Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не можна збудувати словом, коли те ж саме руйнувати ділом.
Григорій СКОВОРОДА - Що може бути солодше за те, коли любить і прагне до тебе добра душа?
Григорій СКОВОРОДА - Надмір породжує пересит, пересит — нудьгу, нудьга ж — душевну тугу, а хто хворіє на се, того не назвеш здоровим.
Григорій СКОВОРОДА - Любов виникає з любові; коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю.
Григорій СКОВОРОДА - Хіба розумно чинить той, хто, починаючи довгий шлях, в ході не дотримує міри?
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Не за те бито, що ходила в жито, а за те, що дома не ночувала.
- Не тим наші діди поголіли, що солодко пили та їли, а мабуть на їх гроші крах прийшов.
- Не тим поголіли, що солодко їли, а тим що не гляділи.
- Не тому прісно, що не кисло, але тому, що не рощиняно.
- Не тому плачу, що мама вмерла, а що нога змерзла.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Гуде, як у п'яного в голові.
- Гуде, як чотири вітри в лісі.
- Гудуть, як бджоли у вулику.
- Гудуть, як джмелі.
- Гудуть, як жуки.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Ревіння натовпу ще не голос народу.
Віктор Власов. - Редактор — співробітник газети, який відокремлює зерно від полови й віддає полову до друку. Ельберт Габбард.
- Редактор — це фахівець, який, погано знаючи, що таке добре, добре знає, що таке погано.
Євген Сазонов. - Редактор не має права бути початківцем.
Самуїл Маршак. - Редактор не має права нав'язувати авторові своїх думок, примушувати його говорити так, як сказав би він, редактор.
Дем'ян Григораш.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Без недоліків не проживеш навіть в ідеальній країні, не кажучи вже про демократичну та тоталітарну.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Бездарність центру компенсується злодійським талантом регіонів.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Бездарність центру має компенсуватися талантом регіонів.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Безправні не крадуть і хабарів не беруть. Це «справа» вільних і незалежних.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Безсила чесність викликає не тільки зневагу, а й бажання панувати.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Смерть.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"В неділю рано зілля копала", 1909 - Видиш, брате мій,
Товаришу мій,
Відлітають сірим шнурком
Журавлі у вирій.
Чути: кру! кру!кру!
В чужині умру,
Заки море перелечу,
Крилонька зітру.
Богдан ЛЕПКИЙ
"Журавлі", 1910 - Я не умру від смерті —
я умру від життя.
Умиратиму — життя буде мерти,
не маятиме стяг.
Михайло Семенко
"Патагонія", 1917 - Я прийду до тебе, доле,
На страшне криваве поле,
На останній смертний бій.
Григорій ЧУПРИНКА
"Перемога", 1918 - І тим, що згинули в зорі весінніх літ,
Хрестів поставити в свій час ми не зуміли.
Одна вечірняя вітає їх могили,
Одна вечірняя віта їх заповіт.
Микола ФІЛЯНСЬКИЙ
"Спить ряд могил", 1924
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Жінки, не любіть холостих, вони других жінок не полюбили – і вас не по люблять, не любіть розлучених, свою покинули – і вас покинуть.
Любіть одружених, свою дружину люблять – і вас будуть любити.
Так давайте за це і вип'ємо!
- Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце!
- Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить!
Повиздихають ті, хто нас не захотів!
І плачуть ті, кому ми не дістались!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
