Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Накопичене багатство може служити, але може і поневолювати.
ГОРАЦІЙ - Народ можна змусити до слухняності, але його не можна змусити до знання.
КОНФУЦІЙ - Насолода тлінна, честь безсмертна.
Менандр - Наш страх — це джерело хоробрості для наших ворогів.
Мани - Наша доля залежить від наших звичаїв.
Корнелій НЕПОТ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Гріх сміятися: так йому Бог дав.
- Бере живий жаль, як згадаєш Старовину.
- Минулися тії роки, що розпирали пироги боки.
— ... а тепер уже і колом не розіпреш. - Деся тії часи діли, що самі ковбаси до рота летіли.
- Як жили наші діди, то не було їм зовсім біди: бувало збанок варенухи наберуть, та сидючи пють, та як ті мухи гудуть; а як нам прийшлося, жити довелося — усе лихо до купи сплелося.
— Жили наші діди — не знали біди; стали жити внуки — набралися муки. — ... та ще й наберуться.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Породиста, як свиня.
- Порожній чоловік, як тая торба.
- Посинів, як бузина.
- Посинів, як пуп.
- Посиніла, як жаба.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Лише сильні вміють прощати.
Еліза Ожешко - Лише той рівний іншому, хто це доводить, і лише той гідний волі, хто вміє завойовувати її.
Шарль БОДЛЕР - Лише той, хто нічого не боїться, може вселити острах.
Альфред де МЮССЕ - Лише у захваті любові відчувають щастя існування і, торкаючись губами, обмінюються душами.
Клод ГЕЛЬВЕЦІЙ - Ліберали відчувають, що не заслуговують всього того, чим вони володіють.
МАРТ САЛ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Порядну людину завжди можна впізнати з того, як незграбно вона робить вам капості.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Посада людину не змінює, а підмінює.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Поступ — це коли кидаються свіжими яйцями; коли труять чи стріляють — згадка про «старі добрі часи».
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Почавши з нуля, дехто згодом лише додає їх кількість.
Василь МОМОТЮК - Почерк начальника видається просто-таки каліграфічним, коли він виписує тобі премію.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Чую, що смерть, потайна й ненажерная,
В вічні обійми мене обхопила! Василь МОВА "Думи засланця", 1877 - І щастя всіх прийде по наших аж кістках.
Іван ФРАНКО "Каменярі", 1878 - В затишному раю я води Лети п'ю,
Та тихострунную настроюю мою. Пантелеймон КУЛІШ "Рай". 1893 - Одно люблю лиш — забуття,
Спокій, безпам'ятну могилу. Іван ФРАНКО "В алеї нічкою літною...", 1896 - Світ зчорнів, і небо чорне,
Зелень чорна, чорне все... Жду, поки мене загорне Та, що вічний сон несе. Олександр Козловський "Чорна думка", 1897
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- За ваше здоров’я – за наше багатство!
- Давайте вип’ємо за гарних людей: їх у нас так мало залишилось!
- Який найкоротший тост «до того»?
– Будьмо! – А який «після того»? – Хху! - Дай, Боже, щастя, здоров’я
На многія літа усім! - На здоров’я!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|