Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Успіх вважаю овочем: мине час – засохне.
Епіктет - Коли потопав він у морі та добро своє втратив, не жалів нічого, а лише Богу дякував, примовляючи: "Добре це для мене, бо тягар я відкинув, а в цім лахмітті залишусь філософії навчати".
Зенон - Коли справи твої улаштовуються, перемін очікуй, і навпаки, як обступлять тебе напасті несподівані, сподівайся на краще життя.
Нил - Несталість слави й вдачі терпи з надією.
Демонакс - Гнівливий проповідує смерть, а муж мудрий відмолить його.
Демонакс
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Без вітру з ніг падає.
- Без вітру море спить.
- Без вогню пече.
- Без води — ні туди, ні сюди.
- Без води каші не звариш.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Гарбу везе не кінь, не віл, а корм.
- Гарний цвіт не буде довго стояти при дорозі.
- Гладь коня вівсом, а не батогом.
- Гладь коня мішком - не ходитимеш пішки.
- Глибше орати - більше хліба жувати.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Якщо ви гарно вихованi, не братайтеся з невихованими: неотесана поверхня дряпається.
П’єр БУАСТ - Якщо ви не досягли успіху відразу, спробуйте ще і ще раз. А потім, заспокоївшись, живіть у своє задоволення.
Уільям Клод Філдс - Якщо ви не захочете здiйснювати змiни, я гарантую, що з'явиться хтось, хто зробить це за вас.
Джек Уелч - Якщо ви не можете сказати правду про себе, то нема чого говорити правду про інших.
Вірджинія Вулф - Якщо ви не навчились сміятись над лихом, вам просто не буде над чим сміятись у старечому віці.
Едгар Хау
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- 3 Інтелектуально люди діляться в основному на дві катеґорії: ті, що від злості розумнішають, і ті, що від злості дуріють.
Володимир ДЕРЖАВИН - При решті рівних умовин перемагає той, хто спромігся завдати противникові спокусу зручного й почесного відступу.
Володимир ДЕРЖАВИН - Як правило, інтелігентна людина зазнає невдач і розчарунь насамперед через те, що занадто поспішає та забігає наперед... (розчаровується в родинному житті, одружившись у віці двадцятьох – тридцятьох років, тим часом як одружуватись слід у сорок – п’ятдесят років, озброївшись життєвим досвідом; безуспішно силкується зробити кар’єру в тридцяти – сорок років, замість вичікувати в слушній певності, що в п’ятдесят – шістдесят років кар’єра сама собою прийде; марно прагне в сорок – п’ятдесят років відомости та слави, які однаково не проминуть з’явитися в шістдесят – сімдесят років; нарешті розчаровуються в житті та поспішає передчасно сконати в п’ятдесят – шістдесят років від випадкової застуди абощо, хоч була цілковита рація прожити до вісімдесятьох років, і довше.
Володимир ДЕРЖАВИН - Як бачити насамперед з жіноцтва, постійне спілкування з дітьми або знижує інтелектуальний рівень (якщо доросла дитина піддається під їх вплив), або ж псує нерви та вдачу (якщо не піддається).
Володимир ДЕРЖАВИН - Якщо жінка після деякого періоду шлюбного добробуту починає закидати свому партнерові холодність і брак уваги, то йому залишається тільки негайно кинути її; бо це значить, що вона сама охолола до нього...
Володимир ДЕРЖАВИН
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- В нашій справі, коли ми поставимо думку, що національність є перше, головне діло, то ми або поженемося за марою, або станемо слугами того, що всилюється спинити поступ людський, і поставимо на риск, коли не згубу, й саму нашу національність. Коли ж ми станемо при думці, що головне діло — поступ людини й громади, поступ політичний, соціальний і культурний, а національність є тільки ґрунт, форма та спосіб, тоді ми певні, що послужимо добробутові й просвіті нашого народу, а вкупі з тим і його національності.
Михайло ДРАГОМАНОВ
"Чудацькі думки про українську національну справу", 1891 - А тим часом дбаймо про свою словесну автономію, творімо свою автономічну будучину, знаймо добре, що ми в себе дома, серед своєї рідної сім'ї, у своїй рідній хаті, що нам ніхто її не дасть, ніхто не відійме, ніхто ж і не обогріє та й не освітить її так, як ми самі.
Пантелеймон КУЛІШ
"Листи", 1892 - Інтелігенція вся в нас змоскалена. Вчиться вона по-московському, читає по-московському, завсіди говорить сама і завсіди чує круг себе мову тільки московську; рідну ж мову в мужичих устах вважає за "хахлацький жаргон".
Борис ГРІНЧЕНКО
"Листи з України Наддніпрянської", 1892 — 1893 - Треба зрозуміти, що кинути роботу для рідного краю і піти на роботу до його гнобителів — не єсть тільки звичайною відміною в передсвідченнях, а єсть справжньою цілковитою зрадою.
Борис ГРІНЧЕНКО
"Листи з України Наддніпрянської", 1892 — 1893 - Їсте, п'єте, спите і любите Вкраїну... Як не любить її, безсудницю, коли за те, за те одно, що вміли гнути спину перед ледачими людьми, як і самі, діди, батьки та й ви з синками та дочками постали значними людьми або й панками!
Пантелеймон КУЛІШ
"Вельможній Покозаччині", 1893
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
