Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Немає такої небезпеки, якої можна було б уникнути, не наражаючись на іншу небезпеку.
Публілій Сір - Необхідно не лише опановувати мудрість, але і вміти користуватися нею.
ЦИЦЕРОН - Нерозумно боятися того, що неминуче.
Публій Сір - Нерозумно рвати на собі волосся від горя, начебто горе зменшиться від того, що Ваша голова стане лисою.
ЦИЦЕРОН - Несправедливість не завжди пов’язана з якоюсь дією, часто вона виражається саме бездіяльностю.
Марк АВРЕЛІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- На кого Бог, на того і люди.
- Не так Бог, як лихії люди.
- За кого Бог, за того й люди.
— За ким Бог, за тим і люди. - На кого ворони, на того і сороки.
- На кого люди гомонять, на того й свині хрюкають.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Без диму й вогню нема.
- Без дощу й трава не росте.
- Без снігу зими не буває, а як буває, то швидко минає.
- Без кривих та скрипучих дерев лісу не буває.
- Без морозу вода не замерзає.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Люби — і роби що хочеш.
Августін - Люби людство скільки тобі завгодно, але не вимагай взаємності.
Дон-Амінадо - Люби своїх, щоб чужим хотілося.
О.В. ІВАНОВ - Любити — жалюгідна звичка серця. Слово того, кого любиш, сильніше впливає на душу, ніж виявлення почуттів.
Жорж Санд - Любити — значить бачити чудо, невидиме для інших.
Франсуа Моріак
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Скажіть, ми вже в Європі чи буде ще гірше?
Олександр ПЕРЛЮК - Скажіть, це вже остаточна перемога демократії чи буде ще гірше?
Олександр ПЕРЛЮК - Сказати правду може й дурень, тільки люди не такі вже й дурні, щоб її говорити.
Олександр ПЕРЛЮК - Скільки їм треба дати на лапу, щоб вони посилили боротьбу з корупцією?!
Олександр ПЕРЛЮК - Скільки можна жити без духовної їжі? Доти, доки люди не повбивають одне одного.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Ні моє дунайськеє гирло твоїх козаків не пожерло,
Ні моя дунайськая вода твоїх козаків не забрала. Їх турки не постріляли, не порубали, До города-царя в полон не забрали. Всі мої квіти луговії і низовії пониділи, Що твоїх козаків у себе не виділи. "Дума про розмову Дніпра з Дунаєм" - Весна люба, ах, прийшла! Зима люта, ах, пройшла!
Уже сади розцвіли і солов'їв навели. Григорій СКОВОРОДА "Весна люба, ах, прийшла!", 1760-і рр. - Віють вітри, віють буйні, аж дерева гнуться;
О, як болить моє серце, а сльози не ллються. Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Наталка Полтавка", 1819 - Там колодязь студененький,
А дуб воду тягне; Не так щастя, як той води Моя душа багне. Маркіян ШАШКЕВИЧ "Підлисє". 1830 - Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива, Додолу верби гне високі, Горами хвилю підійма. Тарас ШЕВЧЕНКО "Причинна", 1837
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|