Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Привчай тіло до важкого життя: хто малого потребує, велике найде.
Плутарх - Коли його спитали, кого вважати найбагатшим з усіх, сказав: "Хто малим задовольняється".
Сократ - Перше молись за спільне спасіння, а згодом за своє.
Сократ - Якби дослухався Бог молитов усіх людей і сотворив би відповідно молінню їх, то ввесь рід людський загинув би, бо багато зла одне одному вимолюють.
Епікур - Хіба ж не зле це, коли просимо у Бога кращого, а самі не силуємося творити добро, що його так Бог любить?
Златоуст
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Поставили цапа город стерегти.
- Правда в постолах, а неправда в чоботах.
- Пустився в бійку — чуба не жалій.
- Пшеничку по ячмені сіяти — ні молотити, ні віяти.
- Рівно йшла, та в рів зайшла.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Мороз - аж іскри сипляться.
- Не той сніг, що мете, а той, що зверху йде.
- Синиця пищить - зиму віщить.
- Січень не так січе, як у вуха пече.
- Сонце блищить, а мороз тріщить.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Усе зношується, навіть горе.
Гюстав ФЛОБЕР - Коли відвідає тебе горе, глянь навколо й утішся: є люди, доля яких ще тяжча ніж твоя.
ЕЗОП - Ми самі собі складаємо і пісні і долі, і горе тому, хто обсмикає невчасно нас.
Булат Окуджава - Росія без кожного з нас обійтися може, але ніхто з нас без неї не може обійтися. Горе тому, хто це думає, подвійно горе тому, хто дійсно без неї обходиться.
Іван ТУРГЕНЄВ - Усе людське сумне. Таємне джерело гумору не радість, а горе. На небесах гумору нема.
Марк ТВЕН
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- До влади «по понятіям», в опозицію — за Конституцією.
Йосип БІЛОСКУРСЬКИЙ - До обіду хочеться їсти, по обіді — спати, і повсякчас таке відчуття, що мало платять.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - До охоронців Голови ВРУ слід додати охоронців робочого місця спікера.
Борис РЕВЧУН - Добре бути мудрим і мужнім, та часто — ліньки.
Павло Розвий - Доведено багаторічною практикою: любов до тещі вимірюється кілометрами.
Роман КРИКУН
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Від свого відстали і до чужого не пристали, ні ґави, ні ворони, раз вони зневажили своє, то як вони можуть поважати чуже?
Євген СВЕРСТЮК
"Собор у риштованні", 1970 - Але землю вкриває асфальт і бетон, небо затягується димами і ревом моторів, і кудись шалено, в метушливій тривозі летить життя, засмокчу є і не залишає тієї чистої години для душі, коли можна замислитись над собою і подумати про головне.
Євген СВЕРСТЮК
"Собор у риштованні", 1970 - Первісний ключ — в людині. А людину сковують умови. Але умови для себе, зрештою, витворює вона сама — на свій зріст. Мусимо рости і духовним зростанням, моральним авторитетом здобувати престиж і відстоювати своє місце під сонцем.
Євген СВЕРСТЮК
"Собор у риштованні", 1970 - Визволь, Боже, бідного невольника
На свято-руський берег,
На край веселий,
Між народ хрещений!..
"Плач невольника" (дума) Кругом неправда і неволя,
Народ замучений мовчить. - Нехай мовлять живе слово
На всю Україну —
І ззовуть усю родину
У сем'ю єдину.
Пантелеймон КУЛІШ
"Настуся", 1861
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
