Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Дій так, як кажеш, а не кажи діяння.
Фотій - Скільки в бою залізо може, стільки по містах – законне слово, добре написане.
Солон - Ні знань без єства і праці втілити неможливо, ані єство не вдосконалюється без навчання і праці, ані праця не укріплюється, яка не заснована на єстві та навчанні.
Філон - Яке єство людини, такі й слова її.
Філон - Ліпше на собі узду носити та іншим вправним наїзникам коритись, ніж інших загнуздати і вершником бути.
Іван Богослов
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Його й кури загребуть!
- Корова реве, ведмідь реве, а хто кого дере — і чорт не розбере!
- Косо, криво, аби живо.
- Лаяла, лаяла, — насилу ціле село перелаяла.
- Молодець проти овець, а проти молодця і сам, як вівця.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Плаває, як вареник у маслі.
- Плаває, як пампух в олії.
- Плаває, як риба.
- Плаває, як сокира.
- Плата, як у ката.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Є дотепи настільки тонкі, що їх ніхто не зауважує.
Цаль Меламед. - Є думки чоловічі, жіночі й невизначеного роду. Останніне діти двох перших. Зазвичай їх підкидають загорнутими в газету.
Станіслав Єжи Лец. - Є гумор ідей, поєднання думок, які ніколи не зустрічалися ще одна з одною в людській голові, громадянський шлюб між жартом і мудрістю.
Генріх Гейне. - Є зброя, страшніша за наклеп; ця зброя — правда.
Шарль Моріс Талейран. - Є книги, з яких можна довідатися про все, й нічого не збагнути.
Йоганн Вольфганг Ґете.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Штатна одиниця швидко зробила кар'єру – стала штатною шісткою.
Флоріан БОДНАР - Шукав своє місце в житті і... заблудився.
Михайло КОСТІВ - Шукаємо щастя по країнах, століттях, а воно скрізь і завжди з нами!
Григорій СКОВОРОДА - Шукай друга, а ворог сам тебе знайде.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Шукайте друзів, а вороги знайдуть вас самі.
Володимир ШАМША
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Коли німують людські живі душі,
тоді і роси кам'яніють на зелі,
а очі в молоді, немов од суші,
мертвіють, облітають навесні.
Тодось ОСЬМАЧКА
"Сонет", 1929 - Холодна тиша. Місяцю надламаний,
Зо мною будь і освяти печаль мою.
Вона, як сніг на вітах, умирилася,
Вона, як сніг на вітах, і осиплеться.
Володимир СВІДЗИНСЬКИЙ
"Холодна тиша", 1932 - Листя пада, мов золото,
Крок дзвенить насторожено...
Я надвоє розколотий,
Я стократ розтривожений.
Михайло СИТНИК
"Осінь", 1946 - Світ заговорив про покинутість людини, про тривогу, як її основне почування, про тривогу, як про праматерію душі.
Микола Шлемкевич
"Загублена українська людина", 1954 - У безкрай, далечінь-дорогу
надломлено я закричу
про самоту і про тривогу,
про дні, яких я не лічу,
про дивовижну німоту
без слів та звуків,
про нечулу
німу, глуху, пусту, пусту —
що серце далечі жахнулось.
Оксана Лятуринська
"У безкрай, далечінь-дорогу...", 1955
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
