Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Міцніший той, хто бажання перемагає, а не ратників. Лише той лютий та хоробрий, хто себе подолає.
Аристотель - До того, хто за тебе сильніший, не доторкайся: який вже дотик горшка до котла – сам доторкнеться, сам і розсиплеться.
Сирах - Хоробрість й зухвалість, хоча й близькі одне з одним, та різниця між ними велика: одне – твердість, інше – залякування, бо себе не жаліють там, де варто застерігатись.
Іван Богослов - Ні ухилятись від битви не можна, ні самому битви шукати. Тоді й перемога буде славнішою.
Златоуст - Могутність, що не має розуму, веде в домовину того, хто набув її.
Менандр
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Тобі сміх, а мені плач, — Вам сміх, а мені ледве-ледве живеться.
- Не трева з тим жартувати, що болить.
- Не смійся братку, з мойого припадку.
- Дай Боже жартувати, аби не плакати.
—... не хорувати.
— Та нехай люди сміються — аби не плакали.
- Хоч смішно, аби затишно.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Відмовляється, як стара дівка гарного жениха.
- Війна, як вода,— в одного бере, другому дає.
- Військо йде, як мак цвіте.
- Військо наступило, як чорна хмара.
- Вік жива, як сорока на тернині: вітер повернувся — полетіла.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Задоволення, з яким сприймають насильство, що вчиняють над екранним персонажем, перетворюється на насильство над самим глядачем.
Теодор Адорно. - Зазирнув я якось за лаштунки до маріонеток: біля мотузок також маріонетки. Далі мене не пустили.
Станіслав Єжи Лец. - Заїка-базіка — що може бути нестерпнішим?
Андрій Коваль. - Зайва деталізація шкодить гуморові, оскільки гумор за своєю природою — явище асоціативне; він виникає там, де є простір для домислу, підтексту.
Володимир Різун. - ЗАКОН АРТУРА БЛОХА:
Що глибшою й захопливішою є якась думка, то більше людей
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Справа письменника маленька — геніально писати.
Олександр ПЕРЛЮК - Справжній мужчина, навіть коли їсть борщ, очима поїдає жінку!
Олександр ПЕРЛЮК - Справжній поет серцем відчуває, коли його шлунок хоче їсти.
Олександр ПЕРЛЮК - Справжній чоловік буде мовчати навіть тоді, коли жінка не дає йому й слова вставити.
Олександр ПЕРЛЮК - Справжній чоловік нізащо не погодиться бути під каблуком у дружини, якщо, звичайно, вона в нього запитає, чи згоден він?..
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Як пес голодний, кинутий і гнаний,
Блукаю я по вулицях чужих...
Олександр ОЛЕСЬ
"Як пес голодний, кинутий і гнаний...", 1926 - Такий я ніжний, такий тривожний,
моя осінняя земля.
Навколо вітер непереможний
реве й ґуля...
Володимир СОСЮРА
"Такий я ніжний, такий тривожний...", 1928 - Коли німують людські живі душі,
тоді і роси кам'яніють на зелі,
а очі в молоді, немов од суші,
мертвіють, облітають навесні.
Тодось ОСЬМАЧКА
"Сонет", 1929 - Холодна тиша. Місяцю надламаний,
Зо мною будь і освяти печаль мою.
Вона, як сніг на вітах, умирилася,
Вона, як сніг на вітах, і осиплеться.
Володимир СВІДЗИНСЬКИЙ
"Холодна тиша", 1932 - Листя пада, мов золото,
Крок дзвенить насторожено...
Я надвоє розколотий,
Я стократ розтривожений.
Михайло СИТНИК
"Осінь", 1946
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
