Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Порядність — це здатність чинити свідомо і справедливо там, де не передбачена дія закону.
Аристотель - Не сумуй, що люди не знають тебе, але сумуй, що ти не знаєш людей.
Конфуцій - Даремне навчання без думки, небезпечна думка без навчання.
Конфуцій - Не достойний бути вченим той, хто думає про сите і спокійне життя.
Конфуцій - В давнину вчилися, щоб удосконалити себе, зараз вчаться, щоб сподобатися іншим.
Конфуцій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Не пий вино худобино, бо тебе воші з’їдять!
- Не поможе й вино, як лиш прийде студено.
- Не стільки тії браги, скільки тії звяги.
- Не той пиво п’є, хто варить.
- Не шкода горілки випитої, а шкода розуму пропитого.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Розходилась, як квочка на яйцях.
- Розходилась, як квочка перед бурею.
- Розцвіла, як калина.
- Розцвіла, як рожа навесні.
- Розчервонівся, як рак.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Помилки молодості минають з роками, а особливо зі смертю.
Дон-Амінадо. - Помилки, освячені генієм великих майстрів, стають згодом загальновизнаними істинами.
Дені Дідро. - Помилки пам'ятають краще, бо вони більше нагадують про себе.
Володимир Брюґґен. - Помилки професіоналів — навчальний посібник для аматорів.
Борис Крутієр. - Помилки роблять усі, але в декого це професія.
Олег Келлер.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Пізнаєш історію – пізнаєш сучасних своїх ворогів.
Роман КОВАЛЬ - Для маси апокаліпсис – нещастя, для довершеного – підстава для творчості.
Роман КОВАЛЬ - Не підганяй того, хто поспішає.
Роман КОВАЛЬ - Кожна нація має свою правду.
Роман КОВАЛЬ - Ненависть посилює ворога, насмішка – убиває.
Роман КОВАЛЬ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ой рада би-м, мій синоньку,
Листок написать,
Насипали могилоньку,
Не можу я встать;
Не можу я, соколоньку,
Глубоко на дні,
Насипали на рученьки
Сирої землі.
Юрій ФЕДЬКОВИЧ
"Рекрут", 1862 - Пречиста Діво, радуйся, Маріє,
Бо я не можу... Вшак я маю душу,
І чути мушу, і дивити мушу,
Що тут на світі, ах, тутки ся діє!
Да як до гробу зложуть моє тіло,
Де темно, тісно, студено, зотліло,
Де нич не плаче, де усе німіє —
Пречиста Діво, радуйся, Маріє!
Юрій ФЕДЬКОВИЧ
"Пречиста Діво", 1862 - Чую, що смерть, потайна й ненажерная,
В вічні обійми мене обхопила!
Василь МОВА
"Думи засланця", 1877 - І щастя всіх прийде по наших аж кістках.
Іван ФРАНКО
"Каменярі", 1878 - В затишному раю я води Лети п'ю,
Та тихострунную настроюю мою.
Пантелеймон КУЛІШ
"Рай". 1893
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
