Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Коли в думі він говорив не солодке, а корисне, і Дімад сказав: "Уб'є народ тебе, коли розлютиться!" – відповідав він: "А тебе уб'ють, як не розлютяться".
Фокіон - Ненависті гідне та огуди неробство, що робить людину гіршою за бджолу, адже одвіку створена і в рай введена була людина поліпшувати і зберігати його. Оце й відомо, що в людини своє призначення, бо єство надане їй, щоби про справу турбуватись, а неробство поза єством суть.
Фокіон - Філософові страждання корисне: як водою залізо міцніє, загартовуючись, отак і філософ напастями укріплюється.
Іван Богослов - Коли його спитали, як риторику вчив, відповів: "Витратив олії більш, ніж вина".
Демосфен - Добрим, благим людям слід довірятись норовом і словом, а не клятвою.
Сократ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- не зазнав.
- Зажурився, що в мене грошей нема.
— ... незадовго і в тебе не буде. - Стережися того, що нема чого.
- Ні сіло, ні впало, давай бабо сало!
- Роди бабо дитину, а бабі сто літ.
— ... будеш панянкою за годину. — ... бабо, коли бабі з літ вийшло.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Гребе, як кінь копитами.
- Гребе, як кішка лапою.
- Гризе його, як іржа залізо.
- Гризе, наче миша.
- Гризуться, як собаки за кістку.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Ми прямуємо до абсолютної влади форми.
Жан Бодрійяр. - Ми рабами волі стали.
Іван Франко. - Ми схильні вірити тим, кого не знаємо, бо вони нас ніколи не обдурювали.
Семюель Джонсон. - Ми, ті, хто говорить, знаємо те, що висловлюємо, анітрохи не краще за тих, хто нас слухає.
Моріс Мерло-Понті. - Ми хотіли як краще, а вийшло як завжди.
Віктор Черномирдін.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Сказати правду може й дурень, тільки люди не такі вже й дурні, щоб її говорити.
Олександр ПЕРЛЮК - Скільки їм треба дати на лапу, щоб вони посилили боротьбу з корупцією?!
Олександр ПЕРЛЮК - Скільки можна жити без духовної їжі? Доти, доки люди не повбивають одне одного.
Олександр ПЕРЛЮК - Скільки можна перелічувати прізвища корупціонерів? Чи не простіше назвати хоч одного чистого представника минулої влади?
Олександр ПЕРЛЮК - Скільки олігархи зробили для народу — контрольно-ревізійним органам і за сто років не підрахувати!
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Кинене, посіяне зерно ще не завтра дасть жниво, треба ждати...
Уляна КРАВЧЕНКО "Із афоризмів", 1884 - Хай ні смерть, ні тюрма, ні тортури, ні труд, ні недостаток не відводить вас від правди.
Уляна КРАВЧЕНКО "Із афоризмів", 1884 - А земля — скорбот оселя,
Правди й волі арештарня... Василь МОВА "На прогулянці", 1884 - Люди?! Як мало їх...
Уляна КРАВЧЕНКО "Із афоризмів", 1884 - Який хто є, хай буде, коли іншим не має сили бути.
Уляна КРАВЧЕНКО "Із афоризмів", 1884
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|