Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Однаковий гріх – гідне хвали гудити, і ганебне вихваляти.
Георгій - Красою вважай благий розум.
Георгій - Краса місту – мудрість з мужністю, а тілу – прикраса, душі – слово мудре, справі – доброчинство, слову – істина, а противник їх – безчестя.
Георгій - Годиться мужам і жонам слово й діло, гідне похвали, вихваляти й вшановувати, а все ганебне гудити.
Георгій - Не краса доброобразним робить лице того, хто дивиться, а почуття.
Сирах
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Губа сказала: «Прийшло», рот сказав: «Увійшло», живіт сказав: «Що там зверху було, що до мене не дійшло?» (таджик.)
- Голова без розуму — пустий гарбуз. (таджик.)
- Зі сварки чоловіка і жінки сміється хатній поріг. (таджик.)
- І мітлою з хати біду не виметеш. (таджик.)
- Слон за мишею не ганяється. (таджик.)
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Поперли, як Сидора по дари.
- Попікся, як дід галушками.
- Попові кропило, як шевцеві правило.
- Породиста, як свиня.
- Порожній чоловік, як тая торба.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Держава — це я.
Людовик XІ - Державне господарство — це таке господарство, у якому всі хочуть їсти, але ніхто не бажає мити посуд.
Вернер Фінч - Державний службовець — це той, хто наймає інших для виконання роботи, на яку найняли його.
Герберт ПРОКНОУ - Дерзати! Ціною дерзань досягається прогрес. Всі блискучі перемоги є в більшому або меншому ступені нагородою за відвагу.
Віктор ГЮҐО - Деспотів створюють раби.
Фанні Райт
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- В існуванні України висловлюється і буде висловлюватися найгарніше, що має людство, і в тому є моральність бути українцем.
Юрій Липа - В літописах годі шукати згадок про веселих людей.
Павло Загребельний - В собі самому шукай справжніх благ.
Григорій СКОВОРОДА - Ваш націоналізм мусить спиратися на любов до своїх земляків, а не ненависть до них, за те, що вони не українські націоналісти.
В’ячеслав Липинський - Великі репресії отримує той народ, який мало вимагає.
Дмитро Донцов
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Я знемігся, згорів... Моє серце на попіл зотліло,
Мою душу самотню пожерла гадюка-нудьга,
І, безсилий, хилюсь я, хоч ще молоде моє тіло...
Микола ВОРОНИЙ
"Vae victis", 1904 - Приступи, подивись і на путь мене справ,
Роз'ясни мені хвилі тривоги!
Я втомився, охляв, серед шляху пристав
І тривожно шукаю дороги.
Петро Карманський
"Як побачиш сліпця...", 1906 - Ой люлі, люлі, химерний смутку!
Шепоче вільха і верболіз.
Задума квилить, шовкові вії
Срібляться ясним брильянтом сліз.
Петро Карманський
"Ой люлі, смутку!", 1906 - Але минай людські стежки, дитино,
бо там не ходить воля, — там жура
тягар свій носить.
Леся УКРАЇНКА
"Лісова пісня", 1911 - Я ввечері цілую рожу
І кличу сум.
Чому, чому я жить не можу
Та сам, без дум?
Павло ТИЧИНА
"Гаптує дівчина...", 1914
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Вип’ємо за поцiлунок! Адже його придумав чоловiк, тому що не знайшов іншого способу закрити рота жiнці.
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки.
– Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка.
– Зате я випив.
То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими.
- – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку:
– За яку?
Кожний за свою!
- Знаєте, чим казка вiдрiзняється вiд життя?
Казка – це коли женився на жабі, а вона виявилася царiвною.
А життя – це коли навпаки.
Так давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку!
- Була нiч. Тиша. Ясний мiсяць. Вiн і вона.
Він сказав: «Так». Вона сказала: «Нi».
Минули роки. Була нiч. Тиша. Повний місяць.
Вона сказала: “Так». Він сказав:«Так».
Та роки були вже не тi.
Так вип’ємо ж за те, щоб все в життi робилось своєчасно!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
