Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не той багатий, хто багато має, а той, хто не потребує того, що вже має.
- Ліпше хліб з сіллю у тиші та без печалі, ніж жадання наїдків багатоцінних з безладдям і з жахом.
Філон - Міра наживанню є потреба тілесна, а хто переступить її, то безчинства собі набуде великого.
Нил - Усе надмірне капосне.
Климент - Привчай тіло до важкого життя: хто малого потребує, велике найде.
Плутарх
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Швидкий, як черепаха.
- Швидко робить, та переробляє довго.
- Шиє та поре, та все ниткам горе.
- Шиє та поре, та все ниткам горе.
- Шиє, шиє, а пороти почне, аж як нитки кінчаться.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Сили, як у ведмедя.
- Сильний, як віл.
- Сильний, як дуб.
- Сильний, як комар.
- Сильний, як лев.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Музика це не просто задоволення, минуще задоволення. Це необхідність, глибокий голод; і коли музика правдива — це радість. Любов. Передчуття небес…
Орсон Скотт Кард - Музика як сон. Той, який я не чую.
Людвіг ван Бетховен - Музики досить на все життя, але життя не достатньо для музики.
Сергій Рахманінов - Не бійтеся, просто грайте музику!
Чарлі Паркер - Не знаю, чи справді ангели в присутності Бога грають лише Баха; але я впевнений, що у своєму домашньому колі вони грають Моцарта.
Карл Барт
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- У в’язниці, окрім строку, нічого не висидиш.
Василь КУРОВСЬКИЙ - У житті багатьох жінок є дві головні мети — «знайти чоловіка своєї мрії» і «позбутися цього ідіота».
Андрій КОРЧИНСЬКИЙ - У кожного нашого громадянина є невід’ємні права: не погоджуватись із чимось і отримувати за це по пиці. Чи по сідниці.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - У літературі треба любити не себе, а редактора.
Микола ПАСЬКО - У мистецтва теж нерідко вимагають жертв.
Микола ПАСЬКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Жінка призначена чоловікові, як смерть від Бога.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Земля", 1902 - Най собі люди кажуть, що хотять, а жид може все. Він усюди піде, він з кожним поговорить, він уміє з панами говорити, розуміє право, а ми?
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Земля", 1902 - Івоніка любив її (землю). Він знав її в кожній порі року і в різних її настроях, мов себе самого. Вона пригадувала чоловіка і жадала жертви.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Земля", 1902 - А що має бджола з того, що мед збирає? А що має земля з того, що родить і нас годує? А що мають тато й мама з того, що мають нас і годують? Що, питаюся? Так уже Бог дав, і так мусить бути.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Земля", 1902 - Вона (земля) підпливала нашою кров'ю і нашим потом. Кожна грудка, кожний ступінь може посвідчити, як наші крижі угиналися тяжко, дороблюючися її, як часто голодом і холодом ми годувалися, аби зароблене не йшло на кусник хліба, але на неї, на грудочки її!
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Земля", 1902
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|