Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Коли їси, пригадай, що подвійне сприйняв ти: душу й тіло.
Що тілу даєш – то вилив, а що душі – то завжди збережеш. - Дехто задля того живуть, щоби змогу мати пити та їсти, я ж не так – їм та п'ю, бо на цім життя стоїть.
Сократ - За солодким печаль приходить.
Мосхіон - Не знайти життя без смутку ні в кого.
Мосхіон - Наречено філософами печаль смертю. Я ж кажу, що тінь і образ смерті все ж сон є. Бо як хто покладе тіло своє, щоби спати, отак і коли смерть: тіло з душею розлучаються і знову разом піднімуться. Сон ніщо інше, як смерть.
Філон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Як поживаєш? — А так собі, — то боком, то скоком.
- Я думав, що тебе нема.
— Е, ледачого Бог не візьме!
- Ну як же поживаєш? — А що мені діється!
- Живу помаленьку, з ноги на ногу.
- Жив та горбат.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Витріщив очі, як теля на нові ворота.
- Вихватився, як на щолопок.
- Вихопився, немов шершень з дупла.
- Вишептався, як рак у торбі.
- Вишкірив зуби, як печене порося.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Важлива не усамітненість місця, а незалежність духу. Поети, що жили в містах, все одно залишались пустельниками.
Емерсон - Вдвічі важче знести образи з боку тих людей, від яких ми найменше їх очікували.
Езоп - Велике місто – велика самотність.
Античний афоризм - Ворог займає більше місця в наших думках, ніж друг – в нашому серці.
Альфред Бужар - Ворог не той, хто ображає, але той, хто робить це навмисне.
Демокріт
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Розумні їдуть відпочивати в Грецію і Єгипет, щоб відпочити від злодійства на Батьківщині.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Розчарування в політиці — це коли не вдалося ошукати не тільки «противну» сторону, а й соратників.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Руйнують пам’ятники віджилої епохи — руйнуватимуть і живих епох.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Самостійна Росія: вміння жити без України.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Світ, звичайно, — бардак. Але ж порядок тільки в бардаках!..
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- О, як не хвилюватися, як, коли оце саме "ге" увесь вік мене пекло і кар'єру поламало.
Микола КУЛІШ
"Мина Мазайло", 1929 - Той не поет,
Хто не відчує
спраги змагання.
Хто затаїться
в башті мовчання,
Як анахорет.
Микола ВОРОНИЙ
"Ода до поетів", 1929 - Будь проклята, співуча мово
Сльозавих і слизьких пісень,
Бо кожен чин пожерло слово,
Бо зміст заїла передмова
І в ніч лягає кожен день.
Євген МАЛАНЮК
"Павза", 1929 - Не сховатись, дарма, під наметом краси,
в чаді п'яному строф кришталевих.
Вітре днів, мої власні слова рознеси,
на шляхах їх розвій стомилевих.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Суворий вірш", 1934 - Слова, що вимріяні у безсонні, довгі ночі,
коли стріла натхнення, вбита в серце, їддю точить.
Зникають речі, розвіваються довкола стіни.
Тремчу над книжкою у вічності холодній тіні.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Над книжкою поезій", 1934
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце!
- Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить!
Повиздихають ті, хто нас не захотів!
І плачуть ті, кому ми не дістались!
- Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90.
Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж.
То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
