Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Зрозумiй одне тiлъки яблучне зерно, i досить тобi. Коли в нiм сховалося дерево з коренем, гiлками, листям та плодами, то можна в ньому вiднайти незчисленнi мiльйони садiв, осмiлюся сказати, i незчисленнi світи.
Григорій СКОВОРОДА - Лiлея не знає фабрик – вона i без них красна.
Григорій СКОВОРОДА - До яких порокiв призводять здоров'я з багатством? Цiлi республiки через те пропали. Чому ж ти багатства бажаєш як щастя? Щастя нещасливим не ро6ить. Чи не бачиш i тепер, скiлькох багатство, як навiдь свiтового потопу, пожерло, а душi їхнi вiд надмiрних затiй, як млинове камiння, самi себе з'їдаючи, без зерна крутяться.
Григорій СКОВОРОДА - Бути щасливим – це значить пiзнати, знайти самого себе.
Григорій СКОВОРОДА - Збери перед собою живописцiв та архiтекторiв i пізнаєш, що живописна iстина мало де iснує, а найбiльшу юрбу їхню посiло невiгластво i немистецтво.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Сон це висушує сльози, але горя людини не висушить.
Караїмське - Страшний сон — на добро.
Караїмське - Крок ступив — шлях відкрив. Крок лиш став — шлях почав.
Караїмське - Доброчинець — добро знайде, злочинець — зло.
Караїмське - Якби добра чекали від добра, то ніж не перетнув би виї чорного вола.
Караїмське
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Гарний, як вогонь (як іскра).
- Гарний, як з клоччя батіг.
- Гарний, як комір навиворіт.
- Гарний, як павич.
- Гарний, як перепічка.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Ніколи не втрачай нагоди зайнятися чи сексом виступити по ТБ.
Гір Відал - Телебачення робить нас освіченішими. Побачивши включений телевізор, я іду в сусідню кімнату і приймаюся за читання.
Граучо Маркс - Редактор про телесценарій: "Нам не потрібно, щоб це було гарно. Нам потрібно, щоб це було в четвер".
Денніс Норден - Кінескопи телевізорів — презервативи реальності.
Дитер Хильдебрандт - Два найбільших винаходи в історії: друкарство, що посадило нас за книги, і телебачення, що відірвало нас від них.
Жорж Элгози
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- В прозі життя – безодня поезії.
Володимир ЧЕРНЯК - Життя – свято буття.
Володимир ЧЕРНЯК - Лише коли ризикуєш, відчуваєш, що живеш.
Володимир ЧЕРНЯК - Так не можна жити до тих пір, поки так можна.
Володимир ЧЕРНЯК - Маємо те, за що нас мають.
Володимир ЧЕРНЯК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Хоч, кажуть, нас великі міліони,
А все б'ємо своїй біді поклони. Борис ГРІНЧЕНКО "Зернятка" 1898 - Хоч пролежав я цілий свій вік на печі,
Але завше я був патріотом, — За Вкраїну мою чи то вдень, чи вночі Моє серце сповнялось клопотом. Володимир САМІЙЛЕНКО "На печі", 1898 - Настане час колись, ясний, благословенний,
Що наші зіроньки все небо осіяють, І жизні ідеал, свободи дар спасенний, Умом поезії і серцем привітають. Пантелеймон КУЛІШ "Маруся Богуславка", 1899 - Країно рідная! ох, ти далека мріє!
До тебе все летять мої думки. Їм страшно й радісно, якась надія мріє... Так з вирію в свій край летять пташки. Леся УКРАЇНКА "Поворіт", 1899 - Слухай, рідна Україна,
стара мати-жалібниця, голосом плачливим кличе своє любеє дитя. Іван ФРАНКО "Іван Вишенський", 1900
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Бодай вас Бог любив, а мене – молодиці!
- Жінки, не любіть холостих, вони других жінок не полюбили – і вас не по люблять, не любіть розлучених, свою покинули – і вас покинуть.
Любіть одружених, свою дружину люблять – і вас будуть любити. Так давайте за це і вип'ємо! - Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце! - Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|