Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Граду душа є закон, бо отак, як тіло, душу втративши, падає, так і град, коли нема в нім закону, зруйнується.
Демосфен - Благі малого закону потребують, бо не річ до закону, а закон до речі буває.
- Ті гради стоять добре, де городяни князя слухають, а князь – законів.
Соломон - Підневільному закон – примус, а вільні в законі потребу мають.
Демад - Коли його спитали, хто ображає, сказав: "Хто відкидає закон".
Кір
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Нехай ся пріч каже!
- Шануючи Божий дар (за хлібом).
- Шанувати сонце, місяць, зорі, хліб святий і ваші слухи.
– Шанувати сонечко святе, і день білий,
- як і вас ґречних.
– Шанувавши ковбиці, лавиці, коцюбу, помело, лопату, ступу і перехрестя, і вас яко ґречних!
- Крім церков святих!
– Опріч святої церкви! (щоб село, місто – запалось, вигоріло і т.п. опріч...).
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Горить, як за умерлого душу.
- Горить, як мокре.
- Горить, як сухе листя.
- Горілка, як гарна дівка, хоч кого підведе.
- Горілочка, як дівочка, зведе хлопця, як дідочка.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Пережитки майбутнього.
Андрій Крижанівський. - Переклад — завжди коментар.
Лео Бек. - Переклад — це автопортрет перекладача.
Корній Чуковський. - Перекладав з усіх мов на суконну.
Еміль Кроткий. - Перекладач ніяк не міг знайти спільної мови з автором.
Ф. Коничев.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Дружина думає про шуби і дітей, щоб вони батька працювати примушували.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Дует у балеті вчить, як мають поводитися чоловік і жінка після медового місяця.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Думати про дітей і сім’ю — не красти для них, а вчити їх уміти думати про себе.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Дурня без шахрайства не буває.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Дурням Європа не потрібна — вони здатні вчитися і на своїх помилках.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Блакитне небо, мов дугасте море,
Безоднею самітною стоїть.
Під сонцем степ, козацьке Дике Поле,
Огнем переливається-жахтить.
Пантелеймон КУЛІШ
"Степ опівдні", 1893 - Сипле, сипле, сипле сніг,
Килим важче налягає...
Молодий огонь в душі
Меркне, слабне, погасає.
Іван ФРАНКО
"Сипле, сипле, сипле сніг", 1896 - Тихий сон по горах ходить,
за рученьку щастя водить.
Осип Маковей
"Сон", 1899 - Природо люта, мачухо лукава,
Убійнице ненаситна, кровава,
За що тобі пісні від нас і слава?
Осип Маковей
"Природа", 1899 - Чолом тобі, синє, широкеє море!
Незглибна безодне, безмежний просторе,
Могутняя сило, — чолом!
Дивлюсь я на тебе і не надивлюся,
Думками скоряюсь, душею молюся,
Співаю величний псалом.
Микола ВОРОНИЙ
"До моря", 1901
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
