Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Просячи в когось милостині, Діоген сказав: "Якщо ти подаєш іншим, подай і мені, а якщо ні, то почни з мене".
- Процвітаючі негідники нестерпні.
Есхіл - Разом з одягом жінка знімає з себе сором.
Геродот - Реформу моралі варто починати з реформи законів.
Клод ГЕЛЬВЕЦІЙ - Роби велике, не обіцяючи великого.
ПІФАГОР
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Чи посватаєш дочку за того, хто з торбою біля воріт стоїть?
Тамільськe - Чим більше думатимеш про себе, тим менше тебе любитимуть.
Євр. - Чим більше любиш, тим вразливіший до образ.
Корейськe - Чим більше плодів, тим нижче нахиляється гілка.
Іран. - Чим краще знаєш людину, тим більше любиш її.
Грец.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Щастя, як трясця,— кого нападе, того й трясе.
- Щебече, як пташка.
- Щебече, як сорока.
- Щебече, як у саду соловей.
- Щедра, як земля.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Найбільше люди цікавляться тим, що їх абсолютно не стосується.
Джордж Бернард Шоу. - Найбільше пожвавлює розмову не розум, а взаємна довіра.
Франсуа де Лярошфуко. - Найбільше прикрашає дівчину скромність і прозора сукня.
Євген Шварц. - Найбільший дефект мовлення — брехня.
В'ячеслав Верховський. - Найбільший успіх мають банальності, викладені ледь-ледь по-іншому.
Ян Чарний.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Інколи природа також проводить несанкціоновані мітинги протесту.
Йосип БІЛОСКУРСЬКИЙ - Іноді краще бути другим, ніж приймати удари першим.
Василь МОМОТЮК - Іноді точка зору залежить від того, наскільки замилено очі.
Віктор ІГНАТЕНКО - Історія повторюється. Наближаємось до 2017 року!
Йосип БІЛОСКУРСЬКИЙ - Їхати на червоне — платити зелені, їхати на зелене — червоніти перед братвою.
Віктор ІГНАТЕНКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Укрийте мене, укрийте:
Я — ніч, стара,
Нездужаю.
Одвіку в снах
Мій чорний шлях.
Павло ТИЧИНА
"Пастелі", 1917 - Подивилась ясно, — заспівали скрипки! —
Обняла востаннє — у моїй душі.
Ліс мовчав у смутку, в чорному акорді.
Заспівали скрипки у моїй душі.
Павло ТИЧИНА
"Подивилась ясно...", 1918 - Світає...
Все спить ще: і небо, і зорі безсилі,
Лиш птах десь озвався спросоння ліниво
Та темний бовван на козачій могилі
Про давнє, минуле кричить мовчазливо.
Видніє щохвилі.Все спить ще: і небо, і зорі безсилі.
Павло ТИЧИНА
"Світає...", 1918 — 1919 - У вічну славу Батька і Сина
Й Духа Святого Голуба...
Ой зацвіла біла калина
Біля Синього Жолоба...
Лавро Миронюк
"У вічну славу...", 1920 - Як купала мене мати
у любистку,
Трусив зорі Див із лану
у колиску.
Тодось ОСЬМАЧКА
"Казка", 1925
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
