Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Все, колись народжене, приречене на загибель.
Салюстій, давньоримський історик (85-35 рр. до н.е.) - Всякий чує лише те, що розуміє.
Плавт. - Гарна людина завжди простодушна.
Марціал. - Гарно розмiрковувати про доброту – ще не значить бути добрим, бути справедливим у думках – ще не значить бути таким на дiлi.
Арiстотель - Гірших всюди більшість.
Біант.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Нехай дметься, аж розідметься.
- Хизується, неначе на привязці.
- Чваниться, як дурень латкою.
- Пнуться, як грішні душі до пекла. Чваниться наче тая кобила, що віз побила.
- Завдається, як кінь порожною торбою.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Трясеться, як осиковий лист (як осичина).
- Тупа, як ступа.
- Тупа, як товкач у ступі.
- Тупий, як липовий дривітень.
- Тупий, як обух.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Дівчина з майбутнім має уникати чоловіків з минулим.
- Дівчина має бути у ліжку не пізніше восьми вечора, щоб до одинадцяти повернутися додому.
Карел Хаєк - Дівчина має знати все. Але більш нічого понад це.
Яніна ІПОХОРСЬКА - Дівчина, ледь дозрівши, охоче вчиться іонійським танцям, вже в ці роки звиваючись станом, і з раннього дитинства марить про безсоромну любов.
ГОРАЦІЙ - Дівчина, що відкриває душу і тіло своєму другові, відкриває всі таїнства жіночої статі.
Георг Кристоф ЛІХТЕНБЕРГ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Розумних краще вчити за п’ятибальною системою, дурнів — за дванадцятибальною: у цих шлях до істини довший.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Розумні їдуть відпочивати в Грецію і Єгипет, щоб відпочити від злодійства на Батьківщині.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Розчарування в політиці — це коли не вдалося ошукати не тільки «противну» сторону, а й соратників.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Руйнують пам’ятники віджилої епохи — руйнуватимуть і живих епох.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Самостійна Росія: вміння жити без України.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Стали чорні виночерпи,
Вино чорне ллють,
А у серці чорні верби
- Вінки смерті в'ють.
Лавро Миронюк
"Стали чорні виночерпи...",1920-1940 - Але я знаю, що того лише ідеї переможуть, хто з ними вийде на ешафот і смерті в вічі скаже.
Микола КУЛІШ
"Патетична соната", 1931 - Всі дороги в світі — це лише орбіти: якою б не ішов, все одно повернешся туди, звідки вийшов, — в яму.
Микола КУЛІШ
"Патетична соната", 1931 - Умру, а жить не перестану,
Любов'ю буду вічно тліть...
Важким я колосом устану
Із грудки рідної землі.
Михайло СИТНИК
"Умру, а жить не перестану...", 1946
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
