Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Любов до батьківщини співпадає з любов'ю до всього світу.
К. Гельвецій. - Люди, осипанi дарами щастя, схожi на перевантаженi кораблi, яким бiльше iнших загрожує небезпека потонути.
Iоанн Златоуст - Людина без Батьківщини — все одно, що людина без матері.
Мансісідор. - Людина вища за тварину здатністю до мови, але нижча за неї, коли негідно поводиться з мовою.
Сааді - Людина за своєю природою – істота суспільна.
Арістотель.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Як лихо — ще й біда.
- Як люди кажуть, так і я передаю.
- Як маєш добру пику, то матимеш і опіку.
- Як мама рідненька, то й голівонька гладенька.
- Як Микита воли мав, то й Микита кумував.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Зимою деньок, як комарів носок.
- Зимою добре, а літом ще краще.
- Кільця довкола місяця - на сніг.
- Лиха тому зима, в кого кожуха нема, чоботи -
- Лютий воду відпускає, а березень підбирає.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Афорист — людина, яка тішиться, як дитина, вигадавши фразу, що, напевно, була давнім народним прислів'ям у фінікійців.
Вєслав Брудзинський. - Афорист кількома словами прагне перевершити цілу книгу й однією книгою — цілу бібліотеку.
Жульєн де Фалькенаре. - Аферисти розмножуються перехресним запилюванням.
Н. Савоєва. - Афористика — єдиний жанр, де можна довести свою бездарність одним рядком.
Гланик Подольський. - Ах, не говоріть мені про факти — я абсолютно не вірю у факти; ви знаєте, Каннінґ сказав, що неправдивішими від фактів можуть бути тільки цифри.
Сидні Сміт.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Адвокати бувають такі дорогі, що легше купити суддю.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО. - Аксіома: ніхто так не страждає на ожиріння, як наші вершки суспільства.
Леонід ЗАБАРА - Алкоголь у малих дозах корисний у будь-яких кількостях.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Ані слова про демократію, свободу слова, законність — лише про добре!
Олександр ПЕРЛЮК - Багато подружжів були б значно щасливіші, якби залишилися просто коханцями.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Пребудь в мені! Вже ближче ночі тінь
І тьма густіша. Боже, в далечінь
Відходять блага й сили помічні, —
Безпомічному поможи мені!
Юрій ЛИПА
"І прийде час", 1938 - Топчуть ноги радісно і струнко
Сонні трави на вузькій межі.
В день такий — віддатись поцілункам!
В день такий цілим натхненням жить!
- Тобі ж подарую зброю:
Цілунок гострий, як ніж.
Щоб мав ти в залізнім свисті
Для крику і для мовчань —
Уста рішучі, як вистріл,
Тверді, як лезо меча.
- Та знай: з усіх "сьогодні" і "тепер"
лиш сила таємничої любові
тебе несе до вічних стратосфер.
Юрій Клен
"Попіл імперій", 1946 - Малюнком не назвеш її краси,
Бо сніг розтанув, а вона, як мрія:
Кладе вінок на щедрий сплет коси
І зором воскрешати світ уміє.
Олег Зуєвський
"Отут їі...", 1958
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
