1906 - Я знаю, дні мої пролинуть надо мною,
Пролинуть окликом вечірньої луни, А я все буду ждать і сумною порою Минулий кликать час колишньої весни. Микола Філянський "І знов весна...", 1906 - Пеститься місячний промінь,
Лиже холодний сніг; Чорною плямою комин На білий килим ліг. Микола Вороний "Зоряне небо", 1907
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Найскладніше з правдою в ті часи, коли все може бути правдою.
Станіслав Єжи Лец. - Найстаріша книга — животрепетна новинка для того, хто ще не читав її.
Семюель Батлер. - Найстрашніша трагедія для поета — коли ним захоплюються, бо не розуміють.
Жан Кокто. - Найстрашніше для письменника — відучитися розмовляти з собою.
Володимир Брюґґен. - Найстрашніший вірус завжди сидить перед комп'ютером.
NN
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Дехто гарячкує лише для того, щоб зігрітися.
Леонід СУХОРУКОВ - І за голими цифрами можна чудово сховатися.
Леонід СУХОРУКОВ - На відміну від жінок дні не повертаються.
Леонід СУХОРУКОВ - Чим обмеженіша людина, тим безмежніша її зарозумілість.
Леонід СУХОРУКОВ - Як мало треба, щоб хотіти багато!
Леонід СУХОРУКОВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Без власної держави нема й не може бути нації української.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ "Листи до братів хліборобів", 1926 - Ніхто нам не збудує держави, коли ми самі її собі не збудуємо.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ "Листи до братів хліборобів", 1926 - Врешті, комунізм не є, як дехто думає, початком нової доби, а він є кінцем і смертю доби старої.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ "Покликання варягів...", 1926 - Тільки такі зруйновані нації можуть воскресати, а не безсило в свому гробі борсатися, які духу свого, хоч би поза межами Батьківщини, поза своїм тілом, живим зуміли заховати.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ "Покликання варягів...", 1926 - Смерть консерватизму означає скрізь і завжди смерть нації.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ "Покликання варягів...", 1926
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
- Давайте вип'ємо горілки за покоління, яке обирає "Пепсі"!
Тому що нам більше дістанеться!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|