На сайті зібрано нині:              
Авторів : 6653
Давня мудрість : 1612
Прислів'я, приказки : 27853
Народні прикмети : 2879
Афоризми : 13520
Українська афористика : 13439
Тисяча цитат : 1005
Афоризми Пошук:
Давня мудрість | Прислів'я, приказки | Народні прикмети | Афоризми
Українська афористика | Тисяча цитат | Тости |

Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота, глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське життя в Севастополі» та на сайті «Весела Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми з книг «Українська афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика – це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.

Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.

Вакансії для вчителів української мови та літератури

Давня мудрість / 1612
  • І знайшов я, що гірше смерті жінка, тому що вона — сітка і серце її — сільця, руки її — окови.
       Екклесіаст
  • І не Адам спокушений, але дружина, спокусивши, впала в злочин.
       Апостол Павло
  • І пізнаєте істину, і істина зробить вас вільними.
       Євангеліє від Іоанна
  • І рани не болять у переможців.
       Публій Сір
  • Іншим прощай часто, собі — ніколи.
       Публій Сір 
Ще..
Прислів'я, приказки / 27853
  • Дай руками, а не виходиш і ногами.
       
  • Довжник весело бере, а смутно віддає.
       
  • Легше брати, ніж повертати.
       
  • Коли прийде віддавати, то нема що дати.
       
  • Поки зберемо, то й останнє здеремо!
        
Ще..
Народні прикмети / 2879
  • Чвала, як три дні не їв.
       
  • Чваниться, як дурень латкою.
       
  • Чепуриться, неначе на весілля.
       
  • Чепурненька, як мазничка.
       
  • Червона, як буряк.
        
Ще..
Афоризми / 13520
  • Можливо, кохання й, справді, хвороба, але, на жаль, не заразна.
       Жарко Петан
  • Не любити жінок –злочин. Любити –покарання.
       NN
  • Справжнє кохання схоже на привид: усі про нього говорять, але мало хто його бачив.
       Франсуа де Ларошфуко
  • У коханні головне – несподівано з?явитися й вчасно зникнути.
       Теодор Драйзер
  • У коханні єдина перемога – це втеча.
       Наполеон I 
Ще..
Українська афористика / 13439
  • Депутати торгуються, процес іде.
       Олександр ПЕРЛЮК
  • Держава — це кум!
       Олександр ПЕРЛЮК
  • Держава потурбувалася про спокійну старість пересічних громадян — на них навіть злодії не звертають уваги, взяти-то нічого.
       Олексій ДОМНИЦЬКИЙ
  • Деякі народи заслуговують гарних правителів, а на виборах обирають собі поганих.
       Олександр ПЕРЛЮК
  • Деякі не стільки варяться в своєму соку, скільки варять у ньому інших.
       Володимир КОЛОДІЙ 
Ще..
Тисяча цитат / 1005
  • Поете, тям, на шляху життьовому
    Тобі перлини-щастя не знайти,
    Ні захисту від бурі, злив і грому.

       Іван ФРАНКО
    "Поете, тям, на шляху життьовому...", 1904
  • Не слів мені, а стріл крилатих, вогняних!
    Я хочу вам про рідний край казать...

       Олександр ОЛЕСЬ
    "Не слів мені, а стріл крилатих, вогняних!", 1906
  • О слово рідне! Орле скутий!
    Чужинцям кинуте на сміх!

       Олександр ОЛЕСЬ
    "О слово рідне! Орле скутий!", 1907
  • Лишу я співи про красу,
    Забуду власні жалі
    І з гір високих понесу
    Народові скрижалі.

       Олександр ОЛЕСЬ
    "Лишу я співи про красу...", 1908
  • Говори, говори, моя мила:
    Твоя мова — співучий струмок.

       Павло ТИЧИНА
    "Десь на дні мого серця...", 1914
     
Ще..
Тости / 65
  • Ми тут зібралися, щоб випити.
    То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!

       
  • Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
    – То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!

       
  • Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
    Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!

       
  • Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
    – Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!

       
  • Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
        
Ще..
Стежки
Бібліотека сайту Українське життя в Севастополі "Весела Абетка" - Для дітей України
Ідея та наповнення Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ