Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Якщо хтось на цьому світі бідний - то буде й на тому, якщо хто багатий тут – то буде і там.
«Повість минулих літ» - Для Русі пиття – веселість, не можемо без того бути.
«Повість минулих літ» - Всякий чоловік, коли спершу покуштує солодощів, потім не захоче гіркого приймати.
«Повість минулих літ» - У чому тебе застану, у тому тебе й судитиму.
«Повість минулих літ» - Як добре і як красно, коли житимуть брати разом!
«Повість минулих літ»
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Купив собі біду, та за свої гроші.
- Не видав хтось кислого, та в рощину впав.
- І то, і долото, (як говорять, що їм треба багато діла робити).
- Круть-верть, в черепочку смерть.
- Сидить, як на ножах.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Біду і грім не розіб'є.
- Біжи від тієї води, яка не дзюрчить і не біжить.
- Бійся блискавки ясного дня.
- Бійся тихої ріки, а не шумливої річки.
- Біла зима й чорне сіно з'їсть.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Логіка — це моральність думки й мовлення.
Ян Лукасевич. - Луна відповідає на запитання, але тільки запитаннями ж.
Еміль Кроткий. - Льву Толстому посмертно присуджена премія Миколи Островського.
Борис Кам'янов. - Любити правду легше, ніж висловлювати.
Леонід Сухоруков. - Любов до себе — це початок роману, який триває все життя.
Оскар Уайльд.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Хто добре робить – той не хвалиться нікому.
Левко Боровиковський - Забув... А не забув набити брюхо
І чарки не поніс за вухо!
Левко Боровиковський - Хто вище злізе – дужче пада.
Левко Боровиковський - Жартуй собі, шути,
Та миром не мути.
Левко Боровиковський - Мор, голод і війна – то страшні людоїди;
А ще страшніші – злі сусіди.
Левко Боровиковський
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Видиш, брате мій,
Товаришу мій,
Відлітають сірим шнурком
Журавлі у вирій.
Чути: кру! кру!кру!
В чужині умру,
Заки море перелечу,
Крилонька зітру.
Богдан ЛЕПКИЙ
"Журавлі", 1910 - Я не умру від смерті —
я умру від життя.
Умиратиму — життя буде мерти,
не маятиме стяг.
Михайло Семенко
"Патагонія", 1917 - Я прийду до тебе, доле,
На страшне криваве поле,
На останній смертний бій.
Григорій ЧУПРИНКА
"Перемога", 1918 - І тим, що згинули в зорі весінніх літ,
Хрестів поставити в свій час ми не зуміли.
Одна вечірняя вітає їх могили,
Одна вечірняя віта їх заповіт.
Микола ФІЛЯНСЬКИЙ
"Спить ряд могил", 1924 - Голодна я і жити вже не годна,
і смерть іде...
Ах, се ж душа, душа моя голодна
без корму мре.
Уляна КРАВЧЕНКО
"Голодна я і жити вже не годна", 1925
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
